Ухвала

від 26.02.2024 по справі 855/134/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 855/134/20

адміністративне провадження № К/990/4857/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Прокопенка О.Б., перевірив касаційну скаргу представника Бахарєва Максима Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 855/134/20 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, треті особи: в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., керівник апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С., про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С. від 15 квітня 2019 року № 32-ОС/К "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити її на посаді помічника судді Дарницького районного суду м. Києва;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 квітня 2019 року по день винесення судового рішення у справі (допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення вказаного платежу за один місяць);

- стягнути з відповідача на її користь 20 000,00 грн моральної шкоди.

Справа неодноразово вирішувалася судами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 855/134/20 повернуто особі, яка її подала, скільки у касаційній скарзі не викладені підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

08 лютого 2024 року представником Бахарєвим М.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано вдруге до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував норми права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 368/561/19.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Проте, в порушення вимог цього пункту, скаржник чітко не вказує, які саме норми права судами попередніх інстанцій були застосовані без урахування таких висновків та в чому полягало їх неправильне застосування судами попередніх інстанцій.

Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не застосовані певні норми права та правові висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права не є належним обґрунтуванням пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Проте, в порушення зазначених вимог, скаржник не указав конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок та не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Разом з тим, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень, проте скаржником так і не враховано зауважень, викладених Верховним Судом в ухвалі від 31 січня 2024 року, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу представника Бахарєва Максима Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 855/134/20 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, треті особи: в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., керівник апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С., про визнання протиправним та скасування наказу - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б. Прокопенко