ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 р. Справа № 440/15178/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 по справі № 440/15178/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М"
до Полтавської митниці Державної митної служби України
про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Активбуд-М" (далі - позивач, ТОВ "Активбуд-М") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Полтавська митниця, митний орган), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2023 № UA806000/2023/000024/2, прийняте Полтавською митницею Державної митної служби України;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2023/000115 від 10.07.2023, прийняту Полтавською митницею Державної митної служби України;
- судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 5368 грн. та витрат на правничу допомогу стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 по справі №440/15178/23 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (пр. Льва Толстого, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, ЄДРПОУ 44678428) до Полтавської митниці Державної митної служби (вул. А.Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ЄДРПОУ 43997576) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 по справі № 440/15178/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" - задоволено.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 по справі № 440/15178/23 - скасовано.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Полтавської митниці Державної митної служби України №UA806000/2023/000024/2 від 10.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2023/000115 від 10.07.2023.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці (вул. А.Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (пр. Льва Толстого, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, ЄДРПОУ 44678428) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 11809 (одинадцять тисяч вісімсот дев`ять) грн 60 коп..
17.04.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М " про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, просить суд постановити додаткову постанову, якою стягнути з Полтавської митниці (вул. Анатолія Кукоби, буд.28, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 43997576) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці судові витрати на правничу допомогу, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5500, 00 грн. та в суді апеляційної інстанції в розмірі 6000,00 грн..
Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, зазначає, що у позовній заяві позивач просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «АКТИВБУД-М» витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які були понесені позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції, становив орієнтовно 15000,00 гривень.
Крім того, позивач зазначає, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи № 440/15178/23 судом апеляційної інстанції, орієнтовно у розмірі 8000,00 грн..
Вказує, що на підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, наданої у суді першої інстанції, позивачем суду надано: договір про надання правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023, розрахунок суми гонорару за вказаним договором від 03.01.2024, видатковий касовий ордер №2 від 04.01.2024, квитанцію №1 від 04.01.2024, акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №14 від 17.07.2023.
Також, вказує, що на підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, наданої у суді апеляційної інстанції, позивачем суду надано: договір про надання правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023, розрахунок суми гонорару за вказаним договором від 12.04.2024, видатковий касовий ордер №19 від 12.04.2024, квитанцію №13 від 12.04.2024, акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023.
Відповідач, у надісланому запереченні на вказану заяву позивача, просив суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ «АКТИВБУД-М» про ухвалення додаткового рішення у справі №440/15178/23 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України на користь позивача фактично понесених судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу адвоката.
Разом з цим, зазначив, що матеріалами справи №440/15178/23 підтверджено, що адміністративний позов складений за підписом директора ТОВ «АКТИВБУД-М» ОСОБА_2 , а не адвоката Самойленка М.О.. Адвокат Самойленко М.О. в адміністративному позові в якості представника позивача не зазначений. Тобто, виконання виду правничої допомоги, зазначеного в п.3 розрахунку гонорару від 03.01.2024 та акту виконаних робіт від 04.01.2024, документально не підтверджується.
Також, вказує, що й виконання виду правничої допомоги, зазначеного в п.2 розрахунку гонорару від 03.01.2024 та акту виконаних робіт від 04.01.2024, документально не підтверджується, оскільки заява щодо надання додаткових документів Полтавській митниці складена за підписом директора ТОВ «АКТИВБУД-М» ОСОБА_2 .
Окрім цього, усі подані разом з адміністративним позовом матеріали справи №440/15178/23 засвідчені саме директором директора ТОВ «АКТИВБУД-М» Євгеном Литвиненком, а не адвокатом Самойленком М.О..
Тобто, матеріали справи не містять належних документальних доказів того, що саме адвокатом Самойленком М.О. здійснювались дії по вивченню матеріалів замовника для підготовки та подання 05.10.2023 процесуальних документів до суду першої інстанції.
Лише 13.11.2023 адвокатом надана відповідь на відзив Полтавської митниці на адміністративний позов по справі №440/15178/23.
Отже, згідно з матеріалами справи №440/15178/23, документально підтверджується вступ адвоката у справу лише після подання позовної заяви позивачем.
Розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України проведено за відсутності сторін без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Частинами 1, 3, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3, 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Таким чином, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона довести неспівмірність розміру таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, понесених у суді першої інстанції позивачем суду надано: договір про надання професійної правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023, розрахунок суми гонорару за вказаним договором від 03.01.2024, видатковий касовий ордер №2 від 04.01.2024, квитанцію №1 від 04.01.2024, акт виконаних робіт за Договором про надання професійної правничої допомоги № 14 а/с від 17.07.2023 від 04.01.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 13.11.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Зі змісту поданих позивачем документів судом встановлено, що вартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 5500,00 грн., згідно з розрахунком суми гонорару за договором про надання професійної правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023 від 03.01.2024 та актом виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023 від 04.01.2024, та включає в себе:
- вивчення матеріалів, наданих замовником; проведено аналіз наданих матеріалів та надано роз`яснення щодо порядку оскарження рішення про коригування митної вартості; надання консультацій з приводу документів (відповідей), які необхідно отримати від «A1 Truck GmbH» (продавця) шляхом направлення запиту (запитів), а також порядку подання позову про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та додатків до нього, порядку сплати та розміру судового збору, а також інформації щодо розгляду позовної заяви в суді; аналіз судової практики з приводу спірних питань за аналогічними справами 1,5 год. (1500,00 грн.);
- складання заяви щодо надання додаткових документів Полтавській митниці, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, стосовно рішення про коригування митної вартості товарів № UA806000/2023/000024/2 від 10.07.2023 0,5 год. (500 грн.);
- складання позовної заяви (адміністративного позову) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA806000/2023/000024/2 від 10.07.2023, картки відмови № UA806070/2023/000115 від 10.07.2023 та виготовлення додатків до нього (2 екземпляри) 2 год. (2000 грн.);
- вивчення та аналіз відзиву на адміністративний позов від 10.11.2023 за вих. 7.23-10/173, додатків до нього та складання відповіді на відзив по справі № 440/15178/23 та направлення до суду та відповідачу 1,5 год. (1500,00 грн.).
При цьому, вартість однієї години роботи адвоката становить 1000,00 грн..
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).
При цьому, як зазначено вище, приписами ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі №640/15803/19.
При цьому, у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 320/3271/19.
Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Так, з приводу заявлених до відшкодування позивачем витрат на правничу допомогу за: вивчення матеріалів, наданих замовником; проведення аналізу наданих матеріалів та надання роз`яснення щодо порядку оскарження рішення про коригування митної вартості; надання консультацій з приводу документів (відповідей), які необхідно отримати від «A1 Truck GmbH» (продавця) шляхом направлення запиту (запитів), а також порядку подання позову про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та додатків до нього, порядку сплати та розміру судового збору, а також інформації щодо розгляду позовної заяви в суді; аналіз судової практики з приводу спірних питань за аналогічними справами, колегія суддів зауважує, що надання правової допомоги в цій частині неможливо вважати самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги (такі послуги є складовою процесу складання адміністративного позову), а тому відсутні підстави для їх відшкодування.
Безпідставними є твердження відповідача про те, що позов та заява щодо надання додаткових документів Полтавській митниці підписані директором ТОВ "Активбуд-М", а тому їх виконання документально не підтверджується, оскільки, відповідно до акту виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023 від 04.01.2024, директором отримано послуги щодо складання адміністративного позову.
При цьому, колегія суддів вказує, що Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року по справі № 340/9011/21 звернув увагу на те, що оцінка факту надання/або ненадання певної послуги у галузі права повинна надаватися комплексно з урахуванням всіх документів, наданих на підтвердження понесених витрат, а не лише з тексту самої позовної заяви.
Відтак, колегія суддів, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, заперечення відповідача, застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 134 КАС України, а також врахувавши фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Полтавської митниці, у розмірі 4000,00 грн., а, відтак, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за надання послуг під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, понесених у суді апеляційної інстанції позивачем суду надано: договір про надання професійної правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023, розрахунок суми гонорару за вказаним договором від 12.04.2024, видатковий касовий ордер №19 від 12.04.2024, квитанція №13 від 12.04.2024, акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023 від 12.04.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Зі змісту поданих позивачем документів судом встановлено, що вартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 6000,00 грн., згідно з розрахунком суми гонорару за вказаним договором від 12.04.2024 та актом виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №14 а/с від 17.07.2023 від 12.04.2024, та включає в себе:
- вивчення та аналіз рішення ПОАС по справі № 440/15178/23 від 28.12.2023; складання апеляційної скарги на рішення ПОАС по справі № 440/15178/23 від 28.12.2023 3 год. (3000,00 грн.);
- ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу та складення відповіді на відзив 2 год. (2000,00 грн.);
- ознайомлення із запереченням на відповідь на відзив на апеляційну скаргу та складення письмового пояснення з огляду на надані заперечення на відповідь на відзив 1 год. (1000,00 грн.).
Разом з тим, у розрахунку визначено, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1000,00 грн..
Суд апеляційної інстанції враховує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.
Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд апеляційної інстанції враховує, що зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними, вони мають відповідати також критерію співмірності у розумінні частини п`ятоїстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо відшкодування витрат у розмірі 3000,00 грн., понесених позивачем у зв`язку зі складанням апеляційної скарги, колегія суддів, дослідивши зміст вказаного документу, встановила, що останній частково дублює зміст позову, а, відтак, адвокатом явно завищено час, витрачений на її складання (3 години). Крім того, колегія суддів вважає такий розмір неспівмірним, оскільки, враховуючи обізнаність адвоката у даній справі (супроводження в суді першої інстанції), що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення, складання апеляційної скарги не могло зайняти багато часу та зусиль адвоката, а, відтак, застосовуючи принципи співмірності, пропорційності та розумності, суд апеляційної інстанції вважає, що за вказану послугу відшкодуванню підлягає 2000,00 грн, що дорівнює вартості 2 годин роботи адвоката.
Крім того, також, враховуючи, що правова позиція представника позивача у суді першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надавав правову допомогу, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки останній не міг бути не обізнаний із позицією відповідача, законодавством, яким регулюються правовідносини, щодо яких виник спір, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свою позицію й іншими обставинами, колегія суддів вказує, що ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу та складення відповіді на відзив 2 год. (2000,00 грн.) та ознайомлення із запереченням на відповідь на відзив на апеляційну скаргу та складення письмового пояснення з огляду на надані заперечення на відповідь на відзив 1 год. (1000,00 грн.), не вимагало великого обсягу аналітичної й технічної роботи представника позивача, а тому відшкодуванню підлягає 1500,00 грн, що дорівнює вартості 1,5 годин роботи адвоката.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, заперечення відповідача, застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 134 КАС України, а також врахувавши фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Полтавської митниці, у розмірі 3500,00 грн., а, відтак, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника позивача - Самойленка Михайла Олександровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Квітки Цісик, буд. 40, ЄДРПОУ 44678428) витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, у розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України (36022, Полтавська область, м. Полтава, вул. Кукоби Анатолія, буд. 28, код ЄДРПОУ 43997576).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Квітки Цісик, буд. 40, ЄДРПОУ 44678428) витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України (36022, Полтавська область, м. Полтава, вул. Кукоби Анатолія, буд. 28, код ЄДРПОУ 43997576).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Русанова В.Б. Спаскін О.А.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2024 |
Оприлюднено | 05.07.2024 |
Номер документу | 120155420 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Жигилій С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні