Ухвала

від 28.12.2023 по справі 183/13691/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/13691/23

№ 1-кп/183/2010/23

28 грудня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12023041350001305 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не є особою з інвалідністю, на утриманні малолітніх дітей не маючого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

- 09.03.2000 Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.3ст.140, 44 КК Українидо 3 років позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 частини майна. На підставі ст.46-1КК Українивідстрочено виконання вироку на 2 роки, стягнуто штраф у розмірі 170 гривень;

- 31.07.2002 Новомосковським міським судом Дніпропетровської області, за ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3 ст.43 КК Українидо 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 22.12.2005 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.263, ч.1 ст.304, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК Українидо 3 років 8 місяців позбавлення волі;

- 26.05.2008 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2ст.186 КК Українидо 4 років позбавлення волі;

- 06.06.2012 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, 70 КК Українидо 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 27.04.2016 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч.2 ст.190, ч. 2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.ч.1,4 ст.358 ч.1 ст. 70 КК Українидо 4 років позбавлення волі, звільненого 17.10.2017 умовно-достроково, строком на 5 місяців 6 днів;

- 17.01.2019 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати 3 місяці по вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 08.04.2019 вироком Дніпропетровського апеляційного суду вироком від 17.01.2019 відмінити у частині призначення покарання, вважати засудженим по ст. ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати 4 місяці по вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25.07.2023 з Дніпропетровської ВК №89 по відбуттю покарання

обвинуваченого за ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12023041350001305 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не є особою з інвалідністю, на утриманні малолітніх дітей не маючого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

- 09.03.2000 Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.3ст.140, 44 КК Українидо 3 років позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 частини майна. На підставі ст.46-1КК Українивідстрочено виконання вироку на 2 роки, стягнуто штраф у розмірі 170 гривень;

- 31.07.2002 Новомосковським міським судом Дніпропетровської області, за ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3 ст.43 КК Українидо 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 22.12.2005 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.263, ч.1 ст.304, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК Українидо 3 років 8 місяців позбавлення волі;

- 26.05.2008 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2ст.186 КК Українидо 4 років позбавлення волі;

- 06.06.2012 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, 70 КК Українидо 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 27.04.2016 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч.2 ст.190, ч. 2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.ч.1,4 ст.358 ч.1 ст. 70 КК Українидо 4 років позбавлення волі, звільненого 17.10.2017 умовно-достроково, строком на 5 місяців 6 днів;

- 17.01.2019 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати 3 місяці по вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 08.04.2019 вироком Дніпропетровського апеляційного суду вироком від 17.01.2019 відмінити у частині призначення покарання, вважати засудженим по ст. ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати 4 місяці по вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25.07.2023 з Дніпропетровської ВК №89 по відбуттю покарання

обвинуваченого за ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

В провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 .

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .

Захисник та обвинувачений кожен окремо заперечували проти задоволення клопотання, просили суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перед судом прокурором доведено, що на теперішній час продовжують існувати та не зменшились передбачені п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 неодноразово судимий за аналогічні корисливі злочини, останній раз 08.04.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати 4 місяці по вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.04.2016 до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25.07.2023 з Дніпропетровської ВК №89 по відбуттю покарання. Незважаючи на це ОСОБА_3 будучи звільненим по відбуттю покарання, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову обвинувачується у скоєнні корисливих злочинів, санкція яких передбачає позбавлення волі на строк до десяти років.

Стійка кримінальна направленість поведінки ОСОБА_3 свідчить про те, що він матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення, підтверджується тим, що останній займається злочинною діяльністю на території м. Новомосковська, Дніпропетровської області, це свідчить про небажання ОСОБА_3 ставати на шлях виправлення і про можливість подальшого вчинення останнім інших злочинів.

Маючи можливість вільного пересування, може вчинити інші кримінальні правопорушення, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних, тяжких, корисливих кримінальних правопорушень. У останнього відсутній стабільний матеріальний дохід та маються слабкі соціальні зв`язки, тому існує реальна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_3 , переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою запобігання реальному позбавленню волі за скоєння вказаних злочинів.

Про наявність ризику, передбаченого п.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчинені злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України віднесені до категорії тяжких, відповідальність за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років та в яких обвинувачується ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працює, не одружений, законних джерел доходів не має, на утриманні малолітніх дітей не має, внаслідок чого стійкі соціальні зв`язки в нього відсутні.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених процесуальних обов`язків.

Суд погоджується з аргументами прокурора висловленими на обґрунтування вищезазначених ризиків.

Враховуючи сукупність викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, для запобігання вищевказаним ризикам, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого доцільно продовжити дію застосованого раніше до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, суд дійшов висновку, що аргументи захисника та обвинуваченого не можуть бути прийняті, враховуючи вказані обставини.

Тому, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з п. п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин суд вважає за можливе визначити розмір застави у кримінальному провадженні у максимальному розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень (2684 грн. х 80).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 315, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 21 лютого 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень у грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разівнесеннязастави,відповіднодоч.5ст.194КПКУкраїни,покластина ОСОБА_3 наступні обов`язки: 1) прибувати до прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1