Рішення

від 19.12.2023 по справі 912/1500/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 рокуСправа № 912/1500/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянуву відкритому засіданні суду справу №912/1500/23

за позовом: Керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, вул. Шевченка, 3, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

до відповідачів: Кропивницької міської ради, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022

та до: Фізичної особи-підприємця Непоменко Олексія Федоровича, АДРЕСА_1

за участі третіх осіб, які не заявляють, самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький, провулок Училищний, 8, м.Кропивницький, 25006

- Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 03151

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування реєстрації та витребування земельної ділянки

Представники:

від прокуратури - Гонтар А.О., службове посвідчення №077388 від 12.04.2023;

від позивача - Вологжаніна О.Д., самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1 (Кропивницька міська рада) - участі не брали;

від відповідача 2 (ФОП Непомеко О.Ф.) - Непоменко О.Ф., особисто;

від третіх осіб: КЕВ м. Кропивницький - Полонець О.А., самопредставницво, положення про КЕВ м. Кропивницький;

ДП "Укрвійськбуд" -Івашін Є.В., адвокат, ордер серія АІ №1463259 від 19.09.2023, посвідчення адвоката №3748/10 від 25.09.2008 ( в режимі відеоконференції).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Кропивницької міської ради (відповідач 1) та до Фізичної особи-підприємця Непоменко Олексія Федоровича (ФОП Непоменко О.Ф., відповідач 2) про таке:

- визнати незаконним та скасувати рішення Двадцять першої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 № 2161 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Кіровоградської міської ради від 18.12.2013 № 2730 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 №.2161");

- визнати недійсним договір оренди землі № 23 від 31.03.2014, укладений між Кіровоградською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Непоменко Олексієм Федоровичем;

- скасувати реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011, площею 0,2022 га;

- витребувати у Кропивницької міської ради та Фізичної особи-підприємця Непоменко Олексія Федоровича на користь Міністерства оборони України в особі філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011, загальною площею 0,2022 га, яка розташована за адресою: вул. Добровольського, 5А, м Кропивницький.

В обґрунтування підстав позову зазначено про те, що земельна ділянка, з приводу якої відбулось розпорядження за оспорюваними документами, належить до земель оборони за формою власності - державна. Вказана земельна ділянка була надана у постійне користування Державному підприємству "Укрвійськбуд" на підставі акта на право постійного користування серії 1-КР № 002220 від 19.10.1999 і таке право є чинним. У зв`язку з викладеним, земельна ділянка не могла передаватись у комунальну власність, а тому Кропивницька міська рада не наділена повноваженнями на передачу такої земельної ділянки в оренду. Існування земельної ділянки у визначеній конфігурації та встановлених межах з відповідною реєстрацією в державному земельному кадастрі суперечить законодавству.

Мотивуючи порушення інтересів держави в особі визначеного позивача та необхідність їх захисту, Прокурор зазначив про те, що протиправне користування землями оборони негативно впливає на обороноздатність держави, тоді як Міністерство оборони України, як уповноважений орган у спірних правовідносинах не вживає належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2023 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/1500/23 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Згідно ухвали від 23.08.2023 до участі у справі залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький (КЕВ м. Кропивницький) та Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (ДП "Укрвійськбуд") (треті особи).

Міністерство оборони України подало письмові пояснення від 11.08.2023, за змістом яких позовні вимоги Прокурора підтримано повністю (том 1 а.с. 181-182).

28.09.2023 розпочато підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 18.10.2023.

16.10.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов відповідача 2 ФОП Нпоменко О.Ф., в якому відповідач повідомив таке: на земельній ділянці знаходяться приміщення, які належать Непоменко О.Ф.; площа земельної ділянки, яку вимагає Прокурор та яка зазначена в акті постійного користування, є різною; спір щодо військового майна та земельних ділянкою розглядався ще у справі № 5/90, в якій провадження закрито внаслідок відмови позивача; оскаржуване у даній справі рішення Кропивницької міської ради базується ще на попередньому рішенні ради від 08.12.2005 № 1597 (том 1 а.с. 223-225).

За змістом відзиву на позов відповідач 2 ФОП Непоменко О.Ф. заявив про застосування строку позовної давності, яка, на думку відповідача, є пропущеною, оскільки по спірним правовідносинам суд розглядав спір ще в 2006 році у справі № 5/90. Крім того, прокуратурою України проводилась перевірка щодо підстав набуття прав на майно та земельну ділянку в 2008 році.

17.10.2023 відповідачем 1 Кропивницькою міською радою подано письмові пояснення, за змістом яких підтримано позовні вимоги та зазначено, що Кропивницька міська рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог (том 1 а.с. 233-235).

18.12.2023 Прокурором подано заяву щодо обґрунтування позовних вимог про скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, за змістом якої зазначено, що без скасування такої реєстрації землі оборони будуть рахуватись як землі комунальної власності, а стан спірної землі залишиться невідновленим, що не відповідатиме ефективному способу захисту порушеного права держави (том 1 а.с. 237-239).

18.10.2023 суд продовжив підготовче засідання у справі, в якому постановив ухвалу, згідно якої прийняв доповнення підстав позову новими обставинами згідно заяви Прокурора від 17.10.2023 та продовжив відповідачу ФОП Непоменко О.Ф. строк на подання відзиву на позов з доказами і прийняв такі документи. Підготовче засідання відкладено на 02.11.2023.

25.10.2023 від Прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій наведено такі аргументи з приводу заперечень відповідача 2: на земельній ділянці, з приводу якої подано позов, розташовано нерухоме майно, що якого ухвалено рішення господарського суду від 04.12.2020 у справі № 912/1109/20 про визнання права власності за Державою України в особі Міністерства оборони України та витребувано таке майно від Фізичної особи-підприємця Гребенюка Андрія Владиславовича. Прокурор вказує на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованої на ній споруди, а тому вважає, що вимога про витребування земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання права власності на нерухомість, яка розташована на такій земельній ділянці, а тому строк позовної давності має обчислюватись з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 912/1109/20. (том 2 а.с. 1-45).

26.10.2023 відповідачем 2 ФОП Непоменко О.Ф. подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (том 2 а.с. 46-58).

Третьою особою ДП "Укрвійськбуд" подано до суду 02.11.2023 письмові пояснення, за змістом яких підтримано підстави позову та їх обґрунтування (том 2 а.с. 66-86). Згідно поданих пояснень третя особа вказує, зокрема, на таке: згідно договору оренди землі від 31.03.2014 земельна ділянка передавалась в оренду разом із частиною будівель, що належали орендарю на підставі рішення Ленінського районного суду від 21.05.2003. Однак, такий комплекс був незаконно відчужений у власність ФОП Непоменко О.Ф., що встановлено рішенням суду у справі № 912/1109/20 та відповідне майно витребувано на користь Міністерства оборони України. З огляду на принцип єдності земельної ділянки з розташованим на ній обєктом нерухомого майна, право на земельну ділянку належить власнику нерухомого майна. Спірна земельна ділянка належить до земель оборони, управління якою здійснює Міністерство оборони України, а отже розпорядження такою земельною ділянкою іншими особами та за відсутності факту припинення попереднього права суперечить нормам законодавства і порушує права держави в особі Міністерства оборони України.

02.11.2023 суд продовжив підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про залишення без розгляду доказів відповідача 2 ФОП Непоменко О.Ф. як такі, що подано з порушенням строку. Підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 22.11.2023.

22.11.2023 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В засіданнях суду з розгляду справи по суті оголошувалась перерва з 22.11.2023 до 12.12.2023 та з 12.12.2023 до 19.12.2023.

23.11.2023 позивачем подано письмові пояснення з додатками щодо строку позовної давності (том 2 а.с. 111-124).

19.12.2023 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні Прокурором та представниками позивача і третіх осіб позовні вимоги підтримано повністю. Представником відповідача 2 ФОП Непоменко О.Ф. заперечено проти задоволення позову.

Відповідач 1 Кропивницька міська рада участі свого представника в засіданнях суду не забезпечила, про причини відсутності суд не повідомлено. Кропивницька міська рада належним чином повідомлена про розгляд справи.

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача 1.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів №797 від 28.11.1996 затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок підприємств та установ міста з оформленням документів на право користування землею згідно додатку (том 1 а.с. 61).

У додатку до вказаного рішення значиться земельна ділянка для розміщення Військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 (том 2 а.с. 62).

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів №73 від 28.01.1998 припинено Військовій частині НОМЕР_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 1,27 га по вул. Добровольського, наданого рішенням № 797 від 27.11.96, та надано за рахунок вилучених земельних ділянок попередніх землекористувачів військовій частині НОМЕР_2 в постійне користування земельну ділянку площею 1,17 га по вул. Добровольського під розміщення військової частини (том 1 а.с. 63-64).

За наказом Міністерства оборони України № 27 від 29.01.1998 на базі розформованих військових частин та організацій будівельно-квартирного комплексу організовано створення відособлених структурних підрозділів державних підприємств Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", "Західвійськбут", Південьвійськбут", "Кримвійськбуд" та затверджено статути таких підприємств (том 1 а.с. 65-78).

Рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.1999 затверджено перелік юридичних і фізичних осіб, до яких переходить право користування земельними ділянками у зв`язку з набуттям права власності на будівлі і споруди (том 1 а.с. 79-80).

Згідно вказаного переліку серед осіб, що набули право власності на будівлі і споруди - Філія Державного підприємства "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт від Військової частини НОМЕР_2 щодо земельної ділянки площею 1,27 га для розміщення військової частини по АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 81).

19.10.1999 видано Філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР №002220, відповідно до якого надано у постійне користування земельну ділянку площею 2,2905 для розміщення військової частини по АДРЕСА_2 та автомобільної бази по вул. Леваневського, 1в (том 1 а.с. 82-85).

21.01.2003 оформлено свідоцтво про право власності на цілий комплекс будівель, який розташовано в місті Кіровограді по вул. Добровольського, 5а за державою в особі Верховної ради України на праві повного господарського відання Державного підприємства міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (том 1 а.с. 86).

05.02.2003 на підставі біржової угоди № 12-03/12 ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" продано, а Приватним підприємцем Непоменко О.Ф. придбано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 128-130).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003 визнано дійсним зазначений вище договір купівлі-продажу від 05.02.2003 (біржова угода) та визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/50 частин будівель, що складаються з: казарми (літер С, С1) загальною площею 583,4 кв.м, сараю (літ. З) загальною площею 78,8 кв.м., сараю (літ.К) загальною площею 23,2 кв.м., будівлі гаражу (літ. М) загальною площею 75,2 кв.м, будівлі складу загальною площею 42.3 кв.м, сараю (літ. Н) загальною площею 81,8 кв.м., сараю (літ. Н1) загальною площею 5,9 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 167-168).

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21.02.2012 рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003 скасовано, провадження у справі закрито з підстав непідвідомчості вказаної справи суду цивільного судочинства (том 1 а.с. 169-171).

06.12.2012 між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарований) укладено нотаріально посвідчений договір дарування, за яким дарувальник безоплатно передав у власність обдарованого 3/50 частки комплексу за адресою по АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 131-134).

У договорі зазначено, що таке майно розташовано на земельних ділянках за кадастровими номерами 3510100000:06:072:0010 площею 1,1890 га та 3510100000:06:072:0011 площею 0,2022 га.

Окрім того, за рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 24490701 від 16.09.2015 проведено державну реєстрацію права власності на комплекс будівель, що розташований по АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:06:072:0011 за ОСОБА_1 (том 1 а.с. 122).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020 № 912/1109/20, відкритої за позовом Міністерства оборони України, ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" до ФОП Гребенюка Андрія Владиславовича позовні вимоги задоволено частково. Визнано за Державою в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно, а саме: 3/50 частин будівель за наведеним в рішенні суду описом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та витребувано майно, а саме казарми літерами С, С1 загальною площею 584,2 кв.м, шляхом вилучення від ФОП Гребенюка А.В. з передачею ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (том 1 а.с. 135-148).

За результатами апеляційного перегляду вказане рішення залишено без змін згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 (том 1 а.с. 149-166).

Рішенням Кіровоградської міської ради № 1597 від 08.12.2005 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано приватному підприємцю Непоменко Олексію Федоровичу в оренду на 5 років земельну ділянку 3912,07 кв.м. забудованих земель (в тому числі по угіддях 3912,07 кв.м. землі оборони) по АДРЕСА_2 під розміщення меблевого цеху за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (том 1 а.с. 106).

На підставі вказаного рішення ради 22.01.2007 між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємцем Непоменко О.Ф. (орендар) укладено договір оренди землі № 427 з додатками, згідно якого передано в оренду земельну ділянку площею 2021,86 кв.м. по АДРЕСА_2 для розміщення меблевого цеху строком на 5 років (том 1 а.с. 108-113).

Кадастровий номер земельної ділянки згідно додатку до договору - 3510100000:06:072:0011 (том 1 а.с. 113).

Відомості про вказану земельні ділянку внесено до Державного земельного кадастру 26.04.2007 із зазначенням форми власності земельної ділянки - комунальна в особі Кіровоградської міської ради (том 1 а.с. 123-124).

Рішенням Кіровоградської міської ради № 2161 від 11.12.2012 поновлено ФОП Непоменко О.Ф. строком на 15 років договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2022 га - землі промисловості, по вул. Добровольського,5-а за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, укладений на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 № 1597 для розміщення меблевого цеху (том 1 а.с. 107).

На підставі вказаного рішення ради 31.03.2014 між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та ФОП Непоменко О.Ф. (орендар) укладено договір оренди землі №23 з додатками, відповідно до якого передано в оренду земельну ділянку загальною площею 2021,86 кв.м кадастровий номер 3510100000:06:072:0011, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (том 1 а.с. 115-121).

У договорі передбачено, що земельна ділянка передається в оренду разом з інженерними комунікаціями та комплексом майна, що належить орендарю на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003.

Зазначаючи про те, що сформована за кадастровим номером 3510100000:06:072:0011 земельна ділянка розташована на землях оборони, що можуть перебувати лише в державній власності, та вказуючи про незаконність відчуження ФОП Непоменку О.Ф. будівель на такій земельній ділянці, що встановлено рішенням суду у справі № 912/1109/20, Прокурор звернувся з позовом у даній справі з метою захисту прав держави в особі Міністерства оборони України на землі оборони.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів учасників справи і поданих доказів.

1.Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з позовом повинен:

- довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, зазначити, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді,

- визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду,

- надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, вказано на те, що поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Як слідує з матеріалів справи, підставою звернення Прокурора з позовом у даній справі вказано на обставини незаконного розпорядження земельною ділянкою, яка належить до земель оборони.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України

Згідно ст. 2 вказаного Закону, Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

В ст. 10 Закону України "Про оборону України" передбачено, що Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань. Здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Відповідно до пункту 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 № 671, Міністерство оборони України з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Міноборони в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Міноборони або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Міноборони в судах та інших органах через представників.

Таким чином, Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном, у тому числі, щодо земельних ділянок державної власності, виділених для потреб Збройних Сил України.

Як встановлено, Прокурор листом від 05.05.2023 повідомив Міністерство оборони України про наявність правопорушень в питанні щодо землекористування земельними ділянками за адресою по вул. Добровольського, 5А в м. Кропивницький та про необхідність вжиття заходів захисту інтересів держави, у тому числі, шляхом пред`явлення позову (том 1 а.с.51-53).

Згідно матеріалів справи, Міністерство оборони України з моменту отримання зазначеного листа не зверталось з позовною заявою про захист своїх порушених прав та законних інтересів у даних правовідносинах та про намір вжиття заходів судового захисту прокуратуру не повідомляло.

07.08.2023 Прокурор направив Міністерству оборони України повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд враховує, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю такого органу

Отже, Прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", тоді як Міністерство оборони України протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулось до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва.

Згідно поданого позову, Прокурор належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

2. Щодо правового статусу спірної земельної ділянки.

Земельний кодекс України поділяє земельні ділянки за їх основним цільовим призначенням на категорії, серед яких землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19).

В частині 1 ст. 77 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Земельний кодекс України від 18.12.1990 N 561-XII також передбачав, що землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ (ст.70).

Як встановлено матеріалами справи, щодо земельної ділянки для розміщення військової частини по вул. Добровольського, 5а та автомобільної бази по вул. Левановського, 1А в м. Кіровоград (діюче найменування м. Кропивницький) було оформлено Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР №002220 від 19.10.1999 на Філію Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт.

Згідно свідоцтва № 29 від 21.01.2003 оформлено право власності на цілий комплекс будівель по вул. Добровольського, 5а в м. Кіровоград за Державою в особі Верховної ради на праві господарського відання ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

Вказане майно було предметом продажу згідно біржової угоди № 12-03/12 від 05.02.2003 ФОП Непоменку О.Ф. та за рішенням господарського суду від 04.12.2020 у справі № 912/1109/20 витребувано від останнього набувача ФОП Гребенюка А.В. на користь ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" щодо майна - казарми (літери С, С1) загальною площею 584,2 кв.м. При цьому, вказаним рішенням суду визнано право власності за Державою України в особі Міністерства оборони України на все майно за описом, що складає 3/50 частин будівель по вул. Добровольського, 5а в м. Кропивницький.

Відповідно до договору оренди від 22.01.2007 вказано, що в оренду ФОП Непоменко О.Ф. передається земельна ділянка площею 2021,86 кв.м. по вул. Добровольского, 5а в м. Кіровограді (в тому числі по угіддях: 2021,86 кв.м. землі оборони).

В договорі оренди від 31.03.2014 зазначено, що земельна ділянка площею 0,2022 га за кадастровим номером 3510100000:06:072:0011 по вул. Добровольского, 5а в м. Кіровограді передається в оренду ФОП Непоменку О.Ф. разом з комплексом майна, що належить орендарю на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003.

Як встановлено, вказаним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003 було визнано дійсним договір купівлі-продажу, яким є біржова угода від 05.02.2003 між ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" і ФОП Непоменко О.Ф. та визнано право власності за Непоменко О.Ф. на майно згідно вказаної біржової угоди.

Наведене в сукупності, а саме: розміщення на земельній ділянці військової частини, майно якої було предметом продажу біржової угоди ФОП Непоменку О.Ф. та яким оформлювалось право оренди на земельну ділянку для розміщення, у тому числі, такого майна, надає підстави для висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011 сформована на землях оборони, на які оформлено Державний акт на право постійного користування на ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

3. Щодо дотримання норм законодавства при розпорядженні земельною ділянкою.

Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно із частинами першою, другою ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади.

Частинами другою, четвертою ст. 77 Земельного кодексу України унормовано, що землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

За статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Частиною першою ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок, за статтею 9 вказаного вище Закону відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Статтею 4 Закону України "Про використання земель оборони" визначено вичерпний перелік видів використання земель оборони в господарських цілях. При цьому, відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.

Порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919, який передбачає, що реалізація об`єктів нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, здійснюється на земельних торгах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (в редакції згідно постанови КМ № 436 від 22.05.2013).

Попередня редакція вказаного Порядку станом на дату його затвердження передбачала, що рішення про відчуження військового майна, зазначеного у пунктах 3 і 4 цього Положення, приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за формою згідно з додатком 1.

Окрім того, пунктами 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міноборони № 483 від 22.12.1997, передбачено, що за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Згідно Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном (ст. 2).

Вказаним Законом встановлено, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. (ч.ч. 1, 2 ст. 6).

Як встановлено, на земельній ділянці щодо якої вирішується спір у даній справі, розташовувалось нерухоме майно, яке було предметом біржової угоди № 12-03/12 від 05.02.2003.

Стосовно вказаного нерухомого майна наявне рішення суду від 04.12.2020 у справі №912/1109/20 про визнання права власності на таке майно за Державою України в особі Міністерства оборони України та про його витребування в частині казарми (літери С, С1) від останнього набувача на користь ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

Вказаним рішенням суду встановлено, зокрема, що сторонами не доведено, що Міністерство оборони України направляло подання, а Кабінет Міністрів України приймав рішення за поданням Міністерства оборони України стосовно відчуження спірного нерухомого майна, як того вимагають норми ч. 2 ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України". Спірне нерухоме майно вибуло з державної власності незаконно та поза волею власника, оскільки державне підприємство, за яким майно було закріплено на праві господарського відання, не вправі було самостійно ним розпоряджатися.

За правилами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, незаконність вибуття з державної власності нерухомого майна (будівель) внаслідок недотримання законодавчого порядку відчуження, встановленого саме для військового майна, є доведеним.

Щодо земельної ділянки під зазначеними вище об`єктами нерухомого майна, то згідно матеріалів справи, яка розглядається, відсутні будь-які рішення, згода тощо Міністерства оборони України стосовно відчуження такої земельної ділянки.

Обставини державної реєстрації речового права на земельну ділянку за територіальною громадою не являються способом набуття права власності. Такі реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права.

Поряд з цим, як вже зазначено, земельне законодавство, як у попередній, так і у діючій редакції відносить землі оборони виключно до державної власності.

З прийняттям законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності, зокрема, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012, землі оборони незалежно від їх місця розташування (в межах чи за межами населених пунктів) залишено в державній власності.

Отже, набуття комунальної власності на землі оборони можливо лише через законодавчо визначену процедуру та при наявності відповідних погоджень Міністерства оборони України.

За вказаних обставин та враховуючи відсутність доказів на підтвердження правових підстав вибуття земельної ділянки по вул. Добровольського, 5 А в м. Кропивницький з державної власності як земель оборони, суд погоджується з доводами Прокурора і позивача щодо порушення норм законодавства, яке регламентує правовий режим земель оборони та про яке зазначено вище, при формуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011.

4. Щодо захисту прав Міністерства оборони України у визначений Прокурором спосіб.

Законом України від 07.07.2011 №3613-VI "Про державний земельний кадастр" (набув чинності 01.01.2013 за деякими виключеннями) Земельний кодекс України доповнено статтею 79-1, яка визначає загальні засади формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п. 2, 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку.

Згідно матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011 була зареєстрована 26.04.2007. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру така земельна ділянка була зареєстрована на підставі документації із землеустрою, розробленої Колективним підприємством "Кіровоградський Земельно кадастровий центр" 02.08.2006 та перенесена до Державного земельного кадастру.

В той же час, виходячи з приписів статей 123, 124 Земельного кодексу України в редакції станом на дату формування і розпорядження спірною земельною ділянкою, надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передача в оренду земельної ділянки стосується реалізації саме власником землі (державної або комунальної) своїх повноважень.

Як встановлено, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011 сформована на землях оборони, які належать до державної власності та щодо яких наявний Державний акт на право постійного користування за ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд". За вказаних обставин, у Кропивницької міської ради були відсутні повноваження для надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення відповідної документації, її затвердження та передачу такої земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 .

Отже, Кропивницька міська рада внаслідок зазначених дій фактично розпорядилась земельною ділянкою за відсутності на те відповідних повноважень. Формування земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:06:072:0011 відбулось за документацією, розробленою з порушенням вимог законодавства, та без урахування Державного акта на право постійного користування землею від 19.10.1999 і встановлених таким актом меж земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У частинах 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 наведеної норми передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За правилами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За правилами ч.ч. 6, 7 ст. 16 вказаного Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

На підставі вищевикладеного та враховуючи правовий режим спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011 у Державному земельному кадастрі та визнання незаконним і скасування рішення Кіровоградської міської ради від 18.12.2013 і визнання недійсним договору оренди землі № 23 від 31.03.2014, укладеного між відповідачами.

Щодо витребування земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:06:072:0011 суд не вбачає підстав для задоволення такої позовної вимоги, оскільки внаслідок скасування державної реєстрації, земельна ділянка за вказаним кадастровим номером перестає існувати як об`єкт цивільних прав у сформованих межах та площі.

Натомість, у відповідності до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" законний користувач земельної ділянки, право власності (користування) на яку виникло до 2004 року, набуває можливість вирішити питання щодо державної реєстрації такої земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або на підставі інших документів згідно чинного законодавства.

Окрім того, згідно рішення господарського суду від 04.12.2020 по справі №912/1109/20 нерухоме майно, яке розміщено на земельній ділянці, щодо якої наявний Державний акт на право постійного користування землею від 19.10.1999, витребувано на користь ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на них будівель, слід зробити висновок, що відновивши право володіння нерухомим майном, такою особою відновлено фактичне користування земельною ділянкою під відповідним нерухомим майном.

5. Щодо позовної давності.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 Цивільного кодексу України).

У разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Згідно висновку Великої палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 14.11.2018 по справі № 183/1617/16, у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності.

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

У справі, що розглядається, суд встановив наявність підстав для задоволення трьох позовних вимог, а саме: визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 11.12.2012; визнання недійсним договору оренди землі № 23 від 31.03.2014; скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки.

При цьому, за поясненням Прокурора, позовна вимога щодо рішення ради пред`явлена лише до відповідача 1 Кропивницької міської ради, а вимоги про визнання недійсним договору і скасування реєстрації земельної ділянки - до двох відповідачів: Кропивницької міської ради і ФОП Непоменко О.Ф.

Кропивницька міська рада під час розгляду справи подала письмові пояснення від 17.10.2023, за змістом яких не заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, Кропивницька міська рада не заявляла про застосування позовної давності, а тому підстави для її застосування до вимоги про визнання незаконним та скасування рішення ради, які пред`явлено лише до Кропивницької міської ради, відсутні.

Досліджуючи питання щодо позовної давності до вимог про визнання недійсним договору і скасування реєстрації земельної ділянки, яка пред`явлена до обох відповідачів і щодо яких відповідач 2 ФОП Непоменко О.Ф. у відзиві на позов заявив про сплив позовної давності, суд зазначає таке.

У відповіді на відзив Прокурор, пояснюючи питання строку позовної давності, зазначив про те, що на момент реєстрації земельної ділянки 26.04.2007 позивач не володів нерухомим майном, що розташоване на такій земельній ділянці. На думку Прокурора, лише після набрання законної сили рішенням суду у справі № 912/1109/20, позивач набув можливість захищати свої права щодо земельної ділянки під таким нерухомим майном.

Міністерство оборони України в поясненнях від 23.11.2023 зазначено про те, що було позбавлено можливості отримати документи, які були підставою для укладення оспорюваного договору оренди землі обставини. Вказано, що про передання земельної ділянки в оренду ФОП Непоменко О.Ф. Міністерству стало відомо лише під час розгляду справи № 912/1109/20.

Суд зазначає, що дійсно, як встановлено матеріалами справи, обставини оформлення за ФОП Непоменко О.Ф. земельної ділянки в оренду та формування земельної ділянки для її передачі в оренду обумовлені укладанням біржової угоди № 12-03/12 від 05.02.2003 щодо купівлі відповідачем 2 нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, суд вважає слушними твердження щодо обмежених можливостей захисту прав на земельну ділянку.

Принаймні, без вирішення питання щодо власника і фактичного володільця нерухомого майна, не є можливим фактичне та повне відновлення прав користування земельною ділянкою під таким нерухомим майном.

За вказаних обставин суд вважає поважними причини пропуску у даній справі строку позовної давності за вимогами про визнання недійсним договору та скасування реєстрації земельної ділянки.

Щодо повідомлень ФОП Непоменко О.Ф. про наявність у нього права власності на нерухоме майно по вул. Добровольського 5-б у м. Кропивницький, яке розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011, суд вказує на таке.

Як зазначено, суд встановив наявність підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, однак на встановив підстав для її витребування. Отже, згідно рішення суду у даній справі ФОП Непоменко О.Ф. не обмежується у доступі до свого нерухомого майна. Натомість, скасування реєстрації земельної ділянки надасть можливість упорядкувати питання землекористування з дотриманням норм чинного законодавства та фактичних обставин.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

за вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 - на Кропивницьку міську раду, до якої пред`явлено таку вимогу;

за вимогами про визнання недійсним договору оренди землі № 23 від 31.03.2014 і скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки - на обох відповідачів порівно, до яких пред`явлено такі вимог;

за вимогою про витребування земельної ділянки - на Прокурора, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову у вказаній частині.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення двадцять першої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 № 2161 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Кіровоградської міської ради від 18.12.2013 № 2730 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 №2161").

Визнати недійсним договір оренди землі № 23 від 31.03.2014, укладений між Кіровоградською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Непоменко Олексієм Федоровичем.

Скасувати реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0011, площею 0,2022 га.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Кропивницької міської ради (код ЄДР 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022) на користь Cпеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (код ЄДРПОУ 38296363, вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Непоменка Олексія Федоровича (РНОКПП НОМЕР_3 , 01.01.1964 рн., АДРЕСА_1 ) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (код ЄДРПОУ 38296363, вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Керівнику Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Міністерству оборони України, Кропивницькій міській раді, Квартирно-експлуатаційному відділу міста Кропивницький Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; Фізичній особі-підприємцю Непоменко Олексію Федоровичу за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 28.12.2023.

Суддя В.В.Тимошевська