Рішення

від 29.12.2023 по справі 558/141/22

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/141/22

номер провадження 2/558/12/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2023 року смт. Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя Мельник Д.В.,

секретар судового засідання Березюк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», співвідповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Захід» та державного реєстратора Антонюк Інни Іванівни Комунальне підприємство «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення із незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовною заявоюдо відповідачівТовариства зобмеженою відповідальністю"Західнаагровиробнича компанія"(даліТОВ "Західнаагровиробнича компанія), Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РайзЗахід» тадержавного реєстратораАнтонюк ІнниІванівни Комунальнепідприємство «Архітектор»Дубенської міськоїради Рівненськоїобласті проусунення перешкоду користуванніналежним майномшляхом поверненняіз незаконноговолодіння та скасуваннярішення державногореєстратора.

Згідно позовної заяви позивачка ОСОБА_1 зазначає про те, що є власником земельної ділянки площею 2,96 га, що розташована на території Хрінницької сільської ради Дубенського (ліквідованого Демидівського) району Рівненської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

14.09.2015 року між нею та ТОВ «Райз Захід» був укладений договір оренди вказаної земльної ділянки строком на 7 років. В кінці грудня 2021 року вона випадково дізналася про існування додаткової угоди б/н від 12.08.2017 року, згідно якої право оренди перейшло від ТОВ «Райз Захід» до відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Строк дії договору змінено на 7 років з дня підписання такої додаткової угоди, тобто до 12.08. 2024 року.

У позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначає про те, що дізнавшись про існування додаткової угоди від 12.08.2017 року, вона звернулася до відповідача з вимогою про повернення їй належної земельної ділянки, скасування самостійно додаткової угоди, оскільки не давала згоди на заміну сторони орендаря, а також на зміну строку дії договору оренди. Крім того, вона додаткову угоду від 12.08.2017 року до договору оренди землі від 14.09.2015 року не підписувала, ніколи не уповноважувала інших осіб це робити за неї та відповідної довіреності нікому не видавала. При цьому, ознайомившись із змістом копії такої додаткової угоди від 12.08.2017 року, вона виявила, що підпис на додатковій угоді їй не належить.

Проте, відповідач земельну ділянку їй не повернув. Крім цього на підставі вищевказаної додаткової угоди від 12.08.2017 року, державним реєстратором було зареєстровано перехід права оренди земельної ділянки площею 2,96 га до ТзОВ «Західна агровиробнича компанія».

В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право користування земельною ділянкою, яка їй належить. Також позивачка вказує, що додаткової угоди від 12.08.2017 року щодо передачі земельної ділянки відповідачеві вона не підписувала, з нею не узгоджувалися її умови , а тому вона є неукладеною.

Зазначає, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується належною їй земельною ділянкою, чим порушує її права на користування та розпорядження належним їй майном.

З вказаних підстав у позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просить усунути перешкоди у користуванні належним майном шляхом повернення із незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» вважає, що заявлений позивачкою ОСОБА_1 позов є необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного. На даний час відсутні будь-які рішення судів щодо визнання вказаних договорів розірваними, недійсними чи неукладеними. Тобто на даний час є чинними, тому підстав для задоволення позову немає.

Ухвалою суду від 14.04.2022 року по справі було відкрите провадження за правилами загального позовного провадження, а позовна заява прийнята до розгляду (а.с.27).

02.05.2022 року суд прийняв ухвалу про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку(а.с.35).

25.05.2022 року судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті та витребування у відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» оригіналу додаткової угоди від 12.08. 2017 року щодо земельної ділянки площею 2,96 га, кадастровий номер 5621485500:02:000:0130 (а.с.40-41)

21.10.2022 року ухвалою суду відповідачу ТОВ ««Західна агровиробнича компанія» було поновлено строк на подання відзиву на позов(а.с.96).

Ухвалою суду від 03.11.2022 року по справі призначено почеркознавчу експертизу та зупинено провадження по справі (а.с.108).

Ухвалою суду від 16.01.2023 року провадження по справі відновлено (а.с.122).

Ухвалою від 01.02.2023 року провадження по справі зупинено для подальшого проведення почеркознавчої експертизи (а.с.145).

Ухвалою від 19.04.2023 року провадження по справі відновлено (а.с.161).

Ухвалою суду від 06.06.2023 року по справі було повернуто зі стадіїї її розгляду по суті до стадії підготовчого провадження (а.с.178-179).

Ухвалою суду від 21.06.2023 року по цивільній справі було залучено співвідповідачів та прийнято уточнення позовних вимог (а.с.190-191).

11.07.2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті ( а.с.202).

Ухвалою суду від 26.10.2023 року по справі було повернуто зі стадіїї її розгляду по суті до стадії підготовчого провадження (а.с.17-18 т.2).

Ухвалою суду від 10.11.2023 року по цивільній справі було замінено первісного відповідача на належного (а.с.25-26 т.2).

05.12.2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті ( а.с.34 т.2).

Позивачка ОСОБА_1 та її предстаник адвокат Лопухович А.О. на розгляд справи по суті 21.12.2023 року не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали (а.с. 39 т.2).

Відповідачі по справі на її розгляд по суті 21.12.2023 року не з`явилися, про час, дату та місце її розгляду були повідомлені належним чином (а.с. 35,36,37,38).

Керуючись ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідачів, вважаючи на те, що вони були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання.

Дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із дослідженої в судовому засіданні копії договору оренди землі від 14.09. 2015 року встановлено, що ОСОБА_1 , як орендодавець, передала, а ТОВ «Райз Захід» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,96 га (рілля), що розташована на території Хрінницької сільської ради Дубенського району Рівненської області, кадастровий номер 5621485500:02:000:0130. Договір укладено на сім років (а.с. 13-17).

Із змісту наданої до суду позивачем оригіналу додаткової угоди б/н від 12.08.2017 року до договору оренди землі від 14.09.2015 року (а.с. 14) вбачається, що зі згоди ОСОБА_1 , як орендодавця, орендар ТОВ «Райз Захід» передає, а новий орендар ТОВ «Західна агровиробнича компанія», приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди (п.1). Дана угода містить підписи сторін за угодою.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №286511149 від 24.11.2021 року вбачається, що 24.12.2017 року щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,96 га, кадастровий номер 5621485500:02:000:0130 було зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Підставою для державної реєстрації державним реєстратором є вказаний договір оренди землі від 14.09.2015 року та додаткова угода від 12.08.2017 року, укладена між ТзОВ «Райз Захід», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 . Строк дії оренди: 7 років, з правом пролонгації ( а.с.20).

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатівнабути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочинце завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК Українивстановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей46,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.216.24, 6.35-6.39 постанови від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) (ухвалена після подання касаційної скарги у справі, що переглядається) зазначила про таке: «У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним устатті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

За змістом статей76, 102 ЦПК Українивисновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписахглави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Добросовісністьце певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 6статті 3 ЦК України).

У схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium («заборона суперечливої поведінки»), згідно із якою ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

З дослідженого в судовому засіданні висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/103-22/10196-ПЧ від 31.03.2023 року вбачається, що підпис розміщений у розділі «Підписи Сторін за Угодою» між надрукованим словом «Орендодовець» та рукописним прізвищем « ОСОБА_1 » у додатковій угоді № б/н від 12.08.2017 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі від 14.09.2015 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою /а.с. 151-157/.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що додаткову угоду від 12.08. 2017 року до договору оренди землі від 14.09.2015 року вона не підписувала та не уповноважувала інших осіб на їх підписання. Також, вона заперечує факт отримання нею будь-яких пропозицій, щодо укладення додаткової угоди від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та погодження між сторонами істотних умов вказаної додаткової угоди.

Судом також було досліджено відомості щодо виплати орендної плати, в яких зазначено прізвища орендодавців та сума. Навпроти прізвища ОСОБА_1 було вказано суму коштів та підпис який свідчить про отримання позивачкою коштів за оренду ( а.с. 75-82).

Звертаючись до суду з позовом про повернення земельної ділянки, позивач обґрунтовував заявлені позовні вимоги тим, що вона не підписував та не укладала спірну додаткову угоду до договору оренди землі з відповідачем, а тому вважала, що не було її волевиявлення на укладення додаткової угоди.

Такі висновки суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), що виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину відповідно до його істотних умов, пер На спростування доводів позивачки про те, що додаткову угоду до договору оренди землі з ТОВ «Західна агровиробничакомпанія»вона не укладала, відповідач надав до суду докази визнання позивачем факту укладення договору, зокрема докази сплати орендної плати за 2018 рік у сумі 474,15 гривень, 2019 рік 8060,26 гривень, 2020 рік у сумі 8060,26 грн. та 2021 рік 8060,26 гривень готівкою на руки позивачки про що свідчить підпис в графі про отримувача.

Факт підпису у видаткових касових ордерах позивачка не оспорювала та не заперечувала.

Будь-які докази на спростування доводів відповідача про сплату орендної плати за користування земельною ділянкою матеріали позивач до метеріалів справи не долучав.

Очевидно, що дії позивача, яка уклала додаткову угоду, за якими право оренди належної їй земельної ділянки перейшло до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», отримувала орендну плату від цього товариства, а згодом доводить, що вказана додаткова угода є неукладеною, суперечать її попередній поведінці (укладенню додаткових угод та отриманню плати за користування земельними ділянками) і є недобросовісними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Отже, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів відсутність свого волевиявлення на перехід права оренди належної йому земельної ділянки до ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Оскільки презумпцію чинності додаткової угоди від 12.08.2017 року не спростовано, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення із незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16, 205, 215, 216, 317, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 12, 81-84, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (35601, місто Дубно, провулок Центральний, будинок № 1, код ЄДРПОУ 41099127), Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід" ( 35601, місто Дубно провулок Центральний, будинок № 1, код ЄДРПОУ 33246716), державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектор»Дубенської міськоїради Рівненськоїобласті АнтонюкІнни Іванівни ( ЄДРПОУ 13984794, 35600, місто Дубно, вулиця Замкова, будинок № 4 Дубенського району Рівненської області) про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення із незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро МЕЛЬНИК