Ухвала

від 26.12.2023 по справі 910/991/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"26" грудня 2023 р. Справа№ 910/991/22 (910/6481/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22) (суддя Івченко А.М., повний текст - 01.12.2022)

за позовом розпорядника майна арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінебс» -1

ОСОБА_1 -2

Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон»-3

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестконсалтинг»-4

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва Олена Станіславівна -1

ОСОБА_2 -2

кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Майновий гарант»

про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 910/991/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Майновий Гарант»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестконсалтинг»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22) постановлено наступне:

- заяву розпорядника майна арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 910/991/22 задовольнити повністю;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, укладений 26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвестконсалтинг» (код ЄДРПОУ: 34186468) та ОСОБА_1 , серія та номер: 998, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шуваєвою Оленою Станіславівною;

- витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» (код ЄДРПОУ: 44133482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестконсалтинг» (код ЄДРПОУ: 34186468) об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 53271623104;

- визнати недійсним договір іпотеки від 28.08.2021, серія та номер: 1035, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» (іпотекодавець) (код ЄДРПОУ: 44133482) та ОСОБА_2 (іпотекодержатель), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. та зняти обтяження: вид обтяження: заборона на нерухоме майно, обтяжувач: ОСОБА_2, номер запису про обтяження: 43686640;

- стягнути пропорційно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінебс» (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, 10б, офіс 13, код ЄДРПОУ 43726137) на користь розпорядника майна арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича (02232, м. Київ, вул. Сабурова 8, оф. 7, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.01.2021 № 2004) 2 481,00 грн судового збору;

- стягнути пропорційно з ОСОБА_1 на користь розпорядника майна арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича (02232, м. Київ, вул. Сабурова 8, оф. 7, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.01.2021 № 2004) 2 481,00 грн судового збору;

- стягнути пропорційно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 40, код ЄДРПОУ 44133482) на користь розпорядника майна арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича (02232, м. Київ, вул. Сабурова 8, оф. 7, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.01.2021 № 2004) 2 481,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22).

В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22). Дану вимогу суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» присутнім в судовому засіданні при оголошенні оскаржуваної ухвали не був, про розгляд справи 30.11.2022 судом повідомлений не був, а також не отримував оскаржувану ухвалу. Про факт існування оспорюваної ухвали суду від 30.11.2022 скаржник був ознайомлений 28.11.2023 під час ознайомлення представника скаржника з матеріалами справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/991/22 (910/6481/22) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Майновий Гарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестконсалтинг» про банкрутство. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22).

21.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/991/22 (910/6481/22).

Розглянувши зазначене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22), Північний апеляційний господарський суд виходить з такого.

За загальним правилом частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до положень статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення; учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

За правовими позиціями Верховного Суду, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (зокрема, постанова Верховного Суду від 20.04.2018 р. № 822/2337/17).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 754/9100/14-ц).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (зокрема, рішення ЄСПЛ від 12.07.2007 р. у справі "Станков проти Болгарії"); такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 р. у справі "Перетяка та Шереметьев проти України"); норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності; зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 28.03.2006 р. у справі "Мельник проти України").

Крім наведеного Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" вказав також, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Держави вправі встановлювати правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення ЄСПЛ у справах "Осман проти Сполученого королівства", "Креуз проти Польщі").

У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має розумітися у світлі верховенство права, зазначеного в преамбулі Конвенції; одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остачочності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. Стосовно відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження Суд зазначив, що правова система багатьох країн- членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Якщо ж строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. При цьому вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Зважаючи на наведені законодавчі приписи, правові висновки Верховного Суду та позиції Європейського суду з прав людини, суд, оцінюючи викладені ТОВ «Шнєрсон» причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Несвоєчасне вручення (одержання) копії оскаржуваного рішення (ухвали) суду могло бути підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження лише у разі, якщо така апеляційна скарга була б подана не пізніше річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (частина друга статті 261 ГПК України).

При цьому суд виходить з того, що зазначений у частині другій статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі (зокрема, постанова Верховного Суду від 19.09.2019 р. у справі № 922/1775/16).

Наведеною нормою частини другої статті 261 ГПК України як виняток застосування згаданого річного строку передбачено лише два випадки, а саме: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та, зокрема, оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22), ТОВ «Шнєрсон» є учасником (Відповідачем-3) справи за позовом розпорядника майна арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 910/991/22, відтак був залученим до розгляду цієї справи.

Щодо посилання апелянта на нібито неотримання ним оскаржуваної ухвали суду, то суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 (а.с. 86-91, т. 1), ухвала Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 (а.с. 121-122, т. 1) та ухвала Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 (а.с. 166-172, т. 1) були надісланні судом на адресу ТОВ «Шнєрсон» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул.. Василя Сухомлинського, буд. 40), що наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про повернення поштового відправлення.

Однак, з огляду на рекомендовані повідомлення про повернення поштового відправлення вказані ухвали не були отримані скаржником.

Причиною повернення доставки/досилання є неправильно зазначена (відсутня) адреса, як зазначено в довідці про причини повернення/досилання АТ «Укрпошта» на поштовому конверті.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що адреса ТОВ «Шнєрсон» - 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул.. Василя Сухомлинського, буд. 40, зазначена скаржником в апеляційній скарзі та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стосовно нібито неповідомлення ТОВ «Шнєрсон» про розгляд зазначеної справи суд виходить з того, що відповідно до положень частин третьої, сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. При цьому учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасниками справи.

ТОВ «Шнєрсон» не доведено суду, що ними було вжито заходів щодо виконання передбаченого статтею 120 ГПК України процесуального обов`язку повідомити суд про зміну свого місцезнаходження, а відтак судові повідомлення вважаються врученими в розумінні наведеної вище частини сьомої статті 120 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 13, 74 ГПК України).

Зважаючи на усе наведене вище, суд дійшов до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання ТОВ «Шнєрсон» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22), оскільки апеляційна скарга на названу ухвалу суду першої інстанції подана ТОВ «Шнєрсон» більш ніж через 1 рік після прийняття цієї ухвали суду, тобто після спливу передбаченого частиною другою статті 261 ГПК України максимального річного строку оскарження такої ухвали, та апелянтом не надано суду належних і допустимих доказів ТОВ «Шнєрсон» обставин, що згідно з названою нормою ГПК України могли бути підставою для незастосування цього присічного строку і поновлення строку оскарження.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» у відкритті апеляційного провадження у справі №910/991/22 (910/6481/22).

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шнеєрсон» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/991/22 (910/6481/22) з доданими до неї документами повернути апелянту.

3. Матеріали справи №910/991/22 (910/6481/22) повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко