Рішення

від 14.11.2007 по справі 26/278-07-6158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/278-07-6158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2007 р.Справа  № 26/278-07-6158

За  позовом  :  Товариства з обмеженою відповідальністю ”Корунд”;

до відповідача :  Відкритого  акціонерного товариства „Жовтнівка”

про стягнення  12 873,62  грн.

                                                                                      Суддя   Никифорчук  М. І.

за  участю  представників  сторін :

від  позивача  :   Заярський С.Л.  за довіреністю;

від  відповідача  :   Демиденко  М.К. за довіреністю;

          Суть спору :  заявлена вимога про стягнення 12 873,62 грн.

Представник  позивача  вимоги  підтримує.  

Представник відповідача  вимоги  не  визнає,  про що зазначив у відзиві  на позов.   

Розглянувши матеріали справи,  вислухавши представників сторін,  господарський суд, -

у с т а н о в и в:

Товариством з обмеженою відповідальністю ”Корунд”  ( далі –позивач )заявлені вимоги  до  Відкритого  акціонерного товариства „Жовтнівка” ( далі –відповідач) про стягнення  12 873,62  грн., - які складають : 4395,64 грн. –індекс  інфляції; 1382,37 грн. -          3% річних; 5000 грн. –вартість правової  допомоги;  1851,32 грн. –вартість  відрядження; 126,29 грн. –витрати по державному миту, та 118,00 грн.  витрати на ІТЗ судового процесу) посилаючись на наступне.

На підставі Договору купівлі-продажу б/н від 18 жовтня 2002 р. згідно накладної №156 від 05.12.2002 року за довіреністю КАО №489607 від 05.12.2002 р. Відповідач - ВАТ „Жовтнівка" отримало від Позивача трактор ХТЗ 17021 (надалі „товар") на загальну суму 100000 грн., вартість  якого була відшкодована  Відповідачем лише частково, а саме на суму 75000  грн.

У зв'язку з тим, що конкретний термін виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару не був чітко обумовлений сторонами в договорі, керуючись п.2            ст. 530 ЦК України та п. 4 Роз'яснення ВАСУ № 02-5/293 від 29.04.1994 р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", Позивачем було скеровано Відповідачу вимогу, якою визначено строк виконання - 4 вересня 2005 року на суму 25 000 грн.

Так  як,   Відповідачем   після   отримання   вимоги   не   було   здійснено   погашення, заборгованості   за   вищезгаданим    договором,    Позивач    08.09.2005р.   звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Відповідача основної суми боргу в розмірі 25000 грн.

До розгляду справи у суді Відповідачем було частково погашено суму боргу, а саме сплачено лише 25,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості зменшилася до 24975  гри.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2006р. по справі                        № 31-8/328-05-9012 за позовом  ТОВ „Корунд” до ВАТ „Жовтнівка” про стягнення 25 000 грн. та за  зустрічним  позовом  про  розірвання договору  купівлі - продажу від 18.10.2002 р.  в позові було відмовлено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2006р.  вказане рішення  залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2006р. справу повернуто на новий розгляд до господарського суду Одеської області, яким  01 лютого 2007 р. прийнято рішення про стягнення з ВАТ «Жовтнівка» на користь позивача  : 24975  грн. - суми боргу; 249, 99 грн. –держмита та  117, 99 - за ІТЗ судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р.   рішення  господарського суду Одеської області від  01 лютого 2007 р. залишено без змін, а постановою Вищого господарського суду України  від 11.06.2007 р. вказана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р    залишено без змін.   

Відповідачем заборгованість за договором купівлі-продажу від 18 жовтня 2002 р.  в сумі  24975,00грн. станом на 11.07.2007р. не погашена    у зв'язку з чим, Позивач зазнає додаткових втрат від знецінення гривні у зв'язку з інфляцією.

За період існування заборгованості Відповідача (вересень 2005р.-травень 2007р.)  нараховано інфляційних втрати, які  складають   4395,64 грн.

Крім того, відповідно  до  вимог ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу 3% річних від суми заборгованості за період з 04.09.2005р. по 11.07.2007р., що становить 1382,37 грн.

За час розгляду спору у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях  позивачем  було затрачено кошти на поїздки у сумі 1851,32 грн., про що  ним надані  звіти про використання коштів, наданих на відрядження №1 від 21.08.2005р на суму 131,37 грн., №2 від 19.10.2006р, на суму 189,26 грн., №3 від 14.11.2006р. на суму               180,81 грн., №4 від 17.01.2007р. на суму 225,04 грн., № 5 від 02.02.2007р. на суму 211,88грн., №13 від 14.03.2007р. на суму 225,66 грн., № 14 від 28.03.2007р. на суму 225,66 грн., №15 від 18.04.2007р. на суму 225,66 грн., №16 від 12.06.2007р. на суму 235,98грн.

Крім того,  позивачем  сплачено кошти за надання правової допомоги у сумі 5000,00 грн. згідно договорів б\н від 11.08.2005р., 22.12.2005р., 16.02.2006р., 12.12.2006р., 07.03.2007р., 20.04.2007р., 06.07.2007р., про що  надано копія  прибуткового касового ордеру . Згідно з п.10 Роз'яснення ВАСУ від 04.03.1998р. №02-5/78, яке чинне на даний момент, «Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України»із наступними змінами та доповненнями, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг юридичних фірм, правових організацій, адвокатів з надання останніми правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, відносяться до збитків сторін і відшкодовуються в загальному порядку.

Заперечуючи  проти позову відповідач зазначає, що рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.2006 р.   в задоволенні вимог ВАТ „Жовтнівка” до                         ТОВ „Корунд”  про  визнання   недійсним  договору   купівлі - продажу  трактора від 18.10.2002 р.  та  здійсненої за цим договором угоди відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 30 жовтня 2007 р.  вказане рішення скасовано та позов  задоволений  у повному обсягу.

Враховуючи, що вказаний договір,  який є предметом розгляду господарським судом Одеської області по даній справі визнаний недійсним, з цих підстав відповідач просить відмовити у позові.

Аналізуючи  надані  сторонами докази, суд  прийшов до наступного висновку.

Згідно  вимог  статті  33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх вимог  та  заперечень.  

З матеріалів справи вбачається, що вказаними вище рішеннями - господарського суду Одеської області від 01 лютого 2007 р.,  яке залишено  без змін, постановами апеляційної  інстанції від 17.04.2007р. та  касаційної  інстанції  від 11.06.2007 р., встановлено,  що між сторонами по справі мав місце вказаний вище  договір, на підставі якого встановлено наявність у відповідача  заборгованості за отриманий трактор в сумі  24 075 грн., яка не погашена дотеперішнього часу, що є порушенням вимог ст. ст. 525 та 526 ЦК України. З цих підстав на  вказану заборгованість позивачем, на підставі вимог ст. 625 ЦК України  нараховано  індекс інфляції та 3% річних у зазначених  вище сумах з розміром  яких суд  погоджується.

Щодо вимог стягнення  5000 грн. –вартість  вказаної вище правової  допомоги та   1851,32 грн. –вартість  відряджень  позивача, то ці суми, відповідно до вимог ст. 44 ГПК України стягненню не підлягають за таких підстав.

Позивач невірно визначає  правову природу цих витрат, як збитки, оскільки згідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката відносяться до судових витрат. Частина 3 статті 48 ГПК України передбачає, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визнаються з порядку, встановленому Закон України „Про адвокатуру” ( далі –Закон).

Статтею 13 Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

З вказаних договорів випливає, що вони  укладені не з адвокатом,  який має свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, а  просто  з фізичною особою, яка надає правову допомогу.

До інших  витрат  у  розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема суми, які підлягають сплаті особам,  викликаним  до господарського суду  для дачі пояснень з питань, що виникають під час  розгляд у справі. При цьому, згідно  приписів ст.  30 ГПК України,  посадові особи та працівників сторін і третіх осіб дають суду пояснення як представники виходячи з процесуального статусу сторін та третіх осіб.

Клопотання  відповідача  про залишення позову без розгляду  та зупинення провадження по справі у зв'язку з розглядом Львівським апеляційним  господарським  судом  вказаної  вище справи, на думку суду,   задоволенню не підлягають, оскільки ця справа не має відношення до даного спору.

Отже, враховуючи викладене у сукупності, суд вважає, що  позов  ТОВ „Корунд”  підлягає  частковому задоволенню.

Враховуючи викладене і, керуючись ст.ст. 44, 49 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з  відкритого  акціонерного товариства „Жовтнівка” (  67300, Одеська область, Березівський район, с. Жовтнівка,  вул. Дачна, 3;  код ЗКПО 00413127,                       МФО 328351, рахунок 260034542 в ООФ АППБ „Аваль” ) на користь   товариства з обмеженою відповідальністю „Корунд” ( 79000, м. Львів,  вул. Юрія Липи, 16\117;                     р/р 260090060470 в Львівському в-ні „Укрексімбанк”, МФО 325718, код ЗКПО 20808678) : 4395(чотири тисячі триста дев'яносто п'ять) грн.64 коп. –індекс  інфляції; 1382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн.37 коп. - 3% річних;  102 (сто дві) грн. –витрат по державному миту та 118 (сто вісімнадцять) грн.  витрат на  інформаційне –технічне забезпечення судового  процесу.

В решті вимог –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.