Ухвала

від 21.03.2024 по справі 855/134/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 855/134/20

адміністративне провадження № К/990/9630/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,

перевірив касаційну скаргу представника Бахарєва Максима Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року

у справі № 855/134/20

за позовом ОСОБА_1

до Дарницького районного суду м. Києва

треті особи: в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., керівник апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С.

про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С. від 15 квітня 2019 року № 32-ОС/К "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити її на посаді помічника судді Дарницького районного суду м. Києва;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 квітня 2019 року по день винесення судового рішення у справі (допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення вказаного платежу за один місяць);

- стягнути з відповідача на її користь 20 000,00 грн моральної шкоди.

Справа неодноразово вирішувалася судами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 855/134/20 повернуто особі, яка її подала, jскільки у касаційній скарзі не викладені підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

13 березня 2024 року представником Бахарєвим М.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано втретє до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував норми права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 368/561/19 та Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 855/134/20.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Проте, в порушення вимог цього пункту, скаржник чітко не вказує, які саме норми права судами попередніх інстанцій були застосовані без урахування таких висновків, які саме висновки Верховного Суду не були враховані судами попередніх інстанцій та в чому полягало їх неправильне застосування судами попередніх інстанцій.

Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не застосовані певні норми права та правові висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права не є належним обґрунтуванням пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Скаржник підставою касаційного оскарження судового рішення визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо у подібних правовідносинах саме через призму застосування статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 2 частини 1 статті 36, статті 39 КЗпП України, пунктів 9,11,12 Положення про помічника судді щодо гарантій помічника судді при звільненні та переведенні на іншу роботу, неприпустимості порушення трудових прав помічника судді у разі звільнення його безпосереднього керівника.

Скаржником в обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України лише цитує окремі пункти постанови Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у цій же справі.

Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Верховний Суд звертає увагу, що посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність правового висновку Верховного Суду скаржник не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Бахарєва Максима Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 855/134/20 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

СуддяА.В. Жук