Постанова

від 06.11.2024 по справі 320/2045/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2045/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Вівдиченко Т.Р.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,

представника позивача Наконечного В.Л.,

представника відповідача Уса О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КАВУН" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КАВУН" до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КАВУН" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову від 28.12.2021 № 3-2812/2/2812/2-вих про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 74 430 грн, винесену Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач через свого представника подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі № 320/2045/22 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

На переконання суду першої інстанції, у разі надходження скарги щодо об`єкту нерухомості його власник набуває статусу суб`єкта містобудування.

Представник позивача зазначає, що погодитись з цим неможливо так як судом першої інстанції не враховано, що в наказі Управління від 08.12.2021 № 80/2021 про проведення позапланової перевірки нового будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 (загальна площа 3121,1 кв.м; площа торгової зали 118 кв.м (далі - Будівля) вказано: "замовник, проектант, генеральний підрядник: АТ "КАВУН"; замовник: АТ "КАВУН". Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт".

Водночас, АТ "КАВУН" не е замовником будівництва, відповідно не е суб`єктом містобудування.

В той же час, заходи державного архітектурно-будівельного контролю можуть вчинятись виключно щодо суб`єктів містобудування, що є замовниками, проектувальниками, підрядниками та/або експертними організаціями на певному об`єкті будівництва.

Представник позивача зазначає, що 02.08.2021 за № КС101210802453 відповідач зареєстрував ТОВ "СМАЙЛ КОНСТРАКШН" декларацію про готовність до експлуатації об`єкта будівництва (наявна в матеріалах справи). 18.08.2021 ТОВ "СМАЙЛ КОНСТРАКШН" оформило право власності на Будівлю, що підтверджує копія витягу з ДРРП від 18.08.2021. Починаючи з 28.08.2021 власником Будівлі є АТ "КАВУН".

Тому, АТ "КАВУН" не є суб`єктом містобудівної діяльності і не може бути притягнуто до відповідальності за порушення вимог п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Позивач вважає, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам АТ "КАВУН", щодо того, що відповідач порушив процедуру розгляду усної скарги гр. ОСОБА_1 та призначення позапланової перевірки

Так, згідно абзацу 3 п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування.

На думку позивача, як на момент прийняття наказу Управління від 08.12.2021 № 80/2021, так і після завершення перевірки та складання акту від 16.12.2021, відповідач не встановив суб`єкта містобудування, який будує чи збудував об`єкт будівництва, а тому, безпідставно не залучив представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції до вказаної перевірки.

Також, судом першої інстанції не було надано оцінку тому факту, що АТ "КАВУН", як власника Будівлі, не було повідомлено про розгляд комісією Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області усного звернення по телефону ОСОБА_1 .

На думку позивача, судом першої інстанції не надано оцінки доводам, що Наказ від 08.12.2021 було винесено за відсутності підстав. Оскільки, позапланова перевірка призначається лише якщо у зверненні містяться відомості про вчинення конкретним суб`єктом містобудування порушень у сфері містобудівної діяльності. При цьому у направленні на перевірку зазначається конкретний перелік питань, що мають бути перевірені, який повинен відповідати переліку порушень в отриманому зверненні фізичної чи юридичної особою.

В даному випадку, скарга гр. ОСОБА_1 від 26.11.2021 містить прохання провести перевірку "відповідності об`єкта будівництва "Сільпо" по вул. Київська "старий центр" проектній документацій". Тобто, вказане звернення не містить зазначення порушення вимог законодавства, а також суб`єктів господарювання, які допустили ці порушення (суб`єкти містобудування). Таким чином, позивач вважає, що звернення гр. ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтям 3 та 6 Закону України «Про основи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, а тому не могло бути підставою для призначення позапланової перевірки.

Також, судом першої інстанції не було надано оцінку тому факту, що перевірка була призначена 03.12.2021, а Наказ на перевірку винесений лише 08.12.2021. Так, Повідомлення від 03.12.2021, що на підставі звернення гр. ОСОБА_1 проводиться перевірка з зазначенням прохання бути присутнім на вказаному об`єкті замовнику будівництва або належним чином уповноваженій особі 16.12.2021 о 10.00 год надіслано 03.12.2021, а наказ про призначення такої перевірки винесено 08.12.2021.

Вказане на думку позивача свідчить, що фактично перевірка була призначена без законних на це підстав ще 03.12.2021, а Наказ від 08.12.2021 та Направлення від 09.12.2021 не відповідають дійсним обставинам справи щодо дати призначення перевірки, що додатковий раз свідчить про незаконність призначення перевірки згідно Наказу від 08.12.2021.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду на 06.11.2024.

25.10.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідач зазначає, що у відповідності до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 підставою для проведення позапланової перевірки відносно позивача було наступне: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Враховуюче зазначене, на підставі ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем на адресу реєстрації позивач рекомендованим листом направлялося повідомлення про проведення перевірки № 10.0.04/10/6850 від 03.12.2021 разом з додатком (квитанція ПАТ «Укрпошта» № 0740029324232). В даному повідомлені зазначались день та час проведення перевірки, а саме: 16.12.2021 о 11:00 год. Відповідно до витягу з сайту публічного акціонерного товариства «Укрпошта» зазначене повідомлення отримано 07.12.2021.

Отже, позивач був належним чином повідомлений та обізнаний про проведення позапланової перевірки, яка мала б відбутися на об`єкті будівництва «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів» по АДРЕСА_1, проте в зазначений в повідомленні (№ 10.0.04/10/6850 від 03.12.2021) день та час позивач чи належним чином уповноважений його представник були відсутні, тобто позивачем було відмовлено відповідачу у допуску до проведення вказаної перевірки на надані документів.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем 07.12.2021 (квитанція Укрпошти № 0740029324232) отримано повідомлення відповідача від 03.12.2021 № 10.0/04/10/6850, яким Управління просило бути присутніми на об`єкті будівництва «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів» по АДРЕСА_1, замовнику будівництва або належним чином уповноваженій особі 16.12.2021 о 10:00 год. Однак, позивач, будучи обізнаним про проведення перевірки, не створив належних умов для її проведення у присутності суб`єкта містобудування або його представника, як це передбачено пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, а також не забезпечив доступ до об`єкта, стосовно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, тобто не виконав встановлені пунктом 14 цього ж Порядку обов`язки допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, подавати документи, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.

А тому посилання позивача на порушення порядку проведення вказаної позапланової перевірки, як на підставу для скасування рішень, на думку відповідача, не є підставою для скасування рішень, прийнятих за її наслідками.

Щодо твердження позивача в апеляційній скарзі, що він не є суб`єктом містобудування, що виключає наявність правових підстав для застосування штрафу, відповідач повністю погоджується із судом першої інстанції.

Підставою ж для проведення перевірки у даному випадку слугувало звернення гр. ОСОБА_1 вх. 2611/3 від 26.11.2021 про проведення перевірки відповідності об`єкта будівництва «Сільпо» по вул. Київська «старий центр» в проектній документацій, що й підлягало встановленню у межах позапланової перевірки, а тому позивач - юридична особа, для цілей такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю набуває статусу суб`єкта містобудування і може нести відповідальність, передбачену п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Так, набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Документи, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені частиною 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівного законодавства». Водночас згідно з частиною 7 цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У спірному випадку, позаплановий захід державного нагляду /контролю призначений у зв`язку із виявленням факту самочинного будівництва об`єкта та з метою підтвердження чи спростування такого факту та у разі його підтвердження, встановлення особи, яка таке будівництво здійснила.

В судове засідання, призначене на 06.11.2024 з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача заперечив проти задоволення такої. Сторони надали пояснення по суті спору, правом подання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, через контакт-центр Броварської міської ради Броварського району Київської області звернулась гр. ОСОБА_1 вх. 2611/3 від 26.11.2021 стосовно проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до п. 7/1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, 15.11.2021 проведено комісію щодо розгляду звернення про порушення державних будівельних норм, стандартів і правил. Комісією прийнято рішення про проведення позапланової перевірки "Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів" за адресою: АДРЕСА_1.

Під час оформлення наказу встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210600000:01:012:0137 належить Акціонерному товариству "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "КАВУН".

08.12.2021 відповідач видав наказ № 80/2021 та оформлені направлення № 122/21-н та № 123/21-н для здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю з дотриманням вимог містобудівного законодавства відносно ТОВ "Смайл Констракшн" та Акціонерного товариства "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "КАВУН" на об`єкті нового будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів та будівництво придорожнього комплексу по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, наказу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області від 08.12.2021 № 80/2021 та на підставі виданого направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.12.2021 № 122/21-н, відповідач у період з 09 до 17.12.2021 мав провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва по АДРЕСА_1.

У порядку ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем на адресу позивача рекомендованим листом було направлено повідомлення про проведення перевірки від 03.12.2021. В даному повідомленні зазначався день та час проведення перевірки (16.12.2021 о 10-00). Відповідно до сайту ПАТ "Укрпошта" зазначений лист з повідомленням вручений за довіреністю 07.12.2021.

Під час виїзду на вказаний об`єкт 16.12.2021 було встановлено, що замовник будівництва чи належним чином уповноважений представник були відсутні, а тому здійснити перевірку виявилось неможливо, зазначені дії порушують п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, внаслідок чого відповідач склав Акт про недопущення від 16.12.2021.

За результатами проведеної перевірки відповідач виніс припис № С-1612/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.12.2021 з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом допущення посадових осіб для проведення перевірки або будь-яким іншим шляхом згідно з чинним законодавством до 31.12.2021.

Також, відповідач склав протокол № Л-3-1612/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача. Відповідно до вказаного протоколу встановлено порушення, яке передбачене п. 1 ч. 6 ст. 2 Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 14:30 год. 28.12.2021.

За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач 28.12.2021 виніс постанову № З-2812/2/2812/2-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою за порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 74 430 грн.

Позивач вважаючи вказану постанову протиправною, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що позивач, будучи обізнаним про проведення перевірки, не створив належних умов для її проведення у присутності суб`єкта містобудування або його представника, як це передбачено пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, а також не забезпечив доступ до об`єкта, стосовно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, тобто не виконав встановлені пунктом 14 цього ж Порядку обов`язки допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, подавати документи, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI)

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Керуючись п. 1 1Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Керуючись п. 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами абз. 2 п. 12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

На виконання п. 17 Порядку №553 У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР).

За визначенням, що міститься ст. 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України

На виконання п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону №208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вірно вказує суд першої інстанції, відповідальність, визначена п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону № 208/94-ВР настає у разі недопущення суб`єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об`єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов`язок суб`єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач 07.12.2021 (квитанція Укрпошти № 0740029324232) отримав повідомлення відповідача від 03.12.2021 № 10.0-04/10/6850, яким останній просив бути присутніми на об`єкті будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів по АДРЕСА_1, замовнику будівництва або належним чином уповноваженій особі 16.12.2021 о 10:00 год.

Зважаючи на вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач, будучи обізнаним про проведення перевірки, не створив належних умов для її проведення у присутності суб`єкта містобудування або його представника, як це передбачено пунктом 9 Порядку № 533, а також не забезпечив доступ до об`єкта, стосовно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, тобто не виконав встановлені пунктом 14 Порядку № 553 обов`язки допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, подавати документи, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Щодо тези апеляційної скарги позивача про те, що він не є суб`єктом містобудівної діяльності у розумінні Законів № 3038-VI, № 208/94-ВР, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що статтею 4 Закону № 3038-VI визначено суб`єктів містобудування - органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи. Будь-яких інших критеріїв та ознак, притаманних суб`єктам містобудування, ця стаття не наводить. В свою чергу, Закон № 208/94-ВР встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Сторони у справі не заперечують, що на момент запланованого заходу, позивач мав у власності земельну ділянку на якій було зведено магазин продовольчих товарів. Підставою для проведення перевірки слугувало звернення ОСОБА_1 про проведення перевірки відповідності об`єкта будівництва "Сільпо" по вул. Київська "старий центр" в проектній документацій, що й підлягало встановленню у межах позапланової перевірки, а тому, як вірно вказує суд першої інстанції, позивач - юридична особа, для цілей такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю набуває статусу суб`єкта містобудування і може нести відповідальність, передбачену пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону № 208/94-ВР.

На підставі вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КАВУН" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена в повному обсязі 08 листопада 2024 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

Т.Р. Вівдиченко