Постанова

від 05.12.2023 по справі 908/2348/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2348/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання: Бурчак А.Ю.

Представники сторін:

Представник позивача: Погрібна Світлана Олександрівна (в режимі відеоконференції)

представник відповідача: Савченко Ігор Геннадійович (в режимі відеоконференції) - представник відповідача-1 та відповідача-2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 (повний текст складено та підписано 13.04.2023 суддя Проскуряков К.В.) у справі №908/2348/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс, м. Запоріжжя

До відповідачів:

1 Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

2 Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про стягнення 426 584,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

21.11.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс від 21.11.2022 до відповідачів: 1 Виконавчого комітету Запорізької міської ради, 2 Запорізької міської ради про стягнення 426 584,78 грн ( інфляційних втрат та 3% річних), нарахованих Позивачем від 980 725,0 грн (вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна), які стягнуто на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №908/2091/17 та додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі №908/2091/17, як відсотків за користування позикою, передбачені договором 12% річних від простроченої суми та інфляційні втрати у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, які трансформувалися у відносини, які виникають з приводу виконання судових рішень та передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі №908/2348/22 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 30.07.2022р. ТОВ "Борисфен Плюс" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про отримання двох вказаних вище ухвал суду від 26.01.2022р. , якою задоволено заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про зміну способу та порядку виконання судових рішень по справі та від 22.02.2022р., якою виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 у справі № 908/2091/17, щодо дати додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду, а саме замість 13.04.2021 зазначити 12.04.2021, які були отримані уповноваженим представником заявника 04.08.2022р.

11.10.2022р. до суду листом від 05.10.2022р. № 01-12-06/1001 Управлінням ДКСУ в м. Запоріжжі Запорізької області були повернуті з відміткою про виконання оригінали двох наказів від 02.03.2021р. та один наказ від 16.04.2021р. по справі № 908/2091/17. Усі вони мають штамп "Оплачено" з датою 28 вересня 2022р., а також виконані від руки написи: "15.02.2022 повернуто виконавчий документ стягувачу, п.п. 9 п.9 ПКМУ від 03.08.2011р. №845" за підписом заступника начальника О.В. Устименко.

З відповідними заявами про виконання наказів виданих судом у справі №908/2091/17 на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020р. ТОВ "Борисфен Плюс" звернулося до органу казначейства лише 29.12.2021р., хоча відповідні накази були видані судом 02.03.2021 та 16.04.2021.

Вказане свідчить, що в період часу до 29.12.2021р. рішення у справі № 908/2091/17 не могло бути виконано внаслідок непред`явлення наказів до виконання до органу казначейства самим стягувачем - ТОВ "Борисфен Плюс".

Позивач не надав суду доказів повторного звернення до органу казначейства із відповідною заявою про виконання вказаного рішення, проте з достатнім ступенем вірогідності можна стверджувати, що це відбулося після отримання 04.08.2022р. представником стягувача двох вказаних ухвал Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2091/17 від 26.01.2022р. та 22.02.2022р.

При цьому, як вбачається з штампів на усіх трьох наказах у справі № 908/2091/17 та наданої самим Позивачем виписки по особовому рахунку ТОВ "Борисфен Плюс" з 01.09.2022 по 30.09.2022 № НОМЕР_1 в АТ "МЕТАБАНК" усі вони були виконані казначейством 28.09.2022р., тобто у строк який не перевищує 3 місяців від дати 04.08.2022р. відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому відсутні підстави для висновку про порушення органом казначейства строків перерахування коштів на рахунок стягувача та наявності правових підстав для виплати йому органом казначейства навіть компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми.

Однак, в будь-якому разі і Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і "Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" від 3 серпня 2011 р. № 845 визначають, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Це означає, що у правовідносини з виконання рішення у справі № 908/2091/17 Позивач вступив саме з таким державним органом - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області, а не з відповідачами у справі № 908/2348/22, які не визначені вказаними нормативними актами як особи, що мають повноваження самостійно вирішувати питання виконання судових рішень про стягнення бюджетних коштів з державних органів, а тому не можуть нести відповідальність за не дотримання органом казначейської служби строків перерахування коштів на виконання рішення у справі № 908/2091/17.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що Правова природа зобов`язання, яке виникло у відносинах між Позивачем та Відповідачами, та правової природи нарахувань за ч.2 ст.625 ЦК України, які, у відповідності до правових висновків Верховного Суду мають компенсаційний, а не штрафний характер.

У Відповідачів було зобов`язання перед Позивачем, яке виникло на підставі договору оренди нерухомого майна комунальної власності, а саме повернути вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна, що належать Позивачу. Оскільки в добровільному порядку таке зобов`язання Відповідачами не виконувалось, то Позивач вимушений був звернутися до суду за примусовим виконанням зобов`язання, як наслідок первинне зобов`язання трансформувалось в зобов`язання за рішенням суду.

Зобов`язання у відносинах між Позивачем та Боржниками виникли не з часу ухвалення судового рішення, вони виникли з моменту розірвання договору оренди нерухомого комунального майна. Відповідачі добровільно не виконали свої зобов`язання (не повернули вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна), що змусило Позивача звертатися до суду, однак рішення суду не породило нового зобов`язання, тому у Відповідачів є обов`язок у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання, тобто з часу розірвання договору оренди по дату виконання зобов`язання, в нашому випадку це було дата перерахування вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна на виконання рішення суду.

Правова природа нарахувань на грошове зобов`язання за ч.2 ст.625 ЦК України (в нашому випадку - це знецінення вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна) має не штрафний, а компенсаційний характер, та є складовою основного зобов`язання (вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна). А якщо це складова основного зобов`язання, то і відповідачі мають бути ті самі, що і в основному зобов`язанні.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідачем 1 та відповідачем 2 подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні вважають, що Господарський суд Запорізької області у своєму рішенні від 03.04.2023 року у справі № 908/2348/22 надав повну правову оцінку всім наявним доказам та всебічно розглянувши справу вірно встановив, що законодавством України визначено особливий порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Позивач вступив у правовідносини саме з Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області, а не з відповідачами у справі №908/2348/22. Ухвали Господарського суду Запорізької області у справі №908/2091/17 від 26.01.2022р. та 22.02.2022р. були виконані казначейством у строк який не перевищує З місяців від дати 04.08.2022р. відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Відмовив у задоволені позову від Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен Плюс» від 21.11.2022 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради та Запорізької міської ради про стягнення 426 584,78 грн. Просять залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен Плюс» на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі № 908/2348/22 без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі № 908/2348/22 залишити без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою суду від 15.05.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/2348/22. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/2348/22.

До Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/2843/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме:

- оригіналу платіжного документа про досплату судового збору у сумі 4 898,16 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі №908/2348/22;

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 02.06.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі №908/2348/22. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі №908/2348/22. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.09.2023 о 12:20 годин.

06.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2348/22 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

Ухвалою суду від 06.09.2023 справу №908/2348/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

Ухвалою суду від 06.09.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі №908/2348/22 відкладено на 19.10.2023 на 09:00 год.

Рішенням ВРП від 28.09.2023р. ОСОБА_1 , звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, у зв`язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду №2588/23 від 18.10.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кощеєва І.М., Іванова О.Г.

Ухвалою суду від 18.10.2023 зазначеною колегією суддів справу №908/2348/22 прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 19.10.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.12.2023 на 09:30 год. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс можливість у строк до 01.12.2023 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступних питань: 1. Коли саме Вами були отримані і передані до виконання судові накази у справі № 908/2091/17? Призначено проводити судові засідання у справі №908/2348/22 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №207) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку EasyCon.

05.12.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради про стягнення ринкової вартості невід`ємних поліпшень в сумі 980 725 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.06.2019) проведених позивачем за власний рахунок, за договором оренди нежитлового приміщення №1322 від 15.02.2006, укладеним між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м.Запоріжжя та Товариством з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс, м.Запоріжжя.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2019р. у справі №908/2091/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 по справі № 908/2091/17 рішення Господарського суду запорізької області скасовано, прийнято нове рішення, яким з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс присуджено до стягнення вартість невід`ємних полишень орендованого майна у розмірі 980 725,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 14 718,38 грн., у розмірі 22 066,30 грн. за подання апеляційної скарги та 7 845,12 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження.

Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 по справі № 908/2091/17 з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс присуджено до стягнення 17 160,00 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 653/654-17 по справі № 908/2091/17.

02.03.2021 та 16.04.2021 на виконання судових рішень Господарським судом Запорізької області видано три накази.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022р. у справі №908/2091/17 задоволено заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про зміну способу та порядку виконання судових рішень по справі:

2) змінено порядок виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 по справі № 908/2091/17, зазначивши наступне: Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс (69041, м. Запоріжжя, вул. Адміралтейська, буд. 5, кв. 2, код ЄДРПОУ 32440779) вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна у розмірі 980 725 (дев`ятсот вісімдесят тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ЄДРПОУ 02140892).

3) змінено порядок виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 по справі № 908/2091/17, зазначивши наступне: Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс (69041, м. Запоріжжя, вул. Адміралтейська, буд. 5 кв. 2, код ЄДРПОУ 32440779) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 14 718 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 38 коп., у розмірі 22 066 (двадцять дві тисячі шістдесят шість) грн. 30 коп. за подання апеляційної скарги та 7 845 (сім тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 12 коп. витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження, шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ЄДРПОУ 02140892).

4) змінено порядок виконання додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 по справі № 908/2091/17, зазначивши наступне: Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс (69041, м.Запоріжжя, вул. Адміралтейська, буд. 5 кв. 2, код; ЄДРПОУ 32440779) 17 160 (сімнадцять тисяч сто шістдесят) 00 коп. витрат, пов`язаних з пов`язаних з проведенням судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 653/654-17 по справі №908/2091/17 шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ЄДРПОУ 02140892).

Як вбачається з доданих до заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області матеріалів до справи № 908/2091/17, ТОВ "Борисфен Плюс" 29.12.2021р. три накази у цій справі разом із заявами на виконання рішення були подані для виконання до Головного управління ДКСУ.

17.02.2022 Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області звернулося до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022, щодо правильного зазначення дати додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду, а саме замість 13.04.2021 зазначити 12.04.2021.

Ухвалою від 22.02.2022р. судом виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 у справі № 908/2091/17, щодо дати додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду, а саме замість 13.04.2021 зазначити 12.04.2021.

Пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 у справі № 908/2091/17 викладено в наступній редакції: 4. Змінити порядок виконання додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 908/2091/17, зазначивши наступне: Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс (69041, м. Запоріжжя, вул. Адміралтейська, буд. 5 кв. 2, код; ЄДРПОУ 32440779) 17 160 (сімнадцять тисяч сто шістдесят) 00 коп. витрат, пов`язаних з пов`язаних з проведенням судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 653/654-17 у справі № 908/2091/17 шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ЄДРПОУ 02140892).

Також з матеріалів справи № 908/2091/17 вбачається, що:

- 30.07.2022р. ТОВ "Борисфен Плюс" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про отримання двох вказаних вище ухвал суду від 26.01.2022р. та 22.02.2022р., які були отримані уповноваженим представником заявника 04.08.2022р.

- 11.10.2022р. до суду листом від 05.10.2022р. № 01-12-06/1001 Управлінням ДКСУ в м. Запоріжжі Запорізької області були повернуті з відміткою про виконання оригінали двох наказів від 02.03.2021р. та один наказ від 16.04.2021р. по справі № 908/2091/17.

Дослідженням вказаних оригіналів наказів судом встановлено, що усі вони мають штамп "Оплачено" з датою 28 вересня 2022р., а також виконані від руки написи: "15.02.2022 повернуто виконавчий документ стягувачу, п.п. 9 п.9 ПКМУ від 03.08.2011р. №845" за підписом заступника начальника О.В. Устименко.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Як вбачається з тексту відзиву на позовну заяву : « … на виконання до Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області вищенаведені накази ТОВ «Борисфен Плюс» направив лише 29.12.2021 року, хоча позивач мав право зробити такі дії раніше…» (т.1 а.с. 42).

Відповідно до частин 1,3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України:

1. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

3. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Колегія суддів констатує, що відповідь на відзив не містить в собі заперечень позивача в частині того, що до Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області вищенаведені накази ТОВ «Борисфен Плюс» направив лише 29.12.2021 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає такими, що відповідають фактичним обставинам справи встановлені судом першої інстанції обставини в частині того, що 02.03.2021 та 16.04.2021 на виконання судових рішень Господарським судом Запорізької області видано три накази, які разом із заявами на виконання рішення були подані для виконання до Головного управління ДКСУ ТОВ "Борисфен Плюс" лише 29.12.2021р. три накази у цій справі. Вказане свідчить, що в період часу до 29.12.2021р. рішення у справі № 908/2091/17 не могло бути виконано внаслідок непред`явлення наказів до виконання до органу казначейства самим стягувачем - ТОВ "Борисфен Плюс".

Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022р. у справі №908/2091/17 задоволено заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про зміну способу та порядку виконання судових рішень по справі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 по справі № 908/2091/17 та додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 по справі № 908/2091/17 та від 22.02.2022р. судом виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 у справі № 908/2091/17, щодо дати додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду, а саме замість 13.04.2021 зазначити 12.04.2021.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023р. надано Товариству з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс можливість у строк до 01.12.2023 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:

1. Коли саме Вами були отримані і передані до виконання судові накази у справі № 908/2091/17?

01.12.2023р. в системі «Електроний суд» уповноважним представником апелнта сформований документ « Заява на виконання ухвали суду», згідно тексту якого « … На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі №908/2348/22 повідомляємо: 02.03.2021 та 16.04.202 Господарським судом Запорізької області були видані відповідні накази у справі №908/2091/17; 29.12.2021 ТОВ «Борисфен Плюс» звернулося до органу казначейства; 15.02.2022 органом казначейства були повернені вказані накази стягувану ТОВ «Борисфен Плюс» на підставі п.п. 9 п. 9 Порядку № 845; Позивач після отримання 04.08.2022 двох ухвал Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2091/17 від 26.01.2022 та 22.02.2022 про заміну боржника та виправлення помилки, повторно подав накази до казначейської служби; відповідні накази у справі №908/2091/17 були виконані казначейством 28.09.2022…» .

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Апелянтом не оспорюється правильність встановлення судом фактичних обставин справи в частині того, що 15.02.2022р. усі три накази у справі № 908/2091/17 були повернуті органом казначейства стягувачу ТОВ "Борисфен Плюс" на підставі п.п. 9 п. 9 Порядку № 845, відповідно, з 15.02.2022р. орган казначейства не мав правових підстав для вчинення дій з виконання рішення у справі № 908/2091/17, а позивач не надав суду доказів повторного звернення до органу казначейства із відповідною заявою про виконання вказаного рішення до 04.08.2022р.

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача про стягнення з Запорізько міської ради інфляційних втрат та 3% річних на суми заборгованостей, які визначені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №908/2091/17 та додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі №908/2091/17 у загальному розмірі 426 584,78 грн., шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

В якості правової підстави позову позивач посилається на загальні норми матеріального права ст.ст. 15, 16, 321, 509, 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і "Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" від 3 серпня 2011 р. № 845 визначають, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи вищевстановлену правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що з 15.02.2022р. орган казначейства не мав правових підстав для вчинення дій з виконання рішення у справі № 908/2091/17, а позивач не надав суду доказів повторного звернення до органу казначейства із відповідною заявою про виконання вказаного рішення до 04.08.2022р. та те, що апелянт не оспорював законність прийняття Господарським судом Запорізької області ухвал від 26.01.2022р. та від 22.02.2022р., колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції в частині того, що у правовідносини з виконання рішення у справі № 908/2091/17 Позивач вступив саме з таким державним органом - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області, а не з відповідачами у справі № 908/2348/22, в зв`язку із чим місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … В нашій справі суд нас не почув, що спочатку у Відповідачів було зобов`язання перед Позивачем, яке виникло на підставі договору оренди нерухомого майна комунальної власності, а саме повернути вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна, що належать Позивачу. Оскільки в добровільному порядку таке зобов`язання Відповідачами не виконувалось, то Позивач вимушений був звернутися до суду за примусовим виконанням зобов`язання, як наслідок первинне зобов`язання трансформувалось в зобов`язання за рішенням суду.

Згідно вимог ст. 599 ЦК зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, потрібно врахувати, що зобов`язання у відносинах між Позивачем та Боржниками виникли не з часу ухвалення судового рішення, вони виникли з моменту розірвання договору оренди нерухомого комунального майна. Відповідачі добровільно не виконали свої зобов`язання (не повернули вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна), що змусило Позивача звертатися до суду, однак рішення суду не породило нового зобов`язання, тому у Відповідачів є обов`язок у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання, тобто з часу розірвання договору оренди по дату виконання зобов`язання, в нашому випадку це було дата перерахування вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна на виконання рішення суду.

По-друге, щодо правової природи нарахувань за ч.2 ст.625 ЦК України….», як такі, що грунтуються на помилковому тлумачені апелянтом характеру спірних правовідносин.

При цьому колегія суддів зауважує, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд надав обгрунтовану відповідь чому ним під час розгляду данної справи не були враховані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду, на які посилався в своїх заявах по суті апелянт.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі № 908/2348/22 прийняте місцевим господарським судом без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 16.05.2018 у справі №459/3560/15-ц, від 11.07.2018 у справі № 753/23612/15-ц, від 05.09.2018 року у справі №461/479/16-ц, від 22.11.2018 у справі №761/43507/16-ц, від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 16.01.2019 № 464/3790/16-ц, від 16.01.2019 №373/2054/16-ц, від 20.03.2019 №761/26293/16-ц, від 23.10.2019 №723/304/16-ц, від 23.10.2018 № 913/70/18,ВСУ від 06.06.2012 у справі №6-49цс12, від 24.10.2011 у справі № 6-38цс11, 06.07.2016 у справі № 6-1946цс15, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі №908/2348/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 9598,16 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі №908/2348/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.04.2023 у справі №908/2348/22 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 9598,16 грн покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Плюс.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Повний текст постанови складено 29.12.2023.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.Г. Іванов