Ухвала

від 27.12.2023 по справі 910/9595/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.12.2023Справа № 910/9595/22за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"

про стягнення 42 105,20 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення безпідставно сплачених коштів за договором №ЛР-01/2020 від 03.01.2020 у розмірі 42 105,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову.

Ухвалою суду від 27.12.2022 позовну заяву Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення 42 105,20 грн залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 у справі №910/9595/22 скасовано на направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 ухвалено продовжити розгляд справи №910/9595/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

29.05.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №905/1907/21.

Ухвалою суду від 14.06.2023 зупинено провадження у справі №910/9595/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №905/1907/21.

Ухвалою суду від 29.09.2023 поновлено провадження у справі.

06.10.2023 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли письмові пояснення.

09.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач просить, зокрема, залишити без розгляду позовні вимоги Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради про стягнення грошових коштів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 і №922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (висновки викладені у постановах від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 і №922/1830/19). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 зазначено, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України "Про прокуратуру" інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави. Висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради прокурор у позовній заяві стверджує, що оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів бюджету, то Комунальний заклад є головним розпорядником коштів та стороною договору, а відтак наділений повноваженнями здійснювати належний захист інтересів держави.

Як вбачається із п. 1.1 Статуту Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради (Спеціальна школа), спеціальна шкода є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області.

Відповідно до п. 1.4 статуту, спеціальна школа є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах казначейства.

За своїм правовим статусом спеціальна школа є комунальним закладом, бюджетною установою та фінансується з обласного бюджету (п. 1.6 статуту).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55, ч. 1 ст.63 Господарського кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Тобто, Комунальний заклад "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень. Близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №295/4481/16-2, від 16.05.2018 у справі №638/11634/17 та від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Разом з тим, згідно даних веб-сайту електронної системи публічних закупівель "Рrоzоrrо" закупівля №UА-2019-11-29-001052-b проведена за рахунок обласного бюджету.

Відповідно до пунктів 4, 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошторис розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плати використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 16.05.2021 у справі №910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (Порядок).

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 цього кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац 3 пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 ст. 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України).

Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу 2 пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Ураховуючи наведене, Комунальний заклад "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі товару за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником обумовленого у вказаному договорі товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

У даному випадку головним розпорядником бюджетних коштів є Рівненська обласна рада.

Водночас слід зазначити, що ТОВ "Енерджі Трейд Груп" є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 ГК України.

Згідно із ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради.

Подібні висновки щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства/закладу, яке не є суб`єктом владних повноважень, але є самостійним суб`єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №918/337/22, у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №924/996/21.

При цьому, в контексті спірних правовідносин, суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №903/865/20, від 14.12.2021 у справі №917/565/21 та від 21.12.2021 у справі №917/764/21, відповідно до якої наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20.

Пунктом 2 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради, а тому суд залишає позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Керуючись ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Тучинська спеціальна школа I-II ступенів" Рівненської обласної ради залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна