Постанова

від 27.12.2023 по справі 573/1881/23

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №573/1881/23

Номер провадження 2-др/573/4/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря суддового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі заяви представників позивачки ОСОБА_1 адвокатівДорожинець Н.Г.та Пашкова С.І. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Білопільського ліцею №2 імені С.М. Гордієнка Білопільської міської ради Сумської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, визнання недійсними записів у трудовій книжці,

ВСТАНОВИВ:

21грудня 2023року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат ДорожинецьН.Г.та22грудня 2023року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Пашков С.І. звернулися до Білопільського районногосуду Сумськоїобласті іззаявами проухвалення додатковогорішення простягнення судовихвитрат.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 25 грудня 2023 року вказані заяви об`єднані в одне провадження.

Заяви мотивовані тим, що рішенням Білопільського районного суду від 19 грудня 2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Білопільського ліцею №2 імені С.М. Гордієнка Білопільської міської ради Сумської області, але питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу вирішено не було. При зверненні з позовом до суду ОСОБА_1 просила судовівитрати покластина відповідача,а всудовому засіданні19грудня 2023року булозаявлено пронадання остаточногорозрахунку тадоказів понесенихсудових витратпротягом п`ятиденноготерміну змоменту ухваленнясудом рішення.Посилаючись навикладене,представники позивачки- адвокатиДорожинець Н.Г.та Пашков С.І. просять вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представники - адвокати Дорожинець Н.Г. та Пашков С.І. не прибули. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили заяви про проведення засідання без їх участі, просили ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу в загальній сумі 20000 грн. Від ОСОБА_3 заява про проведення засідання без її участі чи про відкладення судового засідання не надходила.

Представники відповідача - директор ліцею Ткаленко О.М. та адвокат Сивенко В.М. у судове засідання не прибули, останній направив заяву про проведення судового засідання без їх участі, вважає витрати позивачки на правничу допомогу завищеними, попросив ухвалити додаткове рішення, яким зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зч.ч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертій статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»,від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року справі №904/4507/18 зазначено, що відшкодування позивачу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 283/2791/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 705/2550/16-ц.

Згідно із сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах №910/4881/18 від 18 грудня 2018 року, №143/173/19 від 22 грудня 2020 року, №127/15014/20 від 09 листопала 2022 року, суд вправі зменшити витрати на правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Рішенням Білопільського районного суду від 19 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково (а. с. 237-242).

Скасовано наказ Білопільського ліцею №2 імені С.М. Гордієнка Білопільської міської ради Сумської області від 04 вересня 2023 року №36-к про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя початкових класів у Білопільському ліцеї№2імені С.М.Гордієнка Білопільськоїміської радиСумської області з 11 вересня 2023 року. Стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 43989,12 грн. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними записів у трудовій книжці ОСОБА_1 відмовлено. Питання про розподіл витрат на правничу допомогу не вирішувалося.

Судом встановлено, що правнича допомога позивачці надавалася адвокатом Дорожинець Н.Г. на підставі договору про надання правових послуг адвокатом №46-ц від 25 вересня 2023 року. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору клієнт сплачує адвокату за надані послуги гонорар фіксованою сумою в розмірі 15000 грн при розгляді справи у суді першої інстанції (а. с. 19-20).

Крім цього, позивачці надавалася правнича допомога адвокатом Пашковим С.І. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25 вересня 2023 року. Відповідно до п. 4 вказаного договору клієнт сплачує адвокату за надані послуги гонорар у розмірі 5000 грн (а. с. 21).

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Пашковим С.І. подано від ОСОБА_1 позов до суду 03 жовтня 2023 року (вівторок) з клопотанням про витребування судом доказів (а.с. 1-6). Із адвокатським запитом про витребування доказів адвокат Пашков С.І. звертався до відповідача 29 вересня 2023 року (п`ятниця) (а. с. 23-24). Тобто у відповідача на відповідь фактично було лише 2 робочіх дні.

20 листопада 2023 року від представника позивачки - адвоката Пашкова С.І. надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а. с. 79-182). Тоді як ці докази вже за його клопотанням були витребувані судом.

21 листопада 2023 року від представника позивачки - адвоката Дорожинець Н.Г. надійшло уточнення і доповнення до позовної заяви, у якому вона просить: скасувати наказ прозвільнення позивачкиз посади;поновити їїна роботі;стягнути середнійзаробіток урозмірі 13441,04грн зачас вимушеногопрогулу подень ухваленнясудового рішення;визнати недійснимизаписи №№9,10у трудовійкнижці позивачкита зобов`язативідповідача внестизаписи проперейменування навчальногозакладу, а також стягнути понесені судові витрати (а. с. 183-187).

Крім цього, 28 листопада 2023 року до суду електронною поштою надійшли аналогічні позовні заяви від ОСОБА_1 (а. с. 195-198) та ОСОБА_3 (а. с. 200-203).

04 грудня 2023 року від представника позивачки - адвоката Дорожинець Н.Г. надійшло клопотання про приєднання доказів (а. с. 208-213).

Вказані дії адвокатів свідчать лише про їх неналежну підготовку до розгляду справи, які мали достатньо часу для збору документів до звернення з позовом до суду.

Непідготовленість сторони позивача до розгляду справи також була підставою для неодноразового відкладення судових засідань за клопотаннями представників позивачки.

19 грудня 2023 року в судовому засіданні представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Дорожинець Н.Г. було заявлено, що розрахунок та відповідні докази судових витрат, понесених позивачкою, буде надано в передбачений законом строк після розгляду справи і ухвалення судом рішення (протягом п`ятиденного терміну з моменту ухвалення судом рішення).

Позивачка проситьвідшкодувати понесенінею судовівитрати направничу допомогуу ційсправі врозмірі 20000грн.

Згідно зприбутковими касовимиордерами №188від 02жовтня 2023року,№189від 19грудня 2023року таквитанціями доних позивачкою ОСОБА_1 перераховано адвокату Дорожинець Н.Г. 15000 грн за надання правових послуг (а.с. 250-251).

Відповідно до квитанції про оплату правової (правничої) допомоги від 25 вересня 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Пашков С.І. прийняв від ОСОБА_1 гонорар в сумі 5000 грн (а.с. 260).

Представник відповідача ОСОБА_4 просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки він є завищеним (а. с. 52-53, 266).

Розподіляючи витрати, понесені позивачкою на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивачки, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Верховний Суд у своїх постановах від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначив, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих адвокатами послуг і виконаних робіт, та з урахуванням клопотання відповідача щодо зменшення заявлених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що понесені витрати позивачкою є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатами обсягом послуг, є явно завищеними та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати напрофесійну правничудопомогу слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2/3 або 66%), що становить 3300 грн.

На підставі викладеного, керуючись саттями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяви представників позивачки ОСОБА_1 адвокатівДорожинець Н.Г.таПашкова С.І.про ухваленнядодаткового рішенняпро розподілсудових витрату цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Білопільського ліцею№2імені С.М.Гордієнка Білопільськоїміської радиСумської областіпро поновленняна роботі,стягнення середньогозаробітку завесь часвимушеного прогулу,визнання недійснимизаписів утрудовій книжці задовольнити частково.

Стягнути з Білопільського ліцею №2 імені С.М. Гордієнка Білопільської міської ради Сумської області (Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Соборна, буд. 84, код ЄДРПОУ 24021811) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3300 (три тисячі триста) гривень у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя