Рішення

від 18.12.2023 по справі 553/812/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

18.12.2023

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №553/812/23

Провадження № 2/553/2149/2023

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2023 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави в складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Зубань Н.Л., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Перша полтавська державна нотаріальна контора про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та припинення права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Касьян В.В. звернулася до суду із позовом, в якому прохає:

-скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43203716 від 26.09.2018, номер відомостей про речове право: 28100816 та припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43203716 від 26.09.2018, номер відомостей про речове право: 28101058 та припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0493 га, кадастровий номер 5310136700:12:005:0167, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Третьою полтавською державною нотаріальною конторою 26.03.2021 заведено спадкову справу за №22/2017 щодо майна померлої ОСОБА_5 . Згідно листа Третьої полтавської державної нотаріальної контори від 29.03.2023 №103/02-14 спадкоємцями ОСОБА_5 є син, ОСОБА_2 (відповідач), який прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви, та син, ОСОБА_4 (позивач), який прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, що підтверджується довідкою ЖЕО № 2, виданою 23.02.2017. До складу спадкового майна входить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0493 га, кадастровий номер 5310136700:12:005:0167, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на ній житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Право власності ОСОБА_5 на спадкове майно зареєстроване у встановленому порядку та підтверджується відповідними правовстановлюючими документами: на земельну ділянку - Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ВК №652762 від 05.02.2010 р.; на житловий будинок - Свідоцтвом про право власності від 27.10.2000 р. (на 1/2 частку) та Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.10.2000 р. (на1/2 частку). Таким чином, наявні умови для одержання спадкоємцями в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0493 га, кадастровий номер 5310136700:12:005:0167, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на ній житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м.Полтави з позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Ухвалою Ленінського районного суду від 23.08.2018 визнано мирову угоду, укладену між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , згідно з якою ОСОБА_2 визнає за ОСОБА_4 право власності на літню кухню, гараж, частину двору за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 за ОСОБА_2 визнає право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 частину двору. Таким чином, сторони мировою угодою визнали один за одним право власності на спадкове майно, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємці вказаною мировою угодою фактично визначили, що входить до частки кожного з них у спадщині на житловий будинок з господарськими будівлями, але не визначили розмір цих часток. Крім того, формулювання «1/2 частина двору» не дає змогу ідентифікувати, що це земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0493 га, кадастровий номер 5310136700:12:005:0167, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, зазначена ухвала суду не дає змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що, згідно п. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для відмови в державній реєстрації прав. Разом з тим, відповідач на підставі ухвали Ленінського районного суду від 23.08..2018 про визнання мирової угоди зареєстрував за собою право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 14 частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0493 га, кадастровий номер 5310136700:12:0.05:0167, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

30.09.2022 представник позивача звернувся до державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації щодо проведення на підставі ухвали Ленінського районного суду від 23.08.2018 державної реєстрації права власності на частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням державного реєстратора №65043640 від 05.10.2022 позивачу відмовлено у державній реєстрації прав з підстав з підстав передбачених п.п. 1,4,5 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

При зверненні до Третьої полтавської державної нотаріальної контори щодо оформлення права власності на частку у праві власності на спадкове майно позивач також отримав відмову. Таким чином, у зв`язку з тим, що за відповідачем, з порушенням вимог чинного законодавства, зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивач позбавлений можливості оформити у встановленому законом порядку право власності на спадкове майно. Тому, ОСОБА_4 змушений звернутися до суду для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ХА частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0493 га, кадастровий номер 5310136700:12:005:0167.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на викладені у позові обставини.

Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, позивач до суду не прибув.

Відповідач та його представник у задоволенні позову прохали відмовити, вказуючи на те, що право власності за ОСОБА_2 було зареєстровано у встановленому порядку на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, не оскаржувалось сторонами, тому вважали позов безпідставним.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступників висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 23.03.2018 у справі №553/1382/17 визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , за якою досягнуто згоди про те, що:

1. ОСОБА_2 , визнає за ОСОБА_4 право власності на літню кухню, гараж, 1/2 частину двору за адресою АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки кожна по 10 соток з дачею.

2. ОСОБА_4 за ОСОБА_2 визнає право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , 1/2 частину двору, автомобіль ВАЗ 2106.

3. ОСОБА_4 зобов`язується виписатися з адреси АДРЕСА_1 до 01.05.2018.

4. Сторони за цим позовом інших претензій один о одного не мають.

5. Сторони погодили, що у разі невиконання сторонами умов цієї мирової угоди вона виконується примусово державним виконавцем.

6. Сторони наслідки укладення мирової угоди, усвідомлюють зміст ст. ст.. 205, 206 ЦПК України сторонам роз`яснені і зрозумілі.

7.У зв`язку з тим, що спір між сторонами врегульовано даною мировою угодою, провадження у справі просили закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Полтавська державна нотаріальна контора, КП «ЖЕО№2» Полтавської міської ради, Управління ДМС у Полтавській області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням закрито, в зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди та визнання її судом.

Роз`яснено сторонам, що відповідно до положень ч. 2 ст. 256 ЦПУ України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих підстав не допускається.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 11.04.2018, в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому дим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Згідно із ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч.1,2 ст.5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2021 року у справі № 363/3686/18 (провадження № 61-3946св21).

Як убачається з матеріалів справи, право власності за відповідачем на земельну ділянку з розміром частки та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 23.03.2018 у справі №553/1382/17.

Вказане судове рішення набрало законної сили та у відповідності до вимог Закону є обов`язковим до виконання. При цьому суд не надає оцінку судовому рішення, а лише констатує цей факт.

Згідно із рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05.10.2020 №65043640, державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської області Потоцькою Ю.В., за наслідками розгляду заяви ОСОБА_8 було відмовлено у державній реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за суб`єктом ОСОБА_4 .

За цим рішенням державного реєстратора, заявником для державної реєстрації подано ухвалу суду Ленінського районного суду м. Полтави від 23.03.2018, зміст якої не дає змоги встановити на який самостійний об`єкт нерухомого майна набувається право власності, оскільки в резолютивній частині вказано про набуття права власності на літню кухню і гараж.

Системний аналіз та тлумачення ст. 207ЦПК Українидає змогу дійти висновку, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції тадо ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

У відповідності до вимог ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Згідно з поясненнями представника позивача в судовому засіданні питання про роз`яснення судового рішення ними не порушувалось. Також суду не надано відомостей про неможливість реєстрації за позивачем земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не були використані можливі процесуальні механізми та беручи до уваги, що право власності за відповідачем зареєстровано на підставі судового рішення, яка наразі не скасовано та набрало законної сили, суд вважає передчасним проведення скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 , з огляду на що позовні вимоги слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Перша полтавська державна нотаріальна контора про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та припинення права власності на нерухоме майно відмовити,

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі: ОСОБА_4 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 . Відповідач: Треті особи:ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 . Перша полтавська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900162, адреса: 36020, м. Полтава, вул. Гоголя, 11

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих