Постанова

від 27.12.2023 по справі 220/168/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6677/23 Справа № 220/168/23 Суддя у 1-й інстанції - Дурач О.А. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу №220/168/23за позовомВеликоновосілківського районногоцентру зайнятостідо ОСОБА_1 про стягненнянезаконно отриманоїдопомоги побезробіттю за апеляційною скаргою Великоновосілківського районногоцентру зайнятостіна рішенняВеликоновосілківського районногосуду Донецькоїобласті від11травня 2023року (суддя Дурач О.А.),

в с т а н о в и в :

У лютому 2022 року Великоновосілківський районний центр зайнятості звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Великоновосілківського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Відповідно даних довідки, виданої Відділом обслуговування громадян №15 (сервісний центр 15) Управління обслуговування громадян Головного УПФУ в Донецькій області від 24 грудня 2021 року №05001-00218-19/1072 вік набуття права на пенсію громадянина ОСОБА_1 становив з 19 серпня 2024 року. Наказом Великоновосілківського районного центру зайнятості від 29 грудня 2021 року № НТ 211229 відповідачу надано статус безробітного, призначена допомога по безробіттю та розпочата її виплата. 08 листопада 2022 року надійшли дані з реєстру застрахованих осіб про те, що особа отримує пенсію за віком з 19 серпня 2021 року. 14 листопада 2022 року відповідача було знято з обліку Великоновосілківського районного центру зайнятості на підставі абз.18 п.п.1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792. За час перебування на обліку в Великоновосілківському районному центрі зайнятості, у вигляді безробітного, за період з 29 грудня 2021 року по 14 листопада 2022 року відповідачем було незаконно отримано кошти у вигляді допомоги по безробіттю на загальну суму 32056,40 грн. 30 листопада 2022 року через месенджер Viber відповідачу було надіслано лист-претензію № 03/220/01-28-22 з вимогою щодо добровільного повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 32056,40 грн. 15 грудня 2022 року надійшов лист від ОСОБА_1 , де він зазначає, що листом Відділу обслуговування громадян № 15 (сервісний центр 15) Управління обслуговування громадян Головного УПФУ в Донецькій області йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком, відповідно наданої заяви від 03 серпня 2021 року № 1564, тому статус безробітного було призначено на законних підставах, так як він не був пенсіонером та мав право на отримання виплат з центру зайнятості. Також відповідачем було подано позовну заяву до Донецького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення Головного УПФУ в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії за віком. За результатами розгляду якої, рішенням Донецького окружного адміністративного суду було скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та позовні вимоги були задоволені (справа № 200/266/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень). Оскільки, відповідач у добровільному порядку повертати кошти відмовився, тому позивач просив стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 32056,40 грн та судові витрати.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 11 травня 2023 року позов Великоновосілківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Великоновосілківського районного центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2650,40 грн за вересень 2022 року.

В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

З вказаним судовим рішенням не погодився позивач Великоновосілківський районний центру зайнятості та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 11 травня 2023 року та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач ОСОБА_1 , маючи статус безробітного та отримуючи від держави відповідні суми матеріального забезпечення, не повідомив Великоновосілківський районний центр зайнятості про те, що йому призначено пенсію за віком за рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/266/22. Разом з тим, за час перебування на обліку у Великоновосілківському районному центрі зайнятості відповідач у вигляді безробітного, незаконно отримав кошти у вигляді допомоги по безробіттю на загальну суму 32056,40 грн. Вважає, що неповідомлення Великоновосілківський районний центр зайнятості про вищезазначений факт свідчить про невиконання ним своїх обов`язків та відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційний суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині визначення періоду стягнення та ухвалити нове рішення про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю за період з 21 вересня 2022 року по 25 вересня 2022 року.

Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 14 листопада 2022 року відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Великоновосілківському районному центрі зайнятості в статусі безробітного з 29 грудня 2022 року по теперішній час. Відповідно до довідки від 24 грудня 2021 року № 05001-00218-19/1072, наданої ПФУ, про наявний страховий стаж та вік виходу на пенсію особа мала права на пенсію з 19 серпня 2024 року. Відповідно до даних РЗО завантаженими 08 листопада 2022 року та листа ПФУ від 11 листопада 2022 року № 0500-0207-5/67609 особі з 19 серпня 2021 року призначено пенсію. Дане діяння призвело до переплати допомоги по безробіттю у сумі 32056,40 грн (а.с. 5).

Листом від 30 листопада 2022 року № 03/220/01-28-22 відповідачу ОСОБА_1 запропоновано у добровільному порядку повернути вказану суму (а.с. 6).

Листом АТ «Укрпошта» від 29 березня 2023 року № 1853-К-2023031010278-В зазначено, що кошти призначеної пенсії та соціальної допомоги на адресу ОСОБА_1 за листопад 2022 направлені та виплачені 19 листопада 2022 року поштовим переказом № 0590 з базою даних 0274569206 на суму 27985,48 грн у відділенні поштового зв`язку (надалі ВПЗ) Старий Самбір (поштовий індекс 82000) (а.с. 41).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/266/22 від 15 червня 2022 року визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії № 050750001728 від 10 серпня 2021 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058. Зобов`язано Головне управління ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058, зарахувавши до загального трудового стажу наступні періоди: з 20 вересня 1979 року по 07 серпня 1980 року на посаді слюсаря ІІ розряду у Великоновосілківському консервному заводі та з 22 вересня 1986 року по 16 червня 1987 року на посаді помічника бригадира тракторної бригади у колгоспі «Завіт Ілліча», з 19 січня 1988 року по 29 грудня 1989 року на посаді слюсаря у колгоспі «Завіт Ілліча» (а.с. 63-68).

25 листопада 2021 року за вих. № 0500-1518-8/112357 відповідачу направлено рішення Управління пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до наданої ним заяви від 03 серпня 2021 року № 1564 (а.с. 60).

Пенсійне посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 видано 25 листопада 2022 року (а.с. 61).

Відповідно до листа Великоновосілківського районного центру зайнятості від 08 травня 2023 року повідомлено стосовно надання доказів перерахування сум допомоги по безробіттю ОСОБА_1 до банківської установи, що перерахування коштів здійснювалося платіжними дорученнями: № 58 від 09 лютого 2022 року, № 84 від 24 лютого 2022 року, №129 від 18 березня 2022 року, № 166 від 29 квітня 2022 року, № 168 від 29 квітня 2022 року, № 218 від 23 травня 2022 року, № 253 від 14 червня 2022 року, № 278 від 11 липня 2022 року, № 286 від 21 липня 2022 року, № 295 від 01 серпня 2022 року, № 304 від 11 серпня 2022 року, № 322 від 01 вересня 2022 року, № 326 від 12 вересня 2022 року, № 337 від 21 вересня 2022 року. Кожне платіжне доручення підкріплювалося загальним реєстром отримувачів допомоги по безробіттю. Оскільки реєстр містить дані інших осіб, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» надати ці відомості не має можливим. Допомога по безробіттю в сумі 32056,40 грн перерахована ОСОБА_1 в повному обсязі, заборгованість відсутня. Також інформують, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в статусі безробітного за період з 29 грудня 2021 року по 08 листопада 2022 року ніяким чином не повідомляв Великоновосілківський районний центр зайнятості про наявність в нього статусу пенсіонера. Про факт отримання соціальних виплат у вигляді пенсії за віком з 19 серпня 2021 року стало відомо 08 листопада 2022 року після надходження даних з реєстру застрахованих осіб (а.с. 71-72).

Згідно із довідкою Великоновосілківського районного центру зайнятості від 08 травня 2023 року ОСОБА_1 нараховано за грудень 2021 року - 404,33 грн, за січень 2022 року - 4178,12 грн, за лютий 2022 року - 3773,79 грн, за березень 2022 року - 4097,26 грн, за квітень 2022 року - 3321,52 грн, за травень 2022 року - 3545,94 грн, за червень 2022 року - 3466,08 грн, за липень 2022 року - 3223,68 грн, за серпень 2022 року - 3395,28 грн, за вересень 2022 року - 2650,40 грн, за жовтень 2022 року - 0,00, за листопад 2022 року - 0,00 грн. Всього 32056,40 грн (а.с. 73).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (з дислокацією в смт Велика Новосілка) та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року №200/266/22 з 19 серпня 2021 року. Доплата за період з 19 серпня 2021 року по 31 жовтня 2022 року виплачена ОСОБА_1 в листопаді 2022 року через відділення поштового зв`язку: 85500 смт. Велика Новосілка. В подальшому виплата пенсійних коштів у місячному розмірі проводиться шляхом включення до сформованої відомості на виплату пенсії з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк»

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що 21 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_1 знав про зміну свого статусу та наявність підстав про припинення його реєстрації як безробітної особи, але обов`язку щодо повідомлення позивача про вказане не виконав, внаслідок чого йому проведено позивачем виплати за вересень 2022 року, які отримані відповідачем безпідставно та які не повернуті до теперішнього часу.

Таке рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права та обставинам справи.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до частин 2 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного надається зазначеним у частині 1 цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великоновосілківського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Наказом Великоновосілківського районного центру зайнятості від 29 грудня 2021 року № НТ 211229 відповідачу надано статус безробітного, призначена допомога по безробіттю.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 14 листопада 2022 року встановлено, що відповідно до даних РЗО завантаженими 08 листопада 2022 року та листа ПФУ від 11 листопада 2022 року № 0500-0207-5/67609 особі з 19 серпня 2021 року призначено пенсію, що призвело до переплати допомоги по безробіттю у сумі 32056,40 грн.

Відповідно до матеріалів справи, продовжуючи перебувати на обліку безробітних, відповідач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Ухвалою Першого адміністративного апеляційного суд від 21 вересня 2022 року скарга ГУ ПФУ в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року повернута заявникові. Отже рішення набуло чинності 21 вересня 2022 року, ГУ ПФУ у Донецькій області, відповідачу було призначено пенсію за віком.

Отже, матеріалами справи доведено, що з 21 вересня 2022 року відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецької області і з цього часу отримує пенсію.

Таким чином, період отримання пенсії ОСОБА_1 (з 21 вересня 2022 року) збігається з періодом перебування його на обліку безробітних у Великоновосілківському районному центрі зайнятості.

За приписами частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі можливе тільки за двох умов: зловживання з боку застрахованої особи та/або подання ним недостовірних даних.

Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Між тим, як установлено матеріалами справи, в порушення положеньзгаданого Закону, вирішуючи у органах Пенсійного Фонду та суду питання призначення йому пенсії, ОСОБА_1 не проінформував позивача про ціобставини, які впливали на припинення його реєстрації як безробітного та виплати соціальної допомоги.

Отже відповідач не інформував про те, що ним вирішується питання призначення йому пенсії та не повідомив і після звернення до Пенсійного Фонду, у подальшому - до суду та після винесення судом (від 15 червня 2022 року та від 21 вересня 2022 року) на його користь рішення.

Зазначене указує на умисний характер дій, пов`язаний з неповідомленням ОСОБА_1 відповідальної особи позивача про ініціювання ним питанняоформленнясоціального забезпечення у вигляді пенсії, що призвело до отримання державних коштів, виплачених якПенсійним Фондом, так іцентром зайнятості за вересень 2022 року в розмірі 2650,40 грн.

Згідно із частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, який є суб`єктом владних повноважень, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.

При цьому добросовісність набувача презюмується, і відповідно тягар доказування недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум, тобто на позивача, що повністю узгоджується із висновками щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, прийнятої у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) від 06 лютого 2019 року, постанові Верховного Суду у справі № 757/17820/17-ц від 24 квітня 2019 року та постанові Верховного Суду у справі № 802/1206/17 від 19 грудня 2018 року (пункт 45).

Таким чином, умовою стягнення виплаченої позивачем допомоги по безробіттю ОСОБА_1 є доведення саме позивачем вини застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного та відповідно до частини 3 статті 36 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» дають підставидля стягнення суми виплаченого забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.

Вимоги відповідача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу є окремою підставою для звернення до апеляційного суду з вимогою про скасування судового рішення. Оскільки відповідач до апеляційного суду зі скаргою на рішення суду першої інстанції не звертався, тому відсутні підстави для розгляду вимог відповідача.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального і процесуального права на свій розсуд, містять посилання на докази, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача не впливають на правильність висновків суду першої інстанції. Крім того, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Великоновосілківського районного центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення Великоновосілківського районногосуду Донецькоїобласті від11травня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2023 року.

Судді І.В. Кішкіна

О.В. Агєєв

О.І. Корчиста