Ухвала

від 28.12.2023 по справі 219/4691/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 219/4691/21

Провадження № 2-др/229/20/23

УХВАЛА

іменем України

28 грудня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міськийсуд Донецької області у складі: головуючого суддіШевченко Л.В., при секретарі судового засідання Шипіловій Г.І., з участю представника відповідача - адвоката Негодуйка Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за заявою адвоката Руднєвої Інни Сергіївни про постановлення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», Філії «Бахмутська птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

25.10.2023 року до канцелярії суду надійшла письмова заява від адвоката Руднєвої Інни Сергіївни, яка діє на підставі договору про надання юридичних послуг від 12.04.2021 року та ордеру серії ДН № 091248 від 12.04.2021 року, в інтересах позивачки ОСОБА_1 , у якій вона просить постановити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної науково-виробничої компанії «Інтебізнес», Філії «Бахмутська птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтебізнес» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, та стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (в особі Філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтебізнес») на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 78000 грн 00 коп.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від06.11.2023року відкрив провадження та призначив судове засідання для розгляду заяви.

Відповідно до ст.270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Судом встановлено, що 09.10.2023 року Дружківським міським судом Донецької області було ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», Філії «Бахмутська птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Наказ Філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» № 293 к від 11.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України визнано незаконним та скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на роботі у Філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» № 293 к від 11.03.2021 року з 12.03.2021 року на посаді мерчендайзера відділу дистрибуції філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес». Стягнуто з Приватної науково виробничої компанії «Інтербізнес» (в особі Філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес) на користь ОСОБА_1 , заборгованість із заробітної плати у розмірі 65 616, 86 грн, з утриманням з цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів. Стягнуто з Приватної науково виробничої компанії «Інтербізнес» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.03.2021 року по дату винесення рішення суду 08.10.2023 435481,44 грн, утримавши з цієї суми податки, збори і обов`язкові платежі. Стягнуто з Приватної науково виробничої компанії «Інтербізнес» в особі філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн. В іншій частині позовних вимог (моральної шкоди в сумі 45000 грн) в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Приватної науково виробничої компанії «Інтербізнес» в особі Філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» судові витрати 7734,97 грн.

При ухваленні судового рішення у справі № 219/4691/21 від 09.10.2023 року судом не було вирішено питання про судові витрати, а саме про витрати на професійну правничу допомогу.

Від представника відповідача адвоката Негодуйко Г.В. наійшли заперечення, у яких він, посилаючись на приписи цивільного процесуального законодавства та практику Верховного Суду, просить відмовити в стягенні судових витрат на правничу допомогу. Судові витрати покласти на позивача.

В судовомузасіданні ОСОБА_2 звернувувагу судуна те,що в порушення вимог ст.ст. 83 та 182 ЦПК України представником позивача не надано відповідачу та його представнику копії доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, які подані до суду, що підтверджується матеріалами справи №219/4691/21; відсутність у тексті Договору про надання юридичних послуг від 12.04.2021, укладеного між позивачем та адвокатом Руднєвою І.С. умов щодо порядку обчислення, форми та ціни (гонорару) правничих послуг, що надаються адвокатом, дають всі підстави для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення про покладання на ПНВК «Інтербізнес» витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката; подану від імені ОСОБА_1 заяву до Дружківського міського суду Донецької області без застосування кваліфікованого електронного підпису, у зв`язку з чим ідентифікувати особу, яка її подала, у спосіб, визначений Цивільним процесуальним кодексом, неможливо. Крім того представник відповідача зазначає, що при подані до Дружківського міського суду Донецької області заяви від 13.10.2023 про винесення додаткового рішення адвокат Руднєва І.С. не вказала, що надає до суду копію акту та має в своєму розпорядження оригінал акту і в разі необхідності зобов`язується надати його на вимогу суду. Це дає підстави вважати, що оригіналу акту з підписом позивача в розпорядженні адвоката Руднєвої І.С. ніколи не було, тому вона й не може виконати вимоги суду щодо надання оригіналу акту від 13.10.2023. До того ж, в своїй заяві від 21.12.2023 адвокат Руднєва І.С. визнала той факт, що позивачка перебуває в Німеччині. У зв`язку з чим у представника відповідача виникає питання: яким чином адвокат Руднєва І.С. 13.10.2023, перебуваючи у м. Чернівці (Україна), отримала від позивачки, яка перебуває у Німеччині, готівкові кошти в розмірі 78 000 грн. і як так швидко акт міг потрапити з Німеччини до Україні: всього за один день.

Суд при постановлені даного рішення виходить з такого.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як передбачено ст. ст. 15, 60, 62 ЦПК Українита Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині 3 статті 137 ЦПК України зазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, додані до заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення документи є доказами витрат позивача на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження№ 61-15441св19).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Частиною 9 статті 83 ЦПК України встановлено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч.2 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) виснувала, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

З доданих до заяви документів вбачається, що 13.10.2023, тобто у встановлений законом строк, засобами поштового зв`язку представниця позивача адвокат Руднєва І.С. звернулася до суду із письмовою заявою про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 78000 грн (вх. № 21820/23вх ), а не в електронній формі через систему «Електронний суд». Водночас, додані до цієї заяви докази про понесенні витрати на правничу допомогу (копія акту здачі-приймання надання правової допомоги, прибутковий касовий ордер) були відсутні в інших учасників, їх обсяг не є надмірним та вони не є публічно доступними.

Згідно ч.4, 5ст.12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За клопотанням представника відповідача адвоката Негодуйка Г.В. заява з доданими документами була направлена останньому для ознайомлення.

Крім того, ухвалою суду від 07 грудня 2023 року витребувано у представника позивача адвоката Руднєвої І. С. оригінал акту про здачу-приймання наданої правової допомоги від 13.10.2023 року.

21.10.2023 представник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надіслала заяву, у якій повідомила суд, що виконати ухвалу суду від 07 грудня 2023 року не представляється можливим у зв`язку із перебуванням оригіналу витребуваного акту про здачу-приймання наданої правової допомоги від 13.10.2023 року у клієнта ОСОБА_1 . Також вона пояснила, що після ознайомлення із рішенням суду нею складено акт про здачу-приймання наданої правової допомоги від 13.10.2023 року та направлено на електронну адресу ОСОБА_1 , яка наразі перебуває у Німеччині, де отримала прихисток від війни в Україні. Після ознайомлення із зазначеним актом, ОСОБА_1 роздрукувала його, поставила на ньому свій підпис та передала оригінал зазначеного акту через своїх знайомих, які їхали із Німеччини до України, на підпис адвокатові Руднєвій І.С. Остання, отримавши підписаний клієнтом акт, поставила свій підпис на оригіналі акту, зробила з нього копію, яку завірила своєю печаткою та підписом відповідно до діючого законодавства України. Зазначена копія була долучена до заяви адвоката Руднєвої І.С. про постановлення додаткового рішення та направлена до суду. Також вказала, що у зв`язку із тим, що в України триває воєнний стан та існує постійна загроза здоров`ю та життю людини, адвокат Руднєва І.С., маючи статус внутрішньо переміщеної особи, не має постійного місця мешкання, вимушена змінювати своє місце проживання у разі виникнення загрози її життю та членами родини чи зміни умов оренди житла. У зв`язку із зазначеним, у адвоката немає можливості зберігати та перевозити оригінали документів своїх клієнтів, вони всі зберігаються у електронному форматі, а оригінали документів адвокат Руднєва І.С. передає на зберігання своїм клієнтам. В даному випадку оригінал акту про здачу-приймання наданої правової допомоги від 13.10.2023 року із підписом ОСОБА_1 та підписом представника - адвоката Руднєвої І.С. було передано на зберігання клієнту ОСОБА_1 через її знайомих, які повертались із України до Німеччини.

Аналогічні пояснення були надіслані на електронну адресу суду і позивачкою ОСОБА_4 , у яких вона підтвердила підписання акту. Дана заява не підтверджена електронним цифровим підписом, оскільки надійшла не через систему "Електронний суд".

Суд констатує, що заявником у порушення свого процесуального обов`язку не направлено як ПНВК «Інтербізнес», так і іншому учаснику справи, всіхкопій доказів на підтвердження дійсності понесення на правничу допомогу витрат, що призвело до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом, позбавило можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку, зокрема, щодо вартості надання усних консультації з правових питань, що виникли у клієнта у зв`язку з прийняттям наказу Філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» № 293 к від 11.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України; надання усних консультацій з правових питань, що виникли у клієнта у зв?язку із утворенням заборгованості із заробітної плати у розмірі 65 616, 86 гривень; юридичної експертизи наказу Філії «Бахмутська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» № 293 - к від 11.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України; вивчення нормативно-правової бази, аналізу практики Верховного Суду щодо подібних справ; підготовки, складання та подання позовної заяви до Артемівського міськрайонного суду Донецької області; підготовки, складання та подання по справі процесуальних документів (заяв, клопотань, тощо) до Артемівського міськрайонного суду Донецької області, до Дружківського міського суду Донецької області; участі у судових засіданнях при розгляді справи в Артемівському міськрайонному суді Донецької області; ознайомлення із відзивом з додатками, поданим по справі № 219/4691/21, підготовки правової позиції у зв?язку із цим; підготовки розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тощо, зазначених у акті здачі-приймання надання правової допомоги.

Суд зауважує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У зв`язку з цим суд не може братидо уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви.

В даному випадку, суд погоджується з запереченнями, висловленими представником відповідача ОСОБА_2 про те, що представником позивача надані суду неналежні та недопустимі докази на підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 78000 грн.

Верховний Суд у додатковій постанові від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18 зазначив, що у випадку недотримання заявником вимог щодо належного направлення відповідних копій документівіншій стороні, а також у разі ненадання суду доказів підтвердження факту такого надсилання, суд не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви, адже відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення з цього питання.

Встановивши порушення установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме: ненаправлення позивачем на адреси учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу (докази), суд повинен застосувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 308/7190/21 (провадження № 61-10857св23) та відмовити у задоволені заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в стягненні з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 78000,00 грн.

Однак, підстав для застосування до представника позивача адвоката Руднєвої І.С. заходів процесуального примусу згідно ст. 143, 144, 148 ЦПК України, на яких наполягав представник відповідача адвокат Негодуйко Г.В., суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч.5 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Керуючисьст. 12, 43, 64, 83, 133, 137, 141, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника позивача, адвоката Руднєвої Інни Сергіївни, про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 78000,00 грн у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», Філії «Бахмутська птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали підписано 28.12.2023.

Суддя Л. В. Шевченко