Ухвала

від 18.12.2024 по справі 320/2045/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа №320/2045/22

адміністративне провадження № К/990/47174/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАВУН» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 320/2045/22 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАВУН» до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КАВУН" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову від 28.12.2021 № 3-2812/2/2812/2-вих про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 74 430 грн, винесену Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

08.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАВУН», в якій скаржник просить: постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі № 320/2045/22 скасувати повністю та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Як на підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник покликається на підпункти «а» та «в» частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є приписи пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права:

а) пункту 6 частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, в яких вказано, що підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 380/499/17 та від 24.01.2019 у справі № 814/762/17, в яких вказано, що якщо звернення не містить повідомлення про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, то і підстав для проведення позапланової перевірки немає;

б) статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 804/2455/16, від 30.03.2023 у справі № 580/303/22, в яких вказано, що наявність земельної ділянки у користуванні позивача, не свідчить, що він є суб`єктом містобудівної діяльності.

Також як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з тим, що на момент прийняття оскаржуваного рішення був відсутній висновок Верховного Суду в якому вказано, що повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю про необхідність бути присутніми на об`єкті будівництва, до моменту винесення наказу про проведення позапланової перевірки, є достатньою обставиною для обов`язку бути присутнім на перевірці представника Товариства.

Скаржник вважає, що судом порушені норми матеріального права шляхом неправильного тлумачення пункту 6 частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, статті четвертої Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Скаржник вважає, що судом порушені норми процесуального права, щодо ненадання оцінки незастосуванню відповідачем пункту 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, чим порушено приписи частини першої статті 74, підпункт "в" пункту 3 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги у цій справі в якусь особливу категорію спорів.

Оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.

Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Щодо покликання скаржника на значний суспільний інтерес до цієї справи суд зазначає наступне.

Значний суспільний інтерес це обґрунтована зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення.

Суд вважає, що скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Також для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів.

Натомість скаржник лише покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що сформована судова практика стосується забезпечення можливості захисту від тиску контролюючих органів та спроб проведення безпідставних перевірок.

Щодо покликання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування правових висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 380/499/17, від 24.01.2019 у справі № 814/762/17, від 20.11.2018 у справі № 804/2455/16, від 30.03.2023 у справі № 580/303/22, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №380/499/17 ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради про визнання протиправними дій по проведенню позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ПП «АВ-Інвест», в якому просив визнати протиправними: наказ № 06-04/03 від 23.02.2017 про проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва, направлення для проведення позапланової перевірки № 06-06/12 від 03.03.2017, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.03.2017 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.03.2017; скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2017 та постанову в справі про адміністративне правопорушення № 06-07/08 від 09.03.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною сьомою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач вказував, що будь-яких будівельних робіт на момент проведення перевірки не здійснювалось, оскільки декларація про їх початок не подавалась.

У справі № 814/762/17 ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис від 27.03.2017 № 33, наказ від 10.03.2017 № 65 П, постанову від 10.04.2017 № 34/1014-2242-17. Так, у цій справі судами встановлено, що Адміністрація Миколаївського морського порту листом від 01.03.2017 звернулась до відповідача та просила його з метою недопущення негативних наслідків зупинити будівельні роботи в тилу причалу № 9 та здійснити перевірку правомірності проведення будівельних робіт, оскільки ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» проводить будівельні роботи із заливки будівельного майданчика бетоном та в межах проведення будівельних робіт розташовано майно Адміністрації Миколаївського морського порту, а саме: магістральний водопровід із пожежним гідрантом.

У справі № 804/2455/16 ТОВ "АТБ-маркет" звернулось до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 12.04.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У цій справі судами встановлено, що 09.07.2015 між ТОВ "АТБ-маркет" (орендар) та ТОВ "АТБ-торгстрой" (орендодавець) укладено договір оренди № 67-2015-Нм/т, за умовами якого орендодавець передав орендарю в тимчасове користування об`єкт нерухомості, який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Ушинського, будинок 27. Замовником будівництва - ТОВ "АТБ-торгстрой" подано, а відповідачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 083152437144 від 31 серпня 2015 року на об`єкті будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень (літ. А) під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою за адресою: місто Київ, вулиця Ушинського, 27».

У справі № 580/303/22 Комунальний заклад «Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати припис № 30 від 17.12.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнати протиправною та скасувати постанову №26/916/1 від 28.12.2021 по справі про адміністративне правопорушення. У цій справі судами встановлено, що Актом від 17.12.2021 № 84 зафіксовано, що на земельній ділянці виявлено факт самочинного будівництва - проведені роботи з капітального ремонту об`єкту благоустрою в порушення вимог пункту 2.6 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 154 від 23.09.2003.

Суд не може прийняти до уваги покликання на правові висновки Верховного Суду України, викладені у справах № 380/499/17, № 814/762/17, № 804/2455/16, №580/303/22, тому що такі висновки хоч і є подібним до даних правовідносин, однак ухвалені за інших фактичних обставин, у різні періоди часу та з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.

Також у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Так, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у цій справі.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАВУН» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 320/2045/22 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАВУН» до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа