Рішення

від 28.11.2023 по справі 522/5362/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/5362/17 Провадження №2-а/522/39/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Приморський районний суд м. Одеси:

у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря Лахматової С.В.,

представника відповідача Голуб А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу запозовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Приватне підприємство «Південна Пальміра», товариство зобмеженою відповідальністю«Мастер груп» про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017 до Приморськогорайонного судум.Одеси надійшлапозовна заяваОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа ЧП «Южная Пальмира» в якій просила:визнати протиправним та скасувати рішення № 1095-VII від 21.09.2016 «Про затвердження детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі».

Позовна заява обґрунтована тим, що Одеською міською радою порушена процедура прийняття оскаржуваного рішення, оскільки не були проведені громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості не відповідає вимогам законодавства, порушені права позивача на подання пропозицій та на участь у громадських слуханнях; спірний детальний план території не відповідає державним будівельним нормативам щодо планування і забудови міських і сільських поселень ДБН 360-92 та державним санітарним правилам планування забудови населених пунктів ДСП 73-96, оскільки передбачає будівництво 4-х полосної магістралі районного значення регульованого руху, яка проходитиме у безпосередній близькості до житлового будинку, у якому мешкає позивач (на відстані 4-х метрів замість передбачених чинним законодавством 100 метрів захисної смуги для першої категорії доріг), а також спірною містобудівною документацією запропоновано в порушення зазначених нормативів багаторазово збільшити акустичне забруднення території. Крім того, позивачем зазначено, що під час розробки детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі не була проведена стратегічна екологічна оцінка даної містобудівної документації; детальний план території суперечить генеральному плану м. Одеси та плану зонування території м.Одеси.

Ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси Шенцева О.П.від 22березня 2017року відкритопровадження поадміністративній справіза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 17).

03.07.2017 на адресу суду від позивачки надійшли додаткові пояснення до позову, відповідно до яких зазначила, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури його прийняття та з порушенням права на участь громадськості у процесі прийняття рішень. Такі дії відповідача є протиправними, порушують права позивача на участь у процесі прийняття рішень, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, права на участь у місцевому самоврядуванні, а тому оскаржуване рішення Одеської міської ради підлягає скасуванню. Окрім того, відповідач прийняв оскаржуване рішення з порушенням міжнародних норм, які є частиною національного законодавства України. Оскаржуване рішення суперечить чинним санітарно-епідеміологічним нормам, порушує право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (т. 1 а.с. 31 - 33).

Ухвалою суду від 03.07.2017, без виходу до нарадчої кімнати, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (т. 1 а.с. 103 - 104).

13.09.2017на адресусуду відпозивачки надійшлидодаткові поясненнядо позову,відповідно дояких зазначила,що повідомленняпро початокпроцедури розглядупропозицій громадськостібуло відсутнє,так яку повідомлені,що булопоміщено навебсайті Одеськоїміської радита вгазеті «Одесскийвестник» 23.07.2016не містиласяінформація щододвох естакаднихдоріг повул.Проектна таМиколаївська дорога.Таким чиномвідповідач ввівв омануі дезінформувавгромадськість.Зазначила,що Детальнийплан територіїу межахвулиці Штильової,Миколаївської дороги,вулиці Красноїта залізниціу м.Одесі іза змістомі заумовами територіїє складноюінформацією якапотребує значноїпояснювальної роботиз використаннямповного спектруінформаційних заходів,а саме: презентації, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції, що і передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (т. 1 а.с. 106).

06.11.2017 на адресу суду від позивачки надійшли додаткові пояснення до позову в яких зокрема зазначила, що оскаржуване рішення суперечить чинним державним будівельним та санітарно-епідеміологічним нормам, порушує право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (т. 1 а.с. 184).

Від представника відповідача Одеської міської ради Стефановської О.А. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення спірного детального плану території проведені у відповідності до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості містить повну інформацію, передбачену законодавством. Зазначила, що позивачка взагалі не зверталася з жодним зауваженням чи пропозицією щодо розроблюваного детального плану території до відповідного уповноваженого на розгляд органу, що також підтверджує необґрунтованість тверджень позивачки про порушення міською радої її прав прийняттям оскаржуваного рішення за відсутності, на думку позивачки, проведення громадських слухань. Крім того, відповідачем зазначено, що до спірних правовідносин під час реалізації положень детального плану території можуть бути застосовані норми Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 року № 1095-VII «Про затвердження детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі» не порушує прав позивача, оскільки його прийнято міською радою на виконання обов`язку, покладеного законодавцем, щодо реалізації регулювання планування територій, а зміст спірного детального плану території обумовлений врахуванням інтересів територіальної громади міста, яка проживає на території розроблюваної містобудівної документації, в цілому, а не окремих фізичних осіб (т. 1 а.с. 200 - 211).

23.04.2018 на адресу суду від позивачки надійшли додаткові пояснення до позову, відповідно до яких зазначила, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури його прийняття та з порушенням права на участь громадськості у процесі прийняття рішень та з порушенням міжнародних норм. Позивач вважає, що було порушено її майнові права, право на безпечне для життя та здоров`я довкілля. Спірний детальний план території не відповідає державним будівельним нормативам ДБН 360-92 Містобудування Планування і забудова міських і сільських поселень та державним санітарним правилам планування забудови населених пунктів ДСП 73-96. Також детальний план території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі не відповідає та не узгоджується із генеральним планом та планом зонування території міста Одеси. Окрім того, детальний план території, затверджений оскаржуваним рішенням, повинен був пройти процедуру стратегічної екологічної оцінки перед його затвердженням, відповідно до положень міжнародного Протоколу про Стратегічну екологічну оцінку, що був ратифікований Україною 2 грудня 2015 року та є складовою частиною українського законодавства з березня 2016 року. Водночас оскаржуване рішення було прийняте попри відсутність висновку з СЕО, що є порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та підставою для його скасування (т. 1 а.с. 220 - 229).

23.04.2018 та 24.04.2018 на адресу суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якому зокрема зазначила, що відповідач прийняв оскаржуване рішення без врахування усіх обставин, без дотримання балансу між несприятливими наслідками та вигодами від прийнятого рішення, з порушенням прав позивача та мешканців на безпечне для життя та здоров`я довкілля, майнових прав останніх та з порушенням права на участь у процесі прийняття рішень. Отже, таке оскаржуване рішення підлягає скасуванню (т. 1 а.с. 233 - 236).

25.04.2018 на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення до позову, відповідно до яких детальний план території, який затверджений оскаржуваним рішенням, передбачає будівництво дороги на частині прибудинкової території ОСББ «Морський бриз 307». Оскаржуване рішення передбачає будівництво дороги з порушенням санітарно-захисної зони. Детальний план території порушує не лише майнові права позивача, але й права інших мешканців та співвласників багатоквартирного будинку, а також порушує право позивача та мешканців ОСББ «Морський бриз 307» на безпечне для життя та здоров`я довкілля. Детальний план території, затверджений оскаржуваним рішенням може призвести до нової, більш масштабної катастрофи, так як грубо порушує Державні будівельні нормативам ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та Державним санітарним правилам планування забудови населених пунктів ДСП 73-96 (т. 1 а.с. 243 - 245).

Від представника відповідача Одеської міської ради Стефановської О.А. на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зокрема зазначила що твердження позивача про порушення прав будь-яких осіб на участь у громадських слуханнях не відповідають дійсним обставинам справи, а управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради дотримано встановлений законодавством порядок проведення відповідних громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення оскаржуваного детального плану території. Отже, враховуючи додержання вимог законодавства про містобудівну діяльність в частині відповідних громадських слухань, процедура прийняття оскаржуваного рішення була повністю дотримана, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову. Також наголосила на тому, що планування території здійснюється стосовно цілого кварталу, району, мікрорайону, а не щодо окремих об`єктів нерухомого майна, земельних ділянок, у зв`язку з чим приналежність окремих об`єктів нерухомості, земельних ділянок певним особам жодним чином не спростовує потребу у плануванні відповідної території в цілому. При цьому, розроблення та затвердження детального плану території, змін до нього не має своїм правовим наслідком припинення або будь-якого обмеження права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у відповідній території. Оскаржуване рішення не порушує прав власників нерухомого майна, розміщених у межах відповідної території, у зв`язку з чим доводи позивача про імовірне порушення її прав внаслідок прийняття спірного рішення є безпідставними (т. 1 а.с. 246 - 251).

Також, 20.11.2018 від представника відповідача Одеської міської ради Стефановської О.А. на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зокрема звернула увагу на висновки Верховного Суду, викладені ним у постанові від 19.09.2018 у справі № 463/1230/16-а, відповідно до яких громадські слухання відбуваються з метою врахування громадських інтересів при розробленні містобудівної документації і вважаються належно організованими за наступних умов: оприлюднено інформацію про початок процедури розгляду та врахування позицій громадськості у відповідному проекті із вказівкою на строк для подання таких пропозицій особами, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Тобто,врахування громадськихінтересів прирозробленні проектівмістобудівної документаціїє результатомдвостороннього процесу.За відсутностіфакту реалізаціїгромадськістю свогоправа наподання пропозиційдо містобудівноїдокументації упередбаченому закономпорядку,у органумісцевого самоврядуваннявідсутній обов`язокїх розглядута,відповідно,врахування.З основногокреслення Генеральногоплану м.Одеси,моделі перспективногорозвитку міста,схеми міськогота зовнішньоготранспорту,схеми вулично-дорожньогоруху Генеральногоплану м.Одеси вбачається,що вказаноюмістобудівною документацієюпередбачено створеннямагістралірайонного значення регульованого руху за спірною адресою, що спростовує доводи позивача щодо того, що спірний детальний план території суперечить Генеральному плану м. Одеси. Також зазначила, що оскаржуване рішення Одеської міської ради прийнято раніше, ніж затверджений План зонування території м. Одеси, що вказує на необґрунтованість тверджень позивача щодо того, що спірний детальний план території не відповідає положенням Плану зонування території м. Одеси. Водночас, зі схеми зонування Суворовського адміністративного району вбачається, що Планом зонування території м.Одеси передбачено створена магістралі районного значення регульованого руху за спірною адресою (т. 2 а.с. 23 - 35).

Рішенням Приморськогорайонного судум.Одесивід 21листопада 2018рокувідмовлено узадоволенні адміністративногопозову ОСОБА_1 . (т. 2 а.с. 39 46).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06березня 2019року апеляційнускаргу ОСОБА_1 залишенобез задоволення,а рішенняПриморського районногосуду м.Одеси від21листопада 2018року без змін (т. 2 а.с. 118 -122).

Постановою Верховного Суду від 26 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Приватне підприємство «Південна Пальміра», про визнання протиправним та скасування рішення направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В мотивувальнійчастині постановисуду зазначено:«суд першоїінстанції неврахував юридичноїприроди спірногорішення Одеськоїміської ради,й недотримався особливоїпроцедури розглядусправ щодооскарження нормативно-правовихактів органівмісцевого самоврядування,зокрема,не зобов`язуваввідповідача опублікуватиоголошення провідкриття провадженняу справіу виданні,у якомуцей актбув абомав бутиофіційно оприлюднений,унаслідок чоготаке оголошенняфактично опублікованене було.» (т. 2 а.с. 195 -203).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа за позовом ОСОБА_1 надійшла в провадження судді Ковтун Ю.І.

Ухвалою Судді Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І. від 19квітня 2021рокуцивільну справу за позовом ОСОБА_1 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано Одеську міську ради, відповідно до частини четвертоїстатті 264 КАС України, опублікувати оголошення про оскарженнярішення Одеської міської ради від 21 вересня 2016 року№ 1095-VIІ «Про затвердження детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м.Одесі»у виданні, в якому це розпорядження було або мало бути офіційно оприлюднене. (т. 3 а.с. 3-4).

Оголошення про відкриття провадження у справі № 522/5362/17 про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради від 21 вересня 2016 року № 1095-VIІ «Про затвердження детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі» оприлюднено в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження «Наш город» від 07.05.2021 № 5 (912) (т. 3 а.с.25)

20.07.2021 від представника відповідача Одеської міської ради Голуб А.С. на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідно до яких зазначив, що з метою створення сприятливих умов життєдіяльності мешканців міста шляхом належного планування забудови його території Одеською міською радою було прийнято рішення від 21.09.2016 року № 1095-VIІ, яким затверджено детальний план території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі. З урахуванням того, що станом на вересень 2016 року рішення про затвердження плану зонування міста Одеси ще не було прийнято, оскаржуване рішення булої прийнято саме Одеською міською радою. Одеська міська рада вважає, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 року № 1095-VIІ є законним, прийнятим у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням усіх критеріїв, визначених ч. 2 КАС України. Твердження позивача щодо невідповідності змісту повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті спірної містобудівної документації вимогам пункту 5 Порядку не відповідають дійсним обставинам справи, адже Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради розміщено повідомлення із зазначенням усієї необхідної інформації, передбаченої пунктом 5 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Зазначила про необґрунтованість доводів ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваного рішення Одеської міської ради у зв`язку з не проведенням стратегічної екологічної оцінки щодо спірного детального плану території, оскільки така оцінка не мала проводитись відповідно до приписів чинного на момент прийняття рішення законодавства, а тому вказані доводи позивача підлягають відхиленню. Оскаржуваним рішенням міської ради забезпечено реалізацію регламентованих законодавством обов`язку органу місцевого самоврядування щодо забезпечення довгострокового планування території. Жодні права та інтереси позивача таким рішенням не порушуються (т. 3 а.с.57 - 75).

19.08.2021 на адресу суду від позивачки надійшли додаткові пояснення до позову, відповідно до яких зазначила, що громадські слухання не проводились, а позивач відповідно була позбавлена можливості прийняти участь у обговореннях. Таким чином, оскаржене рішення прийняте з порушенням права на участь громадськості у процесі прийняття рішень та підлягає скасуванню. В детальному плані території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі, повністю відсутня санітарно захисна смуга дороги, передбачена чинним законодавством. Тобто план зонування території передбачає облаштування санітарно захисної смуги дороги і відповідає чинному законодавству, а детальний план території не відповідає та грубо порушує державні будівельні норми і правила та Державні санітарні правила планування забудови населених пунктів ДСП 173-96 (т. 3 а.с.90 - 94).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року задоволено клопотання представника відповідача Одеської міськоїради Голуб А.С. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер груп» (т. 3 а.с.206 - 209).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2022 року закрито підготовче засідання по адміністративній справі тапризначеносправу до судового розгляду по суті (т. 3 а.с.224).

На адресу суду від позивачки надійшли письмові пояснення від 15.09.2023, відповідно до яких зазначила, що ні Державні будівельні нормативи ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, ні Державні санітарні правила планування забудови населених пунктів ДСП 73-96, та жодний з інший державних стандартів не передбачають будівництво естакадних доріг без санітарно захисних смуг, впритул, з 0 відстанню до стін багатоквартирних житлових будинків, як це відображено на всіх схемах «Детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі». ТОВ «Мастер-груп» приховує інформацію, що на грунтах 4-ої категорії за сейсмічними властивостями, відповідно до цих же ДБН 1.1- 12:2014, взагалі не допускається багатоповерхова житлова забудова, а також будівництво об`єктів з постійним або тимчасовим перебуванням в них 50 або більше осіб. На цих майданчиках допускається розташування загальноміської зони відпочинку, зелених зон, тощо (т. 4 а.с.48 - 53).

У судовому засіданні позивачка, яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу «https://vkz.court.gov.ua», позов підтримала та просила його задовольнити. В останнє судове засідання позивачка на зв`язок не вийшла, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Представник відповідача Одеської міської ради у судовому засіданні позов не визнала та просила у задоволенні позову відмовити.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.09.2016 Одеською міською радою прийнято рішення № 1095-VIІ «Про затвердження детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі» (т. 1 а.с. 117 ).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Таким чином планування територій м. Одеси, що, в тому числі, передбачає вирішення питань розробки детальних планів територій в межах м. Одеси, проектів внесення змін до них, затвердження детальних планів територій в межах м. Одеси, чинним законодавством віднесено до компетенції Одеської міської ради та її виконавчих органів, на які законом покладено обов`язок щодо реалізації регулювання планування територій.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-VI затверджено генеральний план м. Одеси.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України«Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України«Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України«Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 6 ст. 19 Закону України«Про регулювання містобудівної діяльності»).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 затверджено Порядок розроблення містобудівної документації, розділ ІV якого регламентує порядок розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.

Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з п. 4.8. Порядку детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

З вищевикладених положень законодавства вбачається, що саме міська рада наділена повноваженнями щодо прийняття рішень про розробку та затвердження детальних планів територій у межах міста, приймаючи які реалізує покладений на неї обов`язок щодо планування територій на місцевому рівні. При цьому, чинним законодавством України не встановлено вимог щодо необхідності узгодження прийняття рішення про розробку детального плану території, змін до нього, рішення про затвердження детального плану території з будь-ким, в тому числі із власниками об`єктів нерухомого майна, розташованого в межах відповідної території.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Згідно з ч. 11 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4.9 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року № 290, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою КМУ від 25.05.2011 року № 555.

Так, пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має міститиінформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

20.07.2016року наофіційному веб-сайтіОдеської міськоїрадирозміщено повідомленняуправління архітектурита містобудуванняОдеської міськоїради пропроведення громадськихслухань щододетального планутериторії умежах вулицьШтильової,Миколаївської дороги,вулиці Красноїта залізниціу м.Одесі(т. 1 а.с. 212).

У повідомленні зазначено, що детальний план території розроблений на підставі рішення Одеської міської ради від 16.03.2016 № 445-VII та зазначено, що, згідно із зазначеним рішенням замовником на розробку містобудівної документації визначено управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, інвестором приватне підприємство «Південна Пальміра». Проектна організація - ТОВ «Майстер груп».

Дослідивши вказане повідомлення, суд вважає, що воно містило достатню кількість інформації для отримання загального уявлення про зміст та характер розроблюваного проекту містобудівної документації, зазначено інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації та основні техніко-економічні показники, зокрема, графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації.

Крім того, вказане повідомлення містило інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації. Також зазначено, що матеріали проекту детального плану відповідної території представлено в холі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, у період з 20 липня по 03 серпня 2016 року, а також в електронному вигляді на офіційному сайті Одеської міської ради.

Відповідно до п. 5 Порядку у повідомленні зазначено посадову особу, відповідальну за організацію розгляду пропозицій, а саме заступник начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради Касімов М.М.

За викладених обставин, суд доходить висновку що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті спірної містобудівної документації відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Щодо проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення відповідної містобудівної документації, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11 Порядку пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дозволяє дійти висновку, що громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні передбачають подання громадянами пропозицій у письмовому вигляді із обов`язковим зазначенням певної інформації, а також розгляд такої письмової пропозиції та врахування або обґрунтована відмова у врахуванні розробником і замовником проектів містобудівної документації.

Так, з аналізу положень Порядку вбачається, що громадські слухання фактично становлять собою процедуру оприлюднення розробленої містобудівної документації, отримання пропозицій та зауважень у письмовому вигляді від конкретно визначеної категорії осіб та розгляд таких пропозицій та зауважень.

Втім, зазначеним Порядком не передбачено процедури голосування учасників громадського слухання з приводу погодження проектів містобудівної документації, голосування з інших питань, прийняття рекомендацій, вчинення інших дій. Відтак, відсутність рішень, прийнятих за результатами такого голосування, не є достатньою підставою для визнання громадських слухань такими, що проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Громадські слухання відбуваються з метою врахування громадських інтересів при розробленні містобудівної документації і вважаються належно організованими за наступних умов: оприлюднено інформацію про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у відповідному проекті із вказівкою на строк для подання таких пропозицій особами, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Між тим, варто зазначити, що врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу, а тому за відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

Враховуючи встановлений факт неподання позивачкою своїх пропозицій та заперечень до відповідної містобудівної документації, суд вважає, що процес проведення спірних громадських слухань не порушив її прав.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а.

Щодо посилання позивачки на те, що під час розробки детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі не була проведена стратегічна екологічна оцінка даної містобудівної документації, суд зазначає наступне.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», яким регулюються відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та дія якого поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, прийнятий 20.03.2018 року та набрав чинності 12.04.2018 року.

Згідно з пп. 5 п. 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» внесені зміни доЗакону України«Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема,статтю 2вирішено доповнитичастиною четвертою, відповідно до якоїмістобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

З вищевикладеного вбачається, що на момент прийняття міською радою оскаржуваного рішення у вересні 2016 року про затвердження спірного детального плану території, вказана містобудівна документація не підлягала стратегічній екологічній оцінці, тому суд не вбачає порушень вимог законодавства, пов`язаних із не проведенням стратегічної екологічної оцінки щодо спірного детального плану території.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивачки на Протокол про стратегічну екологічну оцінку, прийнятий до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, що ратифікований Законом України «Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє» від 01 липня 2015 року, з огляду на наступне.

Так, п. 2 ст. 4 Протоколу передбачає, що стратегічна екологічна оцінка проводиться стосовно планів і програм, які готуються для сільського господарства, лісового господарства, рибальства, енергетики, промисловості, зокрема гірничодобувної, транспорту, регіонального розвитку, утилізації відходів, водного господарства, зв`язку, туризму, планування розвитку міських та сільських районів або землекористування, і тих, які встановлюють структуру для згоди стосовно майбутнього розвитку проектів, перелічених у додатку І, та будь-яких інших проектів, перелічених у додатку II, що згідно з національним законодавством вимагає оцінки впливу на навколишнє середовище.

Пунктом 4 вказаної статті встановлено, що стосовно планів і програм, які згадані в пункті 2 й визначають використання невеличких територій на місцевому рівні, а також стосовно незначних змін планів і програм, зазначених у пункті 2, стратегічна екологічна оцінка проводиться лише коли Сторона приймає таке рішення згідно з пунктом 1 статті 5.

В даному випадку, положеннями вказаного Протоколу передбачено можливість не проводити стратегічну екологічну оцінку стосовно планів і програм, які визначають використання невеличких територій на місцевому рівні, з урахуванням певних критеріїв ризиків.

Більш того, суд вважає, що саме положеннями Закону України«Про стратегічну екологічну оцінку» врегульовано порядок проведення стратегічної екологічної оцінки в Україні, зобов`язання з проведення якої прийнято при ратифікації Протоколу про стратегічну екологічну оцінку.

Стосовно посилань позивачки на те, що детальний план території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі не відповідає та не узгоджується із генеральним планом та планом зонування території міста Одеси суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що спірний детальний план території, затверджений рішенням Одеської міської ради від 21.09.2016 № 1095-VIІ відповідає генеральному плану м. Одеси, оскільки з викопіювання з генерального плану м. Одеси вбачається, що вказаною містобудівною документацією передбачено створення магістралі районного значення регульованого руху за спірною адресою, що спростовує доводи позивача щодо того, що спірний детальний план території суперечить генеральному плану м. Одеси у цій частині.

З вищевикладеного вбачається, що передбачене детальним планом території створення магістралі не суперечить визначеному у чинному генеральному плані м. Одеси використанню територій, що відповідає вимогамстатті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Щодо доводів позивачки про недотримання при розроблені детального плану території приписів державних будівельних норм та державних санітарних правил, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на відсутність в матеріалах справи жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Також суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про неврахування при затвердженні детального плану території існуючої ситуації з акустичним режимом, оскільки такі спростовуються п. 4.1.9 Пояснювальної записки до детального плану території у межах вулиць Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі.

Доводи позивачки про порушення оскаржуваним рішенням її майнових прав, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Суд погоджується з твердженнями сторони відповідача, що розроблення та затвердження детального плану території не має наслідком припинення або будь-якого обмеження права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на відповідній території, у зв`язку з чим доводи позивача про імовірне порушення її прав внаслідок прийняття спірного рішення є необґрунтованими.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зіст. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Приватне підприємство «Південна Пальміра», товариство зобмеженою відповідальністю«Мастер груп» про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 28 грудня 2023 року.

Суддя Ю.І.Ковтун