Постанова

від 13.12.2023 по справі 740/2038/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 грудня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/2038/22

Головуючий у першій інстанції Шевченко І. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/352/23

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Поклад Д.В., Шапко В.М.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Державне підприємство Ніжинське лісове господарство,

правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське

підприємство Ліси України

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Ніжинське лісове господарство, правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Шевченко І.М. від 16 листопада 2022 року, місце ухвалення рішення м.Ніжин, дата складання повного тексту рішення 22 листопада 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Ніжинське лісове господарство, правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, про визнання протиправними та скасування наказів щодо оголошення догани, визнання його таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази ДП Ніжинське лісове господарство від 15.06.2022 року № 82-к/тр Про оголошення догани ОСОБА_1 та від 20.06.2022 року № 85-к/тр Про внесення змін до наказу № 82-к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_1 ; визнати його таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначив, що з 10.11.2000 року і на час звернення до суду з позовом, він працював на посаді головного інженера в ДП Ніжинське лісове господарство. Наказом відповідача № 82-к/тр від 15.06.2022 року Про оголошення догани ОСОБА_1 , позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни (повну відсутність відвідування цехів головним інженером і контролю технологічного процесу на цехах переробки). 16.06.2022 року позивач був ознайомлений із текстом наказу. Наказом №85-к/тр від 20.06.2022 року, у зв`язку із виявленою помилкою, було внесено зміни до наказу № 82-к/тр від 15.06.2022 року, в частині дати видачі. З вищевказаними наказами позивач не погоджується, вважаючи їх такими, що порушують його права. Зокрема, за доводами позивача, протокол №3 засідання технічної наради ДП Ніжинське лісове господарство від 08.06.2022, який зазначений як підстава для прийняття наказу № 82-к/тр від 15.06.2022 року Про оголошення догани ОСОБА_1 , є таким, що складений із численними порушеннями чинного законодавства, тому він не може бути підставою для його прийняття. Позивач стверджував, що порушено положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року №55 Деякі питання документування управлінської діяльності, якою затверджено ОСОБА_2 інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади. Позивач вказував, що наказ №82-к/тр від 15.06.2022 року Про оголошення догани ОСОБА_1 , не містить відомості про час, місце, суть допущеного дисциплінарного проступку та положення (пункти) посадової інструкції, які були порушені. Саме тому, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани є необґрунтованим, оскільки не встановлено наявність у діянні позивача ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку та дотримання порядку застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім цього, зі змісту наказів вбачається, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення за невиконання посадових обов`язків, а не за порушення трудової дисципліни. При цьому, наявність акта про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин відсутності контролю за технологічним процесом на цехах переробки (без зазначення реквізитів цього акту, а саме номера, дати та часу його складання), вказаного як одна з підстав прийняття наказу №82-к/тр, суперечить обставинам справи, оскільки письмові пояснення у формі доповідної записки були надані позивачем 14.06.2022 року. Всупереч вимогам статті 149 КЗпП України, керівництво ДП Ніжинське лісове господарство не пропонувало позивачу надати пояснення, тобто, відповідач порушив порядок застосування дисциплінарних стягнень. Разом з тим, наказ №85-к/тр від 20.06.2022 року Про внесення змін до наказу № 82-к/тр від 15.06.2022 року про оголошення догани ОСОБА_1 у преамбулі містить посилання на неіснуючу назву наказу №82-к/тр від 15.06.2022 року, а саме, Про оголошення догани головному інженеру ОСОБА_1 , натомість наказ №82-к/тр від 15.06.2022 року має назву Про оголошення догани ОСОБА_1 , що вказано також у назві наказу № 85-к/тр від 20.06.2022 року. За доводами позивача, наведене свідчить про протиправний характер вказаних вище наказів і є підставою для їх скасування, оскільки відповідачем при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, належним чином не було перевірено факту порушення позивачем трудової дисципліни та порушено процедуру його накладення.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.11.2022 року позов ОСОБА_1 до ДП Ніжинське лісове господарство Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправними та скасування наказів щодо оголошення догани, визнання його таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню - задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ ДП Ніжинське лісове господарство від 15.06.2022 року №82-к/тр Про оголошення догани ОСОБА_1 , з урахуванням змін, внесених наказом від 20.06.2022 року № 85-к/тр Про внесення змін до наказу № 82-к/тр Про оголошення догани ОСОБА_1 . У задоволенні позову в іншій частині вимог - відмовлено. Стягнуто з ДП Ніжинське лісове господарство Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу в загальному розмірі 5 992 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ДП Ніжинське лісове господарство просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року, в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог заявленого ОСОБА_1 позову, та здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року, в частині задоволених позовних вимог, не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача за вчинення ним дисциплінарного проступку, та із дотриманням встановленого порядку застосування дисциплінарних стягнень. Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що наказ про оголошення догани позивачу є незаконним, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, які не відносяться до його посадових обов`язків. За доводами апелянта, відсутність з боку головного інженера відвідування цехів і контролю за технологічним процесом вказує про невиконання ним низки посадових обов`язків, зазначених у посадовій інструкції, тобто, узагальнене формулювання порушень позивачем трудової дисципліни та невиконання ним ряду посадових обов`язків, яке і знайшло своє відображення у оспорюваному наказі. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції вказаного не врахував та безпідставно вдався до буквального та дослівного співставлення записів у наказі із посадовими обов`язками позивача, не здійснивши їх узагальнення, аналізу та не визначивши їх сутність. Апелянт зазначає, що під час проведення технічної наради було встановлено, що по напрямку роботи головного інженера підприємство не спрацювало належним чином, продуктивність цехів спала на 40-60%, при цьому, головний інженер належним чином не виконував свої посадові обов`язки, що виявилося, зокрема, у невідвідуванні ним цехів, відсутністю контролю за технологічним процесам на цехах переробки та відсутністю реагування на спад виробництва. При цьому, апелянт звертає увагу, що дане порушення з боку позивача мало триваючий характер. Апелянт вказує, що даним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки та зробив хибні висновки щодо відсутності з боку позивача порушень посадової інструкції. Апелянт також не погоджується зі здійсненим судом розподілом судових витрат на правничу допомогу, та вказує, що надані стороною докази витрат на правничу допомогу не підтверджують їх розмір та фактичне понесення. При цьому, апелянт зазначає, що оскільки позов є необґрунтованим і взагалі не підлягав задоволенню, то із позивача на користь відповідача підлягали стягненню усі понесені ним судові витрати. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не стягнув із позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу, пропорційно до розміру відмовлених позовних вимог, оскільки позов задоволено судом на 1/3 частину, а на 2/3 частини у задоволенні позову відмовлено, то відповідно, у такій пропорції підлягали розподілу понесені сторонами витрати на правничу допомогу. В доводах апеляційної скарги апелянт просить стягнути з позивача 5 000 грн., понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В частині відмови у задоволенні вимог заявленого позову, рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року апелянтом не оскаржується.

Відповідно до ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За даних обставин, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року, у оскаржуваній ДП Ніжинське лісове господарство частині, тобто, в частині задоволених судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_1 до ДП Ніжинське лісове господарство про визнання незаконним і скасування наказу ДП Ніжинське лісове господарство від 15.06.2022 року № 82-к/тр Про оголошення догани ОСОБА_1 з урахуванням змін, внесених наказом від 20.06.2022 року № 85-к/тр Про внесення змін до наказу № 82-к/тр Про оголошення догани ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ДП Ніжинське лісове господарство, позивач ОСОБА_1 просив залишити рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року без змін, а апеляційну скаргу ДП Ніжинське лісове господарство, у зв`язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27.02.2023 року було залучено до участі у даній справі №740/2038/22 правонаступника відповідача ДП Ніжинське лісове господарство - Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, код ЄДРПОУ 44768034.

В судове засідання апеляційного суду 13.12.2023 року сторони справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно з наказом Державного підприємства Ніжинське лісове господарство № 17-К від 07.02.2012 року ОСОБА_1 прийнято на посаду інженера лісового господарства І категорії (а.с.15-17).

Наказом від 21.03.2012 року № 39-К Про переведення ОСОБА_1 , інженера лісового господарства І категорії, на підставі його заяви переведено головним інженером лісгоспу з 21.03.2012 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом (а.с.21).

Відповідно до посадової інструкції головного інженера ОСОБА_1 від 21.12.2012 року, головний інженер належить до професійної групи керівника, і має такі завдання та обов`язки: 1) визначає науково-технічну політику, перспективи розвитку підприємства і шляхи реалізації комплексних програм з усіх напрямів удосконалення, реструктуризації, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, його спеціалізації та кооперування; 2) забезпечує постійне підвищення рівня технічної підготовки виробництва, його ефективності, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт (послуг), їх високу якість, довговічність згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами конструювання, раціональне використання виробничих фондів і всіх видів ресурсів; 3) керує розробкою перспективних планів розвитку підприємства, реконструкції та модернізації, заходів щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище, дбайливого використання природних ресурсів, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва; 4) організовує розробку і виконання планів впровадження нової техніки і технології, організаційно-технічних заходів, науково-дослідних та експериментальних конструкторських робіт; 5) забезпечує ефективність проектних рішень, своєчасну і якісну підготовку виробництва, технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, досягнення високого рівня якості продукції в процесі її розробки і виробництва; 6) на основі сучасних досягнень науки і техніки, результаті патентних досліджень, а також передового досвіду з урахуванням потреб економіки і споживачів організує роботу з поліпшення асортименту, удосконалення і оновлення вироблюваної продукції, виконуваних робіт (послуг), створення принципово нових видів продукції, техніки і технології, проектування і впровадження у виробництво засобів комплексної механізації технологічних процесів, контролю і випробувань високопродуктивного спеціалізованого устаткування, розроблення нормативів трудомісткості виробів і норм витрат матеріалів на їх виготовлення, послідовного здійснення режиму економії; 7) здійснює контроль за додержанням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних, санітарних та інших органів; 8) забезпечує своєчасну підготовку технічної документації ( креслень, специфікацій, технічних умов, технологічних карт); 9) укладає з науково-дослідними, проектними, конструкторськими та технологічними установами, вищими навчальними закладами договори щодо розроблення нової техніки та технології виробництва, проектів реконструкції підприємства, його підрозділів, оновлення і модернізації устаткування, комплексної модернізації та автоматизації виробничих процесів, автоматизованих систем управління виробництвом, здійснює контроль за їх розробленням, організує розгляд і впровадження проектів технічного переозброєння, які розроблені сторонніми організаціями; 10) координує роботу з питань патентно-винахідницької діяльності, стандартизації та уніфікації, атестації і раціоналізації робочих місць, метрологічного забезпечення, механоенергетичного обслуговування виробництва; 11) вживає заходів щодо удосконалення організації виробництва, праці і управління на науковій основі, впровадження обчислювальної техніки, модернізації та автоматизації інженерних та управлінських робіт; 12) організовує проведення наукових досліджень і експериментів, випробувань нової техніки і технології, а також роботу у сфері науково-технічної інформації та пропаганди, раціоналізації і винахідництва, розповсюдження передового виробничого досвіду та спрямовує творчу ініціативу працівників на рішення перспективних завдань виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня; 13) проводить роботу із захисту пріоритету науково-технічних рішень, підготовки матеріалів на їх патентування і отримання ліцензій; 14) забезпечує постійне удосконалення підготовки і підвищення кваліфікації персоналу відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 15) керує діяльністю технічних служб та виробничих підрозділів підприємства (лісництв, нижніх складів, цехів), контролює результат їх роботи, стан трудової і виробничої дисципліни в підпорядкованих підрозділах; 16) здійснює координацію діяльності складів готової продукції, методичне керівництво діяльності структурних підрозділів з питань поставок (збуту) продукції підприємства, погодження умов поставок; 17) координує організацію збуту продукції підприємства у відповідності із замовленнями та укладеними договорами ,підготовку прогнозів виробництва і реалізації продукції проведення маркетингових досліджень по вивченню попиту на продукцію підприємства, перспектив розвитку ринків збуту; 18) організовує складання планів поставок у відповідності до планів виробництва з метою здачі готової продукції виробничими підрозділами в терміни, по номенклатурі, комплектності і якості відповідно із замовленнями та укладеними договорами. Контролює виконання планів виробництва та реалізації продукції; 19) під час відсутності керівника підприємства виконує його обов`язки та набуває його прав (за окремим наказом) несе відповідальність за належне їх виконання та використання (а.с.18-20).

Згідно з наказом № 82-к/тр від 15.06.2022 року Про оголошення догани ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням трудової дисципліни, посадової інструкції, керуючись статтями 147-152 КЗпП України, було оголошено ОСОБА_1 , головному інженеру, догану за порушення трудової дисципліни (повну відсутність відвідування цехів головним інженером і контролю технологічного процесу на цехах переробки), на підставі протоколу № 3 засідання технічної наради ДП Ніжинський лісгосп від 08.06.2022 року та акта про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин відсутності контролю за технологічним процесом на цехах переробки (а.с.22).

Відповідно до наказу № 85-к/тр від 20.06.2022 року Про внесення змін до наказу № 82-к/тр від 15.06.2022 року про оголошення догани ОСОБА_1 , у зв`язку із виявленою помилкою в наказі № 82-к/тр від 15.06.2022 року Про оголошення догани головному інженеру ОСОБА_1 , визнано технічною помилкою дату видачі наказу № 82-к/тр 15.06.2022 року, замінено на 16.06.2022 року, та визнано вказаний наказ таким, що виданий 16.06.2022 року (а.с.23).

Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року, частково задовольняючи вимоги заявленого ОСОБА_1 до ДП Ніжинське лісове господарство позову, суд першої інстанції, із врахуванням норм права, які регулюють спірні правовідносини, вказав, що у оскаржуваному наказі про оголошення позивачу догани зазначено про порушення ним трудової дисципліни - повну відсутність відвідування цехів головним інженером і контролю технологічного процесу на цехах переробки. Проте, досліджена судом посадова інструкція головного інженера ОСОБА_1 не містить таких обов`язків, як відвідування цехів і контроль технологічного процесу на цехах переробки, які зазначені в оскаржуваному наказі. Суд першої інстанції зазначив, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором, і про які працівник не був проінформований належним чином. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про оголошення позивачу догани, з урахуванням наказу про внесення змін у частині дати прийняття наказу, є незаконним і підлягає скасуванню, і позов у даній частині доведений і обґрунтований. Здійснюючи розподіл судових витрат між сторонами даного спору, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а також витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., що відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їх розміру, з урахуванням обставин справи, є співмірним зі складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг (складання позовної заяви, відповіді на відзив, пояснень). При цьому, судом першої інстанції було враховано правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, згідно з яким розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року про часткове задоволення вимог заявленого ОСОБА_1 до ДП Ніжинське лісове господарство позову, не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача за вчинення ним дисциплінарного проступку, та із дотриманням встановленого порядку застосування дисциплінарних стягнень. Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що наказ про оголошення догани позивачу є незаконним, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, які не відносяться до його посадових обов`язків. За доводами апелянта, відсутність з боку головного інженера відвідування цехів і контролю за технологічним процесом вказує про невиконання ним низки посадових обов`язків, зазначених у посадовій інструкції, тобто, узагальнене формулювання порушень позивачем трудової дисципліни та невиконання ним ряду посадових обов`язків, яке і знайшло своє відображення у оспорюваному наказі. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції вказаного не врахував та безпідставно вдався до буквального та дослівного співставлення записів у наказі із посадовими обов`язками позивача, не здійснивши їх узагальнення, аналізу та не визначивши їх сутність. Апелянт зазначає, що під час проведення технічної наради було встановлено, що по напрямку роботи головного інженера підприємство не спрацювало належним чином, продуктивність цехів спала на 40-60%, при цьому, головний інженер належним чином не виконував свої посадові обов`язки, що виявилося, зокрема, у невідвідуванні ним цехів, відсутністю контролю за технологічним процесам на цехах переробки та відсутністю реагування на спад виробництва. При цьому, апелянт звертає увагу, що дане порушення з боку позивача мало триваючий характер. Апелянт вказує, що даним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки та зробив хибні висновки щодо відсутності з боку позивача порушень посадової інструкції.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ч.1 статті 142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

У ч.1 статті 147 КЗпП України закріплено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно з ч.1 статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 452/970/17, провадження №14-157цс19, зроблено висновок про те, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 664/2820/15-ц зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі № 572/1644/17-ц, провадження №61-42575св18, зроблено висновок, що порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до посадової інструкції головного інженера ОСОБА_1 від 21.12.2012 року, головний інженер належить до професійної групи керівника й має такі завдання та обов`язки: 1) визначає науково-технічну політику, перспективи розвитку підприємства і шляхи реалізації комплексних програм з усіх напрямів удосконалення, реструктуризації, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, його спеціалізації та кооперування; 2) забезпечує постійне підвищення рівня технічної підготовки виробництва, його ефективності, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт (послуг), їх високу якість, довговічність згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами конструювання, раціональне використання виробничих фондів і всіх видів ресурсів; 3) керує розробкою перспективних планів розвитку підприємства, реконструкції та модернізації, заходів щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище, дбайливого використання природних ресурсів, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва; 4) організовує розробку і виконання планів впровадження нової техніки і технології, організаційно-технічних заходів, науково-дослідних та експериментальних конструкторських робіт; 5) забезпечує ефективність проектних рішень, своєчасну і якісну підготовку виробництва, технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, досягнення високого рівня якості продукції в процесі її розробки і виробництва; 6) на основі сучасних досягнень науки і техніки, результаті патентних досліджень, а також передового досвіду з урахуванням потреб економіки і споживачів організує роботу з поліпшення асортименту, удосконалення і оновлення вироблюваної продукції, виконуваних робіт (послуг), створення принципово нових видів продукції, техніки і технології, проектування і впровадження у виробництво засобів комплексної механізації технологічних процесів, контролю і випробувань високопродуктивного спеціалізованого устаткування, розроблення нормативів трудомісткості виробів і норм витрат матеріалів на їх виготовлення, послідовного здійснення режиму економії; 7) здійснює контроль за додержанням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних, санітарних та інших органів; 8) забезпечує своєчасну підготовку технічної документації (креслень, специфікацій, технічних умов, технологічних карт); 9) укладає з науково-дослідними, проектними, конструкторськими та технологічними установами, вищими навчальними закладами договори щодо розроблення нової техніки та технології виробництва, проектів реконструкції підприємства, його підрозділів, оновлення і модернізації устаткування, комплексної модернізації та автоматизації виробничих процесів, автоматизованих систем управління виробництвом, здійснює контроль за їх розробленням, організує розгляд і впровадження проектів технічного переозброєння, які розроблені сторонніми організаціями; 10) координує роботу з питань патентно-винахідницької діяльності, стандартизації та уніфікації, атестації і раціоналізації робочих місць, метрологічного забезпечення, механоенергетичного обслуговування виробництва; 11) вживає заходів щодо удосконалення організації виробництва, праці і управління на науковій основі, впровадження обчислювальної техніки, модернізації та автоматизації інженерних та управлінських робіт; 12) організовує проведення наукових досліджень і експериментів, випробувань нової техніки і технології, а також роботу у сфері науково-технічної інформації та пропаганди, раціоналізації і винахідництва, розповсюдження передового виробничого досвіду та спрямовує творчу ініціативу працівників на рішення перспективних завдань виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня; 13) проводить роботу із захисту пріоритету науково-технічних рішень, підготовки матеріалів на їх патентування і отримання ліцензій; 14) забезпечує постійне удосконалення підготовки і підвищення кваліфікації персоналу відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 15) керує діяльністю технічних служб та виробничих підрозділів підприємства (лісництв, нижніх складів, цехів), контролює результат їх роботи, стан трудової і виробничої дисципліни в підпорядкованих підрозділах; 16) здійснює координацію діяльності складів готової продукції, методичне керівництво діяльності структурних підрозділів з питань поставок (збуту) продукції підприємства, погодження умов поставок; 17) координує організацію збуту продукції підприємства у відповідності із замовленнями та укладеними договорами ,підготовку прогнозів виробництва і реалізації продукції проведення маркетингових досліджень по вивченню попиту на продукцію підприємства, перспектив розвитку ринків збуту; 18) організовує складання планів поставок у відповідності до планів виробництва з метою здачі готової продукції виробничими підрозділами в терміни, по номенклатурі, комплектності і якості відповідно із замовленнями та укладеними договорами. Контролює виконання планів виробництва та реалізації продукції; 19) під час відсутності керівника підприємства виконує його обов`язки та набуває його прав (за окремим наказом) несе відповідальність за належне їх виконання та використання (а.с.18-20).

Згідно з наказом № 82-к/тр від 15.06.2022 року Про оголошення догани ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням трудової дисципліни, посадової інструкції, керуючись статтями 147-152 КЗпП України, було оголошено ОСОБА_1 , головному інженеру, догану за порушення трудової дисципліни (повну відсутність відвідування цехів головним інженером і контролю технологічного процесу на цехах переробки), на підставі протоколу № 3 засідання технічної наради ДП Ніжинський лісгосп від 08.06.2022 року та акта про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин відсутності контролю за технологічним процесом на цехах переробки (а.с.22).

Відповідно до наказу №85-к/тр від 20.06.2022 року Про внесення змін до наказу № 82-к/тр від 15.06.2022 року про оголошення догани ОСОБА_1 , у зв`язку із виявленою помилкою в наказі № 82-к/тр від 15.06.2022 року Про оголошення догани головному інженеру ОСОБА_1 , визнано технічною помилкою дату видачі наказу № 82-к/тр - 15.06.2022 року, замінено на 16.06.2022 року, та визнано вказаний наказ таким, що виданий 16.06.2022 року (а.с.23).

У контексті приписів норм права, які регулюють спірні правовідносини, та фактичних, документально підтверджених обставин справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року, у оскаржуваній частині, відносно того, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором, і про які працівник не був проінформований належним чином. Судом першої інстанції було встановлено, що у оскаржуваному наказі про оголошення позивачу догани зазначено про порушення ним трудової дисципліни - повну відсутність відвідування цехів головним інженером і контролю технологічного процесу на цехах переробки. Проте, досліджена судом посадова інструкція головного інженера ОСОБА_1 не містить таких обов`язків, як відвідування цехів і контроль технологічного процесу на цехах переробки, які зазначені у оскаржуваному наказі. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваний позивачем наказ про оголошення йому догани, з урахуванням наказу про внесення змін у частині дати прийняття наказу, є незаконним і підлягає скасуванню, а вимоги позову у даній частині, є доведеними і обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки дані висновки суду першої інстанції узгоджуються із фактичними обставинами справи, які є документально підтвердженими, та нормами права, які регламентують спірні правовідносини.

Апелянт також не погоджується зі здійсненим судом розподілом судових витрат на правничу допомогу, та вказує, що надані стороною докази витрат на правничу допомогу не підтверджують їх розмір та фактичне понесення. При цьому, апелянт зазначає, що оскільки позов є необґрунтованим і взагалі не підлягав задоволенню, то із позивача на користь відповідача підлягали стягненню усі понесені ним судові витрати. В доводах апеляційної скарги апелянт просить стягнути з позивача 5 000 грн., понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд вважає вказані доводи апеляційної скарги необґрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів ч.1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1)їх дійсність; 2)необхідність; 3)розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей: 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі, і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін, без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказаний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №750/2055/20, провадження №14-16723св20.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні суми відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Як вбачається із матеріалів справи, правничу допомогу у даній справі позивачу ОСОБА_1 надавала адвокат Кабриль Ю.В., на підставі договору про надання правової допомоги №02/08 від 01.08.2022 року, із додатками (а.с.51-55), та ордеру серії СВ №1034287 від 17.08.2022 року (а.с.58). Згідно поданого позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (а.с.47-50), станом на 18.08.2022 року позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 500 грн.

Приймаючи до уваги наведене вище, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, із врахуванням наявних у матеріалах справи вищевказаних доказів, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а також витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., що відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їх розміру, з урахуванням обставин справи, є співмірним зі складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг (складання позовної заяви, відповіді на відзив, пояснень). При цьому, судом першої інстанції було враховано правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, відповідно до якого, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не стягнув із позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу, пропорційно до розміру відмовлених позовних вимог, оскільки позов задоволено судом на 1/3 частину, а на 2/3 частини у задоволенні позову відмовлено, то відповідно, у такій пропорції підлягали розподілу понесені сторонами витрати на правничу допомогу.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року, у оскаржуваній частині, оскільки дане питання судом першої інстанції не вирішувалось. При цьому, згідно приписів п.3 ч.1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 16.11.2022 року, у оскаржуваній частині, висновки якого узгоджуються із нормами права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними, документально підтвердженими обставинами справи, на які сторони даного спору посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Державного підприємства Ніжинське лісове господарство, правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України - залишити без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.11.2022 року, у оскаржуваній частині, залишити без змін.

В силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, у неоскаржуваній апелянтом частині, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.11.2022 року, апеляційним судом не переглядається.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Ніжинське лісове господарство, правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України - залишити без задоволення.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2022 року, у оскаржуваній частині, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: