Постанова

від 27.12.2023 по справі 924/610/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Справа № 924/610/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023, повний текст складено 05.09.2023, у справі №924/610/23 (суддя С.В. Заверуха)

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод", м. Шепетівка Хмельницької області

про стягнення 96 233, 40 грн пені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/610/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" (Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Свободи, 10, ідентифікаційний код 08396724) на користь Міністерства оборони України (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) 89 808, 60 грн (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот вісім гривень 60 коп.) пені, 2 504, 17 грн (дві тисячі п`ятсот чотири гривні 17 коп.) витрат по оплаті судового збору. У задоволенні 6 414, 80 грн пені відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 05.09.2023 у справі №924/610/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/610/23 в частині стягнення пені в сумі 79 846, 88 грн. В решті рішення залишити без змін.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (в порядку ст. 233 ГК України).

Звертає увагу, що в зазначеній заяві відповідачем визнається факт порушення терміну постачання продукції (Труба у зборі Сб. 06 до виробу БМ-21), але незначні порушення договірних

зобов`язань не мали жодних негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси.

Також вказує, що несвоєчасність відвантаження продукції було наслідком того, що російська федерація напротязі листопада 2022 року ракетними ударами знищила ряд об`єктів критичної інфраструктури Хмельницької області (обставини непереборної сили, які не існували під час укладання Договору). Це призвело до надзвичайно складної ситуації та тяжкого фінансового стану товариства.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/610/23/6546/23 від 10.10.2023 витребувано матеріали справи №924/610/23 з Господарського суду Хмельницької області. 16.10.2023 матеріали справи №924/610/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/610/23 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.

24.10.2023 у справі №924/610/23 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/610/23.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Запропоновано позивачу у строк до 17.11.2023 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Копію ухвали доставлено учасникам справи в електронні адреси системи "Електронний суд" (а.с. 172).

16.11.2023 через систему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від Міністерства оборони України надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/610/23, в якому останнє вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 173-179).

Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/960 від 26.12.2023, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Павлюк І.Ю., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/610/23.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/610/23 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

24.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання Техноукрмаш" (виконавець) та державним підприємством "Шепетівський ремонтний завод" (замовник) було укладено договір поставки, відповідно до п. 1.1. якого за цим договором замовник доручає, а виконавець зобов`язується виготовити продукцію, найменування, кількість, вид, вартість, класифікація за кодом ДК та терміни виготовлення продукції вказується у специфікаціях (додатках), який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 21.12.2021 до договору поставки від 24.06.2021 сторони домовилися п. 6.1. договору викласти у новій редакції: "6.1. Договір вважається укладений з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.".

Наказом директора державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод" від 12.01.2022 затверджено Тимчасовий перелік технічних монополістів, які виготовляють запасні частини і комплектуючі спеціального призначення та надають послуги для державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод на 2022 рік", до якого включено, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання Техноукрмаш" (м. Хмельницький).

25.08.2022 комісією у складі начальника Шепетівського РУ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, заступника начальника ВОППР та ЗНЗ Шепетівського РУ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, провідного інспектора ВЗ НС Шепетівського РУ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, директора ТОВ "Шепетівський ремонтний завод", начальника бюро охорони праці складено акт про пожежу, що виникла 24.08.2022 о 17 год. 15 хв. за адресою: м. Шепетівка, вул. Гагаріна, 10, цех № 1, № 2. Пожежею пошкоджено техніку ЗІЛ-135ЛМ, ЗІЛ-135ЛМ-9П-113. Причина пожежі потрапляння боєприпасів та їх уламків під час проведення бойових дій.

06.09.2022 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" затверджено акт обстеження пошкодженого (частково або повністю) майна, відповідно до якого комісією проведено обстеження придатності виробів та частин виробів, які знаходились в ремонті у виробничих цехах №№ 1, 2 та відділі ремонтного фонду та готової продукції, що зазнали значної руйнації від ракетних обстрілів території ТОВ "Шепетівський ремонтний завод" 24.08.2022 о 17 год. 15 хв. Вироби були отримані відповідно до державного контракту № 370/3/5/2/1/50 від 10.12.2021, договорів про закупівлю послуг/виконання робіт № 370/3/5/2/1/221 від 29.06.2022, № 370/3/5/2/1/40 від 23.03.2022 для проведення ремонту.

07.11.2022 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів оборонного призначення за державні кошти № 370/3/5/2/2/345, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується до 10.12.2022 поставити замовнику відповідно до ДК021:2015 - 35340000-9 - Частини вогнепальної зброї та боєприпасів (труба в зброї Сб.06 до виробу БМ-21) (далі - продукція) спеціального призначення за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 1.2 договору підставою для укладення договору є відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України" від 28.02.2022р. № 169 (зі змінами) "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (зі змінами), рішення Міністра оборони України 02.04.2022 року № 3242/з/9, Протокол від 29.10.2022 № 717/10/23 переговорів щодо закупівлі відповідно до ДК021:2015 - 35340000-9 - Частини вогнепальної зброї та боєприпасів (продукцію).

Постачальник повинен поставити замовнику передбачену цим договором продукцію, якість якої відповідає технічним характеристикам згідно додатку 1, в кількості, строки і за цінами, зазначеними у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

Приймання продукції 4277 ВП МОУ здійснюється відповідно до вимог "Положення про представництва державних замовників у сфері оборони на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 21.10.2009р. № 1107 (зі змінами) та ГОСТ В 15.307-77. На прийняту продукцію 4277 ВП МОУ видає посвідчення, яким підтверджується відповідність поставленої продукції вимогам, зазначеним у договорі (п. 2.3 договору).

За умовами п. 3.1 договору ціна цього договору становить 9 622 340, 40 грн в т.ч. ПДВ - 0,00 грн. Ціна за одиницю продукції - відповідно до специфікації (додаток № 1).

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за продукцію здійснюються за фактично поставлену продукцію протягом 30-ти банківських днів з дати отримання замовником наданих постачальником рахунків на оплату, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок МОУ та проведення платежів ДКС України: рахунок-фактура; видаткові накладні; посвідчення 4277 ВП МОУ (додаток № 4 до договору); акт приймання-передачі (додаток № 3 до договору), форма якого затверджена наказом Міністра оборони України від 17.08.2017 № 440 (затверджений вантажоодержувачем); копія довіреностей про отримання продукції представниками замовника; сертифікат якості від виробника.

Відповідно до п. 4.4 договору розрахунки з постачальником за поставлену продукцію замовник здійснює через відповідні реєстраційні рахунки, відкриті у Державній казначейській службі України. При цьому кошти замовником сплачуються за бюджетною програмою КПКВ 2101020/7, КЕКВ 2260, код видатку 060/7 за загальним фондом.

Згідно з п. 5.1 договору строк поставки продукції, передбаченою специфікацією, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), до 10.12.2022. Дозволяється дострокове постачання продукції партіями.

Постачальник не пізніше ніж за три доби письмово повідомляє (надає сповіщення) замовника та вантажоодержувача про дату постачання продукції (п. 5.2 договору).

Постачальник зобов`язаний поставити продукцію замовнику на умовах DDP відповідно до міжнародних правил з тлумаченням термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року за адресою (місце поставок (передачі)): військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - вантажоодержувач) (п. 5.4 договору).

Належним виконанням сторонами цього договору є підписаний акт взаєморозрахунків (поставка продукції), який є невід`ємною частиною договору (додаток № 2) (п. 5.7 договору).

Датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки продукції є приймання продукції, зазначена в акті приймання-передачі продукції (зразок якого наведено у додатку № 3 до договору) (п. 5.15 договору).

Датою виконання зобов`язань замовником є дата повного розрахунку з постачальником за умовами цього договору (п. 5.16 договору).

Відповідно до п.п. 6.1.1, 6.1.2 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлену продукцію, приймати поставлену продукцію згідно з актом приймання-передачі, а відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені цим договором.

Згідно п. 7.3.1 договору за порушення строку поставки продукції, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни продукції, щодо якої порушені строки поставки за кожний день прострочення. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31.12.2022, а з питань розрахунків - до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань по цьому договору (п. 10.1 договору).

Специфікацією (додаток № 1) сторони погодили найменування та код продукції - Труба в зборі Сб.06 до виробу БМ-21, кількість - 120 одиниць, вартість за од. виміру без ПДВ - 80186,17 грн, загальна вартість без ПДВ - 9622340,40 грн. Строк постачання - до 10.12.2022. Гарантійний строк - 12 місяців.

Згідно корінця перепустки матеріальних засобів № 474 від 17.12.2022р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод", дозволено вивезти матеріальні засоби (труби в зборі до виробу БМ-21 в кількості 40 шт.) до військової частини НОМЕР_1 згідно видаткової накладної № 118 від 16.12.2022.

Відповідно до акта приймання-передачі військового майна № 4605, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 19.12.2022р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" на виконання умов договору поставило військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) трубу в зборі Сб.06 до виробу БМ-21 у кількості 40 од. на загальну суму без ПДВ 3 207 446, 80 грн.

Згідно акта приймання-передачі військового майна № 4905, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 31.12.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" на виконання умов договору поставило військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) трубу в зборі Сб.06 до виробу БМ-21 у кількості 40 од. на загальну суму без ПДВ 3 207 446, 80 грн.

Міністерство оборони України зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" із претензіями № 1, № 2, відповідно до яких пропонувало в добровільному порядку за договором № 370/3/5/2/2/345 від 07.11.2022р. перерахувати пеню в сумі 22 452, 13 грн та 67 356, 38 грн відповідно.

У відповіді на претензію № 1 від 06.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" повідомлено, що останнє визнає факт порушення терміну постачання 40 од. труб, але це було пов`язано з ракетними обстрілами, які здійснювала російська федерація протягом листопада 2022 року, критичної інфраструктури Хмельницької області. При цьому, товариство просило не застосовувати штрафні санкції (пеню).

Відповідно до виданого Хмельницькою торгово-промисловою палатою Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання Техноукрмаш" сертифіката № 6800-23-0041 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ХТПП на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України та ракетні атаки (обстріли) по об`єктах інфраструктури, руйнування і пошкодження об`єктів електроенергетики на території Хмельницької області, внаслідок чого виведено з ладу ПС-330/110/10 кВ "Хмельницька", від якої живиться підстанція 110/27,5/10 "Гречани-тяга", вузол Гречани та ТП-376 за адресою: вул. Р. Шухевича, 119, м. Хмельницький, а саме: неможливість своєчасного виконання договірних зобов`язань щодо обов`язку виготовити та передати продукцію у визначені строки у термін до 05.12.2022 за договором поставки № 1 від 24.06.2021р., укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод". Період дії форс-мажорних обставин: з 10.10.2022 по 25.11.2022.

Сторонами затверджено зразки акта взаєморозрахунків (поставки продукції), акта приймання-передачі військового майна, посвідчення.

Міністерства оборони України звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" 96 233, 40 грн пені на підставі договору про закупівлю товарів оборонного призначення за державні кошти № 370/3/5/2/2/345 від 07.11.2022.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем було порушено умови договору, а саме в частині непоставки продукції у визначені договором терміни. Відтак, позивачем у відповідності до п. 7.3.1. договору нараховано відповідачу пеню за порушення строку поставки продукції у розмірі 96 233, 40 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/610/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" на користь Міністерства оборони України 89 808, 60 грн пені та 2 504, 17 грн витрат по оплаті судового збору. У задоволенні 6 414, 80 грн пені відмовлено.

Місцевим господарським судом здійснено перерахунок пені по кожному зобов`язанню окремо, відповідно до якого суд повважав, що правомірною до стягнення буде пеня у розмірі 89 808, 60 грн.

Також зазначив, що відмовляючи у зменшенні розміру штрафних санкцій, судом взято до уваги, що спірні відносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду; забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави. Водночас, неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню, про особливий період, в якому функціонують воєнні органи державної влади та Збройні Сили України, взяв на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами щодо поставки частини вогнепальної зброї та боєприпасів (труби в зборі Сб.06 до виробу БМ-21), має негативний вплив на обороноздатність країни та на репутацію Міністерства оборони України.

Разом з тим судом першої інстанції не взято до уваги посилання відповідача на його тяжкий фінансовий стан, оскільки останні не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/610/23 та мотивами суду першої інстанції відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору поставки.

Частиною 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч.ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно положень договору про закупівлю товарів оборонного призначення за державні кошти № 370/3/5/2/2/345 від 07.11.2022р. сторони домовились, що строк поставки продукції, передбачено специфікацією (додаток № 1 до договору від 07.11.2022р.), що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), до 10.12.2022р.

Однак, матеріалами справи стверджується, що відповідачем був порушений договірний строк поставки продукції (труб), а саме:

відповідно до акта приймання-передачі військового майна № 4605, труби в зброї Сб.06 до виробу БМ-21 в кількості 40 шт. на суму 3 207 446, 80 грн було поставлено позивачу 19.12.2022р.;

згідно акта приймання-передачі військового майна № 4905, труби в зброї Сб.06 до виробу БМ-21 в кількості 40 шт. на суму 3 207 446, 80 грн було поставлено позивачу 31.12.2022р.

Таким чином за порушення строків поставки продукції позивачем по вказаних актах приймання-передачі на суму поставки нараховано відповідачу пеню у розмірі 96 233, 40 грн за період з 10.12.2022р. по 30.12.2002р.

Так, згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені, передбаченої абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони пунктом 7.3.1. договору погодили, що за порушення строку поставки продукції, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни продукції, щодо якої порушені строки поставки за кожний день прострочення.

Судом першої інстанції здійснено перерахунок пені по кожному зобов`язанню окремо, відповідно до якого місцевий господарський суд повважав, що правомірною до стягнення буде пеня у розмірі 89 808, 60 грн, а не 96 233, 40 грн, як нараховано позивачем.

Апеляційний господарський суд, здійснивши власний перерахунок за допомогою системи "Ліга Закон" нарахованої до стягнення пені, погоджується з розрахунком суду першої інстанції та додатково зазначає, що прострочення платежу необхідно розраховувати з наступного дня виникнення заборгованості, а саме з 11.12.2022, а не з 10.12.2022 (як розраховував позивач), а тому до стягнення підлягає 25 659, 60 грн. (за період з 11.12.2022р. по 18.12.2022р.) + 64 149, 00 грн (за період з 11.12.2022р. по 30.12.2022р.) = 89 808, 60 грн. пені.

Щодо посилання скаржника на форс-мажорні обставини, які стали наслідком неналежного виконання умов договору, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до пункту 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа; стихійне лихо, епідемія, диверсії, війна, інша небезпечна подія).

Однак, колегія суддів звертає увагу, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 наведено висновок, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Окрім того сторони пунктом 8.2. договору узгодили, що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за договором у наслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач, звертаючись до позивача із заявами у відповідності до п. 8.2. договору, не конкретизував момент настання саме для нього обставин непереборної сили (засвідчені відповідним сертифікатом).

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022р. по справі № 904/3886/21, зокрема, вказав "належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторони від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат".

Про необхідність офіційного підтвердження обставин непереборної сили Торгово-промисловою палатою України або регіональними палатами сторони обумовили і в п. 8.3. договору.

Однак, в матеріалах справи відсутній відповідний документ Торгово-промислової палати України, або регіональної Торгово-промислової палати, а також відсутні докази на підтвердження наміру його отримати відповідачем (листи, звернення, тощо).

Долучений відповідачем сертифікат № 6800-23-0041 засвідчує форс-мажорні обставини по інших зобов`язаннях (за договором поставки № 1 від 24.06.2021р., укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання Техноукрмаш").

Таким чином колегією суддів встановлено, що відповідачем не долучено належних доказів неможливості виконання умов договору саме в період з 07.11.2022 (дата укладення договору) по 10.12.2022 (термін виконання зобов`язань).

Апеляційним господарським судом не береться до уваги посилання відповідача на лист №3172 від 05.12.2022р. про перенесення термінів постачання продукції, оскільки колегією суддів встановлено, що вказаний лист в матеріалах справи відсутній.

Крім того, не підлягають оцінці судом і акти про пожежу від 25.08.2022 та обстеження пошкодженого майна від 06.09.2022, оскільки останні складені до підписання сторонами договору, - до 07.11.2022р.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних з боку відповідача доказів неможливості виконання умов договору у встановлені строки через форс-мажорні обставини.

Разом з тим, відповідачем заявлялось до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 80 %.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст. 86, 236-238 ГПК України) (постанова Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20).

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (аналогічний висновок міститься у п. 23 постанови Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Колегія суддів звертає увагу, що укладаючи договір, сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені договором стислі строки поставки продукції.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій відмовив у їх зменшенні та взяв до уваги, що спірні відносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду; забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду та приймає до уваги пояснення позивача, що неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню, про особливий період, в якому функціонують воєнні органи державної влади та Збройні Сили України, взяв на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами щодо поставки частини вогнепальної зброї та боєприпасів (труби в зборі Сб.06 до виробу БМ-21), має негативний вплив на обороноздатність країни та на репутацію Міністерства оборони України; що для позивача використання результатів отриманого за договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань, а порушення строків виконання умов договору негативно впливає на ефективність обороноздатності держави.

Також колегією суддів приймається до уваги, що про наслідки ракетного обстрілу (24.08.2022) відповідачу було відомо задовго до укладення договору (07.11.2022), що не завадило останньому взяти на себе зобов`язання по поставці продукції у стислі строки.

Таким чином рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, таким, що ґрунтується на повному та об`єктивному дослідженні матеріалів справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський ремонтний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/610/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

3. Справу №924/610/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.