Постанова

від 19.12.2023 по справі 454/1401/13-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/1401/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.

Провадження № 22-ц/811/1810/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Марко О.Р.,

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференції цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Сокальського районногосуду Львівськоїобласті від19травня 2023року заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду задоволено.

Здійснено поворот виконання рішення Сокальського районного суду Львівськоїобласті від16.11.2015 рокута додатковогорішення Сокальського районного судуЛьвівської областівід 14.01.2016 року по цивільнійсправі №454/1401/13-ц, шляхом повернення ОСОБА_1 стягнутих на користь ОСОБА_3 3700 грн. витрат за проведення криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису, 95 грн. 60 коп. судового збору, 1667грн. витрат направову допомогу.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_3 , просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт покликається на те, що заявником та, як наслідок, судом в оскаржуваній ухвалі допущено помилки в написанні дати додаткового рішення.

Також звертає увагу, що згідно з ч.6 ст.444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнену за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Однак, в оскаржуваній ухвалі не зазначається про те, чи вказані кошти сплачені ОСОБА_1 добровільно, чи їх списано установою банку, чи вилучено державним виконавцем, при тому, що тільки за наявних обставин можливий поворот виконання рішення.

Окрім того, звертає увагу, що 3700 грн. ним було сплачено за проведення експертизи, яка підтвердила фальшивість заповіту його батька, і це визнали суди всіх інстанцій у справі, а в задоволенні позову про визнання недійсним такого заповіту відмовлено не з тієї підстави, що він не підроблений, а з іншої, що, на переконання апелянта, підтверджує правомірність витрат на проведення цієї експертизи і їх стягнення в його користь з відповідача ОСОБА_1 .

Апелянт наголошує, що практика національних судів з цього приводу зводиться до того, що в порядку повороту виконання рішення можна стягнути кошти, які були стягнуті по суті такого рішення згідно вимог про їх стягнення, а не судові витрати, що також свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали.

05.10.2023 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянтів.

Просить врахувати, що стягнення з неї вказаних сум судових витрат підтверджено матеріалами виконавчого провадження та, додатково, відповіддю на адвокатський запит, згідно з якою, кошти були списані із заробітної плати ОСОБА_1 в ході примусового виконання рішення суду.

В судове засідання апеляційного суду інші учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у їхній відсутності.

Заслухавши пояснення сторони ОСОБА_1 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Порядок повороту виконання судового рішення врегульовано статтею 444 ЦПК України.

Так, зокрема, частиною першою статті 444 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

У частині третій статті 444 ЦПК України вказано, що суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (ч.5 ст.444 ЦПК).

У частині шостій статті 444 ЦПК України вказано, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.9 ст.444 ЦПК).

Частиною десятою статті 444 ЦПК України визначено, що заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13- рп/2011, зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, поворот виконання це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Встановлено, що в провадженні суду знаходилась цивільна справа №454/1401/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Сокальська державна нотаріальна контора, Скоморохівська сільська рада, правонаступником якої є Сокальська міська рада Львівської області, ОСОБА_4 , його законний представник ОСОБА_5 , приватний нотаріус Сокальського районного нотаріального округу Сироїд Г.І., про визнання недійсними заповіту та свідоцтв про право на спадщину, скасування державної реєстрації, визнання факту прийняття спадщини, визнання недійсною відмову від частки у спадщині.

Первинним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року у даній справі позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково.

Визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 28.12.1993 року секретарем Скоморохівської сільської ради Сокальського району Гібляк Н.Я. і зареєстрований у реєстрі за №19.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину, видане Сокальською державною нотаріальною конторою ОСОБА_7 13.02.2003 року та зареєстроване в реєстрі за №1-377.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , видане ОСОБА_1 06.05.2010 року та зареєстроване в реєстрі за №1-531.

Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2003 року, яке видане Сокальською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за №1-377.

Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2010 року, яке видане Сокальською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за №1-531.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 3700 грн. за проведення криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису, 95 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Додатковим рішеннямСокальського районногосуду Львівськоїобласті від11березня 2016року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 1667 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_8 відхилено, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог скасовано. Ухвалено нове рішення. Встановлено нікчемність заповіту ОСОБА_9 , посвідченого 31.01.2012 року приватним нотаріусом Сокальського нотаріального округу Сироїд Г.І., зареєстрованого в реєстрі за №317. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 26 травня 2020 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсним заповіт від імені батька ОСОБА_3 ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 28.12.1993 року секретарем Скоморохівської сільської ради Сокальського району Львівської області Гібляк Н.Я. і зареєстрований у реєстрі за №19.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 ОСОБА_6 , видане Сокальською державною нотаріальною конторою ОСОБА_7 13.02.2003 року та зареєстроване в реєстрі за №1-377.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , видане Сокальською державною нотаріальною конторою дочці ОСОБА_1 06.05.2010 року та зареєстроване в реєстрі за №1-531.

Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2003 року, яке видане в Сокальській державній нотаріальній конторі та зареєстроване у реєстрі за №1-377.

Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2010 року, яке видане в Сокальській державній нотаріальній конторі та зареєстроване у реєстрі за №1-531.

Визнано факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу у володіння та управління його спадковим майном.

Визнано факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружиною ОСОБА_9 , шляхом фактичного вступу у володіння та управління його спадковим майном, та факт постійного проживання нею із спадкодавцем ОСОБА_7 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано нікчемним заповіт від імені матері ОСОБА_3 ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений 31.01.2012 року приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу Сироїд Г.І. і зареєстрований в реєстрі за №317.

В інших позовних вимогах відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по сплаті вартості криміналістичної експертизи з дослідження почерку в сумі3700 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 95 грн. 60 коп. та понесені витрати на правову допомогу в сумі 3667 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_3 від позовної вимоги до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_9 із спадкодавцем ОСОБА_7 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 травня 2020 року в частині визнання факту постійного проживання ОСОБА_9 із спадкодавцем ОСОБА_7 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано нечинним. Провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_9 із спадкодавцем ОСОБА_7 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 закрито.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_3 від апеляційної скарги на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 травня 2020 року.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 травня 2020 року у даній справі закрито.

Постановою Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 травня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання факту прийняття ОСОБА_3 та ОСОБА_9 спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном, про визнання нікчемним заповіту від імені ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого 31.01.2012 року приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу Сироїд Г.І. та зареєстрованого у реєстрі за №317, скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року в частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсними заповіту ОСОБА_6 і свідоцтв про право на спадщину, скасування державної реєстрації скасовано, у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

Постанову Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року в частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання нікчемним заповіту ОСОБА_9 змінено, шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Постанову Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року в частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання фактів прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном залишено без змін.

Отже, за наслідками розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанції, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Водночас, встановлено, що на виконання рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року та додаткового рішення цього суду від 11 березня 2016 року, які набрали законної сили 07 червня 2016 року, в межах виконавчих проваджень №52050391, №52049976, відкритих постановами державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області від 15 серпня 2016 року, з примусового виконання виконавчих листів №454/1401/13-ц, виданих Сокальським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3700 грн. витрат за проведення криміналістичної експертизи, 95 грн. 60 коп. сплаченого судового збору та 1667 грн. витрат на правову допомогу, відповідачкою (боржником) ОСОБА_1 були сплачені вказані суми на користь позивача (стягувача) ОСОБА_3 , шляхом стягнення з доходу боржника на депозитний рахунок Сокальського районного відділу ДВС та перерахування на рахунок стягувача, про що зазначено в постановах державного виконавця від 31 травня 2017 року та 27 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження.

Факт стягнення вказаних у виконавчих листах сум із доходу боржника додатково підтверджено довідкою Комунальної установи «ЦОЗО» СМР ЛО за місцем праці боржника ОСОБА_1 (а.с.205, 207, 208 т.7).

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 виконала рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї на користь позивача ОСОБА_3 судових витрат до його скасування судом касаційної інстанції.

Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що рішення суду в частині стягнення судових витрат виконане відповідачкою ОСОБА_1 до його скасування судом касаційної інстанції, а за наслідками нового розгляду справи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі, і сплата відповідачкою ОСОБА_1 вказаних сум підтверджена документально, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для застосування повороту виконання рішення у вказаній частині.

Посилання апелянта на допущення судом першої інстанції помилок в оскаржуваній ухвалі не є підставою для скасування такої, оскільки для вирішення питання про виправлення помилок та описок в судовому рішенні процесуальним законом встановлено інший порядок.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 28 грудня 2023 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич