Постанова

від 11.05.2023 по справі 910/7623/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р. Справа№ 910/7623/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Репіковій З.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.05.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023

у справі № 910/7623/22 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 8 674 242,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення суми різниці між грошовими коштами за договором транспортування природного газу № 2005000183 від 14.05.2022 у розмірі 8 674 242,27 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що строк виконання зобов`язання з оплати вартості позитивних щодобових небалансів за лютий-червень 2022 року за Договором є відкладеним до завершення строку дії форс-мажорних обставин - до закінчення дії в Україні воєнного стану, спричиненого агресією російської федерації. Також відповідач зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС за щодобові негативні небаланси за період лютий-липень 2022 року складає суму в розмірі 8,9 млрд грн, що унеможливлює виконання Оператором ГТС зобов`язання з оплати позитивних щодобових небалансів замовникам послуг відповідно до умов укладених договорів транспортування природного газу. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що останній оплатив на рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 4 114 961,17 грн.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що відповідач не надав належного підтвердження настання форс-мажорних обставин у вигляді сертифікату згідно п. 14.3 Договору №2005000183 транспортування природного газу від 14 травня 2020 року, ст. 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні», п. 6.2, п. 6.10 Регламента та не має права посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу невиконання зобов`язань. Також позивач зазначає, що що в Договорі №2005000183 транспортування природного газу від 14 травня 2020 року відсутні жодні умови, які б надавали право ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не здійснювати перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» або відстрочувати перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» оплату суми у зв`язку з боргами замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву позивач підтверджує часткове погашення заборгованості, що були сплачені ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» згідно з платіжними дорученнями від 25.08.2022 року №63934 на суму 133 591, 83 грн від 26.08.2022 року №64329 на суму 3 953 433,97 грн та від 03.08.2022 № 55721 на суму 27 935,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 провадження у справі № 910/7623/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 8 525 524,41 грн - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору; вирішено подальший розгляд у справі за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" здійснювати про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу № 2005000183 від 14.05.2022 у розмірі 148 717,86 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/7623/22 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" заборгованість у розмірі 148 717 грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 2 230 грн. 77 коп.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача 07.02.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум".

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та прийнятим з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд не надав належної правової оцінки всім положенням укладеного між сторонами договору, щодо звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили;

- не застосовано приписи статей 614, 617 ЦК України, не враховано лист ТПП від 28.02.2022 щодо форс-мажорних обставин, не враховано надіслане відповідачем повідомлення (електронний лист) на офіційну електронну адресу позивача із зазначенням факту настання обставин непереборної сили (форс-мажору);

- строк виконання зобов`язання з оплати вартості позитивних щодобових небалансів за лютий-липень 2022 за договором є відкладеним до завершення строку дії форс-мажорних обставин;

- відповідачу заборонено використовувати тарифні кошти, отримані як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу), на виплату плати за позитивний добовий небаланс та будь-які інші цілі, крім наведених;

- джерелом плати за позитивний добовий небаланс є кошти, отримані відповідачем як плата за негативний добовий небаланс;

- на переконання апелянта суд при ухваленні рішення вийшов за межі позовних вимог та додатково стягнув з відповідача 11 644, 68 грн., при тому, що заборгованість складала 47073, 16 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7623/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/7623/22.

06.03.2023 матеріали справи №910/7623/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/7623/22, справу призначено до розгляду на 06.04.2023.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у справі оголошувалась перерва з об`єктивних причин, останній раз на 11.05.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення.

Відповідач подав пояснення, в яких зазначив про здійснення оплат на користь позивача 17 119, 65 грн. (31.03.2023) та 3 640,68 грн (31.03.2023) та заяву про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 22.03.2023 на суму 69595,78 грн. та заяву про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 22.03.2023 на суму 58361,73 грн.

Позивач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про стягнення 148 717,84 грн при визначеній судом заборгованості в розмірі 148 717 грн. 86 коп. (різниця 2 коп.) В подальшому представник позивача заявив в судовому засіданні усне клопотання, в якому просив не розглядати заяву позивача про закриття провадження у справі, а розглянути апеляційну скаргу по суті.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 11.05.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

14 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було укладено договір транспортування природного газу №2005000183 (надалі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до п. 2.8 договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом».

Згідно з абз. 9 п. 3.1 договору оператор зобов`язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п. 9.4 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Згідно з пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

13 квітня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» через зазначену вище інформаційну платформу було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» Акт № 03-2022- 2005000183 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року від 31 березня 2022 року.

Згідно з зазначеним Актом розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця) складає 8 732 724,94 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що керуючись п. 9.4 договору виплата Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» у розмірі 8 732 724,94 грн мала відбутися у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. З урахуванням повідомлення 13 квітня 2022 року кінцевою датою виплати була дата 20 квітня 2022 року.

Однак виплата Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику згідно акту у розмірі 8 674 242,27 грн не відбулася.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» наступні акти:

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2020 року від 31 липня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 року від 31 серпня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 176 485,90 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2020 року від 30 вересня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн.;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2020 року від 31 жовтня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 223 163,88 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць листопад 2020 року від 30 листопада 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць грудень 2020 року від 31 грудня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 59 376,81 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2021 року від 31 січня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 86 864,08 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28 лютого 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - ЗО 219,42 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року від 31 березня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 24 588,41 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2021 року від ЗО квітня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 5 923,13 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2021 року від 31 травня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 1 376,48 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2021 року від 30 червня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2021 року від 31 липня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 4 083,86 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2021 року від 31 серпня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 30 вересня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 гр.;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2021 року від

31 жовтня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 16 483,21 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць листопад 2021 року від 30 листопада 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць грудень 2021 року від 31 грудня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 39 363,92 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2022 року від 31 січня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 50 181,01 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2022 року від 28 лютого 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 1 244 319,60 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року від 31 березня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 8 732 724,94 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2022 року від ЗО квітня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 213 848,07грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2022 року від 31 травня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 118 022,44 грн;

- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2022 року від 30 червня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 27 935,37 грн.

Загальна сума грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ», за вказаними Актами складає 11 054 960,53 грн.

Згідно з листом від AT «Ощадбанк» від 01.08.2022 вих. №16/2-09/1598 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» було здійснено наступні виплати на користь ТОВ «ЕНЕРГУМ»:

176 485,90 грн (21.09.2020 р.) - плата за добовий небаланс за 2020 рік;

223 163,88 грн (20.11.2020 р.) - плата за добовий небаланс за 2020 рік;

59 376,81 грн (20.01.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2020 рік;

86 864,08 грн (19.02.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;

30 219,42 грн (19.03.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;

24 588,41 грн (20.04.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;

5 923,13 грн (20.05.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;

1 376,48 грн (18.06.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;

4 083,86 грн (19.08.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;

16 483,21 грн (22.11.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;

39 363,92 грн (20.01.2022 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;

50 181,01 грн (21.02.2022 р.) - плата за добовий небаланс за 2022 рік;

390 884,39 грн (29.03.2022 р.) - плата за добовий небаланс за 2022 рік;

89 351,87 грн (11.04.2022 р.) - плата за добовий небаланс за 2022 рік;

213 848,07 грн (26.05.2022 р.) - плата за добовий небаланс за квітень 2022 року;

558 317,86 грн (09.06.2022 р.) - плата за добовий небаланс за лютий 2022 року;

70 949,28 грн (24.06.2022 р.) - плата за добовий небаланс за травень 2022 року;

72 173,65 грн (13.07.2022 р.) - плата за добовий небаланс за лютий 2022 року;

267 083,03 грн (13.07.2022 р.) - плата за добовий небаланс за березень 2022 року.

Загальна сума оплат з боку ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь ТОВ «ЕНЕРГУМ» складає 2 380 718,26 грн.

Таким чином, позивач у позовній заяві зазначає, що сума заборгованості ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» складає 8 674 242,27 грн (11 054 960,53 грн - 2 380 718,26 грн).

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що сума грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику у розмірі 8 674 242,27 грн є безспірною, оскільки вказане твердження підтверджується підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на відповідних актах.

Разом з тим, в процесі розгляду справи відповідачем було сплачено частину заборгованості, відтак позивач зазначає про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 148 717,86 грн.

На підтвердження розміру заборгованості у розмірі 148 717, 86 грн позивачем до матеріалів справи надано акт звірки розрахунків, в якому відображено рух коштів та періоди виникнення та погашення заборгованості.

Таким чином, в результаті часткового погашення заборгованості та зарахування однорідних вимог та зміни розмірів небалансів за травень, червень та липень 2022 року розмір позовних вимог становить 148 717,86 грн, враховуючи заяву про зменшенням розміру позовних вимог та ухвалу суду про закриття провадження у справі в частині.

Отже, звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем оплата за надані позивачем послуги за договором в повному обсязі здійснена не була, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 148 717,86 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У свою чергу, відповідно до статті 5 Закону України «Про природні монополії» ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» є суб`єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу.

Так, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначаються Законом України "Про ринок природного газу", стаття 3 якого встановлює принцип недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб`єктів ринку природного газу, у тому числі суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання державної форми власності.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

Транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2020 та іншими нормативно-правовими актами (стаття 32 Закону).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з 01.01.2020 зобов`язане належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Згідно зі ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 9 п. 3.1 договору №2005000183 від 14 травня 2020 року оператор зобов`язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п. 9.4 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Судом встановлено, що на виконання умов договору транспортування природного газу №2005000183 від 14 травня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» складено та направлено на адресу відповідача через інформаційну платформу оператора Акти врегулювання щодобових небалансів за липень 2020 - червень 2022 на загальну суму 11 054 960,53 грн.

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлені договором строки, оплату за щодобові негативні небаланси в повному обсязі не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідачем було частково погашено заборгованість у сумі 4 114 961, 17 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №63934 від 25.08.2022 на суму 133 591,83 грн, №64329 від 26.08.2022 на суму 3 953 433,97 грн та № 55721 від 03.09.2022 на суму 27 935,37 грн.

Відповідно до п.4 гл. 6 XIV кодексу ГТС, плата за добовий небаланс має відображати витрати та врахувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

Розмір таких небалансів визначається на підставі відповідних актів врегулювання щодобових небалансів за відповідні місяці, які наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, судом встановлено, що зазначені акти є односторонніми актами, складеними відповідачем та направленими позивачу.

Таким чином, в результаті часткового погашення заборгованості та зарахування однорідних вимог та зміни розмірів небалансів за травень, червень та липень 2022 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 148 717,86 грн.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені умови договору транспортування природного газу №2005000183 від 14 травня 2020 року, обов`язок відповідача по оплаті за негативний щодобовий небаланс на загальну суму в розмірі 148 717,86 грн на момент розгляду даної справи настав.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву (доводи ідентичні доводам апеляційної скарги) зазначає, що строк виконання зобов`язання з оплати вартості позитивних щодобових небалансів за лютий-червень 2022 року за договором є відкладеним до завершення строку дії форс-мажорних обставин - до закінчення дії в Україні воєнного стану, спричиненого агресією російської федерації.

Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Верховний Суд звертав увагу, що ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні").

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 та від 17.08.2022 y справі №922/854/21, вказав, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

Водночас, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21).

Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 79 Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 сторона, яка не виконує свого зобов`язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо інша сторона не отримала це повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов`язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.

Настання форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (сплати неустойки, штрафу, відшкодування збитків тощо), але власне зобов`язання (поставку товару, оплату товару тощо) ніхто не скасовував.

Більш того, суд зазначає, що в даному випадку предметом позову є лише стягнення заборгованості за договором, а не відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (сплати неустойки, штрафу, відшкодування збитків тощо).

Також відповідач зазначає про неможливість оплати, оскільки джерелом для оплати за позитивний добовий небаланс є кошти, отримані Оператором ГТС як плата за негативний добовий небаланс. В обґрунтованість такої своєї позиції ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС за щодобові негативні небаланси за період лютий-липень 2022 року складає суму в розмірі 8,9 млрд грн, що унеможливлює виконання Оператором ГТС зобов`язання з оплати позитивних щодобових небалансів замовникам послуг відповідно до умов укладених договорів транспортування природного газу.

Дослідивши наявний в матеріалах справи договір №2005000183 транспортування природного газу від 14 травня 2020 року, судом встановлено, що в ньому відсутні жодні умови, які б надавали право ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не здійснювати перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» або відстрочувати перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» оплату суми у зв`язку з боргами замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС.

Натомість в договорі наявні пункти, що чітко вказують на обов`язок ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» здійснити оплату перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» в належний строк, зокрема, п. 3.1 та п. 9.4. договору.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з останнього заборгованості у розмірі 148 717,86 грн, оскільки, на думку останнього, судом не повинні були прийматись коригуючи акти за травень, червень та липень 2022 року, судом правомірно відхилені, оскільки дані коригуючи акти стосуються предмету спору, спірного періоду та їх наявність в матеріалах справи сприяє всебічному розгляду справи.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати робіт за відповідним правочином.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 по справі №904/6252/17, від 28.01.2019 по справі №917/611/18.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергум» в розмірі 148 717,86 грн.

Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату наданих послуг в повному обсязі, не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про стягнення 148 717,86 грн - суми основної заборгованості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/7623/22 .

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/7623/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/7623/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" .

4. Матеріали справи №910/7623/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 27.12.2023 після виходу членів колегії суддів з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко