Постанова
від 27.12.2023 по справі 420/25884/21
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 420/25884/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року (головуючий суддя Семененко М.О.)

в адміністративній справі №420/25884/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 16.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, в якому, з урахуванням уточнень, просив (а.с. 1-12, 73-89 т. 1):

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу різниці в грошовому забезпеченні в посадових окладах у зв`язку із різницею в посадових окладах між посадовим окладом начальника лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції та станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці та посадовим окладом старшого оперуповноваженого карного розшуку лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці за період з 02.08.2010 року, включно по 24.11.2010 року включно, в сумі 700 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю в грошовому забезпеченні в посадових окладах у зв`язку із різницею в посадових окладах між посадовим окладом начальника лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці та посадовим окладом старшого оперуповноваженого карного розшуку лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці за період з 02.08.2010 року включно, по 24.11.2010 року включно, в сумі 700 грн;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу різницю в грошовому забезпеченні за вислугу років з розрахунку 40% посадового окладу і окладу за спеціальним званням за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 685 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю в грошовому забезпеченні за вислугу років з розрахунку 40% посадового окладу і окладу за спеціальним званням за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 685 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу різницю в грошовому забезпеченні по надбавці за виконання особливо важливих завдань - 50% посадового окладу + оклад за спеціальним званням + надбавка за вислугу років, з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 703,39 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю в грошовому забезпеченні по надбавці за виконання особливо важливих завдань - 50% посадового окладу + оклад за спеціальним званням + надбавка за вислугу років, з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 703,39 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу грошове забезпечення у вигляді надбавки за оперативно-розшукову діяльність, відповідно до довідки з Головного Управління МВС України в Донецькій області за № 114188 від 09.06.2012р. у розмірі 37% посадового окладу за період з 01.03.2010 включно по 24.11.2010 включно, в сумі 2839,75грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у вигляді надбавки за оперативно-розшукову діяльність, відповідно до довідки з Головного Управління МВС України в Донецькій області за № 114188 від 09.06.2012р., у розмірі 37% посадового окладу за період з 01.03.2010 включно по 24.11.2010 включно, в сумі 2839,75грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу різниці в грошовому забезпеченні у вигляді надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі -15% посадового окладу, за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 802,5грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю в грошовому забезпеченні по надбавці за службу в умовах режимних обмежень в розмірі-15% посадового окладу, за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно в сумі 802,5грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу різницю в грошовому забезпеченні по доплаті за службу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно в сумі 238,63грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю в грошовому забезпеченню в доплаті за службу в нічний час у розмірі 35 % посадового окладу за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 238,63грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу різницю в грошовому забезпеченні у вигляді щомісячної премії в період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 2142,6 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю в грошовому забезпеченні по щомісячній премії в період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 2142,6грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу грошове забезпечення за листопад місяць 2010 р. із всіма складовими включаючи: посадовий оклад - 950 грн.; оклад за спеціальним званням -125грн.; надбавку за вислугу років - 40% посадового окладу + оклад за спеціальним званням - 430 грн.; надбавку за виконання особливо важливих завдань -50% посадового окладу + оклад за спеціальним званням + надбавка за вислугу років - 752 грн.; надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15% посадового окладу - 142,5 грн.; надбавку за оперативно-розшукову діяльність 37% посадового окладу -351 грн.; доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 % посадового окладу - 45,36 грн.; премію -30% всього грошового забезпечення -839 грн.; індексації всього грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за листопад місяць 2010 р. із всіма складовими включаючи: посадовий оклад - 950 грн.; оклад за спеціальним званням -125 грн.; надбавку за вислугу років - 40% посадового окладу + оклад за спеціальним званням - 430 грн.; надбавку -а виконання особливо важливих завдань -50% посадового окладу + оклад за спеціальним званням + надбавка за вислугу років - 752 грн.; надбавку за службу в умовах режимних обмежень - 15% посадового окладу-142,5грн.; надбавку за оперативно-розшукову діяльність - 37% посадового окладу - 351грн.; доплату за службу в нічний час - у розмірі - 35% посадового окладу - 45,36 грн.; премію - 30% всього грошового забезпечення - 839грн.; індексацію всього грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу грошове забезпечення за несення служби в дні щотижневого відпочинку, святкові дні, служби понад установлений законодавством робочий час, у розмірі посадового окладу + оклад за спеціальним званням у подвійному розмірі, в період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, в сумі 9492,12 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за несення служби в дні щотижневого відпочинку, святкові дні. служби понад установлений законодавством робочий час, у розмірі посадового окладу +оклад за спеціальним званням у подвійному розмірі в період з 01.03.2010 включно по 24.11.2010 включно, в сумі 9492,12 грн;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу грошову допомогу на оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2010 рік в розмірі місячного грошового забезпечення за серпень місяць 2010р., в сумі 3633,86 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2010 рік в розмірі місячного грошового забезпечення за серпень місяць 2010р., в сумі 3633,86 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу індексацію всього грошового забезпечення за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та ви платати позивачу індексацію всього грошового забезпечення за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплати позивачу компенсаційні втрати частини заробітної плати, за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, у зв`язку з затримкою термінів її виплати;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсаційні втрати частини заробітної плати за період, з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, у зв`язку з затримкою термінів її виплати;

- бездіяльність відповідача щодо відмови виготовити відносно позивача новий грошовий атестат, і нову довідку про основні і додаткові види щомісячного грошового забезпечення за період з 01.03.2010 включно по 24.11.2010 включно з обов`язковим зазначенням всіх складових; посадовий оклад - 950грн.; оклад за спеціальним званням - 125грн.; надбавка за вислугу років - 40% - 430грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань -50% - 752грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% посадового окладу - 142грн.; надбавку за оперативно-розшукову діяльність до 37% посадового окладу - 351,5; доплата за службу в нічний час - у розмірі (35 %) посадового окладу; премія ми 30%; індексацію всього грошового забезпечення за період з 01.03.2010 включно по 24. 11.2010 включно, визнати протиправною;

- зобов`язати відповідача виготовити відносно позивача новий грошовий атестат, і нову довідку про основні і додаткові види мого щомісячного грошового забезпечення за період з 01.03.2010 включно по 24.11.2010 включно, з обов`язковим зазначенням всіх складових: посадового окладу 950 грн. всього 7675 грн; окладу за спеціальним званням 125 грн. всього 1125 грн.; надбавка за вислугу років - 40% - 430 грн. всього 3520 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань -50% -752 грн. всього - 6160 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень ( 15%) посадового окладу -142,5 грн. всього-1151,25 грн.; надбавку за оперативно-розшукову діяльність 37% посадового окладу -351 грн. всього 2839,75 грн.; доплата за службу в нічний час у розмірі (35%) посадового окладу всього 372,22 грн.; премія -30% всього грошового забезпечення всього 5801,26 грн.; індексацію всього грошового забезпечення; за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 31.03.1992 по 24.11.2010 позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України. З 01.03.2010, відповідно до наказу начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці, позивач був призначений на посаду старшого оперуповноваженого карного розшуку лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк. Зазначає, що в період проходження служби, з 01.03.2010 по 24.11.2010, позивачу не в повному обсязі проводилось нарахування та виплата сум грошового забезпечення. На відповідне звернення позивача від 03.11.2021 про нарахування та виплату заборгованості з грошового забезпечення, Управління листом від 25.11.2021 №142/лк відмовило позивачу у здійсненні нарахування та виплати заборгованості з грошового забезпечення за період з 01.03.2010 по 24.11.2010, у зв`язку з відсутністю інформації про наявність такої заборгованості. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті йому заборгованості з грошового забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління МВС України на Донецькій залізниці щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 %, за період березень-червень 2010 року, жовтень-листопад 2010 року.

Зобов`язано Управління МВС України на Донецькій залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 % за період березень-червень 2010 року, жовтень-листопад 2010 року.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що враховуючи відсутність належних доказів виконання позивачем обов`язків за вищою посадою у період з 02.08.2010 по 24.11.2010 наказом по особовому складу, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати різниці в грошовому забезпеченні в посадових окладах у зв`язку із різницею в посадових окладах між посадовим окладом начальника лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці та посадовим окладом старшого оперуповноваженого карного розшуку лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці за період з 02.08.2010 року включно, по 24.11.2010 року включно. Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу різниці в грошовому забезпеченні за вислугу років з розрахунку 40% посадового окладу і окладу за спеціальним званням за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно в сумі 685 грн. вказав, що доказів на підтвердження факту наявності у позивача іншого розміру календарної вислуги, аніж вказано у Наказі №361 о/с від 24.11.2010, матеріали адміністративної справи не містять, відтак, відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині. Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу різниці в грошовому забезпеченні по надбавці за виконання особливо важливих завдань - 50% посадового окладу + оклад за спеціальним званням + надбавка за вислугу років, з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно в сумі 703,39 грн., суд вказав, що відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, оскільки відповідно до довідки №5/5489 від 12.07.2011 про додаткові види грошового забезпечення позивача, складеної ВФЗБО Управління МВС України на Донецькій залізниці, надбавка за виконання особливо важких завдань нараховувалась та виплачувалась позивачу у розмірі 50% з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Зазначив, що посилання на зміст довідки з пенсійної справи № 114188 про грошове забезпечення для нарахування (перерахунку) від 09 червня 2012 року № 114188, є безпідставним, оскільки така довідка не може слугувати підставою для здійснення нарахування та виплати позивачу надбавки за оперативно-розшукову діяльність. Крім того, довідка містить інформації про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.04.2012, тобто поза межами спірного періоду служби позивача. Вказав, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 %, за період березень-червень та жовтень-листопад 2010 року, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 % за період вказаний період, а позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. Водночас, зобов`язання виплатити конкретно визначену суму можливе лише в разі, якщо такий розмір надбавки був нарахований, але протиправно не виплачений, отже оскільки надбавка позивачу не була нарахована, в частині виплати надбавки в конкретно визначеній сумі позовні вимоги є безпідставними. Також, позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження факту залучення його у спірний період до роботи у нічний час, святкові дні або понаднормовий час. Надана позивачем копія робочого зошиту не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту його залучення до служби у нічний час, святкові дні або понаднормову службу у період з з 01.03.2010 по 24.11.2010, оскільки з урахуванням пунктів 3.7.4-3.7.5 Інструкції №499 належним доказом визначено саме, письмовий наказ керівника установи про залучення позивача до роботи у понаднормовий час та копії графіків нарядів чергувань позивача, затверджених керівниками органів внутрішніх справ, які в подальшому відображаються в табелі обліку робочого часу. Крім того, згідно довідки №5/5489 від 12.07.2011 про додаткові види грошового забезпечення позивача, складеної ВФЗБО Управління МВС України на Донецькій залізниці, позивачу виплачувались відповідні виплати за понаднормову службу у квітні-серпні, жовтні 2010 року. Доказів залучення до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні в інші періоди служби, позивачем не надано. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Крім цього, судом не встановлено протиправного зменшення посадового окладу позивача у спірний період, відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату різниці в грошовому забезпеченні по щомісячній премії. Звернув увагу, що відповідно до наказу №361 о/с від 24.11.2010, позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за порушення дисципліни. Така підстава звільнення узгоджується зі складом грошового забезпечення в останній місяць роботи позивача з огляду на вищенаведені положення Інструкції №499, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині та про відсутність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2010 рік, а також для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2010 по 24.11.2010. Встановив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині визначення розміру грошового забезпечення позивача за період березень-червень та жовтень-листопад 2010 року у зв`язку з безпідставним не нарахуванням та невиплатою надбавки за роботу в умовах режимних обмежень. Однак, оскільки такий дохід не був нарахований позивачу, то вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини такого доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати за відсутності факту виплати є передчасними. За відсутності публічно-правового спору щодо невидачі позивачу грошового атестату та нової довідки про складові грошового забезпечення, заявлені позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вказує про наявність підстав для задоволення позову повністю, відповідач не довів правомірності свого рішення та не спростував жодну заявлену позивачем вимогу позову.

Також позивачем як до суду першої, так і апеляційної інстанції подано клопотання про витребування доказів.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що у зв`язку з повідомленими відповідачем обставинами щодо знаходження документації про проходження служби позивачем у місті Донецьку, яке на теперішній час відноситься до тимчасово окупованих територій, тому як у судів обох інстанцій відсутня можливість здійснити заходи щодо витребування доказів по справі.

А апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вказує, що позивач не працював з відомостями з режимними обмеженнями.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та перебуває на обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою від 26 листопада 2014 року № 2313000698.

Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 29.11.1991, у період з 31.03.1992 по 24.11.2010 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Згідно послужного списоку ОСОБА_1 за період з 31.03.1992 по 01.03.2010, наказом ГУМВС в Донецькій області від 23.02.2010 №58 о/с позивач переведений з Будьонівського районного відділу Донецького міського управління ГУ МВС України в Донецькій області для подальшого проходження служби у розпорядження УМВС України на Донецькій залізниці з 01.03.2010.

На підставі наказу № 361о/с від 24.11.2010 майора міліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого карного розшуку лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці, з 24 листопада 2010 року, звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас за п.64 «є» (за порушення дисципліни).

Таким чином, позивач проходив службу в Управлінні МВС України на Донецькій залізниці у період з 01.03.2010 по 24.11.2010.

Відповідно до довідки №5/5489 від 12.07.2011, виданої відповідачем, у період з 01.03.2010 по 24.11.2010 позивачу встановлено та виплачувалось щомісячне грошове забезпечення з такими складовими:

березень 2010 року: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 596,61 грн., премія-20% - 357,97грн;

квітень 2010року: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 607,50 грн.; доплата за службу в нічний час - у розмірі (35%) посадового окладу - 26,25грн.; премія 20% -369,75 грн.;

травень 2010 року: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 607,50 грн.; доплата за службу в нічний час - у розмірі (35%) посадового окладу - 27,13 грн.; премія 10% -184,96 грн.;

червень 2010 року: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%-607,50 грн.; доплата за службу в нічник час - у розмірі (35%) посадового окладу - 26,25грн.; премія 25% - 462,19 грн.;

липень 2010 року: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 607,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) посадового окладу 116,25 грн.; доплата за службу в нічний час - у розмірі (35%) посадового окладу 8,75 грн.; премія 30% - 584,25 грн.;

серпень 2010 року: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 607,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) посадового окладу - 116,25 грн.; доплата за службу в нічний час - у розмірі (35 %) посадового окладу 9,04 грн.; премія 30% - 584,34 грн.;

вересень 2010 року: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 607,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) посадового окладу 116,25 грн.; премія-30% - 581,63 грн.;

жовтень 2010 року: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 607,50 грн.; доплата за службу в нічний час - у розмірі (35%) посадового окладу - 36,17 грн.; премія 30% - 557,60 грн.

За даними грошового атестату №479 від 11.07.2011, складеного ЛВ на ст.Донецьк на УМВС України на Донецькій залізниці, позивач мав посадовий оклад 775грн; оклад за спеціальним званням 125,00 грн, надбавку за вислугу років 35%. Вислуга років станом на 24.11.2010 (згідно наказу №361 о/с від 24.11.2010) визначена 20 р. 08 міс. 10 дн. Задоволений такими видами грошового забезпечення по 24.11.2010: посадовим окладом у сумі 620грн; окладом за спеціальним званням у сумі 100грн; надбавкою за вислугу років 35% у сумі 252грн, надбавкою за виконання особливо важливих завдань 50% у сумі 486грн. Усього нараховано у сумі 1 458грн, відраховано внеску до ПФ у сумі 37,91 грн. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не отримував; матеріальна допомога на оздоровлення при наданні основної відпустки в сумі 775грн.

Не погоджуючись з розміром грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого відповідачем за період з 01.03.2010 по 24.11.2010, позивач звернувся до відповідача із заявою від 03.11.2021, щодо нарахування та виплати заборгованості з грошового забезпечення.

На відповідне звернення позивача Управління МВС України на Донецькій залізниці листом від 25.11.2021 №142/лк повідомило, що у зв`язку із захопленням незаконними збройними формуваннями так званої «ДНР» адміністративної будівлі Управління МВС України на Донецькій залізниці, архів УМВС України на Донецькій залізниці залишився на тимчасово непідконтрольній українській владі території, у зв`язку з чим, перевірити дійсність наданих позивачем копії розпорядження начальника ЛВ на ст. Донецьк УМВС України на Донецькій залізниці, копії довідки про додаткові види грошового забезпечення та копії грошового атестату з первинних документів на даний час не є можливим.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті заборгованості з грошового забезпечення.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про міліцію» №565-XII від 20.12.1990 року, Закону України «Про оперативно розшукову діяльність» №2135-ХІІ від 18.02.1992 року.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

На момент виникнення спірних правовідносин, порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регламентувався Законом України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 року, Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх», затвердженою наказом МВС України від 31.12.2007 року №499, постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 року №114 «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», постановою Кабінету міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ».

Відповідно до ч. 1, 5-6 ст. 7 Закону України «Про міліцію» № 565-XII в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Вона складається з підрозділів:

кримінальної міліції;

міліції громадської безпеки;

місцевої міліції;

транспортної міліції;

державної автомобільної інспекції;

міліції охорони;

судової міліції;

спеціальної міліції.

Права і обов`язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.

У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» № 565-XII в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» № 565-XII в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Відповідно до п. 1, 2 Постанови № 1294 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (далі - державні органи).

Відповідно до п. 5 Постанови № 1294 крім іншого зазначено, що керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати:

- посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, - у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками 1-23 за аналогічними посадами;

- надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, військовослужбовцям органів (підрозділів) Державної прикордонної служби, Морської охорони, що безпосередньо забезпечують охорону ділянок кордону, здійснюють прикордонний контроль і пропуск через кордон, військовослужбовцям Служби безпеки, які безпосередньо здійснюють заходи, пов`язані з виконанням завдань державної безпеки, військовослужбовцям розвідувальних органів, які безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов`язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Служби безпеки за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 6 постанови КМУ № 1294 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин встановлено перелік доплат та надбавок, виплату яких дозволено здійснювати керівникам державних органів.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ наказом МВС України 31.12.2007 № 499 затверджено та введено в дію з 01.01.2008 Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (була чинною на момент спірних правовідносин, втратила чинність з 13.12.2016).

Вказаною Інструкцією затверджено:

схему посадових окладів для курсантів навчальних закладів органів внутрішніх справ згідно з додатком 1;

оклади за спеціальними званнями осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ згідно з додатком 2;

розміри надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ згідно з додатком 3;

схеми посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ згідно з додатками 4-20;

схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ згідно з додатком 21;

додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ згідно з додатком 22.

Водночас, в Інструкції №499 установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому, виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, затвердженому Інструкцією.

Пунктом 1.3. Розділу 1 Інструкції №499 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Відповідно до п.1.5 розділу 1 Інструкції №499 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Пунктом 1.6 розділу 1 Інструкції №499 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Порядок, умови та підстави виплати надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавки за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне, забезпечення органів державної влади і оперативно - службову діяльність, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, преміювання, матеріальної допомоги визначено пунктами 2.4-2.9, 2.15-2.16 розділу 2 Інструкції № 499.

Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати різниці в грошовому забезпеченні в посадових окладах у зв`язку із різницею в посадових окладах між посадовим окладом начальника лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці та посадовим окладом старшого оперуповноваженого карного розшуку лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці за період з 02.08.2010 року включно, по 24.11.2010 року включно, суд зазначає таке.

В силу п. 1.20 розділу 1 Інструкції №499 у разі, якщо особа рядового чи начальницького складу згідно з наказом про особовий склад тимчасово виконує обов`язки за іншою посадою, грошове забезпечення за цей період нараховується їй за посадою, обов`язки за якою вона тимчасово виконує. Після закінчення строку тимчасового виконання обов`язків грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується в розмірах, установлених за займаною посадою.

Підпунктом 2.2.3 п. 2.2 розділу 2 Інструкції №499 визначено, що у разі покладення на особу рядового чи начальницького складу за наказом про особовий склад тимчасового виконання обов`язків за вищою посадою посадовий оклад виплачується цій особі за вищою посадою на строк тимчасового виконання обов`язків.

Підпунктом 2.3.3 п. 2.3 розділу 2 Інструкції №499 передбачено, що установлення підвищень здійснюється шляхом видання письмового наказу.

Відповідно до ст. 40 Положення №114 призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ УРСР відповідно до його компетенції.

Водночас, в п. «б», «д» зазначеної статті визначено, що безперервний строк тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою не повинен перевищувати двох місяців, а за невакантною - чотирьох місяців.

При необхідності термінового заміщення вакантної посади дозволяється прямому начальникові - від начальника відділу внутрішніх справ району, йому рівних і вище, з дозволу начальника, який користується правом призначення на цю посаду, тимчасово призначити особу начальницького складу на - вакантну посаду на строк не більше одного місяця.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що покладення на особу рядового чи начальницького складу тимчасового виконання обов`язків за вищою посадою здійснюється шляхом видання наказу про особовий склад.

Матеріали справи містять копію розпорядження в.о.начальника лінійного відділу на ст.Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці від 02.08.2010 №37, відповідно до якого на період хвороби начальника ЛПМ на ст.Мушкетово капітана міліції ОСОБА_2 з метою виконання завдань, підтримання виконавської та службової дисципліни вимагає призначити виконуючим обов`язки начальника ЛПМ на ст.Мушкетово ЛВ на ст.Донецьк майора міліції ОСОБА_1 .

Однак, розпорядження не є тим видом управлінського акту, на підставі якого здійснюється покладення виконання обов`язків за вищою посадою.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, посилання позивача на лист Прокуратури Донецької області №07/2/1-3643-10 від 12.12.2012, як на підтвердження виконання обов`язків начальника лінійного пункту міліції на станції Мушкетово лінійного відділу міліції на станції Донецьк Управління МВС України на Донецькій залізниці, не є належним доказом виконання таких обов`язків в силу вищенаведених положень Інструкції №499 та Положення №114.

Враховуючи відсутність належних доказів виконання позивачем обов`язків за вищою посадою у період з 02.08.2010 по 24.11.2010 наказом по особовому складу, відсутні підстави для задоволення зазначених позовних вимог.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу різниці в грошовому забезпеченні за вислугу років з розрахунку 40% посадового окладу і окладу за спеціальним званням за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно в сумі 685 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 2.4. розділу 2 Інструкції передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах, затверджених додатком 29 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

Підпунктом 2.4.2. пункту 2.4 Інструкції № 499 передбачено, що обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться підрозділами кадрового забезпечення (за матеріалами особової справи особи рядового чи начальницького складу) відповідно до вимог Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС від 20.06.2004 № 684, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2004 за № 860/9459.

Відповідно до пунктів 2, 3 Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (Інструкція № 684) обчислення періодів служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється в порядку, передбаченому законодавством, в календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць).

Додатком 29 Постанови № 1294 в редакції, чинній у спірний період, передбачалось, що розмір надбавки за вислугу років від 20 до 25 років становить 35% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.

Відповідно до Наказу №361 о/с від 24.11.2010 вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 20 років 08 місяців 10 днів.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується грошовим Атестатом № 479, що позивачу у спірний період виплачувалась надбавка за вислугу років у розмірі 35% від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, тобто, у розмірі, встановленому додатком 29 Постанови № 1294.

Доказів на підтвердження факту наявності у позивача іншого розміру календарної вислуги, аніж вказано у Наказі №361 о/с від 24.11.2010, матеріали адміністративної справи не містять.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу різниці в грошовому забезпеченні по надбавці за виконання особливо важливих завдань - 50% посадового окладу + оклад за спеціальним званням + надбавка за вислугу років, з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно в сумі 703,39, суд зазначає таке.

За змістом п.п 2.5.1. п. 2.5 розділу 2 Інструкції №499 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ установлюється надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов`язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років.

Також п.п 2.5.2. п. 2.5 розділу 2 Інструкції №499 визначено, що порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань.

У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Відповідно до довідки №5/5489 від 12.07.2011 про додаткові види грошового забезпечення позивача, складеної ВФЗБО Управління МВС України на Донецькій залізниці, надбавка за виконання особливо важких завдань нараховувалась та виплачувалась позивачу у розмірі 50% з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Стосовно визнання позовних вимог про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення у вигляді надбавки за оперативно-розшукову діяльність, відповідно до довідки з Головного Управління МВС України в Донецькій області за №114188 від 09.06.2012р., у розмірі 37% посадового окладу за період з 01.03.2010 включно по 24.11.2010 включно в сумі 2839,75 грн, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

На підтвердження обставин з приводу наявності підстав нарахування та виплати позивачу надбавки за оперативно-розшукову діяльність у заявленому розмірі, позивачем до суду надано довідку з пенсійної справи №114188 про грошове забезпечення для нарахування (перерахунку) від 09 червня 2012 року №114188, з якої вбачається, що відповідно до Постанови №1294 грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.04.2012 за посадою оперуповноважений, включає, крім іншого надбавку за оперативно-розшукову діяльність в розмірі 37%.

Статтею 5 Закону України «Про оперативно розшукову діяльність» №2135-ХІІ від 18.02.1992 року, в редакції на час проходження служби позивачем, визначено підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зокрема міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, судовою міліцією.

Відповідно до положень п. 2.6 розділу 2 Інструкції №499 особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність, установлюється надбавка в розмірі до 50 відсотків посадового окладу.

Розмір надбавок установлюється індивідуально особам середнього, старшого і вищого начальницького складу керівниками органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ на підставі мотивованого подання керівника структурних підрозділів та оголошується наказом.

Керівникам органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність установлюються Міністром внутрішніх справ України.

У разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, зниження результатів оперативно - службової діяльності розмір установлених раніше надбавок за поданням керівництва органу може бути зменшено або взагалі скасовано, про що оголошується наказом.

Виплата цієї надбавки проводиться з дня, указаного в наказі про особовий склад, але не раніше дня призначення на відповідну посаду або дня вступу в тимчасове виконання посадових обов`язків.

Зі змісту пункту 2.6. розділу 2 Інструкції №499 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин вбачається, що підставою нарахування та виплати надбавки за оперативно-розшукову діяльність є мотивоване подання керівника установи, оголошене відповідним наказом.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту встановлення позивачу надбавки за оперативно-розшукову діяльність, докази на підтвердження факту проведення позивачем у спірний період оперативно-розшукової, розвідувальної чи контррозвідувальної діяльності та інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади і оперативно-службової діяльність, а також з огляду на відсутність відповідних наказів про встановлення такої надбавки, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції посилання на зміст довідки з пенсійної справи № 114188 про грошове забезпечення для нарахування (перерахунку) від 09.06.2012 року №114188, є безпідставним, оскільки така довідка не може слугувати підставою для здійснення нарахування та виплати позивачу надбавки за оперативно-розшукову діяльність.

Крім того, довідка містить інформації про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.04.2012, тобто поза межами спірного періоду служби позивача.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу різниці в грошовому забезпеченні по надбавці за службу в умовах режимних обмежень в розмірі-15% посадового окладу, за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно в сумі 802,50, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Позивач, посилаючись на лист заступника прокурора Донецької області від 12.12.2012 №07/2/1-3643-10, зазначає, що на його звернення щодо протиправних дій відповідача, стосовно допуску до державної таємниці повідомлено, що наказом ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області від 04.09.2008 №48 о/с дск, та наказом УМВС України на Донецькій залізниці від 04.03.2010 № 61 о/с дск, позивачу було надано допуск до державної таємниці за формою № 2, на підставі позитивного висновку УСБУ в м. Донецьку, допуск скасовано після звільнення позивача з ОВС наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 24.11.2010 № 597 о/с дск. Тож під час проходження служби в ОВС з 01.03.2010 до 24.11.2010 в позивача був допуск до державної таємниці за формою № 2, отже позивач вважає, що відповідачем повинно було бути нараховане і виплачене грошове забезпечення у вигляді надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % посадового окладу за весь період проходження ним служби.

З довідки №5/5489 від 12.07.2011 про додаткові види грошового забезпечення позивача, складеної ВФЗБО Управління МВС України на Донецькій залізниці, вбачається, що позивач отримував надбавку за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% у період липень-вересень 2010 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю» від 21.21.1994 року №3855-ХІІ

Згідно частини 1 ст.22 Закону України «Про державну таємницю» № 3855-ХІІ в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачалось, що залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці:

форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно";

форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно";

форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно",

а також такі терміни дії допусків:

для форми 1 - 5 років;

для форми 2 - 10 років;

для форми 3 - 15 років.

В силу статті 30 Закону України «Про державну таємницю» № 3855-ХІІ в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачалось, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень) визначає Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 (Положення №414).

Згідно з пунктом 2 Положення №414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації:

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 %;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 %;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 %.

Згідно з пунктом 6 Положення №414 склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Частиною 4 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» № 3855-ХІІ в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, визначено, що допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

При цьому, надання допуску передбачає:

визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією;

перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці;

взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена;

одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці;

ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю (ч.6 ст.22 ЗУ №3855-ХІІ).

Згідно статті 30 Закону України «Про державну таємницю» № 3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією.

Зокрема така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.

Компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «цілком таємно» встановлюється п`ятнадцяти відсоткова надбавка.

Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу.

Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення.

У той же час, Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 року справі №802/74/15-а висловив правовий висновок, відповідно до якого положення статті 30 Закону №3855-ХІІ, пункти 2, 5 Положення №414 слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю.

Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах №806/2056/18 від 27.05.2020, № 240/229/20 від 28.01.2021, №813/2925/18 від 07.05.2020.

З матеріалів справи встановлено, що у листі заступника прокурора Донецької області від 12.12.2012 №07/2/1-3643-10, крім іншого, повідомлено, що наказом ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області від 04.09.2008 №48 о/с дск, та наказом УМВС України на Донецькій залізниці від 04.03.2010 № 61 о/с дск, позивачу було надано допуск до державної таємниці за формою № 2, на підставі позитивного висновку УСБУ в м. Донецьку, допуск скасовано після звільнення позивача з ОВС наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 24.11.2010 № 597 о/с дск.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідачем не спростовано вказані обставини та факти.

Зокрема, з довідки №5/5489 від 12.07.2011 про додаткові види грошового забезпечення позивача, складеної ВФЗБО Управління МВС України на Донецькій залізниці, вбачається, що у липні вересні 2010 року позивач отримував відповідну надбавку, що також підтверджує наявність у позивача допуску до державної таємниці відповідного рівня.

Всупереч обов`язку, встановленого ч.2 ст.77 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що приймались будь-які рішення про скасування наданого позивачу допуску до державної таємниці згідно наказу УМВС України на Донецькій залізниці від 04.03.2010 №61 о/с дск до його скасування наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 24.11.2010 № 597 о/с дск.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 %, за період березень-червень та жовтень-листопад 2010 року, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 % за період вказаний період, а позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Водночас, зобов`язання виплатити конкретно визначену суму можливе лише в разі, якщо такий розмір надбавки був нарахований, але протиправно не виплачений, отже оскільки надбавка позивачу не була нарахована, в частині виплати надбавки в конкретно визначеній сумі позовні вимоги є безпідставними.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу доплати за службу в нічний час в розмірі 35% посадового окладу, в дні щотижневого відпочинку, святкові дні понад установлений законодавством робочий час, за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Позивач зазначає, що з 01.03.2010 по 24.11.2010 він залучався до несення служби в нічний час в дні щотижневого відпочинку, святкові дні, служби понад установлений законодавством робочий час.

На підтвердження вищезазначених обставин позивачем до суду надано копію робочого зошиту щомісячного та щоденного планування роботи № 37 від 01.03.2010 року.

Також, з довідки №5/5489 від 12.07.2011 про додаткові види грошового забезпечення позивача, складеної ВФЗБО Управління МВС України на Донецькій залізниці, вбачається, що у квітні-серпні та жовтні 2010 року позивачу встановлювалась та виплачувалась доплата за службу в нічний час у розмірі 35% від посадового окладу.

Згідно додатку 22 Інструкції №499 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлюється доплата за службу в нічний час у розмірі 35% від посадового окладу.

Пунктом 21 Положення № 114 передбачено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

Порядок встановлення та виплати доплати компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні врегульовано п. 3.7. розділу 3 Інструкції №499.

Так, відповідно до п.п. 3.7.1. п. 3.7. розділу 3 Інструкції №499 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Підпунктом 3.7.2. п. 3.7. розділу 3 Інструкції №499 передбачено, що годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Згідно п.п. 3.7.4. п. 3.7. розділу 3 Інструкції №499 встановлено, що підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є:

а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ;

б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

Підпунктом 3.7.5. п. 3.7. розділу 3 Інструкції № передбачено, що облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов`язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

З вищевикладених положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що працівники органів внутрішніх справ можуть бути залучені до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні на підставі наказів керівників органів внутрішніх справ та графіків нарядів чергувань, затверджених керівниками органів внутрішніх справ. При цьому, облік робочого часу обов`язково має бути відображений у щомісячному табелі з відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження факту залучення його у спірний період до роботи у нічний час, святкові дні або понаднормовий час. Надана позивачем копія робочого зошиту не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту його залучення до служби у нічний час, святкові дні або понаднормову службу у період з 01.03.2010 по 24.11.2010, оскільки з урахуванням пунктів 3.7.4-3.7.5 Інструкції №499 належним доказом визначено саме, письмовий наказ керівника установи про залучення позивача до роботи у понаднормовий час та копії графіків нарядів чергувань позивача, затверджених керівниками органів внутрішніх справ, які в подальшому відображаються в табелі обліку робочого часу.

Крім того, згідно довідки №5/5489 від 12.07.2011 про додаткові види грошового забезпечення позивача, складеної ВФЗБО Управління МВС України на Донецькій залізниці, позивачу виплачувались відповідні виплати за понаднормову службу у квітні-серпні, жовтні 2010 року.

Доказів залучення до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні в інші періоди служби, позивачем не надано.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату різниці в грошовому забезпеченні по щомісячній премії в період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно в сумі 2 142,60 грн, суд зазначає таке.

Зазначену позовну вимогу позивач обґрунтовує тим, що складові грошового забезпечення, з яких позивачу нараховувалась щомісячна премія, були виплачені йому у неналежному розмірі, (зокрема, охоплені попередніми позовними вимогами, посадовий оклад з 02.08.2010 по 24.11.2010, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за оперативно-розшукову діяльність, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, доплата за службу в нічній час з 01.03.2010 по 24.11.2010), що, на думку позивача привело до незаконного зменшення його щомісячної премії.

На підставі приписів підпункту 2.15.1. пункту 2.15. Інструкції № 499 преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 % посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Наведені положення свідчать про те, що розмір щомісячної премії визначається у відсотковому розмірі від посадового окладу, та спростовують твердження позивача про те, що при нарахування премії враховуються надбавки до грошового забезпечення.

З довідки №5/5489 від 12.07.2011 про додаткові види грошового забезпечення позивача, складеної ВФЗБО Управління МВС України на Донецькій залізниці, вбачавється, що з березня по жовтень 2010 року позивачу нараховувалась премія у розмірі, не менше 10 відсотків посадового окладу, що відповідає вимогам підпункту 2.15.1. пункту 2.15. Інструкції № 499.

З огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено протиправного зменшення посадового окладу позивача у спірний період, відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату різниці в грошовому забезпеченні по щомісячній премії.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення за листопад місяць 2010 р. із всіма складовими, суд зазначає таке.

Відповідно до грошового атестату №479 від 11.07.2021, позивачу встановлено посадовий оклад оперуповноваженого 775грн., оклад за спеціальним званням - 125грн., надбавка за вислугу років у розмірі 35%.

Види грошового забезпечення по 24.11.2010:

посадовий оклад у сумі 620грн;

оклад за спеціальним званням у сумі 100грн;

надбавка за вислугу років 35% у сумі 252грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% у сумі 486грн.

Усього нараховано у сумі 1 458грн, відраховано внеску до ПФ у сумі 37,91 грн.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не отримував; матеріальна допомога на оздоровлення при наданні основної відпустки в сумі 775грн. Заборгованість відсутня (пункт 16 грошового атестату).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачем до суду не надано доказів на спростування відомостей щодо розміру грошового забезпечення, вказаного в грошовому атестаті.

Також, щодо не здійснення надбавки за виконання особливо важких завдань в листопаді місяці, суд звертає увагу на те, що у разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується, отже зазначена надбавка виплачується на розсуд начальника та в залежності від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.5 Інструкції №499, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Підпунктом 2.6.4 п. 2.6 Інструкції №499 встановлено, що у разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, зниження результатів оперативно - службової діяльності розмір установлених раніше надбавок за поданням керівництва органу може бути зменшено або взагалі скасовано, про що оголошується наказом.

Підпунктом 2.15.5 п. 2.15 Інструкції №499 встановлено, що виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Відповідно до наказу №361 о/с від 24.11.2010, позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за порушення дисципліни.

Така підстава звільнення узгоджується зі складом грошового забезпечення в останній місяць роботи позивача з огляду на вищенаведені положення Інструкції №499.

Наведену у сукупності дозволяє дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2010 рік в розмірі місячного грошового забезпечення за серпень місяць 2010 року в сумі 3 633,86 грн., суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Порядок виплати грошової допомоги на оздоровлення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ врегульований пунктом 2.16 розділу 2 Інструкції №499.

Відповідно до п.п. 2.16.1. п. 2.16 розділу 2 Інструкції №499, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно підпунктів 2.16.3. 2.16.5 пункту 2.16 розділу 2 Інструкції, допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку.

Указані виплати здійснюються на підставі наказу про особовий склад, за яким особа рядового чи начальницького складу вибуває в чергову відпустку.

Фактичні витрати на матеріальну допомогу відповідно до вимог бюджетного законодавства проводяться тільки в межах затвердженого кошторисом фонду грошового забезпечення.

Відповідно до копії грошового Атестату №479 від 11.07.2021, позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення при щорічній основній відпустці у 2010 році в розмірі посадового окладу в сумі 775грн.

Відтак, відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2010 рік.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу індексації всього грошового забезпечення за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII, (тут і в подальшому в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII встановлено індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

В силу ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (частина перша).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга).

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 №1078, в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці 2 цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно даних Держстату у період з березня 2010 року по липень 2010 року індекс споживчих цін не перевищував 101%, а тому, підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2010 по 30.07.2010 відсутні. (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm)

У серпні 2010 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації - 101% і склав 101,2%.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за серпень 2010 є вересень 2010, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснюватись у жовтні 2010 року, однак з жовтня до грудня 2010 індекс споживчих цін не перевищував 101%.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2010 по 24.11.2010 відсутні.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини заробітної плати за період з 01.03.2010 включно, по 24.11.2010 включно, у зв`язку з затримкою термінів її виплати, суд зазначає таке.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (Порядок №159).

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Системний аналіз даних положень дає підстави для висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є:

порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів.

При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Вказане питання вже розглядалося Верховним Судом.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2023 року у справі №200/10176/19-а сформульовано висновки про те, що оскільки позивачу не був нарахований та виплачений дохід, то позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати виплат є передчасними, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.

В постанові від 18.05.2023 у справі №200/14129/19-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів.

При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що судом встановлено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині визначення розміру грошового забезпечення позивача за період березень-червень та жовтень-листопад 2010 року у зв`язку з безпідставним не нарахуванням та невиплатою надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.

Однак, оскільки такий дохід не був нарахований позивачу, то вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини такого доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати за відсутності факту виплати є передчасними.

З огляду на вищезазначене, вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача виготовити відносно позивача новий грошовий атестат, і нову довідку про основні і додаткові види щомісячного грошового забезпечення за період з 01.03.2010 включно по 24.11.2010 включно, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до наданих позивачем доказів відсутнє підтвердження того, що позивач звертався до Управління із відповідною вимогою про виготовлення нового грошового атестату і нової довідки про основні і додаткові види щомісячного грошового забезпечення за період з 01.03.2010 включно по 24.11.2010 включно.

Також відсутні докази на підтвердження того, що відповідач відмовив позивачу за результатами такого звернення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи апеляційних скарг щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Отже, апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили 27.12.2023 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 27.12.2023.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.12.2023
Оприлюднено29.12.2023
Номер документу115981056
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —420/25884/21

Постанова від 27.12.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 31.10.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 09.10.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 31.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 31.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Ухвала від 03.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Дурасова Ю.В.

Рішення від 05.06.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

Ухвала від 16.01.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

Ухвала від 21.12.2022

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Семененко Марина Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні