Ухвала

від 26.12.2023 по справі 480/13477/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 грудня 2023 року Справа № 480/13477/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп`яненко О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій неправомірними та скасування змін,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій неправомірними та скасування змін, і просить суд:

- визнати дії щодо внесення змін у поземельну книгу державним кадастровим реєстратором по земельним ділянкам: кадастровий номер 5922087800:03:007:0009 (цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0599 га); кадастровий номер 5922087800:03:007:0010 (цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, площею 0,4795 га).

Дослідивши матеріали позовної заяви та оцінивши наявні документи в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України.

Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, в Україні діють адміністративні суди (стаття 125 Конституції України).

Крім того, Конституційним Судом України у Рішенні від 25.11.1997 по справі №18/1148-97 сформульовано правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з цим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, системний аналіз вказаних приписів дає підстави для висновків, що адміністративні суди повноважні розглядати справи у сфері публічно-правових відносин, зокрема, за позовами до суб`єктів владних повноважень про визнання їх рішень дій чи бездіяльності протиправними.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, з огляду на визначений позивачем предмет спору (внесення змін внесених у поземельну книгу), суд вважає позовну заяву ОСОБА_1 такою, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У той же час, відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Беручи до уваги приватно-правовий характер спірних правовідносин ( наявність чи відсутність права власності на нерухоме майно), враховуючи суб`єктний склад сторін, на переконання суду цей спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Згідно висновків Постанови від 14 липня 2021 року справа № 752/10533/19, провадження №61-8795се21 Верховного суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду, відповідно до яких у справах про скасування державної реєстрації права власності вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право. А тому такі справи мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суд єктного складу сторін спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вимоги позивача раніше були предметом спору цивільної справи Конотопського міськрайонного суду Сумської області №577/2802/23. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.10.2023 року позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Рішення набрало законної сили 28.11.2023.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Одночасно, суд роз`яснює позивачу, що даній спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій неправомірними та скасування змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя О.В. Соп`яненко