Рішення

від 29.12.2023 по справі 200/342/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2023 року Справа№200/342/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Торецька виправна колонія № 2» (ЄДРПОУ 08563091; юридична адреса: 85200, Донецька область, місто Торецьк, вул. Херсонська, буд. 32) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення вихідної грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за два дні невикористаної відпустки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи «Торецька виправна колонія № 2», в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування і виплати складової частини заробітної плати у вигляді вихідної допомоги при звільненні у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у розмірі не менше середнього місячного заробітку, визначеного відповідно до пункту 2 Порядку № 100;

стягнути на його користь складову частину заробітної плати у вигляді вихідної допомоги при звільненні у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів в сумі 13736,90 грн. (у розмірі не менше середнього місячного заробітку, визначеного відповідно до пункту 2 Порядку № 100);

визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування і виплати складової частини заробітної плати у вигляді грошової компенсації за два дні невикористаної відпустки в повному обсязі, обчисленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100;

стягнути на його користь складову частину заробітної плати у вигляді грошової компенсації за два дні невикористаної відпустки в сумі 286,42 грн.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що з 01 серпня 2019 року по 09 січня 2023 року проходив службу в Державній установі «Торецька виправна колонія (№ 2)» та був звільнений зі служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Вважає, що після звільнення відповідач протиправно не виплатив йому вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку та грошову компенсацію за два дні невикористаної відпустки в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху і позивачеві надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечував щодо позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на розділ III Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, та пункт 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393. Зазначає, що у відповідних нормативних документах підставою для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби є наявність календарної вислуги 10 років і більше. Натомість календарна вислуга позивача на момент звільнення склала 03 (три) роки 05 (п`ять) місяців 08 (вісім) днів. Отже, відповідач зауважує на відсутність у нього правових підстав для виплати позивачу вихідної допомоги при звільненні зі служби.

Також відповідач вказує на те, що в лютому 2023 року позивачу була донарахована сума грошової компенсації за 2 дні невикористаної відпустки у сумі 586,72 грн. Після всіх утримань 03.02.2023 на картковий рахунок АТ «Ощадбанк» було зараховано 577,92 грн.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України НОМЕР_2 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 06.10.2017 він з 01 серпня 2019 року по 09 січня 2023 року проходив службу в Державній установі «Торецька виправна колонія (№ 2)» Державної виконавчо-кримінальної служби України.

Згідно з витягом з наказу № 10/ОС від 09.01.2023 рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 з 09 січня 2023 року звільнено зі служби за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

На день звільнення календарна вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні становила 03 (три) роки 05 (п`ять) місяців 08 (вісім) днів.

При звільненні позивачу за 9 днів січня було нараховано 1800,33 грн., а саме: - посадовий оклад - 844,84 грн.; - оклад за спеціальним званням (рядовий внутрішньої служби) - 153,87 грн.; - надбавка за вислугу років (25%) - 249,68 грн.; - надбавка за особливості проходження служби (30%) - 374,52 грн.; - премія (21% за фактично відпрацьований час) - 177,42 грн. Після всіх утримань на картковий рахунок АТ «Ощадбанк» було зараховано 1755,33 грн.

Наказом Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» № 12/ОС від 18.01.2023 були внесені зміни в пункт 1.38 наказу від 09.01.2023 № 10/ОС в частині звільнення та зазначено: «Вважати невикористаними 02 (дві) доби чергової щорічної оплачуваної відпустки за 2019 рік».

19 січня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України та надання відомостей та копій документів про нараховану та виплачену заробітну плату (грошове забезпечення) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та відпрацьований час.

Державна установа Торецька виправна колонія (№ 2) листом від 09 лютого 2023 року за вих. № 8/63 відмовила позивачу у виплаті такої допомоги у зв`язку з відсутністю правових підстав.

До відповіді додані: довідка про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з серпня 2019 року по лютий 2023 року та інформація щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (із змінами) за період з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2022 року.

Згідно довідки про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з серпня 2019 року по лютий 2023 року, у лютому 2023 року позивачу була нарахована сума грошової компенсації за 2 дні невикористаної відпустки у сумі 586,72 грн.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII встановлені та врегульовані основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей; єдина система їх соціального та правового захисту; гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах; сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Так, статтею 1 Закону № 2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Приписами частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII визначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393.

Абзацом четвертим пункту 10 постанови КМУ № 393 встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, зокрема, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України № 393 військовослужбовцям, поліцейським, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, звільненим із служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України наказом Міністерства юстиції України № 925/5 від 28.03.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 377/31829 від 28 березня 2018 року, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок № 925/5).

Так, пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 925/5 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до матеріалів справи, а саме витягу з наказу № 10/ОС від 09.01.2023, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становить в календарному обчисленні: 01 рік 10 місяців 04 дні; в пільговому обчисленні: 03 роки 05 місяців 08 днів, що не заперечується сторонами. Тобто, у позивача відсутнє право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні за відсутністю календарної вислуги 10 років і більше.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення складової частини заробітної плати у вигляді грошової компенсації за два дні невикористаної відпустки в сумі 286,42 грн. суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок грошової компенсації за невикористані дні відпусток проведений відповідачем відповідно до пункту 2 глави 22 розділу II Порядку №925/5 виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого особа рядового чи начальницького складу має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби з врахуванням пункту 22 розділу I Порядку № 925/5. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначено шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.

З розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні рядового внутрішньої служби, молодшого інспектора відділу охорони ОСОБА_1 вбачається, що на думку відповідача, сума грошового забезпечення для розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки становить - 8800,70 грн., а саме: посадовий оклад - 2910,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 530,00 грн.; надбавка за вислугу років (25%) - 860,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (30%) - 1290,00 грн.; середньомісячна премія за останній рік - 3210,70 грн., у зв`язку з чим одноденний розмір грошового забезпечення склав 293,36 грн. (8800,70 грн./30 кал. дн.).

У лютому 2023 року позивачу була донарахована сума грошової компенсації за невикористані 2 дні відпустки в сумі 586,72 грн. Після всіх утримань 03.02.2023 на його картковий рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» було зараховано 577,92 грн.

На думку позивача сума заробітної плати за 12 місяців для обчислення компенсації за невикористані дні відпустки відповідно до вимог Порядку № 100 складає 152372,41 грн. (125676,57 (грошове забезпечення) 7750 (допомога на оздоровлення) + 34445,84 (доплата по постанові Кабінету Міністрів України № 168)). Розмір грошової компенсації за два дні невикористаної відпустки, яка належить до виплати при звільненні, складає 873,14 грн. (152372,41 грн. / 365 к.д. * 2 к.д.). Вважає, що з урахуванням фактично нарахованої та сплаченої відповідачем компенсації за два дні невикористаної відпустки в сумі 586, 72 грн., сума недоплаченої компенсації за два дні невикористані відпустки, яка належить до виплати, та є частиною заробітної плати, складає 286,42 грн.

Слід зазначити, що Порядок № 925/5 визначає механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - особи рядового і начальницького складу).

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку № 925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за спеціальним званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

допомога для оздоровлення;

матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до пункту 2 глави 22 розділу II Порядку № 925/5 за невикористані дні відпусток особам рядового або начальницького складу, які звільняються зі служби, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористані дні відпусток проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого особа рядового чи начальницького складу має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби з врахуваннямпункту 22розділу I цього Порядку. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток вказується в наказі про звільнення.

Пунктом 22 розділу I Порядку № 925/5 визначено, що для розрахунку грошового забезпечення за час перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, грошова компенсація за невикористані дні відпусток) до місячного грошового забезпечення включається премія (встановлена відповідно доглави 13розділу II цього Порядку) в середньому розмірі за повні дванадцять календарних місяців служби підряд за місцем проходження служби, а за менший період служби - в середньому розмірі за повні календарні місяці служби за місцем проходження служби.

Враховуючи вищевикладене до складу грошового забезпечення особі рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому таке грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідачем не заперечується виплата позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки без обчислення розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, індексації та допомоги на оздоровлення.

Оскільки при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпусток не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, отже допомога на оздоровлення не має входити до суми грошового забезпечення для обчислення компенсації за невикористані дні відпустки.

Крім того, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання, встановлених Конституцією України, гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, - вона має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених зі служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Таким чином, оскільки перед звільненням зі служби індексація нараховувалась і виплачувалась позивачу, що не заперечується відповідачем, тому підстави вважати такі виплати (індексацію) одноразовими видами грошового забезпечення відсутні, а відтак відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

Щодо врахування у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні відпустки додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, суд зазначає наступне.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, зокрема виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

На день звільнення позивача зазначений пункт було викладено у такій редакції: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно Інформації щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) за період з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2022 року, виданої Державною установою «Торецька виправна колонія (№2)», позивачу в період з 24.02.2022 по 31 серпня 2022 року щомісячно нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168.

Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо того, що додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168, не є систематичною, оскільки аналіз норм постанови Кабінету Міністрів України № 168 з урахуванням фактичних обставин цієї справи, а саме виплати позивачу додаткової винагороди щомісячно, вказує на те, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Те, що виплату зазначеної винагороди встановлено Кабінетом Міністрів України здійснювати на період воєнного стану жодним чином не спростовує притаманних їй ознак щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позаяк воєнний стан, як правовий режим, не є одномоментним за своєю суттю, триває певний період до його скасування у встановленому порядку і протягом цього періоду виплата додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 здійснюється щомісячно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки, з обчисленням її розміру без врахування індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб`єктом владних повноважень, та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, враховуючи раніше виплачені суми.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 258, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Торецька виправна колонія № 2» (ЄДРПОУ 08563091; юридична адреса: 85200, Донецька область, місто Торецьк, вул.Херсонська, буд. 32) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення вихідної грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за два дні невикористаної відпустки, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Торецька виправна колонія № 2» (ЄДРПОУ 08563091; юридична адреса: 85200, Донецька область, місто Торецьк, вул.Херсонська, буд. 32) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) грошової компенсації за два дні невикористаної відпустки без урахуванням індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Зобов`язати Державну установу «Торецька виправна колонія № 2» (ЄДРПОУ 08563091; юридична адреса: 85200, Донецька область, місто Торецьк, вул.Херсонська, буд. 32) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату грошової компенсації за два дні невикористаної відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, враховуючи раніше виплачені суми.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Ушенко