Ухвала

від 09.10.2023 по справі 911/1201/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" жовтня 2023 р. Справа № 911/1201/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру про стягнення судових витрат у справі

за позовом Комунального підприємства Київський метрополітен

до Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру

про стягнення 59 013,14 гривень

за участю представників:

від позивача: Ковтун Т.О. (ордер серії ВО № 1047556 від 05.06.2023)

від відповідача: Овсянніков С.В. (довіреність № 8 від 26.10.2022)

встановив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1201/23 за позовом Комунального підприємства Київський метрополітен до Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру про стягнення 59 013,14 гривень.

За результатами розгляду вказаної справи рішенням Господарського суду Київської області у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Київський метрополітен (ідентифікаційний код 03328913) до Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру (ідентифікаційний код 35121445) про стягнення 59013,14 гривень штрафних санкцій відмовлено.

Водночас під час розгляду вказаної справи по суті, 10.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області Приватним підприємством Торгово-виробнича марка Імперія мармуру подано заяву про стягнення судових витрат, згідно якої відповідач повідомив, що між ним та Адвокатським бюро «Сергія Овсяннікова» укладено договір про надання правничої (правової допомоги) №01/06 від 05.06.2023, згідно якого відповідач зобов`язаний сплатити адвокату за представництво інтересів у вказаній справі гонорар у сумі 8 000,00 грн, а вказані докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Згідно вказаної заяви відповідач просив стягнути з Комунального підприємства Київський метрополітен 8 000,00 грн судових витрат.

Своєю чергою під час розгляду вказаної справи по суті, 25.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення на вказану вище заяву, мотивовані відсутністю доказів понесення відповідачем відповідно заялених до стягнення судових витрат.

11.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру надійшло клопотання про приєднання доказів понесення відповідачем судових витрат на юридичні послуги.

До вказаної заяви додано копії:

- акта №8 прийому-передачі наданих послуг від 04.08.2023 на суму 8 000,00 грн;

- звіту про надані послуги Приватному підприємству Торгово-виробнича марка Імперія мармуру, затвердженого 04.08.2023 Адвокатським бюро «Сергія Овсяннікова» як додатку до акта прийому-передачі наданих послуг за договором №01/06 надання правової допомоги від 05.06.2023 №8 від 04.08.2023;

- платіжної інструкції №7 від 04.08.2023 про сплату ПП Торгово-виробнича марка Імперія мармуру на корсить Адвокатського бюро «Сергія Овсяннікова» 8 000,00 грн за юридичні послуги з представництва інтересів по судовій справі №911/1201/23.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2023 у справі №911/2653/21 прийнято та призначено до розгляду на 04.09.2023 заяву Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру про відшкодування судових витрат.

28.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення на вказану вище заяву, згідно яких позивач зауважив на тому, що докази про понесення витрат відповідачем подано з порушенням строку, який сплив 07.08.2023, а тому таку заяву слід залишити без розгляду.

Господарський суд Київської області ухвалою від 04.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 04.09.2023 у справі №911/1201/23, відклав судове засідання на 26.09.2023.

15.09.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові заперечення, згідно яких позивач зазначив, що відповідачем не надано копії договору №01/06 надання правової допомоги від 05.06.2023, як наслідок є підстави для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недовденістю їх понесення, а вказане підтверджується викладеною у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 позицією.

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 26.09.2023 у справі №911/1201/23, відклав судове засідання на 09.10.2023.

У судовому засіданні 26.09.2023 представник відповідача повідомив, що внаслідок часткового визнання позову та сподівання на укладення мирової угоди відповідач не розраховував на відшкодування судових витрат, як наслідок у відзиві на позов не було вказано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат.

Надалі, за доводами представника відповідача, з огляду на відмову позивача укладати мирову угоду та, власне, зміну позиції відповідача по суті спору було вирішено подати заяву про стягнення судових витрат з позивача.

Водночас представник відповідача зауважив на відсутності об`єктивних причин для неподання разом з відзивом на позов попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Стосовно ж позиції позивача про неподання копії договору про надання правничої допомоги представник відповідача зауважив, що ним подано саме ті докази, на підставі яких можна встановити понесення вказаних витрат, що відповідачє ч. 3 ст. 126 ГПК України та позиції касаційного суду, тоді як умовами договору про надання правничої допомоги не визначено суми адвокатського гонорару.

Розглянувши у судовому засіданні 09.10.2023 заяву Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру про стягнення судових витрат у справі суд дійшов таких висновків.

Згідно частин 1, 2, 3, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Поряд з тим згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Поряд з тим згідно пунктів 1, 2 частини п`ятої, шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

В розрізі наведеного вище суд вважає за необхідне вказати, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Передбачене ж частиною 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України поняття «істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку» є оціночним і залежить від конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №922/3812/19 та у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/7540/19.

Частинами 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З системного аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що сторона, яка має намір отримати відшкодування судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, зобов`язана виконати такі послідовні дії:

1) у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

2) подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

3) подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи або ж зробити заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у зв`язку з наявністю поважних причин, які унеможливлюють подання таких доказів до закінчення судових дебатів.

Дотримання стороною зазначеного порядку необхідно для інформування іншої сторони про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути покладені на неї судом за наслідками розгляду справи, що може вплинути на стратегією захисту прав і інтересів такої сторони під час розгляду справи, що враховується судом під час визначення розміру судових витрат, що заявлені до відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21 та у постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі №924/427/22.

З огляду вказаного слідує, що питання стосовно витрат, які позивач поніс у суді, має вирішуватися з урахуванням ч. 2 ст. 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до суду, а застосування приписів відповідної статті належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Водночас, враховуючи дискреційність повноважень суду (право, а не обов`язок) на відмову у відшкодуванні судових витрат згідно ч. 2 ст. 124 ГПК України, застосування такого права має тлумачитись у системному аналізі вказаних вище принципів господарського судочинства та мети їх впровадження можливість ефективно захистити права в суді та стимулювання сторін до досудового вирішення спору, дотримання рівності сторін у здійсненні ними процесуальних прав та обов`язків.

Однак у відзиві на позов відповідачем не наведено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема не зазначено про те, що відповідач очікує понести витрати на правову допомогу.

Водночас заяву про стягнення судових витрат подано відповідачем не разом з відзивом, як того вимагає ч. 1 ст. 124 ГПК України, а 10.07.2023 під час розгляду справи по суті, без наведення об`єктивно поважних причин порушення відповідно встановленого законом строку для подання такої заяви.

Відсутність об`єктивно поважних причин пропуску строку для подання попереднього орієнтовного розрахунку витрат підтверджено і представником відповідача у судовому засіданні 26.09.2023.

В розрізі вказаного судом враховано, що подання відповідачем заяви про стягнення судових витрат з порушенням строку та подання доказів на підтвердження цих витрат не є тотожним процедурі подання орієнтовного розрахунку таких витрат, що у зворотному порушувало б передбачені процесом принципи і стадійність відшкодування судових витрат і, відповідно, рівність учасників у вказаному питанні.

Отже, суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру про стягнення судових витрат у справі не підлягає задоволенню з підстав ч. 2 ст. 124 ГПК України.

До того ж суд звертає увагу відповідача на те, що:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі, за виключенням наведених у ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" випадках;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним, відтак ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на вказане неподання відповідачем договору про надання правничої допомоги унеможливлює дослідження та встановлення обставин дійсної вартості понесених відповідачем витрат на правову допомогу.

Враховуючи наведене вище та користуючись наданим ч.ч. 5, 6 статті 129 ГПК України, ч. 2 ст. 124 ГПК України дискреційним правом на відмову у відшкодуванні судових витрат, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру про стягнення судових витрат.

З огляду зроблених вище висновків суд звертає увагу на те, що:

- норми ГПК України щодо процесуальних строків, у тому числі в частині порядку їх продовження/поновлення є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків;

- реалізація судом передбаченого ч. 2 ст. 124 ГПК України права на відмову у відшкодуванні витрат може здійснюватись у випадках, зокрема, встановлення обставин, які б свідчили, що неподання попереднього розрахунку судових витрат ставить іншу сторону у невигідне становище та/або встановлення обставин неподання стороною такого розрахунку з метою зловживання правом;

- однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, а метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 237, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Приватного підприємства Торгово-виробнича марка Імперія мармуру про стягнення судових витрат відмовити.

Ухвала складена та підписана 29.12.2023, набирає законної сили з моменту її оголошення суддею відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема