Рішення

від 28.12.2023 по справі 440/15178/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

.. 28 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/15178/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці Державної митної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби України, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів № UA806000/2023/000024/2 від 10.07.2023;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2023/000115 від 10.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем подано до митного органу митну декларацію № 23UA8060700013251U0 від 10.07.2023 разом із документами, що підтверджують митну вартість товарів. Вважає, що приєднані до митної декларації документи не містили розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки та ці документи містили відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Зазначає, що згідно умов 2 контракту № 993277-1 від 06.04.2023 загальна сума контракту складає 3700,00 євро, при цьому ціни за товари, які купуються за даним контрактом, включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів, та зміні не підлягають. Позивач вважає, що спірні рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем необґрунтовано та з порушенням вимог Митного кодексу України, оскільки митна вартість повинна бути визначена та була визначена позивачем за ціною контракту, яка підтверджена документально.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.11.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що враховуючи зміст контракту № 993277-1 від 06.04.2023 та умови EXW Правил Інкотермс, застосування яких передбачено умовами цього контракту, продавець не відповідає за завантаження товару, а також за митне очищення товару для експорту. При цьому зміни до цього контракту додатковими угодами не вносились, а лист, на який посилається позивач, не є додатковою угодою, а тому не може бути врахований як документ, що змінює умови договору. Вказує, що платіжне доручення, подане позивачем до митного органу, не є належним доказом на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, оскільки у ньому відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс), а висновки експерта не підлягають врахуванню, оскільки при визначенні ціни товару у висновках експерта враховано вартість причепів інших марок. На пропозицію митного органу позивач відмовився надати додаткові документи, тому у зв`язку з відсутністю документального підтвердження митної вартості за ціною договору, враховуючи, що митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митним органом застосовано резервний метод за митною декларацією від 22.06.2023 № 23UA204140004177U5.

14.11.2023 судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач вказував на хибність доводів відзиву та вказував на протиправність спірних рішень відповідача.

У запереченнях на відповідь на відзив митниця доводів позивача не визнала, наполягала на правомірності своїх рішень.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

10.07.2023 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію № 23UA8060700013251U0 від 10.07.2023 на товар: "1. Причіп, марка Krone, ідентифікаційний номер WKEAZ000000646178 - 1 шт., рік випуску: 2014, країна походження Німеччина, ціна причепу 3700,00 євро.

Позивачем разом із митною декларацією подано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) № 46118 від 10.05.2023; міжнародна автотранспортна накладна (СМК) № 335003 від 27.06.2023; декларація про походження товару № 46118 від 10.05.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 08.12.2014 на мові оригіналу (німецька) з перекладом на українську; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.12.2014 на мові оригіналу (німецька) з перекладом на українську; платіжне доручення № 38 від 20.04.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 378 від 27.06.2023; довідка про транспортні витрати покупця від 27.06.2023; висновок судового експерта автотоварознавця № 126/1-23 від 07.07.2023 щодо вартості товару б/у; зовнішньоекономічній договір (контракт) № 993277-1 від 06.04.2023; заявка на надання послуг з доставки від по договору № 11/11 від 11.11.2022; договір про надання послуг митного брокер: № 38 від 18.11.2022; Договір (контракт) про перевезення № 11/11 від 11.11.2022; копія митної декларації країни відправника МRN № 23DE535506288874Е8 від 11.05.2023; митна декларація №23UА806070003251U0 від 10.07.2023.

10.07.2023 Полтавською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА806000/2023/000024/2, яким скориговано вартість товару за одиницю на 5600,00 євро за резервним методом.

У графі 33 рішення № UА806000/2023/000024/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" митним органом зазначено: "...Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов`язані з транспортуванням цього товару). У відповідності до ст.337 МКУ при проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне. Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до розділу 2 контракту № 993277-1 від 06.04.2023 ціна товару включає мито і платежі та вартість навантажувальних робіт, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділити із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактуру (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Надано банківський платіжний документ № 38 від 20.04.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Надано висновок експерта № 75/1-23 від 18.05.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших моделей. Вартість причепів інших моделей, може бути відмінною від вартості оцінюваного товару. Також для порівняння експерт використовує вартість товарів "нетто" тобто без ПДВ, але відсутня інформація щодо несплати або повернення даного податку...".

10.07.2023 головним державним інспектором Митного поста "Кременчук" складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2023/000115, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: порушено вимоги статті 52 та статті 58, 256 МКУ в частині заявленої митної вартості товару.

Позивач не погодився з рішеннями Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням Полтавської митниці Державної митної служби України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами першою та другою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною першою статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49-50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналіз частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України дає підстави стверджувати, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною першою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктами 5-6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.04.2023 між позивачем (покупець) та А1Тruck GmbH (продавець) укладено контракт № 993277-1, за умовами якого продавець продав, а покупець купив на умовах EХW Bakum, the Germany причіп кількістю 1 (один): 1. Марка - Krone, ідентифікаційний номер: WKEAZ000000649178, рік випуску 2014, країна походження - Німеччина, ціна причіпа становить 3700 євро.

Згідно з пунктом 2 контракту загальна сума контракту становить 3700 євро. Ціни за товари, які купуються за цим контрактом включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів. Ціни за товари, придбані по даному контракту, зміні не підлягають.

Відповідно до пункту 3 контракту загальна сума передплати за цим контрактом становить 100% й повинна бути плачена покупцем наступним чином: будь-якими частинами в термін до 31.05.2023.

У графі 20 досадженої судом митної декларації від 10.07.2023 як умова поставки зазначено ЕХW.

У розумінні правил Інкотермс ЕXW (Франко завод (…назва місця)) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Умовами контракту № 993277-1 від 06.04.2023 сторони узгодили, що митне очищення товару для експорту здійснює продавець, зокрема, передбачено, що ціни за товари, які купуються за даним контрактом включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів.

Разом із тим, контрактом № 993277-1 від 06.04.2023 на продавця не покладено обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення.

Згідно з пунктом 10 контракту всі зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки в разі, якщо вони надані у письмовій формі і підписані обома сторонами.

Лист А1Тruck GmbH від 28.09.2023 не є зміною чи доповненням до контракту № 993277-1 від 06.04.2023 та не підписаний обома сторонами контракту, зміст цього листа суперечить умовам самого контракту № 993277-1 від 06.04.2023, а тому правомірно не врахований митним органом. Слід зауважити, що цей лист не подавався митному органу під час митного оформлення товару.

Отже, в порушення вимог пункту 6 частини десятої статті 56 Митного кодексу України позивачем при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не включено витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та не надано до митного органу документи, що підтверджують складову вартості товару - витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Згідно наданих до митного органу та до суду документів, перевезення товару здійснено ПП "Транзит-Сервіс", а замовником перевезення виступав позивач.

Разом із тим, у порушення вимог пункту 5 частини десятої статті 56 Митного кодексу України позивачем при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Платіжна інструкція в іноземній валюті № 38 від 20.04.2023 на суму 3700,00 євро у призначенні платежу не містить відомостей про реквізити рахунку (інвойсу), за яким здійснювалася передплата, натомість містить запис про передплату за "tre" причепи по контракту № 993277-1 від 06.04.2023, тоді як умовами цього контракту узгоджено поставку одного, а не трьох причепів на умовах повної передплати.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що платіжна інструкція не містить повної інформації про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється, як передбачено пунктом 15 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 № 189).

Суд відхиляє доводи позивача з посиланням на висновки експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 126/1-23 від 07.07.2023, оскільки вказані висновки не спростовують факту того, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, позивачем не додано витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Крім того, при розрахунку вартості оцінюваних товарів експертом використано не тільки вартість причепів тієї ж марки, але вартість причепів і інших марок. Крім того для порівняння експерт використовує вартість товарів "нетто" тобто без ПДВ, але відсутня інформація щодо несплати або повернення такого податку.

Оскільки використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально та відсутні складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, натомість, підлягають застосуванню другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У зв`язку з неможливістю визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України через відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів, митна вартість оцінюваних товарів скоригована митним органом із застосуванням резервного методу з дотриманням положень статті 64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до ЕМД від 22.06.2023 № 23UА204140004177U5 - 5600 євро за одиницю товару.

Доводи позивача про те, що товар, зазначений у ЕМД від 22.06.2023 № 23UА204140004177U5 відрізняється за вантажопідйомністю від товару, що ввозився позивачем, не можуть бути підставою для визнання протиправними та скасування спірних рішень, оскільки відповідачем використано саме резервний метод у зв`язку з відсутністю інформації про вартість подібних (аналогічних) товарів, зокрема, зі схожими характеристиками щодо вантажопідйомності (ст. 64 Митного кодексу України), а не метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, передбачений ст. 60 Митного кодексу України, частиною 2 якої встановлено, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що спірні рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Отже позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (пр. Льва Толстого, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, ЄДРПОУ 44678428) до Полтавської митниці Державної митної служби (вул. А.Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ЄДРПОУ 43997576) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.О. Чеснокова