Постанова

від 12.12.2023 по справі 514/1358/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8079/23

Справа № 514/1358/23

Головуючий у першій інстанції Тончева Н. М.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Коновалової В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Каразейська Євгенія Дмитрівна,

на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до 25 прикордонного загону Державної прикордонної служби, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Перша Білгород-Дністровська державна нотаріальна контора Одеської області, Тарутинський відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 14 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без рух, у зв`язку із долученням до неї документів, які не засвідчені з дотриманням вимог ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, надано позивачу п`ятиденний термін, після отримання ним цієї ухвали суду для усунення зазначених недоліків.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Каразейська Є.Д., звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, вказує, що суд дійшов помилкового висновку про повернення позову з підстав передбачених ч.3 ст. 185 ЦПК України, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За доводами апеляційної скарги, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки постановлена передчасно, з огляду на те, що представником відповідача, на виконання вимог ухвали від 14 вересня 2023 року, у визначений судом п`ятиденний строк, а саме 18 вересня 2023 року, засобами поштового зв`язку було направлено засвідчені копії долучених до позову доказів, що вказує про виконання позивачем вимог ухвали суду від 14 вересня 2023 року.

Правом на відзив на апеляційну скаргу відповідач та треті особи не скористалися.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення позовної заяви, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розгляд справи в апеляційному порядку здійснюється у письмовому провадженні за матеріалами, що містяться у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним нормам, виходячи з такого.

Постановляючи ухвалу про повернення вказаної вище позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання вимог ухвали від 14 вересня 2023 року не усунуті зазначені судом недоліки позовної заяви, у визначений судом термін.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду та вважає слушними посилання скаржника про те, що суд передчасно дійшов висновку про повернення поданої ним позовної заяви, з огляду на таке.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87).

Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97" проти України", заява №19164/04).

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, суд вправі повернути позивачу, подану ним позовну заяву, яка залишена без руху у тому разі, якщо позивач після вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, у межах строку, визначеного судом, не усуне недоліки, встановлені судом та які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Як убачається з матеріалів справи, представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3102, вчинений державним нотаріусом Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В. від 13 грудня 2016 року.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 14 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку із долученням до неї документів, які не засвідчені з дотриманням вимог ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, надано позивачу п`ятиденний термін, після отримання ним цієї ухвали суду для усунення зазначених недоліків.

Наведена вище ухвала була направлена представнику позивача на електронну адресу, вказану ним, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 та була отримана ним 15 вересня 2023 року.

18 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Каразейська Є.Д., направив до Тарутинського районного суду Одеської області заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив копії завірених належним чином документів у вигляді додатків до позову, на виконання ухвали Тарутинського районного суду Одеської області від 14 вересня 2023 року.

Відповідно до положень ч.6 ст. 126 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав передбачених ч.3 ст. 185 ЦПК України передчасними, з огляду на виконання позивачем вимог ухвали Тарутинського районного суду Одеської області від 14 вересня 2023 року у визначений судом п`ятиденний строк.

Вказане є непропорційним втручанням у захищене гарантіями ст. 4 ЦПК України та ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. право на доступ до суду. У даному випадку суд не дотримався справедливого балансу публічних та приватних інтересів та з порушенням вимог ст. 2 ЦПК України щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ повернув позовну заяву позивачеві.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, з підстав наведених у змісті оскаржуваної ухвали.

Водночас, апеляційний суд зауважує про безпідставність посилань скаржника на невиконання судом першої інстанції вимог ст. 272 ЦПК України, а саме неналежного повідомлення позивача про залишення позову без руху, з огляду на зміст ч. 1 ст 64 ЦПК України, відповідно до якої представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Так, як було зазначено вище копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направлялась представнику позивача на зазначену ним у позові електрону пошту, факт чого скаржником не оспорюється.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судовий збір підлягає відшкодуванню за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року скасувати, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

В.А. Коновалова