Рішення

від 22.12.2023 по справі 737/830/23

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/830/23

Проваждення № 2/737/239/23

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2023 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А. секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 737/239/23за позовомОСОБА_1 до відповідачаКуликівської селищної ради провизнання незаконним та скасування рішенняучасники справи та представники: представник позивачаадвокат Кулініч К.В. представник відповідачане з`явився

в с т а н о в и в :

13 жовтня 2023 року адвокат Кулініч Катерина Валеріївна звернулася до суду з даним позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення двадцять восьмої сесії восьмого скликання Куликівської селищної ради № 815 від 23 лютого 2023 року «Про припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 ».

Посилається на те, що 19 сiчня 2010 року між сторонами було укладено Договір оренди землі, площею 0,0193 га., кадастровий номер №7422755100:01:005:0009 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (03.07) iз земель комунальної власності (землі громадської та житлової забудови), місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 та області. Додатковою угодою № 7 вiд 25 березня 2015 року до вказаного договору строк дії договору продовжено на 5 років. Реалізуючи переважне право на поновлення договору оренди, позивач 08.11.2019 звернулась до відповідача із заявою про продовження строку дії цього договору. Рішенням 35 сесії Куликівської селищної ради від 28 сiчня 2020 року, відповідач відмовив позивачу у поновленні договору оренди. Вказане рішення позивачем було оскаржене до місцевого суду в листопаді 2020 року. Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2021 року у справі № 737/873/20, залишеного без змін Чернігівським апеляційним судом, в задоволенні позову відмовлено. За результатом розгляду касаційної скарги, постановою Верховного Суду від 22.03.2023 судові рішення першої та апеляційної інстанції були змінені, викладено мотивувальні частини судових рішень в редакції постанови. Верховний Суд зазначив, що позивачем був обраний неналежний спосіб захисту, оскільки ним не було заявлено вимогу про визнання додаткової угоди про продовження договору оренди укладеною із викладенням її змісту. Позивач звернулась до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 19 січня 2010 із викладенням її змісту, під час розгляду якої стало відомо, що до ухвалення Верховним Судом рішення у справі №737/873/20, усвідомлюючи, що існує неврегульований спір щодо договору оренди, відповідач 23.02.2023 ухвалив рішення № 815 від 23 лютого 2023 року «Про припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 ». Вважає вказане рішення відповідача передчасним, а тому протиправним.

13.10.2023 позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви позивачем, ухвалою суду від 24.10.2023 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 04.12.2023.

10.11.2023 відповідач подав відзив, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю. Мотивує тим, що рішення позивача № 815 від 23 лютого 2023 року «Про припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 » було прийнято відповідачем на виконання рішення Куликівської селищної ради від 28.01.2020 № 997 «Про відмову в поновленні договору оренди землі ОСОБА_1 » та рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.04.2021 у справі №737/873/20, яке набрало законної сили 31.01.2022. Реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки здійснено 27.07.2023. Зазначає, що на даний час відсутні договірні відносини по первісному договору між селищною радою та позивачем. За період часу з дати закінчення строку договору до моменту набрання судовим рішенням законної сили позивач до селищної ради з клопотанням про поновлення договору та проектом відповідної додаткової угоди не звертався, не надав доказів про добровільне виконання договірних відносин та сплату орендної плати у строки визначені Податковим кодексом України.

04.12.2023 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті на 22.12.2023.

Представник позивача в судовому засіданні просила позовну заяву задовольнити з підстав вказаних в позові.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу за відсутності представника селищної ради.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 19 січня 2010 року між Куликівською селищною радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № 041083500001, за умовами якого ОСОБА_1 отримала в строкове платне користування терміном на 5 років земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер 7422755100:01:005:0009 загальною площею 0,0193 га. Пунктами 20 та 42 Договору передбачалось, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання передачі. (а.с. 13-15).

Додатковою угодою № 7 від 25 березня 2015 року до договору оренди землі від 19 сiчня 2010 року дію вказаного Договору оренди було продовжено на 5 років, внесені зміни до істотних умов договору в частині розміру орендної плати. Пунктом 6 угоди сторони погодили, що дана додаткова угода набирає чинності після її підписання сторонами та проведення державної реєстрації в установленому законом порядку. (а.с.16).

Право оренди позивача зареєстроване в реєстраційній службі Куликівського районного управління юстиції Чернігівської області 08.04.2015 року за № 9330042 (а.с. 49).

З матеріалів цивільної справи № 737/873/20 вбачається, що рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Куликівської селищної ради від 28 січня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у поновленні Договору оренди землі від 19.01.2010, укладеного між Куликівською селищною радою та ОСОБА_1 , зареєстрованого у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП ЦДЗК (а.с.12).

Вказане вище рішення селищної ради було оскаржене ОСОБА_1 до Куликівського районного суду Чернігівської області. Рішенням суду від 22.04.2021 у справі №737/873/20 залишеного без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 31.01.2022, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 31 січня 2022 року.

Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року рішення Куликівського районного суду від 22.04.2021 у справі №737/873/20 та Постанову Чернігівського апеляційного суду від 31.01.2022 року змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. Верховний Суд вказав на те, що вимога ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким було відмовлено у поновленні договору оренди землі, не є ефективним способом захисту зазначеного права, оскільки не відновлюють порушене право позивача щодо поновлення договору оренди землі на тих же умовах, які визначались попереднім договором оренди. Ефективним способом захисту права позивача на поновлення раніше укладеного договору оренди є вимога про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі із викладенням її змісту (а.с. 17 25).

Оскаржуваним у даній справі рішенням двадцять восьмої сесії восьмого скликання Куликівської селищної ради №815 від 23 лютого 2023 року припинено право оренди земельної ділянки площею 0,0193 га кадастровий номер 7422755100:01:005:0009, переданої в оренду ОСОБА_1 ; припинено дію Договору укладеного між Куликівською селищною радою та ОСОБА_1 зареєстрованого у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.2010 за №041083500001, який продовжено на підставі рішення Куликівської селищної ради від 25.03.2015 «Про продовження договору оренди землі» згідно додаткової угоди №7 від 25.03.2015 до договору оренди землі, номер запису про інше речове право 9330042, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.04.2015, індексний номер 36100771 від 08.04.2015 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (а.с.11).

На підставі рішення Куликівської селищної ради №815 від 23.02.2023 та судових рішень у справі № 737/873/20, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2023 вчинено запис про припинення права оренди вищевказаної земельної ділянки (а.с. 49)

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Як вбачається з позовної заяви та судових рішень у справі № 737/873/20, між сторонами існує спір про право оренди земельної ділянки, площею 0,0193 га кадастровий номер 7422755100:01:005:0009.

07.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до Куликівської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7422755100:01:005:0009, площею 0,0193 га, яка розташована на території Куликівської селищної ради за адресою АДРЕСА_1 , із викладенням змісту угоди, на підставі якої відкрито провадження у справі № 737/484/23 (провадження 2/737/162/23). Рішення в даній справі не ухвалене.

В справі, що розглядається судом, позивач звернулась з позовною заявою 13.10.2023 року, тобто після звернення до суду з позовом у справі № 737/484/23.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд неодноразово виснував, що при розгляді справ за позовними заявами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

В справі, що розглядається, скасування рішення Куликівської селищної ради про припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди землі, укладеного ОСОБА_1 не відновлює порушених прав позивача, а тому не є ефективним способом захисту зазначеного права. Ефективним способом захисту в даному випадку є пред`явлення позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, який вже розглядається судом в у справі № 737/484/23 (провадження 2/737/162/23).

Обрання позивачемненалежного способузахисту своїхправ єсамостійною підставоюдля відмовиу позові(таківисновки викладеноу постановахВеликої ПалатиВерховного Судувід 19.01.2021у справі№ 916/1415/19,від 02.02.2021у справі№ 925/642/19,від 22.06.2021у справі№ 200/606/18,від 23.11.2021у справі№ 359/3373/16-ц).

Також, позивачем не надано суду доказів, що оскаржене рішення Куликівської селищної ради було ухвалене відповідачем поза межами своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що суперечать Конституції та законами України.

Доводи позивача про те, що на час прийняття відповідачем рішення, що оскаржується, існував невирішений спір між сторонами щодо оренди вказаної земельної ділянки, суд не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішення про припинення договору оренди було прийнято на підставі рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 737/873/20, які набрали законної сили 31 січня 2022 року відповідно до ст. 273 ЦПК України. Доказів, що позивач після 31 січня 2022 року зверталась до відповідача з пропозицією поновити договір оренди землі, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями ст. ст. 4, 12 13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради про визнання незаконнимта скасуваннярішення відмовити повністю.

2.Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3.Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.6.

6.Повний текст рішення складений 29 грудня 2023 року.

Суддя А. А. Кореньков