Рішення

від 14.11.2007 по справі 9/276-07-7905

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/276-07-7905

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2007 р.Справа  № 9/276-07-7905

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо»

До відповідача:  Державного підприємства „Одеська залізниця”

Про  стягнення 1967,63  грн.                                                                                    

                                                                                                                        Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: Шевченко Г.А. дов. №б/н від 19.10.2007р.

Від відповідача:  не з'явився .  

СУТЬ СПОРУ:  Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця” нестачі вантажу по накладній № 48336869 від 13.10.2006р., що складає 1967,63  грн.

          Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві.

           У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.10.2007 р. по 14.11.2007 р. в порядку ст.77 ГПК України.     

                Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

          ВСТАНОВИВ:          

Згідно накладної №48336869 від 13.10.2006р., яка є відповідно до Статуту залізниць України договором перевезення вантажу, відповідач був зобов'язаний доставити довірений ЗАТ ЦОФ „Донецька” (відправником) вантаж (антрацит сорту АМ 13-25 мм, бруто –87000 кг, тара –22000 кг, нетто –65000 кг).до пункту призначення –станція Кам'яний Міст, Одеської залізниці, та видати його уповноваженій особі одержувача –ТОВ„ТПК „Николаевоблтопливо”.

Позивач вважає, що відповідач не виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором в повному обсязі, так як він доставив позивачу  антрацит сорту АМ 13-25 мм, бруто – 83100 кг, тара –22000 кг, нетто –61100 кг. Тобто нестача вантажу складає 3900 кг, що підтверджується комерційним актом БК №044568*1096/1 від 16.10.2006р.

Відповідно до п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Таким  чином, комерційний акт БК №044568*1096/1від 16.10.2006р., який складено згідно приписів діючого законодавства та підписано прийомоздавцем, начальником станції Знаменка та заступником дорожньої служби, в якому засвідчено факт нестачі є підставою для матеріальної відповідальності.

Крім того, згідно п.110 Статут залізниць України, залізниця   несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

У комерційному акті БК 044568*1096/1 від 16.10.2006р. відображено явно виражені ознаки втрати вантажу. Вагон технічно справний, люки та двері зачинені. Течі вантажу немає. Згідно п. 4   (заяви і відмітки відправника) накладної №48336869 вантаж маркірований вапняним розчином. Праворуч по ходу потягу є поглиблення на 1,2 люками довжиною 3000мм, шириною 1000мм, поглиблення 100мм, на 4 люком –1200х1000х400 мм, на 6,7  люками - 3000х500х400мм. Ліворуч по ходу потягу:  над 6,7  люками 2500х1000х250 мм.

Тобто, на думку позивача, вищевикладені обставини засвідчують втрату вантажу під час перевезення.

Технічні умови згідно розділу 2, параграфів 3,5 глави І відправником були дотримані, про що свідчить накладна №48336869 від 13.10.2006р.

Згідно ст. 32 Статуту залізниць та Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу п.п.5.6, відправник підготував вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснив навантаження з виконанням Технічних умов.

Таким чином, відправник виконав свої зобов'язання і те, що залізниця прийняла вантаж до перевезення, згідно даних вказаних відправником у документах, без контрольної перевірки маси вантажу не звільняє її від відповідальності за нестачу вантажу.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за зберігання вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві. Перевізник відповідає за нестачу прийнятого до перевезення вантажу в розмірі фактичної шкоди.  

Таким чином, на думку позивача на відповідача, згідно чинного законодавства покладено обов'язок відшкодувати нестачу прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, так як він несе відповідальність за збереження ватажу з моменту його прийняття до перевезення та до моменту видачі одержувачеві.

Позивачем розрахована вартість недостачі, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка склала 1967,63 грн.

Відповідач Одеська залізниця позовні вимоги не визнає на підставі того, що згідно ст.111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, якщо немає ознак втрати та був завантажений засобами відправника, без участі залізниці.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем при зазначені ціни позову не було враховано граничне розходження у визначенні маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Таким чином, з відрахуванням природної втрати та граничного розходження у визначенні маси вантажу 2% від 652000 кг( так як вантаж було завантажено у вологому стані) –1300 кг.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог  в частині з огляду на наступне.  

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з  моменту  прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе,  що  втрата,  нестача,  псування  або  пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за  втрату,  нестачу,  псування  або пошкодження  прийнятих  до  перевезення вантажу,  багажу,  пошти у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Як вбачається із наявних матеріалів справи вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3, 5 Технічних умов правильно. Вантаж маркіровано вапняним розчином.

Згідно пункту 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту України від 31.01.2004 р. N 54, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.09.2005 р. N 540  при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).

В комерційному акті серії БК 044568*1096/1 від 16.10.2006р. відображено явно виражені ознаки втрати вантажу. Вагон технічно справний, люки та двері зачинені. Течі вантажу немає. Згідно п. 4 (заяви і відмітки відправника) накладної №48336869 вантаж маркірований вапняним розчином. Праворуч по ходу потягу є поглиблення на 1,2 люками довжиною 3000мм, шириною 1000мм, поглиблення 100мм, на 4 люком –1200х1000х400 мм, на 6,7  люками - 3000х500х400мм. Ліворуч по ходу потягу:  над 6,7  люками 2500х1000х250 мм.

Наявність поглиблень при транспортуванні та пошкодження маркування, свідчить про можливу виїмку вугілля в ході слідування вантажу.

Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж вугілля сорту АМ у кількості 65000 кг, розміщеного і закріпленого згідно з параграфами 3, 5 Технічних умов правильно. Маркування здійснено вапном. При відвантажені виявлено недостачу у розмірі 3900 кг. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Згідно ст.113 СЗУ - за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

З залізничної накладної № 48336869, та комерційного акту серії БК 044568*1096/1 від 16.10.2006р.  вбачається, що відправником вантажу було нанесено захисне маркування (вапно) для забезпечення збереження вугілля.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Однак, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснено Позивачем невірно.

Так, згідно ст. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати якщо  різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів маса яких у наслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма нестачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.   

Таким чином, з урахуванням природної втрати та граничного розходження у визначенні маси вантажу 2% від 65 000 кг (так як вантаж було завантажено у вологому стані) –1300кг.: нестача складає 2600 кг, за ціною 341,75 грн. –за 1 т =888,55 грн., з урахуванням ПДВ –177,71 грн. Разом становить 1066,26 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1066,26.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,

           Керуючись ст.ст. 44, 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65023 м. Одеса вул. Пантелеймонівська, 19) на користь Товариства з обмежено відповідальністю  „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо»(54001 м. Миколаїв вул. Потьомкінська, 44-а, код 32997495, р/р 26002129800083 МФ ВАТ „Кредитором” МФО 326007) нестачу вантажу в сумі 1066 /одна тисяча шістсот шість/ грн. 26 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 /сто дві/ грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в  сумі  118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення підписано 22 листопада 2007 р.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

                   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.