Ухвала

від 27.12.2023 по справі 758/15351/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15351/17

Категорія 29

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р.,

представника відповідача - Карандюк Ю.О.,

представника третьої особи - Гаврилової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття», товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс», треті особи: публічне акціонерне товариство «Київенерго», приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунікацій, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року до Подільського районного суду м. Києва надійшла вказана справа.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду вказана справа розподілена на суддю Супрун Г.Б.

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року судом провадження у даній справі відкрито.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді Подільського районного суду міста Києва у зв`язку із поданням заяви про відставку на підставі розпорядження № 874 від 11 жовтня 2018 року у вказаній справі визначено головуючим суддею ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження та визначено розглядати її в загальному позовному провадженні, призначене підготовче судове засідання.

На підставі розпорядження № 331 від 09 вересня 2019 року у зв`язку із відстороненням ОСОБА_3 від здійснення правосуддя у вказаній справі проведено повторний автоматизований розподіл справи та визначено головуючим суддею ОСОБА_4 .

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2021 року № 798/0/15-21 ОСОБА_4 звільнено з посади судді Подільського районного суду міста Києва у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року № 2235 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи з метою заміни головуючого судді Васильченка О.В.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року справи прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року задоволено апеляційну скаргу представника позивача, скасовано ухвалу суду від 27 вересня 2022 року та направлено справу для продовження розгляду до Подільського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 27 лютого 2023 року справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

21 листопада 2023 року до суду повернулися матеріали цивільної справи разом з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.10.2023 № 16504/13400-4-23/42 про залишення ухвали суду від 03 липня 2023 року без виконання у зв`язку з відсутністю оплати вартості експертизи.

Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року провадження у справі відновлено.

Під час судового засідання, яке відбулося 27 грудня 2023 року, у зв`язку з повторною неявкою сторони позивача, судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

У судовому засіданні представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» Гаврилова О.Ю. та представник третьої особи ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» Карандюк Ю.О. при вирішенні вказаного питання поклалися на розсуд суду.

Іншій учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

У свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 позов до суду направлено у листопаді 2017 року, тобто справа перебуває в провадженні суду понад шість років.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо.

Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач ОСОБА_1 не проявляє зацікавленості у розгляді справи, затягуючи її розгляд з незрозумілих суду причин.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У свою чергу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме: повторна неявка позивача поспіль у судове засідання; належне повідомлення позивача про час розгляду справи; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду; неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті; відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Неявка позивача в судове засідання є перешкодою для дотримання зазначених вище принципів, оскільки суд позбавлений права приймати участь у збиранні доказів у справі та доведеності їх перед судом.

Як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання, що були призначені судом на 11.12.2023, 18.12.2023 та 27.12.2023 позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Судове засідання, яке призначено судом на 11.12.2023, відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Боримської І.О. у зв`язку з її зайнятістю в іншому судовому провадженні (т. 4 а.с. 110-148).

Судове засідання, яке призначено судом на 18.12.2023, відкладено за клопотанням позивача ОСОБА_1 у зв`язку з її зайнятістю у судовому засіданні в Обухівському районному суді Київської області у кримінальній справі, де вона має статус потерпілої особи (т. 4 а.с. 161). Разом з цим суд зауважує, що у даній справі засідання призначено на 14 год. 00 хв., тоді як в Обухівському районному суді Київської області на 12 год. 00 хв.

Суд також звертає увагу, що у вказаному вище клопотанні ОСОБА_1 вказала, що дана справа є для неї надзвичайно важливою, однак належної цьому поведінки ні вона, ні її представник не проявили.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Заслуговує на увагу також той факт, що ухвала суду від 03.07.2023, якою задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, залишена без виконання у зв`язку з несплатою позивачем її вартості.

Жодних пояснень стосовно цього до суду не надходило.

Також суд бере до уваги, що ухвалою суду від 27.09.2022 даний позов вже був залишений без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яка скасована постановою Київського апеляційного суду від 09.02.2023 у зв`язку з тим, що залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, оскільки судові повістки були направлені на мобільний номер телефону ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6 .

Однак, під час продовження розгляду справи позивач та її представник знову повторно не з`являються у судові засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім надсилання судових повісток на мобільний номер телефону ОСОБА_1 та електронну пошту її представника ОСОБА_6 , судом здійснювалися направлення на поштову адресу позивача, які поверталися до суду неврученими з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 4 а.с. 99, 100, 163, 164, 173, 174).

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду

Пунктом 4 вказаною статті також визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом встановлено, що повернення до суду поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» є повідомлення належним чином.

Вказані висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).

Особливу увагу заслуговує те, що позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.

На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2023 року по справі №9901/471/21.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Отже, судом встановлено, що позивач та її представник три рази поспіль не з`явилися в судові засідання, про які повідомлені належним чином, заяву про розгляд справи у їх відсутність не подали.

При цьому, суд звертає увагу, що саме позивач має бути зацікавленим у розгляді справи, як особа, яка ініціювала судову процедуру.

Крім того, слід зауважити, що сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості вирішити справу в розумні строки та постановити рішення по суті заявлених вимог.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 223, 257, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття», товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Сервіс», треті особи: публічне акціонерне товариство «Київенерго», приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунікацій - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 27 грудня 2023 року.

СуддяМ. М. Головчак