Постанова

від 08.05.2024 по справі 737/830/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 травня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 737/830/23

Головуючий у першій інстанції Кореньков А. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/489/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Онищенко О.І.,

із секретарем: Зіньковець О.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Куликівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2023 року (проголошено о 14:42, повний текст складено 29.12.2023) у справі за позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення двадцять восьмої сесії восьмого скликання Куликівської селищної ради № 815 від 23.02.2023 «Про припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 ».

Позов обґрунтовувала тим, що 19.01.2010 між нею та відповідачем було укладено договір оренди землі, дію якого у подальшому було продовжено на підставі додаткової угоди № 7 від 25.03.2015. Реалізуючи переважне право на поновлення договору оренди, 08.11.2019 вона звернулась до відповідача із заявою про продовження строку дії цього договору. Рішенням 35 сесії Куликівської селищної ради від 28.01.2020 їй відмовлено у поновленні договору оренди.

Указувала, що вважаючи зазначене рішення незаконним вона звернулася до суду з позовом до Куликівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення. Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.04.2021 у справі № 737/873/20, залишеним без змін Чернігівським апеляційним судом, в задоволенні позову відмовлено. За результатом розгляду касаційної скарги постановою Верховного Суду від 22.03.2023 судові рішення першої та апеляційної інстанції змінено, викладено мотивувальні частини судових рішень в редакції постанови. Верховний Суд зазначив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки ним не було заявлено вимогу про визнання додаткової угоди про продовження договору оренди укладеною із викладенням її змісту.

У зв`язку з цим вона звернулась до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 19.01.2010 із викладенням її змісту.

23.02.2023 відповідач прийняв рішення № 815 від 23.02.2023 «Про припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 », яке позивачка вважає протиправним, оскільки воно є передчасним.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.12.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на його незаконність, винесення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не надав жодної оцінки тому факту, що згідно умов договору позивачка має переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Заявниця наголошує, що суд не звернув уваги на те, що відповідач прийняв оскаржуване рішення до закінчення розгляду справи в суді касаційної інстанції та винесення судового рішення, а тому воно є передчасним та протиправним.

Уважає помилковим висновок суду про те, що нею обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

У відзиві на апеляційну скаргу Куликівська селищна рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як обґрунтоване, законне та таке, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідач зазначає, що 28.01.2020 Куликівською селищною радою прийнято рішення № 997 «Про відмову в поновленні договору оренди землі ОСОБА_1 », яке було оскаржено позивачкою у судовому порядку.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.04.2021 у справі № 737/873/20, залишеним без змін Чернігівським апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено. За результатом розгляду касаційної скарги постановою Верховного Суду від 22.03.2023 судові рішення першої та апеляційної інстанції були змінені, викладено мотивувальні частини судових рішень в редакції постанови.

Указує, що оскаржуване рішення № 815 від 23.02.2023 прийнято на виконання рішення Куликівської селищної ради від 28.01.2020 № 997 «Про відмову в поновленні договору оренди землі ОСОБА_1 », рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.04.2021 у справі №737/873/20 та постанови Чернігівського апеляційного суду від 31.01.2022 у зазначеній справі, які набрали законної сили 31.01.2022.

Наголошує, що на даний час між селищною радою та позивачкою відсутні договірні відносини по первісному договору оренди.

Звертає увагу на те, що додані позивачкою до позову докази свідчать про зміну площі та меж орендованої земельної ділянки, що само по собі виключає можливість поновлення договору оренди землі на тих же умовах у разі неприпинення права оренди.

Згідно із ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11.01.2024 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи в приміщенні Чернігівського апеляційного суду за адресою: вул. Гетьмана Полуботка, 2, м. Чернігів, на 10:00 03.02.2024.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив проводити її розгляд за відсутності представника селищної ради за наявними матеріалами (а.с. 134-141).

29.03.2024 від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Кулініч К.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв`язку зі спробою мирного врегулювання (а.с. 154).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03.04.2024 відкладено розгляд справи на 10:00 08.05.2024 (а.с. 164).

08.05.2024 повторно від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Кулініч К.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зі спробою мирного врегулювання. До клопотання будь-яких документів на підтвердження наявності процесу мирного врегулювання між сторонами, зокрема з боку відповідача, не додано.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки заявниця ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду апеляційної скарги у порядку ч. 5 ст. 130 ЦПК України повторно не з`явилася у судове засідання та не забезпечила явку свого представника, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, поважність причин неявки сторони позивача судом апеляційної інстанції не встановлено, заявниця реалізувала своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, апеляційний вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторони позивача.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки між сторонами існує спір про право оренди земельної ділянки площею 0,0193 га кадастровий номер 7422755100:01:005:0009, скасування рішення Куликівської селищної ради про припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди землі, укладеного ОСОБА_1 не відновлює порушених прав позивача, а тому не є ефективним способом захисту зазначеного права.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Судом у справі встановлено, що 19.01.2010 між Куликівською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.2010 за № 041083500001, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (за рахунок забудованих земель Куликівської селищної ради), загальною площею 0,0193 га, у тому числі 0,0068 га забудовані землі, 0,0125 га двір, строком на 5 років (а.с.13-15).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Відповідно до п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі.

Пунктом 42 договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.

Додатковою угодою № 7 до договору оренди землі від 2010 року (зареєстрований 19 січня 2010 року за № 041083500001) від 25 березня 2015 року пункт 2 договору оренди викладено в такій редакції: «В оренду передається земельна ділянка кадастровий № 7422755100:01:005:0009, загальною площею 0,0193 га, у тому числі: забудовані землі - 0,0068 га, двір - 0,01255 га», внесені зміни до істотних умов договору в частині розміру орендної плати (а.с.16).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7422755100:01:005:0009 зареєстроване державним реєстратором реєстраційної служби Куликівського районного управління юстиції Чернігівської області 08.04.2015 за №9330042 (а.с. 49, 67-68).

Рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Куликівської селищної ради Чернігівської області № 997 від 28.01.2020 ОСОБА_1 відмовлено у поновленні договору оренди землі від 19.01.2010, укладеного між Куликівською селищною радою та ОСОБА_1 , зареєстрованого у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.2010 за №041083500001 (додаткова угода № 7 до Договору оренди землі від 25.03.2015, номер запису про інше речове право 9330042, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.04.20015, індексний номер витягу 36100771) на земельну ділянку площею 0,0193 га (кадастровий номер 7422755100:01:005:0009) (а.с.12).

Вказане вище рішення селищної ради було оскаржене ОСОБА_1 до Куликівського районного суду Чернігівської області. Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.04.2021 у справі №737/873/20, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 31.01.2022, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 22.03.2023 рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 22.04.2021 та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31.01.2022 року змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. У мотивувальній частині постанови Верховного Суду вказано, що вимога ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким було відмовлено у поновленні договору оренди землі, не є ефективним способом захисту зазначеного права, оскільки не відновлює порушене право позивача щодо поновлення договору оренди землі на тих же умовах, які визначались попереднім договором оренди. Ефективним способом захисту права позивача на поновлення раніше укладеного договору оренди є вимога про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі із викладенням її змісту (а.с. 17 24).

Рішенням двадцять восьмої сесії восьмого скликання Куликівської селищної ради Чернігівської області № 815 від 23.02.2023 припинено право оренди земельної ділянки площею 0,0193 га кадастровий номер 7422755100:01:005:0009, переданої в оренду ОСОБА_1 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) із земель комунальної власності (землі житлової та громадської забудови), місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 ; припинено дію договору оренди землі від 19.01.2010, укладеного між Куликівською селищною радою та ОСОБА_1 , зареєстрованого у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.2010 за № 041083500001, який продовжено на підставі рішення Куликівської селищної ради від 25.03.2015 «Про продовження договору оренди землі» згідно додаткової угоди № 7 від 25.03.2015 до договору оренди землі від 19.01.2010, номер запису про інше речове право: 9330042 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесено згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36100771 від 08.04.2015 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (а.с. 9).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на підставі постанови Чернігівського апеляційного суду у справі № 737/873/20 від 31.01.2022, рішення Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 23.02.2023, рішення Куликівського районного суду Чернігівської області у справі № 737/873/20 від 22.04.2021, постанови Верховного Суду по справі № 737/873/20 від 22.03.2023 припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7422755100:01:005:0009 (а.с.49, 67-68).

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області у справі №737/484/23 від 25.12.2023, що залишена без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 24.04.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі із викладенням її змісту відмовлено (а.с. 167-171).

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

У ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» оформлення відповідних правовідносин сторін здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі.

Поновлення договору оренди землі у судовому порядку в спосіб, передбачений ст. 33 Закону України «Про оренду землі», вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України).

У частині другій статті 16 ЦК України передбачено, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.

При вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, пред`явлені ОСОБА_1 вимоги про скасування оспорюваного рішення Куликівської селищної ради не відновлюють порушене право позивача щодо поновлення договору оренди землі, а тому не є ефективним способом захисту зазначеного права.

Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 737/873/20.

ОСОБА_1 не надано доказів, що оскаржуване рішення Куликівської селищної ради ухвалене відповідачем поза межами своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що суперечать Конституції та Законам України.

Таким чином доводи апеляційної скарги позивача про те, що позивачкою обрано ефективний спосіб захисту не заслуговують на увагу, так як ефективним способом захисту в даному випадку є вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі із викладенням її змісту.

При цьому, як встановлено при апеляційному перегляді рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 25.12.2023 (справа №737/484/23), яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 24.04.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7422755100:01:005:0009 із викладенням її змісту відмовлено.

Інші доводи апеляційної скарги судом до уваги не беруться з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 травня 2024 року.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: Н.В.Висоцької

О.І. Онищенко