Постанова

від 27.12.2023 по справі 911/1783/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2023 р. Справа№ 911/1783/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 ( повний текст складено 29.06.2023)

у справі №911/1783/23 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс»

про розірвання договорів та стягнення 263 992,51 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс» про розірвання договорів суперфіцію №1 від 01.12.2017, №2 від 01.12.2017, №3 від 01.12.2017, №6 від 01.12.2017, які укладені між ТОВ «Білград» та ТОВ «ОМОКС», та стягнення 263 992,51 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/1783/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.

Мотивуючи ухвалу, суд виходив з того, що сумісний розгляд цих вимог значно ускладнюватиме вирішення спору в межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України та перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач 29.06.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу для продовження її розгляду до Господарського суду Київської області.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- в даному випадку підставами позову є порушення строків сплати платежів за договорами суперфіцію щодо земельних ділянок, які передані позивачу до статутного капіталу відповідно до акту приймання-передачі майна від 18.05.2021, згідно якого ТОВ «БІЛГРАД» передало, а ТОВ «Град Вільне» прийняло до свого статутного капіталу в якості внеску земельні ділянки, що належать ТОВ «БІЛГРАД» на праві власності, що розташовані в Київській області, Києво-Святошинський район, с.Білогородка, отже, право власності на вказані земельні ділянки, які знаходяться у відповідача в користуванні, позивачем набуті за одним актом приймання-передачі майна до статутного капіталу, тобто за одним документом - доказом;

- посилання суду першої інстанції на те, що сумісний розгляд заявлених вимог суттєво утруднить вирішення спору є безпідставним, оскільки таке право суду було передбачено та закріплено в ст. 63 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), наразі не передбачено повернення позовної заяви з мотивів, що об`єднання позовних вимог суттєво утруднює вирішення спору;

- судом першої інстанції при констатації, що позивачем було порушено правила об`єднання позовних вимог, не було враховано положення ч.6 ст.173 ГПК України, яка надає суду право з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу підтримує позицію Господарського суду Київської області про те, що заявлені позивачем позовні вимоги не об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача, мають різні способи захисту, тому регулюються різними матеріально-правовими нормами та фактично мають різні правові підстави; звертає увагу, що позивач вдруге без усунення недоліків звернувся до суду із аналогічним позовом з порушенням вимог ч.8 ст.174 ГПК України та не повідомив, що аналогічний позов був повернутий без розгляду з аналогічних підстав у справі №911/1468/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1783/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Град Вільне на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/1783/23.

Матеріали справи №911/1783/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/1783/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/1783/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс» про розірвання договорів та стягнення 263 992,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/1783/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.

Судом встановлено, що сумісний розгляд цих вимог значно ускладнюватиме вирішення спору в межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України та перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За змістом ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, у вказаній нормі процесуального права визначено право позивача об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги, що є предметом цього позову, виникли з одних підстав - порушення строків сплати платежів за договорами суперфіцію щодо чотирьох земельних ділянок, і пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів шляхом розірвання договорів та стягнення плати за користування земельними ділянками, а також заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб.

Проте, суд першої інстанції не врахував вищевикладене та правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, передбачених частинами першою, шостою статті 173 ГПК України, а тому дійшов помилкового висновку щодо наслідків, передбачених приписами п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.

Також слід зазначити, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.

До того ж, судом першої інстанції не було враховано положення ч.6 ст.173 ГПК України, яка надає суду право з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставне застосування судом першої інстанції норм п.2 ч.5 ст.174 ГПК України та, як наслідок, неправомірне повернення позовної заяви позивачу.

Твердження відповідача про те, що аналогічний позов був повернутий без розгляду з аналогічних підстав у справі №911/1468/23, відхиляються колегією суддів, оскільки не змінюють вказаних вище висновків апеляційного суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу колегією суддів відхиляються, з огляду на встановлені обставини по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 19.06.2023 про повернення позовної заяви у справі №911/1783/23 скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 280 ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/1783/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 про повернення позовної заяви у справі №911/1783/23 скасувати.

3.Матеріали справи №911/1783/23 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко