Ухвала

від 21.12.2023 по справі 360/2884/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 грудня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/2884/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання:Пономарьова О.І.,

представника позивача:Межерицького А.А. (адвокат),

представника першого відповідача:Свердловської І.В. (в порядку

самопредставництва),

представника другого відповідача:не прибув,

при розгляді у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» (далі - позивач, ТОВ «УТЕК-МОД») до Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - перший відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - другий відповідач, ГУ ДКСУ у Луганській області) про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року в сумі 157400,44 грн.

Ухвалою від 01 листопада 2023 року про прийняття справи до провадження позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та докази поважності причин його пропуску.

Від представника ТОВ «УТЕК-МОД», адвоката Межерицького А.А. через систему «Електронний суд» 06 листопада 2023 року надійшли пояснення щодо ухвали суду від 01 листопада 2023 року, в яких зазначено, що постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 803/1149/18, у справі № 140/1770/19, у справі № 320/12137/20, на які послався суд в ухвалі від 01 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без руху, не є подібними та аналогічними до обставин у даній справі, оскільки предметом розгляду вказаних справах було стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість. У свою чергу питання визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо погашення заборгованості з відшкодування ПДВ на користь ТОВ «УТЕК-МОД» було предметом розгляду у справі № 360/3762/18 та вже вирішено. У зазначених справах, які розглянуті Великою Палатою Верховного Суду, мала місце невирішеність питання щодо основного спору стягнення невідшкодованого ПДВ та оскарження бездіяльності податкового органу і питання застосування строків (шість місяців чи 1095 днів) стосуються виключно зазначених обставин. Предметом розгляду у справі № 320/12137/20 було питання стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з невідшкодованого ПДВ, яка була виплачена позивачеві. Саме тому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2023 року висловилась про застосування строків позовної давності у шість місяців з дня сплати заборгованості з ПДВ. Саме тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вказаних постановах є незастосовними до спірних правовідносин по даній справі.

Представник позивача зазначив, що факт нарахування пені нерозривно пов`язується з фактом існування заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, що дозволяє стверджувати про пеню як про міру відповідальності держави перед платником податків за порушення нею свого обов`язку вчасно відшкодувати від`ємне значення з ПДВ. При цьому, така пеня нараховується рівно стільки часу, скільки триває наведене вище порушення держави у вигляді нездійснення державними органами необхідного комплексу дій з відшкодування ПДВ. А відтак нарахування і виплата зазначеної вище пені є похідним зобов`язанням держави від основного зобов`язання - погасити суму заборгованості з відшкодування ПДВ. Тому на дату погашення заборгованості з бюджету державою має бути сплачена і пеня, нарахована на таку заборгованість. Положення пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначають, що невідшкодовані платникам податку протягом визначеного строку суми ПДВ, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з за період 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року у сумі 157400,44 грн. Отже, ТОВ «УТЕК-МОД» самостійно визначено кінцеву дату розрахунку пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість. Оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома, то при системному тлумаченні норм чинного законодавства слід прийти висновку, що ТОВ «УТЕК-МОД» має право само визначати період розрахунку пені в межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ. Таким чином, визначений позивачем період нарахування пені, є обґрунтованим. Стягнення пені - триваюча бездіяльність податкового органу і кожен її наступний день є новим днем початку відліку строку ініціювання її припинення через суд.

Також представник позивача зазначив, що у постановах від 02 лютого 2021 року у справі № 810/1506/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 810/1227/17, від 11 квітня 2019 року у справі № 810/1228/17 Верховним Судом викладено правову позицію, що «строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення». Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 200/4609/20-а виклав правову позицію, що Податковий кодекс України не обмежує періоду нарахування пені, а саме нарахування пені закінчується з дати погашення бюджетної заборгованості, і саме з цієї дати обчислюється строк звернення до суду про стягненню пені. Тобто, Верховний Суд встановив, що строк звернення (а не періоду, за який може нараховуватися пеня), з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, полягає в тому, що цей строк в 1095 днів слід обчислювати саме з наступного дня після її фактичного погашення, тобто після фактичного відшкодування суми ПДВ.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду, представник позивача стверджує, що строк звернення до суду з вимогами щодо стягнення пені не може розпочати свій облік раніше, ніж дата погашення зазначеної заборгованості. Отже, строк на звернення до суду із позовною вимогою про стягнення пені повинен обчислюватися з дня погашення заборгованості, а якщо таке погашення ще не відбулось (як у даній справі), то перебіг строку звернення до суду ще не розпочався.

Відповідно, представник позивача вважає, що ТОВ «УТЕК-МОД» строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.

Також представник позивача звертає увагу суду, що ТОВ «УТЕК-МОД» неодноразово вже зверталося до суду із позовами про стягнення пені, а саме справи: № 360/3762/18 (останнім днем, за який стягнуто пеню є 15 листопада 2018 року); № 360/3419/19, № 360/4052/19, № 360/4053/19, № 360/4054/19, № 360/4055/19, №360/4056/19, № 360/4057/19, № 360/4058/19, № 360/4059/19, № 360/4060/19 (стягнення пені з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року); № 360/2081/20 (стягнення пені за період з 24 липня 2019 року по 20 травня 2020 року).

Посилання суду в ухвалі від 01 листопада 2023 року на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17, від 20 червня 2019 року у справі № 820/1750/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 360/3762/18, представник позивача вважає некоректними та безпідставними, оскільки правовідносини по даній справі є відмінними від правовідносин, які були предметом розгляду Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, представник позивача зазначає про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху та без розгляду у зв`язку із тим, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду з вимогою про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України.

Ухвалою від 08 листопада 2023 року про продовження розгляду справи запропоновано учасникам справи подати до суду додаткові пояснення щодо дати початку перебігу строку на звернення до суду з цим позовом та дати набуття статусу бюджетної заборгованості невідшкодованих ТОВ «УТЕК-МОД» сум податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року.

Від представника ГУ ДПС у Луганській області через систему «Електронний суд» 09 листопада 2023 року надійшли клопотання про залишення позову без розгляду та додаткові пояснення щодо дати набуття статусу бюджетної заборгованості невідшкодованих ТОВ «УТЕК-МОД» сум податку на додану вартість та початку строку звернення до суду з позовом про стягнення пені, в яких представником першого відповідача зазначено, що Верховний Суд, частково задовольняючи касаційну скаргу ГУ ДПС у Луганській області та направляючи справу на новий розгляд постановою від 12 жовтня 2023 року, вказав на те, що судом першої інстанції не перевірено строк звернення до суду з цим позовом, а судом апеляційної інстанції вказаного процесуального порушення суду першої інстанції не виправлено, що свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права з метою з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

При цьому, Верховним Судом акцентовано, що при перевірці дотримання строку звернення до суду з позовом, зокрема про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ, суди мають враховувати, що початком перебігу такого строку, відповідно до висновків Верховного Суду у постановах, зокрема від 06 жовтня 2020 року у справі № 803/1149/18, від 30 листопада 2021 року у справі № 280/2868/20, та інших, є набуття статусу бюджетної заборгованості невідшкодованих сум ПДВ, тобто наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, та з якого фактично і розпочинається нарахування такої пені.

Початок перебігу строку з позовом, зокрема, про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ, має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ, і такою датою є наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктами 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України України, який обраховується від дати завершення перевірки + 5 днів для підготовки висновку податковим органом та 5 операційних днів на відшкодування органами казначейства (якщо узгодження сум бюджетного відшкодування відбулось за результатами проведення контролюючим органом перевірки, якою суми бюджетного відшкодування були підтверджені). Оскільки в даному випадку суми бюджетного відшкодування за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року були підтверджені контролюючим органом, отже за наслідками перевірок адміністративне або судове оскарження не відбувалось, тому норми пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України в даному випадку не підлягають застосуванню.

Отже, суми бюджетного відшкодування ПДВ за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року набули статусу бюджетної заборгованості у період з 13 травня 2015 року по 04 березня 2016 року, а саме: сума бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року набула статусу бюджетної заборгованості 13 травня 2015 року; за лютий 2015 року 02 червня 2015 року; за квітень 2015 року 23 червня 2015 року; за травень 2015 року 31 липня 2015 року; за червень 2015 року 01 вересня 2015 року; за липень 2015 року 02 жовтня 2015 року; за вересень 2015 року 04 грудня 2015 року; за жовтень 2015 року 01 січня 2016 року; за листопад 2015 року 03 лютого 2016 року; за грудень 2015 року 04 березня 2016 року.

У той же час, позивач з даним позовом позивач звернувся до суду тільки 04 червня 2021 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до практики Верховного Суду, що існувала на час звернення позивача з вказаним позовом, зокрема наведеної у постановах від 14 березня 2019 року № 822/553/17, від 15 лютого 2021 року у справі № 280/4452/18, застосовувався спеціальний строк звернення з вказаними вимогами до суду та становив 1095 днів. Отже, враховуючи існуючу на час звернення позивача з даним позовом практику Верховного Суду, строк звернення до суду сплинув по періоду січень 2015 року 13 травня 2018 року, по періоду грудень 2015 року 04 березня 2019 року.

У подальшому, в постановах від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17, від 15 лютого 2021 року у справі № 280/4452/18 та сформулювала правовий висновок, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи сформовані Великою Палатою Верховного Суду висновки щодо шестимісячного строку звернення до суду, строки звернення з вказаним позовом сплинули ще в 2015 - 2016 роках.

Представник першого відповідача звернув увагу суду, що у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 Велика Палата Верховного Суду визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про триваючий характер порушення прав позивача та дійшла висновку про те, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня набуття невідшкодованими сумами ПДВ статусу бюджетної заборгованості.

Також представник першого відповідача вважає безпідставним посилання представника позивача на висновки Верховного Суду у постановах, прийнятих до 19 січня 2023 року, щодо триваючого характеру правопорушення, щодо відліку строків від дати погашення бюджетної заборгованості тощо, оскільки вони не відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 січня 2023 року по справі № 140/1770/19.

За наведених вище обставин представник ГУ ДПС у Луганській області вважає, що позов ТОВ «УТЕК-МОД» слід залишити без розгляду.

Від директора ТОВ «УТЕК-МОД» поштовим відправленням 13 листопада 2023 року надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 01 листопада 2023 року, в якому окрім доводів та аргументів, наведених у поясненнях представника ТОВ «УТЕК-МОД» адвоката Межерицького А.А. від 06 листопада 2023 року, додатково зазначено, що оскільки позивач раніше вже звертався з позовами про стягнення пені та останнім днем, за який стягнуто пеню є 20 травня 2020 року, то про поновлення строку звернення до суду може йти тільки з 20 травня 2020 року. Однак відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, у тому числі звернення до адміністративного суду, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначена редакція КАС України змінена лише 17 липня 2020 року. Що стосується можливого пропуску строку звернення до суду з 18 липня 2020 року, то наказом ТОВ «УТЕК-МОД» від 12 квітня 2020 року № 81, дію якого продовжено до 01 січня 2021 року за наказом від 10 грудня 2020 року № 112, зупинено діяльність позивача та позбавлено можливості, зокрема директора товариства, перебувати на робочому місці. Зазначені обставини унеможливили користування правом на звернення до суду у шестимісячний строк. А з 01 січня 2021 року до дня звернення до суду до 01 червня 2021 року, шестимісячний строк не минув. Таким чином представник позивача заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, перебіг якого розпочався з 21 травня 2020 року, з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України та наказів по підприємству.

Від представника ТОВ «УТЕК-МОД», адвоката Межерицького А.А. через систему «Електронний суд» 13 листопада 2023 року надійшли додаткові пояснення на виконання ухвали суду від 08 листопада 2023 рок, в яких, додатково до вказаних у поясненнях від 06 листопада 2023 року доводів та аргументів, зазначено, що чинне законодавство унеможливлює формування позовної вимоги про стягнення пені за майбутні періоди, саме тому ТОВ «УТЕК-МОД» не мало можливості заявити вимогу про стягнення пені за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року у раніше поданих товариством до суду позовів про стягнення пені, які перебували на розгляді суду у справах № 360/3762/18, № 360/3419/19, № 360/4052/19, № 360/4053/19, № 360/4054/19, № 360/4055/19, № 360/4057/19, № 360/4056/19, № 360/4060/19, № 360/4059/19, № 360/4058/19. Існування цих справ свідчить, що ТОВ «УТЕК-МОД» своєчасно використовувало своє право на звернення до суду з позовами про стягнення пені, нарахованої за період до 20 травня 2020 року.

У підготовчому засіданні представник ТОВ «УТЕК-МОД» надав пояснення, аналогічні викладеним ним у письмових поясненнях, поданих до суду через систему «Електронний суд» 06 та 13 листопада 2023 року, заперечував проти залишення позову без розгляду, оскільки вважає, що позивачем строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.

Представник ГУ ДПС у Луганській області у підготовчому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні про залишення позову без розгляду та поясненнях, поданих до суду через систему «Електронний суд» 09 листопада 2023 року, заперечувала проти задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду та наполягала на залишенні позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлені сторонами клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом та про залишення позову без розгляду, враховуючи обов`язкові для суду першої інстанції при новому розгляді висновки і мотиви Верховного Суду, з яких скасовані рішення суду у справі № 360/2884/21, викладені у постанові від 12 жовтня 2023 року, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене строки звернення до суду з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватись також іншими законами, в тому числі Податковим кодексом України.

При цьому Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою та та/або пені на суми заборгованості з відшкодування ПДВ.

Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється, зокрема, на право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

До ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанов від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20, фактично існувала практика з правозастосування, згідно із якою платник податків міг звернутися до суду з позовом про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України в межах 1095-денного строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Так, зокрема у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

У постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 280/4452/18 Верховний Суд підтримав позицію про те, що і вимоги щодо стягнення заборгованості з бюджету, і вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на весь час невиконання суб`єктом владних повноважень встановленого законом обов`язку можуть бути пред`явлені у межах 1095-денного строку, після спливу якого правовідносини стають стабільними.

У подальшому, в постановах від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17, від 15 лютого 2021 року у справі № 280/4452/18 та сформулювала наступні правові висновки.

Положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. Стаття 102 Податкового кодексу України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Таким чином, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Велика Палата Верховного Суду хоча і змінила правозастосування в частині строку звернення до адміністративного суду (шість місяців, а не 1095 днів) проте фактично констатувала (підтвердила) обов`язок суду першочергово перевіряти строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами, зокрема щодо стягнення пені.

Предметом розгляду у даній справі № 360/2884/21 є вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року, за період з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року в сумі 157400,44 грн.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.

Тобто, Податковим кодексом України надано можливість платнику податків захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ.

При цьому, початок перебігу вказаного строку має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ (що є також датою початку строку для нарахування пені, оскільки вимоги щодо відшкодування пені нерозривно пов`язані із фактом існування заборгованості бюджету), і такою датою є наступний день, який слідує за датою закінчення строку,

а) визначеного пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, який обраховується від дати фактичного отримання контролюючим органом судового рішення, що набрало законної сили про задоволення позову позивача + 5 робочих днів для підготовки висновку податковим органом та 5 операційних дні на відшкодування органами казначейства (якщо узгодження сум бюджетного відшкодування відбувалось у судовому порядку);

б) визначеного пунктами 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, який обраховується від дати завершення перевірки + 5 робочих днів для підготовки висновку податковим органом та 5 операційних дні на відшкодування органами казначейства (якщо узгодження сум бюджетного відшкодування відбулось за результатами проведення контролюючим органом перевірки, якою суми бюджетного відшкодування були підтверджені).

Отже, статусу бюджетної заборгованості невідшкодовані суми ПДВ набувають на наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктами 200.12, 200.13 та 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, отож саме з вказаної дати платник податків набуває право на нарахування пені та звернення до суду з вимогами про її стягнення.

Такий правовий висновок щодо початку перебігу строку звернення до суду з позовом про стягнення пені неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах, зокрема від 06 жовтня 2020 року у справі № 803/1149/18, від 30 листопада 2021 року у справі № 280/2868/20.

У рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, за позовом ТОВ «УТЕК-МОД» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області з вимогами про: визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області та Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання вимог законодавства в частині складання та направлення висновків Головному управлінню ДКС України у Луганській області про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню в сумі 1115947,33 грн, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року встановлено такі обставини.

ТОВ «УТЕК-МОД» у встановленому порядку подав до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області (за місцем податкового обліку) податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року, разом із заявами про бюджетне відшкодування на загальну суму 2023777,00 грн.

На виконання вимог пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральні перевірки ТОВ «УТЕК-МОД», про що складено відповідні довідки та висновки, а саме:

- висновок від 12 березня 2015 року № 310/12-14-15-03/14-38338502 за січень 2015 про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УТЕК-МОД»;

- довідка ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 29 квітня 2015 року № 793/12-14-15-03/14-38338502 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УТЕК-МОД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015, згідно з якою порушень не виявлено;

- акт ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 10 квітня 2015 року № 596/12-14-15-03/25-38338502 за лютий 2015 року;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19 травня 2015 року № 1000/12-14-15-03/25-38338502 за лютий 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 09 червня 2015 року № 1109/12-14-15-03/25-38338502 за квітень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 17 липня 2015 року № 1434/12-14-15-03/25-38338502 за травень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19 серпня 2015 року № 162/12-14-15-01/25-38338502 за червень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 18 вересня 2015 року № 415/12-14-15-01/25-38338502 за липень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 20 листопада 2015 року № 1050/12-14-15-01/25-38338502 за вересень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 18 грудня 2015 року № 1267/12-14-15-01/25-38338502 за жовтень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 20 січня 2016 року № 47/12-14-15-01/25-38338502 за листопад 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено;

- довідка у формі висновку ДПІ у м. Сєвєродонецьку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УТЕК-МОД» від 19 лютого 2016 року № 299/12-14-15-01/25-38338502 за грудень 2015 року, згідно з якою порушень не виявлено.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на положення частини четвертої статті 78 КАС України суд вважає звільненими від доказування обставини, встановлені в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18, щодо подання ТОВ «УТЕК-МОД» податкових декларацій з ПДВ за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року, разом із заявами про бюджетне відшкодування на загальну суму 2023777,00 грн, а також щодо проведення податковим органом камеральних, документальних перевірок та підтвердження (узгодження) контролюючим органом сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року.

Оскільки узгодження сум бюджетного відшкодування відбулось за результатами проведення контролюючим органом перевірок, якими суми бюджетного відшкодування підтверджені, до спірних правовідносин для визначення дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ за спірний період застосуванню підлягають положення пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України.

Тобто у даній справі початок перебігу строку звернення до суду з позовом про стягнення пені слід визначати з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ, і такою датою є наступний день, який слідує за датою завершення перевірки + 5 днів для підготовки висновку податковим органом та 5 операційних днів на відшкодування органами казначейства.

Застосовуючи такий алгоритм визначення дати набуття статусу бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ по визначеним позивачем періодам та початку перебігу шестимісячного строку звернення до суду з позовом про стягнення нарахованої за несвоєчасне відшкодування ПДВ пені, суд встановив, що датою набуття статусу бюджетної заборгованості сум ПДВ за: січень 2015 року є 13 травня 2015 року; лютий 2015 року 02 червня 2015 року; квітень 2015 року 23 червня 2015 року; травень 2015 року 31 липня 2015 року; червень 2015 року 01 вересня 2015 року; липень 2015 року 02 жовтня 2015 року; вересень 2015 року 04 грудня 2015 року; жовтень 2015 року 01 січня 2016 року; листопад 2015 року 03 лютого 2016 року; грудень 2015 року 04 березня 2016 року.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду з цим позовом 04 червня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеним в частині другій статті 122 КАС України.

З вище наведених мотивів та висновків Верховного Суду, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судом відхиляються як безпідставні твердження представника ТОВ «УТЕК-МОД», що позивачем не пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

Посилання представника позивача на інші правові позиції Верховного Суду, згідно з якими строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення, суд відхиляє як безпідставні, оскільки відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

Крім того у пункті 106 постанови від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів слід враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила в цій справі.

З`ясовуючи наявність поважних підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положеннями статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Слід ураховувати, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Як вже вище вказано, позивач звернувся до суду з цим позовом 04 червня 2021 року, тобто задовго до зміни судової практики за вищенаведеними постановами Великої Палати Верховного Суду щодо застосування процесуального строку на звернення до суду з 1095 днів до шести місяців.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 дійшов висновку, що зміна сталої судової практики Верховного Суду може розглядатися судами як поважна причина для поновлення строків звернення до суду.

Так, Верховний Суд зазначив, що суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми. Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Зокрема, задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Судова палата повторно наголосила зазначену правову позицію у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання. Судова палата вважала за необхідне наголосити, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду у подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин. Усталеною є практика Верховного Суду

За таких обставин, суд зазначає, що на момент відступлення судова практика щодо розгляду таких спорів була усталеною та передбачала строк звернення до адміністративного суду щодо стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ протягом строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, - 1095 днів.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом 04 червня 2021 року, тобто до прийняття Верховним Судом постанови від 19 січня 2023 у справі № 140/1770/19, та позовні вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ визначаються періодом з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року, суд дійшов висновку, що позивач мав правомірні очікування розраховувати на те, що до даних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності, визначений нормами податкового законодавства 1095 днів.

Також судом встановлено, що до звернення до суду з цим позовом позивач неодноразово звертався з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року, та за судовими рішеннями у справах № 360/3762/18, № 360/3419/19, № 360/4052/19, № 360/4053/19, № 360/4054/19, № 360/4055/19, № 360/4056/19, № 360/4057/19, № 360/4058/19, № 360/4059/19, № 360/4060/19, № 360/2081/20, які набрали законної сили, на користь ТОВ «УТЕК-МОД» стягнута пеня по строку нарахування до 20 травня 2020 року включно.

Вказані обставини свідчать про відсутність з боку ТОВ «УТЕК-МОД» недбалого ставлення до реалізації свого права на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ та безпідставного зволікання в його реалізації.

Однак через продовження з боку держави порушення прав позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року у визначений статтею 200 Податкового кодексу України строк, нарахування пені на таку заборгованість також продовжується і триватиме до дня її погашення.

У такому випадку відмова платнику податків у поновленні строку звернення до суду з цим позовом призведе до позбавлення ТОВ «УТЕК-МОД» гарантованого пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України права на отримання пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, за весь час її існування, включаючи день погашення, тобто дієвого механізму спонукання до усунення триваючого порушення права платника на бюджетне відшкодування сум ПДВ, а навпаки легітимізує та забезпечить можливість безкінечно продовжувати таке порушення.

Також представник ТОВ «УТЕК-МОД» зазначив, що підставою для поновлення строку звернення до суду з цим позовом є встановлення по всій території України карантину.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.02.2020, Кабінет Міністрів України починаючи з 12 березня 2020 року по всій території України встановив карантин, з подальшим його продовженням (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами та доповненнями).

З 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX), яким до окремих положень КАС України внесені зміни. Зокрема, Законом № 540-IX розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).».

З 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 713-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-IX).

Законом № 731-IX внесено зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та викладено пункт 3 в такій редакції:

«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.».

Строк дії введеного за постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантину продовжувався постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 (до 24 квітня 2020 року), від 22.04.2020 № 291 (до 11 травня 2020 року), від 04.05.2020 № 343 (до 22 травня 2020 року), від 20.05.2020 № 392 (до 22 червня 2020 року), від 17.06.2020 № 500 (до 31 липня 2020 року), від 22.07.2020 № 641 (до 31 серпня 2020 року), від 26.08.2020 № 760 (до 31 жовтня 2020 року), від 13.10.2020 № 956 (до 31 грудня 2020 року), від 09.12.2020 № 1236 (до 28 лютого 2021 року), від 17.02.2021 № 104 (до 30 квітня 2021 року), від 21.04.2021 № 405 (до 30 червня 2021 року), від 16.06.2021 № 611 (до 31 серпня 2021 року), від 11.08.2021 № 855 (до 1 жовтня 2021 року), від 22.09.2021 № 981 (до 31 грудня 2021 року), від 15.12.2021 № 1336 (до 31 березня 2022 року), від 23.02.2022 № 229 (до 31 травня 2022 року), від 27.05. 2022 № 630 (до 31 серпня 2022 року), від 23.12.2022 № 1423 (до 30 квітня 2023 року), від 25.04.2023 № 383 (до 30 червня 2023 року).

У зв`язку з відсутністю замовлень та падінням обсягів промислового виробництва, що має невідворотний та тимчасовий характер, пов`язаних із продовженням карантину, встановленим постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» (зі змінами); через прийняття рішень Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідно до яких на території Луганської області встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, наказом директора ТОВ «УТЕК-МОД» від 12 квітня 2020 року № 81 зупинено діяльність ТОВ «УТЕК-МОД»; відміну зупинення наказано оформити окремим наказом; працівникам підприємства, зокрема, директору, головному бухгалтеру не перебувати на робочому місці задля уникнення інфікування.

За наказом директора ТОВ «УТЕК-МОД» від 10 грудня 2020 року № 112 продовжено до 01 січня 2021 року дію наказу від 12 квітня 2020 року № 81, яким зупинено діяльність підприємства ТОВ «УТЕК-МОД».

Вказаними наказами підтверджено, що в період з 12 квітня 2020 року та до 01 січня 2021 року діяльність ТОВ «УТЕК-МОД» була зупинена, а директор та головний бухгалтер на робочому місці не перебували.

Наведені представником ТОВ «УТЕК-МОД» обставини свідчать про об`єктивну неможливість вчинення позивачем в період з 12 квітня 2020 року по 01 січня 2021 року такої процесуальної дії, як звернення до суду з позовом, тому також є підставою для поновлення процесуального строку звернення до суду.

Додатково, варто прийняти до уваги лист Ради суддів України (від 16 березня 2020 року вих. № 9рс-186/20), відповідно до якого був встановлений особливий режим роботи судів України, в тому числі, але не виключно, роз`яснювалась можливість громадянам відкладати розгляд справ, припинялись усі заходи, припинявся особистий прийом громадян керівниками судів, обмежувався доступ осіб до судових засідань, зменшувалась кількість судових засідань, необхідність самоізоляції при найменших ознаках захворювання тощо.

Проаналізувавши доводи представника ТОВ «УТЕК-МОД», суд дійшов висновку, що наведені представником позивача обставини свідчать, що порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, сталося з об`єктивно непереборних обставин та не залежних від волевиявлення позивача причин, тому визнаються судом поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню, а клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню.

Задоволення клопотання про поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом, обумовлює відмову в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Луганській області про залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 121, 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» пропущений строк на звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 26 грудня 2023 року.

СуддяК.О. Пляшкова