Ухвала

від 27.12.2023 по справі 761/14341/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14341/22

Провадження № 2/761/4635/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінхелпфарм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепіталкемп" про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває дана цивільна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.08.2022р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.09.2023р. закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду на 26.10.2023р.

В подальшому розгляд справи відкладався, а 27.11.2023р. розгляд справи не відбувся у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, а тому судове засідання було відкладено на 14.12.2023р. о 14:00 год.

Сторони у судове засідання 27.12.2023р. не з`явилися, повідомлялися належним чином, про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому, позивач у судове засідання не з`явився повторно, натомість, вдруге звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вбачає підстави для залишення позову без розгляду, оскільки позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судові засідання, призначені на 14 грудня 2023 року та 27 грудня 2023 року не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав до суду.

Вирішуючи це питання суд приймає до уваги наступне.

Позивача було повідомлено про призначення судового засідання на 14 грудня 2023 року шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, яка була зазначена безпосередньо позивачем у позові, та отримана ним 28.11.2023р.

Проте, у судове засідання, призначене на 14.12.2023р, позивач не з`явився, натомість, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що позивач є захисником у кримінальній справі, що розглядатиметься у Подільському районному суді міста Києва 14.12.2023р., що унеможливлює його прибуття у судове засідання у даній справі.

За клопотанням позивача розгляд справи було відкладено на 27.12.2023р., про що позивача повідомлено шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, яка була зазначена ним у позові, та отримана ним 14.12.2023р.

В судове засідання 27.12.2023р. позивач повторно не з`явився. До суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю з`явлення до суду через тривале лікування.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022р. у справі № 759/14068/19 зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Крім того, про обізнаність позивача з датами судових засідань свідчить і те, що від позивача надійшли клопотання про відкладення судових засідань.

З огляду на викладене, суд належним чином у відповідності до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України повідомляв позивача про час та місце проведення кожного судового засідання.

Неявка позивача у судове засідання 27.12.2023р. є повторною, вона слугує підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Необхідно наголосити увагу, що у п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші законодавцем не застосовані, тому у суду відсутня можливість інших варіантів дій, окрім як залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, суд враховує те, що поважність причин повторної неявки в судове засідання законодавцем не вимагається, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц.

Так, Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц провадження № 61-9020св21 зазначив, що системний аналіз норм процесуального права (ст.ст.43,44,223,257 ЦПК) дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 та від 20 червня 2022 року у справі №607/2015/17.

За ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Суд враховує, що у разі неможливості прибути у судове засідання позивач міг клопотати про розгляд справи у форматі відеоконференції поза межами розташування суду, та за допомогою власних засобів, однак, жодного клопотання стосовно розгляду справи у вказаному форматі до суду не надходило. Про наявність норми статті 212 ЦПК України та такої можливості має бути обізнаний позивач, який є кваліфікованим юристом (адвокатом).

Також, позивач не був позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про розгляд справи за наявними матеріалами без його участі.

Суд, враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких ЄСПЛ вкотре було підкреслено, що право на суд не є абсолютним та вказано, що "якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити перетворити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним".

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі минули розумні строки розгляду справи, а позивач, який є ініціатором судового розгляду, жодних зусиль стосовно прискорення розгляду справи, не вчиняє, а навпаки не з`являється у судові засідання, що зумовлює затягування судового розгляду справи.

Так, Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Беручи до уваги повторну неявку представника позивача у судове засідання, об`єктивну неможливість розглянути цивільну справу за відсутності у судовому засіданні ініціатора позову, суд залишає позов без розгляду, керуючись імперативними положеннями п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 223, 257, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фінхелпфарм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепіталкемп" про визнання кредитного договору недійсним - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА