Постанова

від 19.12.2023 по справі 855/134/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 855/134/20 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.

при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): ОСОБА_1 ;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дарницького районного суду м. Києва, треті особи - в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., керівник апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С. про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Дарницького районного суду міста Києва (далі - відповідач), за участю третіх осіб: виконувача обов`язків голови Дарницького районного суду міста Києва Щасної Тетяни Василівни (далі - в.о. голови Дарницького районного суду міста Києва Щасної Т.В.), керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва Реверук Вікторії Сергіївни, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва Реверук В.С. від 15 квітня 2019 року № 32-ОС/К "Про звільнення ОСОБА_2 " (далі - спірний наказ № 32-ОС/К);

- поновити її на посаді помічника судді Дарницького районного суду міста Києва;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 квітня 2019 року по день винесення судового рішення у справі (допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення вказаного платежу за один місяць);

- стягнути з відповідача на її користь 20 000,00 грн моральної шкоди.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що її звільнили без дотримання гарантії переведення на іншу посаду передбачених пунктом 11 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (ділі - Положення) та за поданням судді не призначили на посаду додаткового помічника всупереч частині третій статті 157 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). Вважаючи своє звільнення протиправним, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва Реверук В.С. від 15 квітня 2019 року № 32-ОС/К про звільнення ОСОБА_2 . Поновлено її на роботі помічника судді Дарницького районного суду міста Києва. Стягнуто з Дарницького районного суду міста Києва на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 квітня 2019 року по 07 жовтня 2021 року в розмірі 494328 грн 69 коп. Рішення у частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. В решті позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2022 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022, адміністративну справу № 855/134/20 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді даної справи суду першої інстанції слід з`ясувати, чи відповідно до штатного розпису Дарницького районного суду міста Києва станом на час виникнення спірних правовідносин були наявні вакантні посади в апараті суду, які могли бути запропоновані позивачу. При цьому суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність оцінки як доказу у справі службової записки про відсутність станом на 15 квітня 2019 року вакантних посад, які не належать до посад державної служби (п.66 Постанови ВС від 28.11.2022). Також суд касаційної інстанції вказав на необхідність проведення судом першої інстанції при новому розгляду даної справи правової оцінки обставинам щодо пропуску строку звернення позивача в суд, із посиланням на конкретні дати всіх фактичних обставин звернення позивача за захистом своїх порушених прав та їх хронологію.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій остання просить суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач вказує на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не надано правової оцінки додержанню в.о. голови Дарницького районного суду м. Києва вимог п. 11 Положення при розгляді заяви позивача і подання судді Колесника О.М. Вказує, що судом першої інстанції не досліджено мотивацію відмови в.о. голови Дарницького районного суду м. Києва, викладену у листі від 15.04.2019 № 1/166/2019, щодо необхідності припинення трудових відносин з суддею ОСОБА_4 , який згідно з наказом суду відрахований зі штату суду 12.04.2019. Апелянт звертає увагу на положення статті 39-1 КЗпП, якими регламентовано, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Апелянт акцентує увагу, що відповідно до п. 11 Положення помічник судді підлягає звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП у разі відсутності його згоди на переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення працівника за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду. Поряд з цим, всупереч наведеним нормам позивачеві не було запропоновано переведення на іншу посаду, а у призначенні додатковим помічником - безпідставно відмовлено.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі № 855/134/20 та призначено справу до апеляційного розгляду у судове засідання на 19.12.2023.

11.12.2023 та 14.12.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У відзиві відповідач стверджує, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.12.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Треті особи у судове засідання 19.12.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва Медвєдєва О.М. від 12 травня 2015 року № 51-ОС/К ОСОБА_2 , за поданням судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Є. І., призначена тимчасово його помічником (на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 ).

Наказом виконувача обов`язки керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва Реверук B.C. від 28 вересня 2018 року № 97-ОС/К позивачку перевели з тимчасової посади помічника судді ОСОБА_4 на постійну.

Відповідно до наказу в.о. голови Дарницького районного суду міста Києва Щасної Т. В. від 25 березня 2019 року № 30-В суддя ОСОБА_4 (за яким закріплена позивачка) з 02 до 24 квітня 2019 року перебував у щорічній відпустці.

Вища рада правосуддя прийняла рішення від 11 квітня 2019 року № 1124/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням".

11, 12 і 15 квітня 2019 року, як вказує позивачка, остання повний робочий день до 18:00 год перебувала на робочому місці та виконувала покладені на неї обов`язки.

15 квітня 2019 року за згодою судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_6 позивачка зареєструвала в загальній канцелярії цього суду заяву з вимогою покласти на неї обов`язки додаткового помічника зазначеного судді та відповідне його подання (вх. № 22594/19).

В.о. голови Дарницького районного суду міста Києва Щасна Т. В. письмово відмовила у задоволенні вказаного подання (лист № 1/166/2019-вих. від 15 квітня 2019 року) та вказала, що з 12 квітня 2019 року видано наказ № 11-ОС "Про відрахування зі штату судді ОСОБА_4 " і, що позивачка ще не припинила трудові відносини з її безпосереднім керівником.

Наказом керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва Реверук В.С. від 15 квітня 2019 року № 32-ОС/К ОСОБА_2 звільнено з посади помічника судді Дарницького районного суду міста Києва на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Підстава: рішення Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2019 року № 1124/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Дарницького районного суду міста за власним бажанням" та наказ голови суду від 12 квітня 2019 року №11-ОС "Про відрахування зі штату ОСОБА_4 ".

16 квітня 2019 року суддя Колесник О. М. повторно зареєстрував у загальній канцелярії Дарницького районного суду міста Києва подання про покладення на позивачку обов`язків додаткового помічника судді. Того ж дня позивачку було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні № 18.

В.о. голови Дарницького районного суду міста Києва Щасна Т. В. письмово відмовила у задоволенні вказаного подання (лист № 23261 від 17 квітня 2019 року) зазначивши, зокрема, що до виконання повноважень додаткового помічника судді можна залучати виключно працівників патронатної служби зі штату суду, а позивачка не належить до цих осіб, оскільки 15 квітня 2019 року була відрахована зі штату суду на підставі наказу № 32-ОС/К.

З 25 квітня 2019 року (перший день виходу на роботу після лікарняного) до 08 травня 2019 року позивачка стверджує, що здійснювала підготовку справ, які були у провадженні судді ОСОБА_4 , для їх подальшого перерозподілу.

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернулась із позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись законами України «Про судоустрій та статус суддів», «Про державну службу», КЗпП, Положенням про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018, виходив з того, що особливістю патронатної служби є те, що працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Враховуючи те, що доводи позивачки при оскарженні наказу про звільнення фактично зводяться до доведення в суді її права на переведення на посаду додаткового помічника судді ОСОБА_6 як правової передумови до винесення оскаржуваного наказу та на спростування судом такого права доводами вище, - суд першої інстанції дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного наказу про звільнення позивачки відповідач діяв правовомірно, а тому позовні вимоги в частині скасування наказу про звільнення позивачки не підлягають задоволенню.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з частиною 1 статті 92 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Відповідно до частин 2-4 статті 92 Закону № 889-VIII працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Так, частиною першою статті 157 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

Згідно з частиною третьою вказаної статті Закону № 1402-VІІІ судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Пунктом 1 розділу І Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21 (далі - Положення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що відповідно до частини першої статті 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 92 Закону України "Про державну службу", нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням.

Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

За визначенням пункту 2 розділу І Положення помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Пунктом 4 розділу І Положення перебачено, зокрема, що помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Положення судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Пунктом 8 розділу ІІ Положення установлено, що помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва Медвєдєва О.М. від 12 травня 2015 року № 51-ОС/К ОСОБА_2 , за поданням судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_4 , призначена тимчасово його помічником (на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 ).

Наказом виконувача обов`язки керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва Реверук B.C. від 28 вересня 2018 року № 97-ОС/К позивачку перевели з тимчасової посади помічника судді ОСОБА_4 на постійну.

В контексті викладеного, колегія суддів звертає увагу, що позивачка була призначена на посаду помічника судді Дарницького районного суду м. Києва на строк повноважень її безпосереднього керівника - судді ОСОБА_4 .

Пунктом 11 розділу ІІ Положення передбачено, що у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.

У разі відсутності згоди помічника (помічників) судді на переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення працівника за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду він (вони) підлягає (підлягають) звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Положення трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.

У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

Аналіз вищенаведених норм законодавства, які визначають статус і умови діяльності помічника судді, дають підстави для висновку, що помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Особливістю патронатної служби є те, що працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

У спірних правовідносинах правовою підставою для звільнення помічника судді та водночас підставою для прийняття відповідного наказу про таке звільнення є припинення повноважень безпосереднього керівника (судді) та звільнення судді з займаної посади.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 № 1124/0/15-19 звільнено суддю ОСОБА_4 з посади судді Дарницького районного суду м. Києва за власним бажанням (том 1 а.с. 152).

Відповідно до наказу Дарницького районного суду м. Києва від 12.04.2019 № 11-ОС суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату Дарницького районного суду м. Києва 12.04.2019 (том 1 а.с. 153).

Обґрунтовуючи незаконність звільнення, позивачка вказує на те, що пунктом 11 Положення передбачено гарантії права на працю помічника судді в разі звільнення судді, за поданням якого він був призначений на таку посаду, зокрема переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді. І лише за умови неможливості застосування такого переведення або відсутності згоди помічника на це, він підлягає звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Так, виходячи зі змісту пункту 11 Положення з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження.

Водночас, колегія суддів зауважує, що вжите у пункті 11 Положення слово «може» означає, що на суб`єкта призначення - керівника апарату суду не покладається обов`язок з працевлаштування помічника у разі припинення повноважень судді (на строк повноважень якого він призначений) та/або відрахування його зі штату суду. Вирішення питання пропонувати такому працівнику (іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника) чи ні законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення.

Враховуючи викладене у сукупності, а також зважаючи на те, що наказом Дарницького районного суду м. Києва від 12.04.2019 № 11-ОС суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату Дарницького районного суду м. Києва 12.04.2019, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем з дотриманням вимог законодавства, відповідно, правові підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на положення статті 39-1 КЗпП, якими регламентовано, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк, з огляду на наведене правове регулювання особливостей проходження патронатної служби.

Виходячи з предмету позову, колегія суддів вважає, що відмова у призначенні позивача додатковим помічником судді Колесника О.М. не має значення для вирішення даного спору, позаяк звернення судді Колесника О.М. до в.о. голови суду з поданнями про призначення ОСОБА_2 додатковим помічником відбулось після прийняття оскаржуваного наказу про звільнення, а саме: 16.04.2019 (том 1 а.с. 26) та 25.04.2019 (том 1 а.с. 34). Крім того, указані обставини не спростовують факту припинення повноважень та звільнення судді ОСОБА_4 , що є самостійною підставою для звільнення його помічника.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку відповідачем дотримано процедуру звільнення позивача з посади помічника судді, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до власного тлумачення позивачем норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Поряд з цим, колегія суддів враховує, що частиною сьомою статті 250 КАС України установлено, що рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні.

Враховуючи, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі № 855/134/20 не підписано суддею Терлецькою О.О., і вказане порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан

Повний текст постанови складено 27.12.2023.