Постанова

від 06.12.2023 по справі 755/10260/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/10260/14-ц головуючий у суді І інстанції Антипова Л.О.

провадження № 22-ц/824/8380/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2015 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Профкапітал», про виправлення описки виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа, -

В С Т А Н О В И В:

У 2015 році ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профкапітал», звернулося до суду із заявою про виправлення описки в виконавчому листі Дніпровського районного суду міста Києва №755/10260/2014-ц та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, посилаючись на те, що в виконавчому листі невірно зазначено стягувача. Крім того, у виконавчому листі сплив термін пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2015 року заяву ПАТ «ВТБ Банк» задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання через порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, 19 травня 2014 року Дніпровський районний суд м. Києва, розглянувши заяву ПАТ «ВТБ Банк» про видачу виконавчого документа, заяву задовольнив та видав виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 січня 2014 року. Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року апеляційному оскарженню не підлягала, а, відтак, набрала законної сили з моменту її постановлення. Відповідно норм п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону, що діяла на час набрання законної сили ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року виконавчий лист у справі № 755/10260/14-ц міг бути пред`явлений до виконання у строк до 20 травня 2015 року включно. Таким чином, право на пред`явлення до виконання виконавчого листа № 755/10260/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в межах визначеного законом строку, а саме з 20 травня 2014 року по 20 травня 2015 року, належало стягувачу ПАТ «ВТБ Банк». При цьому, ПАТ «ВТБ Банк» будь-яких належних та допустимих доказів причин пропуску строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання у строк з 20 травня 2014 року по 20 травня 2015 року та в подальшому суду не надав. Крім того, судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, а саме щодо неналежного повідомлення учасника справи, зокрема боржника, про день, час та місце розгляду справи. Відповідач зазначає, що не була повідомлена про дату та час судового засідання та не мала можливості приймати участь у судовому засіданні під час винесення ухвали про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а, відтак, в іншій частині апеляційним судом не переглядається.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин.

Однак, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 січня 2014 року постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення по справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з відповідача на користь ПАТ «ВТБ Банк» суму боргу в розмірі 114 997,05 грн., а також витрати пов`язані з розглядом справи в третейському суді в сумі 1 549,97 грн.

19 травня 2014 року Дніпровський районний суд міста Києва розглянувши заяву ПАТ «ВТБ Банк» про видачу виконавчого документа, заяву задовольнив та видав виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 січня 2014 року по справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість в розмірі 114 997,05 грн., суму витрат, пов`язаних з розглядом справи в третейському суді в розмірі 1 549,97 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) стягувач, який пропустив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 371 ЦПК України (чинній, на момент ухвалення оскаржуваного рішення) стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин визнаних судом поважними, пропущений строк може бутити поновлено.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущений та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як вбачається із усталеної практики Верховного Суду, що склалася з питань поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вказав, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин.

Разом з тим, приходячи до зазначених висновків, суд першої інстанції фактично усунувся від обов`язку надання обґрунтованої оцінки доводам сторін. Вказуючи, що причини пропуску строку є поважними, суд не навів жодного обґрунтування, на якому ґрунтується такий висновок.

Більше того, суд першої інстанції навіть не встановив і не зазначив причини, з якої було пропущено строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відтак, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції в даному випадку виконав свій обов`язок з розгляду заяви ПАТ «ВТБ Банк».

Колегія суддів апеляційного суду зауважує на те, що поновлення судом першої інстанції строку пред`явлення виконавчих листів до виконання без встановлення причин пропуску такого строку та оцінки їх поважності є порушенням права на справедливий суд та принципу юридичної визначеності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях «Пономарьов проти України», «Щокін проти України», «Белле проти Франції» зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права доступу до справедливого суду не є абсолютним і при вирішенні цього питання не може застосовуватися автоматично.

Крім того, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності боржника, чим позбавив її права бути присутньою в судовому засіданні та заперечувати щодо доводів стягувача, надавати свої пояснення по суті справи.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що в судове засідання сторони не з`явилися. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення учасників справи про час та дату розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, не надавши будь-якої оцінки доводам сторін, розглянувши справу за відсутності учасників справи, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2023 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.