Ухвала

від 28.12.2023 по справі 400/1496/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 400/1496/19

адміністративне провадження № К/990/43579/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Юг» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 400/1496/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Юг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар-Юг» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2018 року:

- №00095171402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 743 602,25 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 610 378 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 133 224,25 грн;

- № 00095181402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 675 080 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 540 064 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 135 016 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2018 року: №00095171402 в частині податкового зобов`язання на суму 482 229 грн та за штрафними санкціями на суму 109 938,75 грн; №00095181402 в частині податкового зобов`язання на суму 535 810 грн та за штрафними санкціями на суму 133 952,50 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року скасовано в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018 року №№00095171402 на суму податкового зобов`язання у сумі 482 229 грн та за штрафними санкціями на суму 109 938,75 грн; 00095181402 на суму податкового зобов`язання у сумі 535 810 грн та за штрафними санкціями на суму 133 952,50 грн. Ухвалено у цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Юг» в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018 року №№00095171402 на суму податкового зобов`язання у сумі 482 229 грн та за штрафними санкціями на суму 109 938,75 грн; 00095181402 на суму податкового зобов`язання у сумі 535 810 грн та за штрафними санкціями на суму 133 952,50 грн. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року залишено без змін.

Не погодившись з постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар-Юг» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження та зазначає, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2023 року по правах №420/3569/19, №П/811/117/17, від 28 лютого 2023 року по справі 814/4355/15, від 21 березня 2023 року по справі №П/811/2065/15, від 07 грудня 2023 року по справі №420/13363/21, від 13 грудня 2023 року по справі №816/458/18, від 11 грудня 2023 року по справі №820/789/18, від 30 вересня 2021 року по справі №400/1986/19, від 28 грудня 2022 року по справі №520/1284/19, від 31 жовтня 2023 року по справі №520/18341/21, від 05 грудня 2023 року по справі №520/10927/22, від 05 січня 2021 року по справі №820/1124/17, від 13 грудня 2023 року по справі №816/458/18, від 13 грудня 2023 року по справі №П/811/117/17, від 26 червня 2018 року по справі №804/4874/16, від 14 листопада 2023 року по справі №320/1873/19, від 07 грудня 2023 року по справі №380/6949/21, від 17 квітня 2018 року по справі №826/14549/15, від 06 лютого 2018 року по справі №816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року по справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року по справі №140/1845/19, від 09 липня 2020 року по справі №826/9561/17, від 04 вересня 2020 року по справі №1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року по справі №817/992/15, від 06 грудня 2023 року по справі №520/19070/21, від 23 лютого 2023 року по справі №640/12451/20, від 19 червня 2018 року по справі №826/7704/16, від 30 січня 2018 року по справі №2а/1770/3360/12, від 02 травня 2023 року по справі №380/11593/21, від 06 червня 2023 року по справі №640/11558/20.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази.

Крім того, звертаючись з касаційною скаргою скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав повну оцінку усім доказам та обставинам справи. Ураховуючи те, що касаційна скарга містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, доводи щодо неповної оцінки доказів не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Юг» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 400/1496/19 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов