Постанова

від 27.12.2023 по справі 927/495/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2023 р. Справа№ 927/495/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Національної академії Служби безпеки України

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2023 (повний текст складено 11.08.2023)

у справі № 927/495/23 (суддя Сидоренко А.С.)

за позовом Національної академії Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірос»

про стягнення 24 036,67 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У березні 2023 року Національна академія Служби безпеки України (далі - НА СБУ, Академія) звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірос» (далі - ТОВ «Мірос», Товариство) 14 759,36 грн штрафу та 9 277,31 грн пені.

В обґрунтування заявлених вимог Академія посилається на неналежне виконання Товариством зобов`язання за договором № 204 від 31.10.2022 про закупівлю товарів за державні кошти в частині своєчасної поставки товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2023 позов НА СБУ до ТОВ «Мірос» залишено без задоволення.

Суд дійшов висновку, що надані Академією докази щодо не поставки відповідачем товару у строк до 28.11.2022 є менш вірогідними, ніж надані Товариством докази на спростування цієї обставини. Оскільки відповідач не порушив строк передачі товару, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем штрафу на підставі п. 7.2 договору є безпідставним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2023, НА СБУ звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове, яким позов задовольнити.

Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, а також нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що укладений сторонами договір за своєю природою є змішаним, оскільки містить зобов`язання щодо поставки товару та виконання робіт з його монтажу.

На думку скаржника, висновок суду про те, що Акт від 28.11.2022 свідчить про проведення Академією огляду вже змонтованої смуги перешкод, яка була встановлена відповідачем згідно з умовами укладеного між сторонами договору, є необґрунтованим, оскільки цей акт жодним чином не підтверджує факт поставки (приймання-передачі) товару, а лише засвідчує невідповідність товару технічним характеристикам і вказує на те, що відповідач порушив умови договору, що у подальшому унеможливило виконання робіт з його монтажу як кінцевого результату виконання зобов`язань за договором.

Апелянт вважає, що Акт від 28.11.2023 не підтверджує факт належного приймання-передачі товару та завершення монтажних робіт (як кінцевого етапу виконання зобов`язань за договором), а вказує на недоліки, які були виявлені в останній день, коли мала відбутися поставка та монтаж товару, що свідчить про неналежне виконання зобов`язань відповідачем та порушення ним терміну виконання зобов`язань за договором.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції взяв до уваги копію товарно-транспортної накладної №Р159 від 19.11.2022 на поставку товару на суму 210 848,00 грн, надану відповідачем, однак товарно-транспортна накладна може бути доказом лише переміщення товару, проте не є документом, який підтверджує належне отримання покупцем товару. Крім цього, товарно-транспортна накладна не є належним та допустимим доказом, оскільки у графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» відсутні відтиск печатки та підпис вантажоодержувача (позивача) щодо прийняття зазначеного товару.

На думку апелянта, суд не дослідив та не надав оцінки іншим доказам у справі, що підтверджують незавершення відповідачем монтажних робіт, а саме: пояснювальну записку уповноваженої особи відповідача на проведення монтажу, надіслану позивачеві додатком до листа вих. №166 від 12.12.2022, в якій відповідач визнав, що процес монтажу затягується у зв`язку із коригуванням його схеми і неможливістю встановлення смуги перешкод відповідно до технічних характеристик, передбачених договором; пояснення відділу якості відповідача щодо акта попередньої перевірки відповідності, в якому відповідач підтвердив, що товар не відповідає технічним характеристикам і що усунення недоліків можливе на території заводу в умовах виробництва.

Скаржник вважає, що передача товару в присутності представника продавця, відвантаження, збирання, монтаж були обов`язком саме відповідача. Зокрема, товар мав бути переданий позивачеві та змонтований до 28.11.2022. Відсутність представника відповідача під час передачі товару та робіт з його монтажу також свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань за договором, а також підтверджує факт невиконання таких зобов`язань.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти неї заперечує та наводить власні доводи на її спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Товариство зазначає, що товаро-транспортна накладна №Р159 від 19.11.2022 на поставку товару на суму 210 848, 00, вантажовідправник ТОВ «Мірос», вантажоодержувач НА СБУ, підтверджує факт поставки товару. Підпис в даному документі присутній. ТОВ «Мірос» здійснило монтаж товару на об`єкті в повному обсязі, фото змонтованого товару додано до відзиву на апеляційну скаргу. Оскільки Товариство повністю виконало зобов`язання за договором, підстави для застосування до нього штрафних санкцій відсутні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/495/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою НА СБУ на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2023 до надходження матеріалів справи №927/495/23.

22.09.2023 матеріали справи №927/495/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НА СБУ на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2023 у справі №927/495/23. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

31.10.2022 Академія (покупець) та Товариство (продавець) уклали договір №204 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується у 2022 році поставити покупцю та змонтувати на об`єкті покупця смугу перешкод загальновійськову з монтажем відповідно до специфікації ДК 021:2015 код 37410000-5 «Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі» (товар) в асортименті та за ціною відповідно до специфікації (Додатку №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Ціна договору становить 210 848,00 грн (п. 3.1).

Згідно з п. 5.1 договору строк передачі товару - протягом 20 робочих днів з дати підписання договору.

Під час приймання-передачі товару сторони зобов`язані належним чином оформити і підписати усі необхідні документи, що засвідчують факт приймання-передачі товару (акти прийому-передачі або накладні, довіреність тощо) та перевірити у повному обсязі кількість, а також комплектність і якість товару. Разом з товаром продавець надає покупцю видаткові накладні та документи, що підтверджують якість товару, тощо (п. п. 5.2, 5.3 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору право власності покупця на отриманий товар виникає з моменту приймання товару покупцем. Факт приймання засвідчується відміткою покупця на відповідній накладній.

Згідно з п. 5.7 договору приймання продукції за кількістю та якістю (з відповідними документами про якість товару) здійснюється представником покупця в присутності представника продавця на складі покупця за адресою м. Київ, вул. Михайла Максимовича, 22. Продавець гарантує належну якість товару за умови дотримання покупцем правил зберігання. Передача, відвантаження, збирання (за необхідності), монтаж на об`єкті покупця товару здійснюється силами, засобами, транспортом, обладнанням та матеріалами продавця та за рахунок продавця.

Приймання продукції за кількістю та якістю у всіх випадках, не врегульованих цим договором, здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР №П-6 від 15.06.65) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-7 від 25.04.66) з доповненнями та змінами, які внесені до них згідно з установленим порядком та нормативними актами України щодо цього питання.

У разі порушення строку передачі товару за договором продавець сплачує пеню у розмірі 0,1% недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості договору (п. 7.2 договору).

У разі передачі неякісного товару складається відповідний акт, продавець зобов`язаний сплачувати покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, а також здійснює заміну на аналогічний товар належної якості та кількості з дати повідомлення продавця про виявлені недоліки впродовж 3 днів (п. 7.3 договору).

За умовами п. п. 7.5, 7.6 договору у разі передачі товару в асортименті та або обсягах, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо товар вже оплачений - вимагати від продавця повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцю частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право, зокрема, відмовитися від усього товару або вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту. У разі пред`явлення покупцем вимоги про заміну товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, продавець зобов`язаний замінити товар протягом 3 робочих днів з дня отримання вимоги.

У Специфікації сторони погодили найменування товару (смуга перешкод загальновійськова з монтажем ТМ «BruStyle», комплект) та вартість (210 848,00 грн з ПДВ).

19.11.2022 сторони підписали товарно-транспортну накладну №Р159, згідно з якою Академія прийняла товар - смугу перешкод загальновійськову з монтажем ТМ «BruStyle»; вантажовідправник ТОВ «Мірос».

28.11.2022 НА СБУ склала Акт попередньої перевірки відповідності технічним характеристикам смуги перешкод, змонтованої ТОВ «Мірос» за договором від 31.10.2022 №20 (за підписом начальника служби господарського забезпечення НА СБУ), у якому зафіксувала недоліки та у розділі «інші зауваження» зазначила, що постачальник не надав документи, що підтверджують якість товару, та паспорти на готову продукцію (п. 5.3 договору від 31.10.2022 №204).

У претензії (вих. №29/6662/ві від 07.12.2022) Академія повідомила про встановлення нею під час поверхневої перевірки стану поставки товару розбіжностей у розмірах та технічних характеристиках, які викладені в Акті попередньої перевірки відповідності технічним характеристикам товару від 28.11.2022, та просила вжити відповідних дієвих заходів для поставки товару у найкоротші терміни.

Листом (вих. №166 від 12.12.2022) у відповідь на претензію (вих. №29/6662/ві від 07.12.2022) ТОВ «Мірос» повідомило, що усунення недоліків можливе тільки на території заводу в умовах виробництва та додало пояснення від відділу якості щодо наданих зауважень та пояснювальну записку уповноваженої особи Товариства на проведення монтажу.

Листом вих. №29/16-73/ві від 04.01.2023 Академія повідомила Товариство про відмову відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України від прийняття виконання зобов`язань за договором у зв`язку з простроченням продавцем виконання зобов`язань на 36 календарних днів та закінченням 31.12.2022 бюджетного періоду, що унеможливлює подальшу оплату покупцем товару, та втрату інтересу щодо подальшого виконання зобов`язання за договором для покупця.

У претензії (вих. №29/16-487/ві від 25.01.2023) Академія просила Товариство сплатити нараховані на підставі п. 7.1 договору штрафні санкції у сумі 24 036,67 грн за прострочення поставки товару.

У відповіді на претензію (вих. №02/02 від 03.02.2023) Товариство повідомило про незгоду з претензією Академії (вих. №29/16-487/ві від 25.01.2023), оскільки факт поставки товару підтверджується відповідними документами, та зазначило, що змушене звернутися до ДБР із заявою про проведення перевірки та оцінки некомпетентності дій службовців НА СБУ.

Посилаючись на відмову Товариства сплатити штрафні санкції, Академія звернулась до суду за позовом, у якому просить стягнути з Товариства 24 036,67 грн штрафних санкцій.

Товариство у відзиві на позовну заяву проти заявлених до нього вимог заперечило та зазначило, що Академія отримала якісну сертифіковану продукцію, монтаж здійснювався відповідно до Інструкції з експлуатації та технічних вимог, що відповідає п. 2.1 договору, в строк, передбачений п. 5.1 договору; відповідач повністю виконав умови договору, передбачені п. 6.3.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 173 господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України).

За приписами ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Статтею 674 ЦК України визначено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 852 ЦК України).

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно зі ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч. 1 ст. 857 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Суд встановив, що сторони спору уклали договір, за умовами якого Товариство мало поставити товар та здійснити його монтаж.

Наявні у справі матеріали підтверджують факт виконання Товариством зобов`язання за договором у частині поставки товару. Зокрема, товарно-транспортна накладна №Р159 свідчить, що 19.11.2022 Академія прийняла товар - смугу перешкод загальновійськову з монтажем ТМ «BruStyle»; вантажовідправник ТОВ «Мірос».

Надана до матеріалів справи копія цієї товарно-транспортної накладної містить підпис відповідальної особи вантажоодержувача, що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що Академія таку накладну не підписувала.

Суд також зазначає, що товар за накладною Академія прийняла без зауважень, що спростовує доводи скаржника про те, що постачальником не було надано документи, що підтверджують якість товару та паспорти на готову продукцію.

Академія у позовній заяві та апеляційній скарзі вважає, що Товариство не виконало зобов`язання за договором, оскільки не завершило монтаж товару, а тому до нього мають бути застосовані штрафні санкції.

За визначенням ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 1 ст. 546, ст. 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 7.2 договору у разі порушення строку передачі товару за договором продавець сплачує пеню у розмірі 0,1% недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості договору.

У разі передачі неякісного товару складається відповідний акт, продавець зобов`язаний сплачувати покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, а також здійснює заміну на аналогічний товар належної якості та кількості з дати повідомлення продавця про виявлені недоліки впродовж 3 днів (п. 7.3 договору).

Таким чином, сторони узгодили нарахування штрафних санкцій лише за порушення строку передачі товару, а також за передачу неякісного товару.

Як встановлено вище, зобов`язання за договором в частині поставки товару Товариство виконало.

Крім того, за умовами п. 5.7 договору передача, відвантаження, збирання (за необхідності), монтаж на об`єкті покупця товару здійснюється силами, засобами, транспортом, обладнанням та матеріалами продавця та за рахунок продавця. Інші умови, які визначали би порядок, строк, тощо монтажу товару у договорі відсутні.

При цьому у договорі відсутні умови, якими сторони узгодили би нарахування штрафних санкцій за ті чи інші порушення щодо монтажу товару, в той час як згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції при цьому доцільно відзначив, що позивач, стверджуючи про непоставку відповідачем товару у обумовлені договором строки, надав копію Акта від 28.11.2022 попередньої перевірки відповідності технічним характеристикам смуги перешкод, змонтованої ТОВ «Мірос» за договором від 31.10.2022 №204, підписаний начальником служби господарського забезпечення НА СБУ.

Вказаний акт складений 28.11.2022 в односторонньому порядку, в той час як товарно-транспортну накладну №Р159 (згідно з якою Академія прийняла товар) сторони підписали 19.11.2022 і факт приймання Академією товару без зауважень 19.01.2022 підтверджується підписанням покупцем відповідної накладної.

Крім того, вказаний Акт свідчить, що 28.11.2022 відповідач провів огляд вже змонтованої смуги перешкод, яка була встановлена відповідачем згідно з умовами укладеного між сторонами договору; за якими відповідач був зобов`язаний поставити товар саме до 28.11.2022 включно. За змістом вказаного акта в ньому зафіксовані вади вже здійсненого монтажу (неправильне встановлення елементів смуги перешкод, нерівномірне залиття бетону тощо), а також використання неправильних, на думку позивача, конструктивних складових в окремих елементах смуги. При цьому будь-яких зауважень щодо останньої позиції («окоп для стрільби і метання гранат») акт не містить взагалі.

Крім того, зміст претензії №29/6662/ві від 07.12.2022 додатково свідчить, що 28.11.2022 товар вже був поставлений і змонтований відповідачем, оскільки в цей день у зв`язку з відсутністю представника продавця позивач самостійно здійснив поверхневу перевірку стану поставки і монтажу товару.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції взяв до уваги копію товарно-транспортної накладної №Р159 від 19.11.2022 на поставку товару на суму 210 848,00 грн, надану відповідачем, однак товарно-транспортна накладна може бути доказом лише переміщення товару, проте не є документом, який підтверджує належне отримання покупцем товару. Крім цього, товарно-транспортна накладна не є належним та допустимим доказом, оскільки у графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» відсутні відтиск печатки та підпис вантажоодержувача (позивача) щодо прийняття зазначеного товару.

Доводи апеляційної скарги про те, що товарно-транспортна накладна №Р159 від 19.11.2022 на поставку товару на суму 210 848,00 грн може бути доказом лише переміщення товару, проте не є документом, який підтверджує належне отримання покупцем товару, спростовуються умовами п. 5.4 договору, згідно з яким право власності покупця на отриманий товар виникає з моменту приймання товару покупцем; факт приймання засвідчується відміткою покупця на відповідній накладній.

Доводи скарги про те, товарно-транспортна накладна не є належним та допустимим доказом, оскільки у графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» відсутні відтиск печатки та підпис вантажоодержувача (позивача) щодо прийняття зазначеного товару, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки наявні у справі матеріали, в т.ч. надані самим позивачем, свідчать про те, що товар після його отримання позивачем був змонтований відповідачем.

Разом з тим позов заявлений про стягнення штрафних санкцій (пені і штрафу в розмірі 7%) саме на підставі п. 7.2 договору за порушення строку передачі товару, а не п. 7.3, який встановлює штрафні санкції і обов`язки постачальника в разі поставки неякісного товару.

Відповідальність за невчасне/неякісне виконання зобов`язань з монтажу товару умовами договору не передбачена; несвоєчасний монтаж товару відповідачем позивач не довів; вимоги про стягнення штрафних санкцій за неякісний поставлений товар у позові не заявлені.

Беручи до уваги всі наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для застосування штрафних санкцій за порушення відповідачем строків поставки товару відсутні, оскільки зобов`язання з поставки товару відповідач виконав вчасно, згідно з умовами договору.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної академії Служби безпеки України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2023 у справі №927/495/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2023 у справі №927/495/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №927/495/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак