Ухвала

від 28.12.2023 по справі 922/3531/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

28 грудня 2023 року м. ХарківСправа № 922/3531/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали заяви (вх. № 35804/23 від 27.12.2023 року) позивача про забезпечення позову

за позовом ОСОБА_1 , с. Грянівка до відповідача 1: Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб", 62723, Харківська обл., Куп"янський р-н., с. Рідкодуб, вул. Чкалова, буд. 17 відповідача 2: фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків відповідача 3: фізичної особи ОСОБА_3 , м. Харків відповідача 4: ОСОБА_4 , м. Харків треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Тарас Андрійович, 61001, м. Харків, пр.-т. Гагаріна, буд. 43 2. державний реєстратор Литовченко Ольга Сергіївна, 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, буд. 36 3. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Захарченко Вікторія Євгеніївна, м. Харків, проїзд Пілотів, буд. 4, літ. Б-2, прим. 2-108, 2-1100; 4. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова Марина Аркадіївна, 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсним рішення засновник

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб", відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_2 , відповідача 3 фізичної особи ОСОБА_3 , відповідача 4 фізичної особи ОСОБА_4 про:

1. визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" від 21 липня 2022 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ;

2. визнання недійсним рішення №1 від 20 грудня 2022 року засновника Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" про:

- затвердження передачі ОСОБА_5 ОСОБА_2 частки в статутному капіталі в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень), що становить 100% статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб";

- про виключення ОСОБА_5 зі складу засновників Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб";

- про включення ОСОБА_2 до складу засновників Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб";

- затвердження розподілу часток в статутному капіталі Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" наступним чином: ОСОБА_2 - частка статутного капіталу розміром 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень), що становить 100% статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб";

- затвердження статуту Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" в новій редакції;

- звільнення з 20 грудня 2022 року з посади директора та головного бухгалтера Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" ОСОБА_5 ,

- а також виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про нього як про особу, яка має право вчиняти дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (підписант);

- призначення з 21 грудня 2022 року на посаду директора та головного бухгалтера Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" ОСОБА_2 , а також включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про нього як про особу, яка має право вчиняти дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (підписант);

3. визнання недійсними змін до Статуту (викладення Статуту в новій редакції) Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб", які затверджені Рішенням №1 від 20 грудня 2022 року засновника Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" та зареєстровані 26.12.2022 о 08:45:48 за №1004551070004000343 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко О.Є.;

4. поновити становище, яке існувало до порушення. Визначити розмір частки ОСОБА_5 в статутному капіталі Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" наступним чином: ОСОБА_5 - частка статутного капіталу розміром 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень), що становить 100% статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб".

Ухвалою суду від 10.08.2023 року відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Т.А.; державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко О.С.; приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Захарченко В.Є.; приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Никифорову М.А. та витребувано від Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області належним чином засвідчену копію реєстраційної справи ПСП "Рідкодуб".

Ухвалою суду від 19.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлений позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлений позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: оригіналу для огляду та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи актового запису про смерть ОСОБА_5 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; відомостей щодо дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та/або номеру і серії паспорта третього та четвертого відповідачів. Роз`яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвалою суду від 27.09.2023 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 року у справі №922/3531/23 скасовано в частині залишення позову без розгляду. Справу №922/3531/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 21.12.2023 року задоволено заяву про самовідвід судді Погорелової О.В. у справі № 922/3531/23. Матеріали справи №922/3531/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Харківської області у справі № 922/3531/23, визначено суддю Ємельянову О.О.

Ухвалою суду від 26.12.2023 року у справі №922/3531/23 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 3531/23) залишено без руху. Встановлено фізичної особи ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 27.12.2023 року виправлено описку допущену при виготовленні ухвали суду від 26.12.2023 року у справі № 922/3531/23, а саме вважати вірною дату винесення ухвали 26 грудня 2023 року.

27.12.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 35804/23) про забезпечення позову, у якій позивач, просить суд:

- до набрання законної сили рішенням суду заборонити Приватному сільськогосподарському підприємству "Рідкодуб" в особі загальних зборів приймати рішення з питань: внесення змін до статуту приватного підприємства; зміни розміру статутного капіталу приватного підприємства; прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення приватного підприємства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення приватного підприємства, порядку розподілу між учасниками приватного підприємства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу приватного підприємства;

- до набрання законної сили рішенням суду накласти арешт на частку у статутному капіталі у розмірі 100 % вартістю 2000,00 грн., яка належить ОСОБА_4 у Приватному сільськогосподарському підприємству "Рідкодуб" та заборонити її відчуження будь-яким способом;

- до набрання законної сили рішенням суду заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Дану заяву, позивач, просить суд, розглядати без повідомлення учасників справи.

Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України, визначено вимоги, яким повинна відповідати заява про забезпечення позову. Суд встановивши що заява про забезпечення позову подана позивачем відповідає вимогам встановлених статті 139 Господарського процесуального кодексу України, приймає таку заяву до провадження.

Дослідивши матеріали справи, та розглянувши заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 35804/23 від 27.12.2023 року), суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 08.08.2023 року звернувся до суду із позовною заявою (вх. № 3531) до відповідача 1 Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб", відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_2 , відповідача 3 фізичної особи ОСОБА_3 , відповідача 4 фізичної особи ОСОБА_4 у якій, просить суд:

1. визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" від 21 липня 2022 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ;

2. визнати недійсним рішення №1 від 20 грудня 2022 року засновника Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" про:

- затвердження передачі ОСОБА_5 ОСОБА_2 частки в статутному капіталі в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень), що становить 100% статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб";

- про виключення ОСОБА_5 зі складу засновників Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб";

- про включення ОСОБА_2 до складу засновників Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб";

- затвердження розподілу часток в статутному капіталі Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" наступним чином: ОСОБА_2 - частка статутного капіталу розміром 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень), що становить 100% статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб";

- затвердження статуту Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" в новій редакції;

- звільнення з 20 грудня 2022 року з посади директора та головного бухгалтера Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" ОСОБА_5 ,

- а також виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про нього як про особу, яка має право вчиняти дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (підписант);

- призначення з 21 грудня 2022 року на посаду директора та головного бухгалтера Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" ОСОБА_2 , а також включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про нього як про особу, яка має право вчиняти дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (підписант);

3. визнати недійсними зміни до Статуту (викладення Статуту в новій редакції) Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб", які затверджені Рішенням №1 від 20 грудня 2022 року засновника Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" та зареєстровані 26.12.2022 о 08:45:48 за №1004551070004000343 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко О.Є.;

4. поновити становище, яке існувало до порушення. Визначити розмір частки ОСОБА_5 в статутному капіталі Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" наступним чином: ОСОБА_5 - частка статутного капіталу розміром 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень), що становить 100% статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Харківської області у справі № 922/3531/23, визначено суддю Ємельянову О.О.

Ухвалою суду від 26.12.2023 року у справі № 922/3531/23 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 3531/23) залишено без руху. Встановлено фізичної особи ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено фізичній особі ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: зазначення ціни позову із урахуванням вимог майнового характеру; правове обґрунтування позовних вимог в частині поновлення становища, яке існувало до порушення; усіх наявних доказів, щодо позовних вимог у відповідності до законодавства України; актовий запис про смерть громадянина України - ОСОБА_5 із Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідності до вимог законодавства України; зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів.

Станом на 28.12.2023 року недоліки позовної заяви що стали підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ухвали суду від 26.12.2023 року позивачем не усунуті.

При цьому, 27.12.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 35804/23) про забезпечення позову, та в обґрунтування наданої до суду заяви про забезпечення позову, позивач зокрема зазначає, що позивач при зверненні із позовом до суду вже звертався із заявою про забезпечення позову, проте ухвалою суду від 10.08.2023 року йому було відмовлення. При цьому, відмовляючи позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, судом було зазначено про недоведеність наявності у відповідача наміру розпорядитись власним конкретним майном, пов`язаним із предметом позову.

У зв`язку із чим, позивач вважає за необхідне повторно звернутись до суду із заявою про забезпечення позову, та зокрема зазначає, що 24.11.2015 року ОСОБА_5 було створено Приватне сільськогосподарське підприємство «Рідкодуб». За рахунок спільних коштів подружжя позивача та ОСОБА_5 було сформовано статутний капітал підприємства у розмірі 2000,00 грн. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що Міжнародним відділом ЗАГС № 1 Управління ЗАГС Орловської області (Росія) 20.10.2022 року видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

09.12.2022 року позивач звернувся до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5 , про що 09.12.2022 року зареєстровано спадкову справу № 70020694, та видано позивачу витяг № 70866291.

17.04.2023 року позивачу стало відомо, що 26.12.2022 року о(б) 08:45:48 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко О.С. проведено реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, № дії 1004551070004000343. Після реєстрації змін до відомостей про юридичну особу засновника підприємства ОСОБА_5 було виключено, та було виключено інформацію про ОСОБА_5 як керівника юридичної особи. Вказані реєстраційні дії були вчинені після смерті ОСОБА_5 . Наведені дії із зміни власника та керівника Приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб» проведені на підставі рішення № 1 засновників підприємства від 20.12.2022 року, що було посвідчене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Т.А. та яке начебто підписано засновником громадянином України ОСОБА_5 та запрошеним громадянином України ОСОБА_2 та затверджено розподіл часток у статутному капіталі підприємства наступним сином ОСОБА_2 частка у статутному капіталі підприємства 2000,00 грн., що становить 100%.

Вищевказана реєстраційна дія за твердженнями позивача яка здійснена на підставі підробленого рішення № 1 засновників підприємства, яке не підписувалось та не могло підписуватись засновником даного підприємства ОСОБА_5 , так як останній на той вже помер.

В подальшому ОСОБА_2 здійснено відчуження набутої частки у статутному капіталі підприємства на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про що державним реєстратором 15.02.2023 року вчинено відповідні реєстраційні дії.

Вищевказане на думку позивача свідчить про те, що на момент звернення позивача із позовом останніми власниками майна та корпоративних прав у статутному капіталі підприємства були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які як зазначає позивач, не були обмежені у праві здійснювати її подальше відчуження з метою ускладнення (утруднити) або зробити неможливим виконання судового рішення із урахуванням вище викладених фактичних обставин щодо первісного його відчуження від імені померлого ОСОБА_5 тому, саме до таких осіб, як останніх власників корпоративних прав у статутному капіталі підприємства (відповідача 1) позивачем були заявлені позовні вимоги, сформований їх зміст, фактичне та нормативне обґрунтування тощо.

Позивачем також 12.10.2023 року було здійснено звернення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, та отримано витяг № 74603838012 за змістом якого 15.09.2023 року здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна відомостей про органи управління юридичної особи, зміна кінцевого бенефіціарного власника, зміна складу засновників (учасників), зміна структури власності тощо. Зазначені зміни були здійснені державним реєстратором ОСОБА_6 . Внаслідок зазначених змін у структурі власності відповідача 1 ОСОБА_4 набув прямого вирішального впливу 100% статутного капіталу та є його єдиним засновником (учасником). ОСОБА_3 вже не значиться власником корпоративних прав у статутному капіталі відповідача 1. Підстави такого вибуття позивачу не відомі, при цьому з метою їх встановлення позивачу необхідно вживати додаткових зусиль: заявляти клопотання до суду про витребування доказів, змінювати предмет позову, залучати до участі у справі інших осіб, зокрема державного реєстратора Бугай І.В.

За твердженнями позивача з моменту відкриття провадження у справі та на сьогоднішній час відбулися зміни у структурі власності відповідача 1, що ускладнює позивачу в реалізації її права на судовий захист. Вищевказане за твердженнями позивача свідчить про те, що припущення останнього, яким вона обґрунтовувала первісне клопотання про забезпечення позову наявність у відповідача наміру розпорядитись власним конкретним майном, пов`язаним із предметом спору, вочевидь було ґрунтовним та має юридичні наслідки, тому без вжиття заходів забезпечення позову до закінчення розгляду справи по суті на даний час учасники відповідача 1 та інші відповідачі у справі взагалі можуть бути зовсім іншими особами, а ніж ті, що на даний час є, що виключить виконання судового рішення.

Також позивачем додатково зазначено, що на даний час відділом розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження № 12023221140000584 від 31.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, зокрема, слідчому було надано тимчасовий доступ до речей та документів приватного нотаріуса Гончаренко Т.А. Крім того, на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/800/23 приватним нотаріусом Гончаренок Т.А. листом від 19.09.2023 року № 184/01-16

було повідомлено, що нотаріальні та реєстраційні дії, які зазначені в ухвалі від 07.09.2023 року, у грудні 2022 року ним не вчинялись, а нотаріальний бланк НСЕ 367487 використаний для засвідчення підпису на рішенні учасника щодо іншої юридичної особи, а саме за реєстровим номером № 2854 засвідчено справжність підпису ОСОБА_7 , на рішенні учасника ТОВ «Торговий клуб «Альта». Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка від 22.09.2023 року у кримінальному провадженні № 12023221140000584 від 31.05.2023 року ОСОБА_8 ознайомившись із рішенням № 1 засновників повідомив, що підпис біля його приз віща виконаний не ним, печатка відрізняється від справжньої та спеціальний бланк також не відповідає дійсному. Крім того, відповідно до висновку експерта від 27.09.2023 року за № СЕ-19/121-23/21295-ПЧ Харківського науково дослідного експертно кримінального центру підпис Гончаренко Т.А. праворуч від друкованого тексту «Приватний нотаріус в документі рішення № 1 засновника приватного сільськогосподарського підприємства «Рідкодуб» від 20.12.2022року виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою. Вказані докази позивачем було отримано при ознайомленні із матеріалами кримінального провадження № 12023221140000584 від 31.05.2023 року, оскільки остання є потерпілою особою.

Вищевказане за твердженнями позивача свідчить про те, що даний судовий спір ґрунтується не лише на порушеному цивільному праві позивача як спадкоємиці після смерті чоловіка, яке підлягає захисту. Але й на фактах злочинної діяльності щонайменше одного із відповідачів, у зв`язку із чим, наданими доказами є цілком доведеним необхідність негайного забезпечення позову, без чого подальший судовий розгляд втрачає будь-який практичний зміст.

Відповідно до положень статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частиною 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Відповідно до усталеної практики господарських судів при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У даному позові позивачем заявлено позовні вимоги як майнового так і немайнового характеру.

При цьому, заходи забезпечення позову немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

У пункті 4.8 постанови Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі № 910/3158/20 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (до такого висновку дійшов Верховний Суду в пункті 8.9 постанови Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі № 904/2357/20 та у пункті 22 постанови від 25.09.2020 року у справі № 925/77/20).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

При цьому, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі № 904/2357/20).

З аналізу вищевикладеного слідує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 року у справі № 910/1200/20).

З аналізу вищевикладених норм слідує, що спосіб та вид забезпечення позову в першу чергу повинен узгоджуватися із предметом та підставами позову, а в другу - бути співвмірним із заявленими вимогами (і це тільки у разі його доцільності, необхідності та доказовості).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами як майнового так і немайнового характеру.

При цьому, судове рішення у разі задоволення позовних вимог немайнового характеру не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Також суд приймає до уваги, що ухвалою суду від 26.12.2023 року судом було залишено позовну заяву буз руху. Та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Вищевикладене, за висновками суду, обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом з цим, матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову містять відповідні докази, які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.

Захід забезпечення позову, який застосовується господарським судом, має бути адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається, а заборона вчиняти дії іншим особам має стосуватись безпосередньо предмету спору та містити опис дії, яка забороняється.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, як до позовної заяви, так і до заяви про забезпечення позову, позивачем не надано доказів того, що остання є єдиною спадкоємицею за законом відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України з правом успадкування всіх майнових та немайнових прав спадкодавця, у тому числі права управляти, користуватися і розпоряджатися немайновими правами, які виходять із правочинів, регламентують використання речей та майна, яке перебувало в користуванні й управлінні спадкодавця на момент його смерті.

Враховуючи вищевикладене, та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що визначені позивачем у заяві (вх. № 35804/23 від 27.12.2023 року) про забезпечення позову заходи забезпечення позову суперечать вимогам пунктів 1 та 2 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до вищезазначених норм не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити збори учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства.

Крім того, запропоновані заходи забезпечення позову можуть порушити права інших учасників на участь в управлінні підприємством та негативно вплинути на діяльність товариства в цілому, блокувати його діяльність.

З аналізу вищевикладеного слідує, що суду, вирішуючи питання про вжиття заходів із забезпечення позову, необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, та не повинні застосовуватись обмеження, не пов`язані із предметом спору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 914/940/17.

При вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено порушення корпоративних прав останнього, та пов`язаність заходів забезпечення позову безпосередньо саме із предметом спору, їх вплив на ефективність судового захисту із урахуванням заявлених позовних вимог відповідно до позовної заяви від 08.08.2023 року вх. № 3531.

У зв`язку із чим, заява (вх. № 35804/23 від 27.12.2023 року) позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 35804/23 від 27.12.2023 року) позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею, а саме 28 грудня 2023 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала підписана 28 грудня 2023 року

СуддяО.О. Ємельянова