Рішення

від 27.12.2023 по справі 320/2045/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року № 320/2045/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАВУН» до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАВУН» з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 28.12.2021 №З-2812/2/2812/2-вих про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 74 430,00грн., винесену Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття відповідачем постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 74 430,00грн.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

Через контакт-центр Броварської міської ради Броварського району Київської області звернулась гр. ОСОБА_1 вх. 2611/3 від 26.11.2021 стосовно проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 , на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

До Управління інспекції та контролю 26.11.2021 надійшло звернення гр. ОСОБА_1 за вх. 2611/3.

Відповідно до п. 7/1 Порядку № 553, 15.11.2021 проведено комісію щодо розгляду звернення про порушення державних будівельних норм, стандартів і правил. Комісією прийнято рішення про проведення позапланової перевірки «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів» за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час оформлення наказу встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210600000:01:012:0137 належить Акціонерному товариству «Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «КАВУН».

Так, 08.12.2021 відповідачем видано наказ № 80/2021 та оформлені направлення №122/21-н та №123/21-н для здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю з дотриманням вимог містобудівного законодавства відносно ТОВ «Смайл Констракшн» та Акціонерного товариства «Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «КАВУН» на об`єкті нового будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів та будівництво придорожнього комплексу по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 7 Порядку № 553, наказу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області від 08.12.2021 № 80/2021 та на підставі виданого направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.12.2021 №122/21-н, відповідач у період з 09.12.2021 до 17.12.2021 мав провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва по АДРЕСА_1 .

У порядку ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем на адресу позивача рекомендованим листом було направлено повідомлення про проведення перевірки від 03.12.2021. В даному повідомленні зазначався день та час проведення перевірки (16.12.2021 о 10-00). Відповідно до сайту ПАТ «Укрпошта» зазначений лист з повідомленням вручений за довіреністю 07.12.2021.

Під час виїзду на вказаний об`єкт 16.12.2021 було встановлено, що замовник будівництва чи належним чином уповноважений представник були відсутні, а тому здійснити перевірку виявилось неможливо, зазначені дії порушують п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, внаслідок чого відповідачем складено Акт про недопущення від 16.12.2021.

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено припис № С-1612/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.12.2021 з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом допущення посадових осіб для проведення перевірки або будь-яким іншим шляхом згідно з чинним законодавством до 31.12.2021.

Крім того, 16.12.2021 відповідачем складено протокол №Л-3-1612/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача. Відповідно до вказаного протоколу встановлено порушення, яке передбачене п. 1 ч. 6 ст. 2 Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 14:30 год. 28.12.2021.

За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем 28.12.2021 винесено оскаржувану постанову №З-2812/2/2812/2-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою за порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку № 553 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 74 430,00грн.

Позивач, вважаючи протиправною постанову, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі по тексту Закон №3038-VI), Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 № №208/94-ВР та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі по тексту Порядок №553).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова норма закріплена у п. 7 Порядку №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає.

Відповідно до вимог вказаної норми підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до вимог п. 11 Порядку №553 та п.п 1, 2 ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

У свою чергу, вказані норми законодавства кореспондуються з приписами п. 14 Порядку №553, яким передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з цим, положеннями п. 12 вказаного Порядку регламентовано, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Також відповідно до вимог п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол та видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України

Пунктом 2 ч. 6 ст. 2 Закону №208/94-ВР передбачено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд, проаналізувавши названі вище норми законодавства, вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідальність, визначена пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР, настає у разі недопущення суб`єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об`єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.

З наведеного також слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов`язок суб`єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

У той же час, як приписи Закону №3038-VI, так і положення Порядку №533, не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

Аналогічний за своїм змістом правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17 та від 09.12.2019 у справі №822/836/16.

Разом з тим, законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, не встановлює чітких критеріїв та умов, за наявності яких можна констатувати факт не допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.

На переконання суду, недопущення посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, які фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який, будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем 07.12.2021 (квитанція Укрпошти №0740029324232) отримано повідомлення відповідача від 03.12.2021 №10.0-04/10/6850, яким Управління просило бути присутніми на об`єкті будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів по вул. Київській, 156 в м. Бровари Київській області, замовнику будівництва або належним чином уповноваженій особі 16.12.2021 о 10:00год.

Суд зауважує, що згідно з абзацом десятим пункту 7 Порядку №533 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Таким чином, позапланова перевірка позивача відбувалась 16.12.2021.

Однак, позивач, будучи обізнаним про проведення перевірки, не створив належних умов для її проведення у присутності суб`єкта містобудування або його представника, як це передбачено пунктом 9 Порядку №533, а також не забезпечив доступ до об`єкта, стосовно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, тобто не виконав встановлені пунктом 14 цього ж Порядку обов`язки допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, подавати документи, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд критично ставиться до аргументів позивача про те, що він не є суб`єктом містобудівної діяльності у розумінні Законів №3038-VI, №208/94-ВР й з цього приводу вказує наступне.

Так, статтею 4 Закону №3038-VI визначено суб`єктів містобудування, до яких названа правова норма відносить органи виконавчої влади, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб. Будь-яких інших критеріїв та ознак, притаманних суб`єктам містобудування, ця стаття не наводить.

У свою чергу, за преамбулою до Закону №208/94-ВР, він встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Підставою ж для проведення перевірки у даному випадку слугувало звернення ОСОБА_1 про проведення перевірки відповідності об`єкта будівництва «Сільпо» по вул. Київська «старий центр» в проектній документацій, що й підлягало встановленню у межах позапланової перевірки, а тому позивач - юридична особа, для цілей такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю набуває статусу суб`єкта містобудування і може нести відповідальність, передбачену пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області постанова від 28.12.2021 №З-2812/2/2812/2-вих про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 74 430,00грн. прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.