Справа № 441/2342/21 Головуючий у 1 інстанції: Ференц О.І.
Провадження № 22-ц/811/2859/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Суди В.І.
з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
представника Релігійної громадиримсько-католицькоїцеркви всмт.Великий ЛюбіньГородоцького районуЛьвівської області ДубінінаР.В.
розглянувши у відкритомусудовому засіданнів містіЛьвовіцивільнусправу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
в жовтні 2021 року Релігійна громада римсько-католицької церкви в с.м.т. Великий Любінь Городоцького району Львівської області звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за участю служби у справах дітей Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Великолюбінська селищна рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_17 про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено.
Провадження у цивільній справі за позовом Релігійної громади римсько-католицької церкви в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за участю служби у справах дітей Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Великолюбінська селищна рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Повернуто Релігійній громаді римсько-католицької церкви в смт. Великий Любінь Львівського району Львівської області сплачену суму судового збору в розмірі 27 240 грн. відповідно до квитанцій про сплату № 69429 від 20.10.2021 року та № 17715 від 28.10.2021 року.
Ухвалу судуоскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,в апеляційнійскарзі зазначає,що судпершої інстанціїдійшов допомилкового висновкупро те,що оскільки усі відповідачі зняті з реєстраційного обліку місця проживання в позасудовому порядку у зв`язку із змінами в законодавстві України, відтак у справі перестав існувати предмет спору, який існував на час звернення до суду, а тому провадження у справі підлягає закриттю. Вказує, що предметом позову у даній справі є визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, підстава позову те, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Вважає, що поданий представником позивача лист про те, що усі відповідачі зняті з реєстраційного обліку місця проживання жодним чином не змінює та не впливає на предмет спору згідно заявлених позивачем підстав. Вказує, що зміна судом першої інстанції предмету позову на стадії розгляду справи по суті за усною заявою про це позивача є порушенням норм процесуального законодавства та виходом за межі позовних вимог, внаслідок чого відбулось безпідставне закриття провадження у справі, а відповідачі втратили право на справедливий суд.
Зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі № 522/8782/16-ц, якщо предмет спору відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Таким чином, з урахуванням практики Верховного Суду, вважає, що оскільки даний позов був поданий позивачем 20.10.2021 року, а за твердженням представника позивача мети позову було досягнуто 26.04.2023 року внаслідок ніби - то зняття всіх без винятку відповідачів з реєстрації в квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , отже на момент подачі позову спір існував, то суд позбавлений процесуальної можливості закрити провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Стверджує, що незважаючи на позасудове незаконне зняття ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із зареєстрованого місця проживання у квартирі АДРЕСА_5 , спір між ними та позивачем щодо законності та правомірності зняття їх з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою продовжує існувати, у зв`язку з чим між сторонами залишились неврегульовані питання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника Релігійної громади римсько- католицької церкви в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області Дубініна Р.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Закриваючи провадженняу справісуд першоїінстанції виходивз того,що усі відповідачі зняті з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 в позасудовому порядку у зв`язку із змінами в законодавстві України, а відтак у справі перестав існувати предмет спору, який існував на час звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2021 року релігійна громада римсько-католицької церкви в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за участю служби у справах дітей Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Великолюбінська селищна рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями.
В травні 2023 року представник позивача подав до суду клопотанням про закриття провадження у справі з підстав, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
На підтвердження доводів клопотання представником позивача долучено лист Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області № 06-14/19 від 01.05.2023 року, яким підтверджується зняття із зареєстрованого місця проживання мешканців квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , що на його думку, вказує на відсутність предмету спору у даній справі у зв`язку з його позасудовим врегулюванням.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Підстави закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Вищезазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20, провадження № 61-3438 сво 21.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами вирішений в позасудовому порядку, а отже предмет спору у справі відсутній.
Зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що релігійна громада римсько-католицької церкви в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області, з посиланням на ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилими приміщеннями, а саме, квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилими приміщеннями, позивач покликається на те, що є власником будинку АДРЕСА_1 , відповідачі, які зареєстровані за вказаною адресою, відмовляються укладати договори найму житла, зніматися з реєстрації місця проживання за цією адресою не бажають, наведене є підставою для визнання осіб такими, що втратили право на користування жилими приміщеннями.
Тобто, позовними вимогами позивача є визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилими приміщеннями, а саме, квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , власником якого є релігійна громада римсько-католицької церкви в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області.
Такої матеріально правової вимоги, як зняття з реєстрації місця проживання відповідачів у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , релігійна громада римсько-католицької церкви в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області, не заявляла і з такою позовною вимогою до відповідачів не зверталася.
Клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом другим частиною першою статті 255 ЦПК з підстав відсутності предмету спору, позивач обґрунтовує тим, що відповідачі зняті з реєстрації місця проживання у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , що підтверджується листом Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області № 06-14/19 від 01.05.2023 року.
Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач не заявляв позовної вимоги про зняття з реєстрації місця проживання відповідачів у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , предметом даного спору є визнання відповідачів втратившими право на житло.
Зняття з реєстрації місця проживання відповідачів в позасудовому порядку не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір з приводу визнання їх втратившими право на житло та жодним чином не змінює та не впливає на предмет спору.
Оскарження ОСОБА_1 ухвали про закриття провадження у справі доводить те, що вона не погодилася із закриттям провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, що також свідчить про те, що спір між сторонами не вирішений.
Чинне законодавство передбачає ряд процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, укладення мирової угоди тощо.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , не погодившись зі зняттям їх з реєстрації місця проживання, звернулися до суду з позовом про визнання протиправними дій Великолюбінської селищної ради, як органу реєстрації, щодо зняття ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а саме, квартири АДРЕСА_5 та зобов`язання скасувати відповідні реєстраційні дії.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при закритті провадження, не врахував, що незважаючи на позасудове зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_5 , спір між сторонами продовжує існувати, у зв`язку з чим між ними залишились неврегульовані питання.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
У справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 28 грудня 2023 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2023 |
Оприлюднено | 01.01.2024 |
Номер документу | 116050736 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні