Рішення

від 31.07.2023 по справі 911/1201/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. Справа № 911/1201/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Київський метрополітен

до Приватного підприємства Імперія мармуру

про стягнення 59 013,14 гривень

за участю представників:

від позивача: Ковтун Т.О. (ордер серії ВО № 1047556 від 05.06.2023)

від відповідача: Овсянніков С.В. (довіреність № 8 від 26.10.2022)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємства Київський метрополітен (далі КП Київський метрополітен/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру (далі - ПП Імперія мармуру/відповідач) про стягнення 59 013,14 гривень штрафних санкцій, з яких: 19671,05 грн пені та 39 342,09 грн 7% штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі №911/1201/23 прийнято позовну заяву КП Київський метрополітен до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено ї розгляд в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 05.06.2023, а також зобов`язано позивача у строк до 05.06.2023 виконати приписи пп. 3, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України та надати суду письмові пояснення щодо початкової дати періоду обрахунку штрафних санкцій 27.10.2022, з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод до договору №621-П-21 від 23.12.2021, якими було змінено кінцевий строк поставки товару, та приписів ст. 530 та ч. 1 ст. 612 ЦК України.

29.05.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від КП «Київський метрополітен» надійшла заява про, зокрема, участь представника позивача в судовому засіданні 05.05.2023 о 10:30 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів і програмного забезпечення "EASYCON" та проведення всіх подальших засідань по справі № 911/1201/23 за участю представника Комунального підприємства «Київський метрополітен» в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2023 у справі №911/1201/23 задоволено заяву КП «Київський метрополітен» та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 05.06.2023 у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

01.06.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від КП «Київський метрополітен» надійшли пояснення у справі на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі №911/1201/23.

05.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПП Імперія мармуру надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов визнав частково з огляду на обставини непереборної сили військова агресія російської федерації проти України.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 05.06.2023 у справі №911/1201/23, відклав судове засідання на 19.06.2023.

19.06.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказане клопотання мотивовано необхідністю отримання додаткових доказів на підтвердження форс-мажорних обставин, що перешкодили відповідачу виконати власні договірні зобов`язання.

Зокрема відповідач повідомив, що внаслідок об`єктивних обставин - несвоєчасне надання відповіді ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні мережі» на запит про графіки аварійних відключень електропостачання, повний пакет документів до Торгово-промислової палати та Київської регіональної ТПП було подано лише 26.05.2023, як наслідок станом на дату подання відповідного клопотання відповіді щодо засвідчення обставин непереборної сили відповідачу не надано.

19.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відповідачу поданих до суду 01.06.2023 пояснень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/1201/23, відкладено судове засідання на 10.07.2023.

28.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

10.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПП Імперія мармуру надійшли:

- заява про стягнення судових витрат;

- додаткові пояснення щодо позовної заяви;

- клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме копії сертифікату №3200-23-2999 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.06.2023, виданого Київською (обласною) (регіональною) торгово-промисловою палатою.

Згідно ч.ч. 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вказані процесуальні приписи, з огляду дотримання відповідачем передбачених цими приписами дій, зокрема щодо повідомлення про неможливість подання доказів у встановлені строки та поважність причин, які вплинули на таку неможливість, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду поданої ПП Імперія мармуру копії сертифікату №3200-23-2999 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.06.2023, виданого Київською (обласною) (регіональною) торгово-промисловою палатою.

Господарський суд Київської області ухвалою від 10.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 10.07.2023 у справі №911/1201/23, відклав судове засідання на 31.07.2023.

25.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від КП «Київський метрополітен» надійшли:

- заперечення на заяву про стягнення судових витрат;

- заперечення на додаткові пояснення щодо позовної заяви.

У судовому засіданні 31.07.2023 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої

ВСТАНОВИВ:

23.12.2021 між Комунальним підприємством Київський метрополітен як покупцем та Приватним підприємством Торгово-виробнича марка Імперія мармуру як постачальником укладено договір №621-П-21 (далі договір №621-П-21), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у встановлений строк плитку мармурову, код. 44910000-2 «Будівельний камінь» за ДК 021:2015, далі товар, визначений у асортименті, кількості, якості та за ціною, визначених у технічній специфікації (далі специфікація) (додаток 1), що додається до цього договору і є невід`ємною його частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплати його вартість.

Пунктами 4.2., 5.1., 5.2., 5.7., 7.2. та 10.1. договору №621-П-21 погоджено такі умови:

- розрахунок за партію товару здійснюється шляхом перерахування постачальнику попередньої оплати в розмірі 20% вартості замовленої партії товару на підставі рахунку-фактури;

- постачальник повинен поставити товар покупцю партіями, за окремими письмовими замовленнями покупця, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Кінцевий строк поставки товару за цим договором 30.09.2022;

- поставка замовленої партії товару здійснюється постачальником протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати отримання постачальником попередньої оплати від покупця відповідно до п. 4.2. цього договору;

- зобов`язання постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважається виконаними у повному обсязі з моменту передання замовленої партії товару належної якості у власність покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної;

- у разі затримки поставки партії товару або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем відповідно до п. 5.2. договору, постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф 7% вартості непоставленого товару;

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє включно до 31.10.222.

В матеріалах справи наявні копії вказаного вище договору та підписаної до нього специфікації, згідно якої сторони погодили, зокрема, загальну вартість товару у сумі 832 057,44 грн.

Згідно підписаних надалі, 01.08.2022 та 19.09.2022 між сторонами додаткових угод №№1, 2 до договору №621-П-21, зокрема:

- викладено в іншій редакції специфікацію, згідно якої загальна вартість товару склала 819 227,18 грн;

- змінено строк виконання зобов`язань згідно п. 5.1. договору, відповідно: кінцевий строк поставки товару за цим договором - 01.11.2022;

- змінено строк дії договору, відповідно: договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє включно до 20.11.2022;

- викладено в іншій редакції специфікацію, згідно якої загальна вартість товару склала 706 821,20 грн.

Копії вказаних додаткових угод з доданими до них специфікаціями наявні в матеріалах справи.

Мотивуючи звернення до суду із відповідним позовом, КП Київський метрополітен зауважило, що за його зверненням до відповідача з листом №27/08-1538 від 21.09.2022 про надання рахунку та на підставі відповідно сформованого рахунку-фактури №СФ-0000005 від 29.09.2022 на виконання п. 4.2. договору 05.10.2022 здійснено оплату 56 029,92 грн як 20% від суми замовленої партії товару.

В підтвердження вказаного позивачем надано копії: листа про надання рахунку №27/08-1538 від 21.09.2022, рахунку-фактури №СФ-0000005 від 29.09.2022 та платіжного доручення №228569 від 05.10.2022.

Водночас, за доводами позивача, відповідач порушив свої договірні зобов`язання в частині поставки товару у погоджені строки, а саме до 26.10.2022, оскільки товар поставлено 30.11.2022 згідно видаткової накладної №ВН0000014.

Копія видаткової накладної №ВН0000014 від 30.11.2022 наявна в матеріалах справи.

Як зауважив позивач, 05.12.2022 він здійснив остаточний розрахунок за отриманий товар, а 30.12.2022 направив відповідачу претензію №12/04-419 про сплату штрафних санкцій, на яку відповідач листом №2 від 10.01.2023 визнав порушення строків поставки товару та просив не нараховувати неустойку.

В підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії: платіжного доручення №329637 від 05.12.2022, претензії №12/021-419 від 30.12.2022, листа №2 від 10.01.2023.

Також до позовної заяви КП Київський метрополітен додано копії:

- укладеної сторонами 15.11.2022 до договору №621-П-21 додаткової угоди №3, згідно якої визначено кінцевий строк поставки товару за договором 04.12.2022, а також строк дії договору до 31.01.2023;

- укладеної сторонами 21.12.2022 угоди про розірвання договору №621-П-21, згідно якої погоджено та підтверджено виконання зобов`язань на загальну суму 626 181,20 грн, що не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору, що мали місце під час його дії.

У зв`язку із зазначеними обставинами позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з відповідача:

- 19 671,05 грн пені, нарахованої з 27.10.2022 по 30.11.2022 на 562 029,92 грн вартості товару, строк поставки якого порушено;

- 39 342,09 грн штрафу, нарахованого як 7% від 562 029,92 грн вартості товару, строк поставки якого порушено понад 30 днів.

Водночас, визначаючи правові підстави заявленого позову, позивачем здійснено посилання на ч. 2 статті 218 та статтю 229 Господарського кодексу України, згідно яких учасник господарських правовідносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання, а відсутність у боржника необхідних для розрахунку з кредитором коштів не є форс-мажорною обставиною.

Згідно письмових пояснень позивач додатково зауважив, що передбачений п. 5.2. договору строк поставки партії продукції 21 день з дати отримання попередньої оплати, і передбачений п. 5.1. договору кінцевий строк поставки всієї продукції є різними строками, а відповідальність у вигляді сплати штрафу і пені передбачено договором саме за порушення строку поставки окремої партії товару.

До того ж, за доводами позивача, договір №621-П-21 було розрізано саме у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язання з поставки продукції.

Згідно відзиву на позов ПП Імперія мармуру частково визнало позовні вимоги, зокрема в частині прострочення зобов`язання лише на 29 днів та, відповідно, у сумі штрафних санкцій 16 298,87 грн (29 днів *562,03 грн = 16 298,87 грн), оскільки основна причина прострочення полягала у наявності обставин непереборної сили - військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні воєнного стану.

В розрізі зазначеного вище відповідач зазначив, що з веденням воєнного стану, зокрема на території Київської області була введена комендантська година з 23:00 год до 05:00 год, що унеможливило роботу підприємства у вказаний час.

До того ж, за доводами відповідача, через застосування в період з 27.10.2022 по 30.11.2022 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» графіків аварійних погодинних відключень електроенергія за адресою: Київська обл., Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30 фактичним розташуванням виробничих потужностей підприємства, була відсутня сукупно більш ніж 6 днів.

До відзиву на позов долучено копії: листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, листа ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на вх. №1 від 10.03.2023.

З огляду на вказане відповідач зауважив, що такі відключення були безпосередньо пов`язані воєнними діями, повітряними тривогами, ракетними обстрілами та ураженнями енергетичної системи України, а на вказані обставини відповідач жодним чином вплинути не міг, про що повідомляв позивача

З огляду на вказане та п. 8.1. договору №621-П-21 відповідач визнав позовні вимоги частково та просив вимоги позивача задовольнити у сумі 16 298,87 грн.

Своєю чергою позивач у відповіді на відзив зазначив, що засвідчення Торгово-Промисловою палатою форс-мажорних обставин з 24.02.2022 внаслідок військової агресії РФ проти України згідно листа від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1., оприлюдненого на сайті ТПП, стосується невизначеного кола осіб і не свідчить про звільнення сторони договору від цивільно-правової відповідальності.

Також позивач зауважив, що відповідачем не враховано пункт 8.4. договору, згідно якого сторона повинна негайно письмово повідомити іншу сторону про обставини непереборної сили, а також відповідачем в порушення пункту 8.5. не надано сертифікату ТПП.

Тож, посилаючись на позицію Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, позивач вказав на відсутність у відповідача підстав посилатися на форс-мажорні обставини.

Заперечуючи проти відповідно наведених позивачем доводів, відповідач не визнав позовні вимоги у повному обсязі, оскільки:

- згідно сертифікату №3200-23-2999 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.06.2023, виданого Київською (обласною) (регіональною) торгово-промисловою палатою, період дії форс-мажорних обставин становив з 10.10.2022 по 30.11.2022;

- про наявність обставин непереборної сили і відповідну затримку поставки товару позивача було повідомлено як усно, так і електронними листами, а у результаті вказаного 15.11.2022 між сторонами і було укладено додаткову угоду №3 про погодження кінцевого строку поставки товару 04.12.2022;

- системний аналіз умов додаткової угоди №3 та фактичні обставини вказують на те, що позивач замовив у відповідачі лише одну партію товару і будь-якого іншого товару замовляти не збирався, а тому відповідач розраховував на те, що продовження кінцевого строку поставки товару стосується виключно замовленої та попередньо оплаченої партії товару.

В підтвердження наведеного відповідачем долучено копію сертифікату №3200-23-2999 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.06.2023, виданого Київською (обласною) (регіональною) торгово-промисловою палатою.

З огляду на вказане та недобросовісну поведінку позивача ПП Імперія мармуру просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Під час розгляду справи, зокрема у судовому засіданні 10.07.2023 представник позивача зауважив, що договором №621-П-21 передбачено підтвердження форс-мажорних обставин саме сертифкатом Торгово-промислової палати, а тому наявний в матеріалах справи сертифікат, який до того ж виданий після спливу строку дії договору, не є допустимим доказом обставин непереборної сили.

Вказані доводи також було викладено позивачем у поданих до суду письмових поясненнях.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 662, ст. 663 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами статей 627, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання.

З огляду наведених норм закону суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору №621-П-21 без будь-яких заперечень щодо вказаних у ньому положень свідчить про погодження позивача та відповідача з таким правочином, відповідно, породжуючи для сторін взаємні права і обов`язки по виконанню його умов, зокрема для відповідача, з урахуванням проведеної позивачем 05.10.2022 попередньої оплати товару, - обов`язок по поставці вказаного товару у передбачений п. 5.2. договору строк - до 26.10.2022 включно.

Посилання ж відповідача на власні переконання щодо змісту укладеної додаткової угоди №3 та продовження згідно її умов саме строків поставки партії товару, судом визнаються неспроможними, оскільки відповідним правочином (додаткова угода №3) сторони погодили зміну кінцевого строку поставки всього товару за договором, що не є тотожним поняттю партії товару.

Також не змінюють зміст використаних у договорі понять «весь товар» та «партія товару» і обставини здійснення позивачем замовлення лише однієї партії товару на суму 626 181,20 грн із погодженої за специфікацією загальної вартості товару - 706 821,20 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, що кореспондує зі ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статті 610, 612 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі встановлених вище, підтверджених сторонами обставин та матеріалів справи слідує, що відповідач здійснив поставку замовленої позивачем партії товару на суму 562 029,92 грн згідно видаткової накладної №ВН0000014 не до 26.10.2022 включно, а 30.11.2022.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем з 27.10.2022 договірного зобов`язання щодо строків поставки замовленої партії товару, виконання якого забезпечено передбаченою пунктом 7.2. договору відповідальністю у вигляді сплати пені та штрафу.

Що ж до підстав для застосування до відповідача вказаної відповідальності, у вигляді заявлених позивачем до стягнення 19671,05 грн пені та 39 342,09 грн 7% штрафу, суд дійшов таких висновків.

Приписами ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з тим приписами статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частина ж 2 статті 218 ГК України презюмує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, введення комендантської години, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо,

Так, під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості, тоді як за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, тобто можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому.

Оскільки форс-мажор не є підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не стільки настання обставин непереборної сили, скільки їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи та виконання нею відповідного обов`язку, а кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання, відтак сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Поряд з тим неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор), тобто, про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 та від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

Згідно пунктів 8.1., 8.2., 8.4., 8.5 договору №621-П-21 сторони погодили, відповідно що:

- сторони не несуть відповідальності за невиконання або не належне виконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання або неналежне виконання є наслідком обставин, що перебувають поза контролем виконавчої сторони, таких як пожежі, стихійні лиха, воєнні дії, торгове ембарго тощо (далі форс-мажорні обставини);

- у випадку настання форс-мажорних обставин строк виконання зобов`язань сторонами за цим договором продовжується відповідно до часу, протягом якого діють такі обставини;

- сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов`язань за цим договором, повинна негайно письмово сповістити другу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин;

- наявність і тривалість форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України. Настання форс-мажорних обставин не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків за договором після закінчення дії цих форс-мажорних обставин.

Зі змісту наведених положень договору №621-П-21 слідує, що ним не передбачено втрати стороною права посилатися на форс-мажор у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення іншої сторони про обставини непереборної сили, а тому судом відхиляються доводи обох сторін в частині обставин неповідомлення відповідачем позивача про перешкоди у виконанні зобов`язання по поставці товару у зв`язку з обставинами непереборної сили.

Водночас, як слідує з наявної в матеріалах справи копії сертифікату №3200-23-2999 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.06.2023, виданого Київською (обласною) (регіональною) торгово-промисловою палатою, вказаним сертифікатом у порядку ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, введення комендантської години, продовження дії правового режиму воєнного стану, ракетні обстріли та обстріли БПЛА «Шахід» Київщини, повітряні тривоги у зв`язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час; тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури.

Згідно вказаного сертифікату такі форс-мажорні обставини засвідчено:

- Приватному підприємству Торгово-виробнича марка Імперія мармуру (ідентифікаційний код 35121445) щодо обов`язку (зобов`язання) поставити та передати у власність плитку мармурову, код 44910000-2 «Будівельний камінь» за ДК 021:2015 за договором №62-П-21 від 23.12.2021, укладеним з Комунальним підприємством Київський метрополітен, які унеможливили його виконання в зазначений термін;

- період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 10.10.2022; дата закінчення: 30.11.2022.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що відповідачем доведено належним, допустимим та достовірним доказом існування форс-мажорних обставин у спірних відносинах із позивачем за договором №62-П-21, зокрема неможливість вчасного виконання договірного обов`язку з поставки товару внаслідок дії обставин, на які відповідач не зміг вплинути, - повномасштабна збройна агресія РФ проти України та введення воєнного стану, які мали непереборний характер для відповідача саме при виконанні ним договірних зобов`язання, що залежить безпосередньо:

- від вчинення дій працівниками товариства, збереження життя та здоров`я яких під час повітряних ракетних атак ворога має першочергове значення;

- від наявності відповідних енергетичних ресурсів та можливості застосовувати виробничі потужності відповідача.

Судом відхиляються доводи позивача про неможливість прийняття як допустимого доказу поданого відповідачем сертифікату з огляду на видання його регіональним відділенням Торгово-промислової палати, а не самою палатою, оскільки саме лише зазначення у договорі №62-П-21 про те, що сертифікат має бути виданий Торгово-промисловою палатою, жодним чином не нівелює передбачені законом повноваження регіонального виділення на засвідчення форс-мажорних обставин та не виключає право відповідача засвідчити власні обставини непереборної сили сертифікатом іншого уповноваженого органу, аніж визначено у договорі.

Також з огляду на вказане та наведені вище позиції Верховного Суду, зокрема викладені у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, судом відхиляються зауваження позивача про отримання відповідачем сертифікату щодо форс-мажорних обставин після закінчення строку дії договору.

Як слідує зі змісту позову та доданого до нього розрахунку, позивачем нараховано заявлені до стягнення з відповідача 19 671,05 грн пені та 39 342,09 грн штрафу за дні прострочення зобов`язання у період з 27.10.2022 по 30.11.2022, тобто під час дії форс-мажорних обставин для відповідача.

За таких обставин, враховуючи пункти 8.1., 8.2. договору №621-П-21, згідно яких сторони погодили звільнення від відповідальності у разі наявності форс-мажорних обставин та продовження строку виконання зобов`язань на строк дії таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ПП Імперія мармуру від відповідальності у вигляді сплати передбачених п. 7.2. договору сум пені та штрафу, нарахованих позивачем за період дії форс-мажорних обставин.

Посилання ж позивача на статтю 229 Господарського кодексу України судом оцінюються критично, оскільки вказана норма закону врегульовує відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов`язань, а тому не може бути застосована до спору у даній справі, що виник внаслідок порушення відповідачем негрошового зобов`язання.

Висновуючи вказане судом також враховано, що:

- дійсне правове призначення неустойки полягає у розумному стимулюванні боржника виконувати основне зобов`язання, тоді як за спором у даній справі відповідач, попри дію форс-мажорних обставин, виконав власне зобов`язання з незначним простроченням та вчиняв всі належні дії для ведення «договірного» діалогу з позивачем щодо виконання зобов`язання, зокрема шляхом укладення додаткових угод до договору;

повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на територію України вплинуло на господарську діяльність усіх юридичних осіб, зокрема з огляду на необхідність збереження життя та здоров`я працівників, перебої електроенергії, постачання палива, блокування логістики поставки продукції;

- ризики, обумовлені невиконанням договірних зобов`язань несуть обидві сторони, попри те у даній ситуації одна із сторін не може ставитись у більш вигідне фінансове становище за рахунок додаткового стягнення неустойки;

- застосування до відповідача штрафних санкцій, нарахованих за невиконання не грошового зобов`язання під час дії форс-мажорних обставин, не відповідає критеріям розумності та справедливості, позаяк господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності як складових елементів принципу верховенства права, а наявність у кредитора можливості стягувати із боржника додатково грошові кошти у вигляді неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог КП Київський метрополітен про стягнення з Приватного підприємства Імперія мармуру 59013,14 гривень штрафних санкцій, з яких: 19671,05 грн пені та 39 342,09 грн 7% штрафу.

Витрати позивача по сплаті судового збору також покладаються на позивача з огляду на приписи ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Київський метрополітен (03056, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 35, ідентифікаційний код 03328913) до Приватного підприємства Імперія мармуру (08298, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу, Коцюбинське, вул. Пономарьова, будинок 30, ідентифікаційний код 35121445) про стягнення 59 013,14 гривень штрафних санкцій відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.12.2023.

Суддя В.А. Ярема