Рішення

від 28.12.2023 по справі 300/1028/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2023 р. справа № 300/1028/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до міського голови м. Івано-Франківська Марцінківа Руслана Романовича,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент культури Івано-Франківської міської ради, директор Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 імені Анатолія Кос-Анатольського Викалюк Галина Юріївна, Івано-Франківська дитяча музична школа №3 імені Анатолія Кос-Анатольського

про визнання протиправним та скасування розпорядження №238/1-с від 19.08.2022,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 13.03.2023 звернувся в суд із позовною заявою до міського голови м. Івано-Франківська Марцінківа Р.Р. (надалі, також відповідач, ОСОБА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент культури Івано-Франківської міської ради (надалі, також - третя особа 1), директор Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 імені Анатолія Кос-Анатольського Викалюк Галина Юріївна (надалі, також - третя особа 2), Івано-Франківська дитяча музична школа №3 імені Анатолія Кос-Анатольського (надалі, також - третя особа 3) про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови м. Івано-Франківська №238/1-с від 19.08.2022 про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 імені Анатолія Кос-Анатольського (надалі, також - спірне розпорядження, розпорядження №238/1-с від 19.08.2022).

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що розпорядження №238/1-с від 19.08.2022 видано з порушенням процедури, зокрема без проведення конкурсу на посаду керівника музичної школи, як це передбачено Законом України «Про культуру», а також на підставі контракту, датованого пізніше, ніж саме розпорядження. Крім того, ОСОБА_1 вказує на порушення спірним розпорядженням його трудових прав, оскільки таке стало підставою для його звільнення. Вважаючи розпорядження №238/1-с від 19.08.2022 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом з метою захисту порушеного права.

Ухвалою суду від 20.03.2023 відмовлено у відкритті провадження (а.с. 22-25).

Не погоджуючись із ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 про відмову у відкритті провадження, позивач оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі №300/1028/23 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 71-76).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 81-82).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент культури Івано-Франківської міської ради скористалась правом на подання пояснень щодо позовної заяви, які надійшли на поштову адресу суду 06.07.2023 (а.с. 92-98). У поданих поясненнях представник Департаменту культури Івано-Франківської міської ради вказала на помилковість доводів позивача щодо належності музичної школи до закладів культури та необхідності призначення керівника музичної школи відповідно до положень Закону України «Про культуру» та заначила, що музична школа є позашкільним закладом освіти. На її переконання, Закон України «Про культуру» врегульовує питання призначення керівників саме закладів культури, проте не регулює питання призначення на посади керівників закладів освіти сфери культури. Натомість, порядок призначення директора визначається Законом України «Про позашкільну освіту» та статутом мистецької школи, які не передбачають конкурсного відбору. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Також представник Департаменту культури Івано-Франківської міської ради разом із поясненнями на позовну заяву подала заяву, в якій навела аргументи на підтвердження можливості позивача дізнатися раніше про сприйняття спірного розпорядження та вказала про порушення ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом. Таким чином, просила суд залишити зазначену позовну заяву без розгляду (а.с. 129-132).

Відповідачем 10.07.2023 подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 138-140). У поданому відзиві міський голова м. Івано-Франківська Марцінків Руслан Романович вказав на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 . На підтвердження своєї позиції зазначив, що розпорядженням міського голови від 19.08.2022 №238/1-с «Про призначення на посаду директора ОСОБА_3 » ОСОБА_3 призначено на посаду директора Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського з 23.08.2022 згідно укладеного контракту. Дане розпорядження прийняте враховуючи заяву ОСОБА_3 від 19.08.2022 та подання Департаменту культури Івано-Франківської міської ради від 19.08.2022 №103/44-22. Отже, ОСОБА_3 призначено на посаду директора з 23.08.2022 і відповідно з того часу починає діяти контракт. Також звернув увагу, що нормами Закону України «Про освіту», Закону України «Про позашкільну освіту», Положення про мистецьку школу, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 09 серпня 2018 року №686, Статуту Івано- Франківської дитячої музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського (нова редакція), затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 24.12.2020 №341-3, передбачено єдиний порядок призначення керівника закладу освіти (в тому числі, позашкільного, яким є Івано-Франківська дитяча музична школа №3 ім. А.Кос-Анатольського), який передбачає призначення такого керівника (директора) засновником або уповноваженим ним органом. Вимоги щодо проведення конкурсу як підстави призначення керівника позашкільного закладу, в тому числі мистецької школи, дані нормативно-правові акти не містять. Окрім цього, відповідач зазначив про те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.11.2022 по справі №344/11960/22, яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.03.2022 встановлено законність звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 ім. А.Кос-Анатольського. Зважаючи на викладене, просив відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі.

Також відповідачем разом із відзивом на позов подано до суду заяву про застосування строків, в якому звернуто увагу на можливість позивача бути обізнаним про порушення свого права з моменту ознайомлення 22.08.2022 з розпорядженням міського голови від 19.08.2022 №239/1-с «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ». Таким чином, відповідач просив суд залишити дану позовну заяву без розгляду (а.с. 147-148).

Окрім цього, 14.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 150-151), у задоволенні якого ухвалою суду від 20.07.2023 відмовлено (а.с. 159-161).

На поштову адресу суду 17.07.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 153-155), в якій позивач вказав на помилковість тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов. На підтвердження своєї позиції зазначив, що в позовній заяві чітко зазначено, що оскаржуване розпорядження №238/1-с від 19.08.2022 про призначення на посаду директора школи ОСОБА_3 датоване 19.08.2022, а підставою його видання у цьому ж розпорядженні зазначено контракт з ОСОБА_3 від 23.08.2022. На переконання позивача, вищенаведене свідчить, що підставою видання цього розпорядження був контракт, якого станом на момент видання розпорядження не існувало та який був укладеним лише через 5 днів після видання такого розпорядження. Таким чином, вказаний факт свідчить про безпідставність та незаконність видання міським головою м.Івано-Франківська оскаржуваного розпорядження, вихід ним за межі повноважень, наданих законом, при виданні такого розпорядження, а також, як наслідок, протиправність такого розпорядження. Крім того, звернув увагу, що у поданому відзиві відповідач жодним чином не пояснює, не спростовує та не зазначає норми чинного законодавства, які надають йому право та можливість діяти таким чином. Також вказав, що відповідно до статті 1 Закону України «Про культуру» мистецька школа, як заклад освіти сфери культури, належить до базової мережі закладів культури, на діяльність яких розповсюджується дія Закону України «Про культуру». Звернув увагу, що рішення Івано-Франківського міського суду від 16.11.2022 по справі №344/11960/22 стосується іншого предмету спору та іншого розпорядження відповідача. Також ОСОБА_1 вказав на безпідставність доводів відповідача щодо порушення позивачем строку на звернення до суду з цим позовом та вказав, що 22.08.2022 він об`єктивно не мав можливості ознайомитися зі змістом оскаржуваного розпорядження, оцінити його законність та дізнатися про наявність порушення своїх прав, оскільки у тексті розпорядження №239/1-с від 19.08.2022 не вказано про наявність оскаржуваного розпорядження. Таким чином, просив суд задовольнити позовні вимоги та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про застосування строків звернення до суду.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департаменту культури Івано-Франківської міської ради в системі «Електронний суд» 16.11.2023 сформовано додаткові пояснення (а.с. 165-166). У таких поясненнях представник третьої особи 3 звернула увагу на висновки Верховного Суду щодо належності музичної школи до закладів позашкільної освіти сфери культури та призначення керівника такого закладу без проведення конкурсу, зроблені у постанові від 07.11.2023 по справі №344/11962/22 між тими самими сторонами, які, на її переконання, мають преюдиційне значення.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.11.2022 у справі №344/11960/22 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, міського голови м. Івано-Франківська Марцінківа Р.Р., Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, треті особи Івано-Франківська дитяча музична школа №3 ім. А.Кос-Анатольського, ОСОБА_3 , про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (https://reestr.court.gov.ua/Review/107393), яке набрало законної сили 07.03.2023, серед іншого, встановлено:

«На підставі Розпорядження міського голови Івано-Франківська №249/1-с від 19.08.2021 року «Про призначення виконуючим обов`язки ОСОБА_1 » … ОСОБА_1 було призначено виконуючим обов`язки директора Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського з 25.08.2021 року до призначення керівника згідно з чинним законодавством.

Розпорядженням міського голови Івано-Франківська №239/1-с від 19.08.2022 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » … ОСОБА_1 , виконуючого обов`язки директора дитячої музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського, звільнено із займаної посади 22.08.2022 року в зв`язку із закінченням строку трудового договору, п.2 ст.36 КЗпП України».

Також зазначеним рішенням встановлено:

«… винесенню розпорядження №239/1-с від 19.08.2022 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » передувало Розпорядження міського голови Івано-Франківська №238/1-с від 19.08.2022 року «Про призначення на посаду директора ОСОБА_3 » …, яким ОСОБА_3 призначено на посаду директора Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського з 23.08.2022 року згідно укладеного контракту.

23 серпня 2022 року між міським головою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Контракт з керівником закладу, що належить до комунальної власності міста, згідно якого ОСОБА_3 призначається на посаду директора, яким ОСОБА_3 призначено на посаду директора Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського на період з 23.08.2022 року по 22.08.2023 року включно…».

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, описані вище обставини, які встановленні рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.11.2022 у справі №344/11960/22, яке набрало законної сили 07.03.2023, не потребують доказуванню в межах розгляду цієї справи.

Водночас рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.11.2022 у справі №344/11960/22 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, міського голови м. Івано-Франківська Марцінківа Р.Р., Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, треті особи: Івано-Франківська дитяча музична школа №3 ім. А. Кос-Анатольського, ОСОБА_3 , про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Зазначене рішення залишене без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.03.2023 (https://reestr.court.gov.ua/Review/109456731) та постановою Верховного Суду від 07.11.2023 (https://reestr.court.gov.ua/Review/114848874).

Однак не погоджуючись з розпорядженням міського голови Івано-Франківська №238/1-с від 19.08.2022 «Про призначення на посаду директора ОСОБА_3 », вважаючи його таким, що прийняте з порушенням законодавства та таким, що вплинуло на його охоронювані законом трудові права, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, а також відповідач, у поясненнях та відзиві на позов, відповідно, звертають увагу на можливість позивача бути обізнаним про порушення свого права з моменту ознайомлення 22.08.2022 з розпорядженням міського голови від 19.08.2022 №239/1-с «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » та на порушення ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позов й наявність підстав для залишення такого позову без розгляду.

Однак суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки у тексті розпорядження міського голови від 19.08.2022 №239/1-с «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » не мітиться посилання на розпорядження №238/1-с від 19.08.2022 як на підставу його прийняття. Жодних доказів на підтвердження можливості позивача знати про існування спірного розпорядження учасники справи не долучають та про існування таких обставин не зазначають.

Крім того, суд зауважує, що сама обізнаність про ймовірне існування певного розпорядження чи іншого акта не може пов`язуватися із моментом, коли особа дізналася про порушення свого прав. Для початку перебігу строку звернення до суду необхідним є встановлення самого факту порушення прав, свобод чи інтересів особи певним рішення, що без ознайомлення зі змістом такого рішення є неможливим.

У спірному випадку ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права, отримавши відповідь відповідача від 12.09.2022 №14/01-20/2854, надану на адвокатський запит представника позивача, до якої долучено копію розпорядження №238/1-с від 19.08.2022 (а.с. 11).

Доказів ознайомлення позивача зі змістом спірного розпорядження раніше матеріали справи не містять.

Також у постанові від 29 вересня 2022 року в справі №500/1912/22 Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Департаментом культури Івано-Франківської міської ради та відповідачем не спростовано висновок суду про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом у встановлений КАС України строк.

Таким чином, відсутні підстави для залишення цієї позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-3 статті 53 Основного Закону передбачено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України "Про освіту" від 05.09.2017 за №2145-VIІІ (надалі, також Закон №2145-VІІІ).

Відповідно до преамбули Закону №2145-VІІІ освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №2145-VІІІ управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють, зокрема, засновник (засновники); керівник закладу освіти.

Засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника (пункт 7 частини 1 статті 1 Закону №2145-VІІІ).

Частиною 1 статті 26 Закону №2145-VІІІ керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про освіту" керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок його обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Частиною 3 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 №1841-III (надалі, також Закон №1841-III) передбачено, що посаду керівника державного та комунального закладу позашкільної освіти може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню посадових обов`язків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Закону №1841-III трудові відносини в системі позашкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Керівника закладу позашкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган.

Статтею 1 Закону України «Про культуру», зокрема передбачено, що заклад культури - юридична особа, основною діяльністю якої є діяльність у сфері культури, або структурний підрозділ юридичної особи, функції якого полягають у провадженні діяльності у сфері культури; заклад освіти сфери культури - юридична особа, що забезпечує здобуття мистецької освіти та/або підготовку кадрів у сферах культури та мистецтв.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про культуру» керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п`ять років за результатами конкурсу.

Порядок організації діяльності мистецьких шкіл сфери культури, що є закладами спеціалізованої мистецької освіти (музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо), які надають початкову мистецьку освіту, визначає Положення про мистецьку школу, затверджене наказом Міністерства культури України від 09 серпня 2018 року №686 (пункту 1 Розділу 1) (надалі, також - Положення).

Згідно з пунктом 2 Розділу І Положення мистецька школа є закладом позашкільної освіти сфери культури і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про культуру», інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства культури України, рішень засновників мистецьких шкіл, у тому числі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятих в межах їх повноважень, визначених законами України, а також цього Положення і власного статуту.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Положення встановлено, що права та обов`язки засновника мистецької школи визначаються статтею 25 Закону України «Про освіту», частиною шостою статті 10 Закону України «Про позашкільну освіту», цим Положенням та статутом мистецької школи.

Засновник мистецької школи: затверджує статут мистецької школи та зміни до нього, здійснює контроль за його дотриманням; укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником мистецької школи, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та статутом мистецької школи, та розриває його з підстав та у порядку, що визначені законодавством та статутом мистецької школи.

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІІ Положення безпосереднє управління мистецькою школою здійснює її керівник - директор. Директор забезпечує освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність мистецької школи.

Відповідно до Статуту Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 ім. А.Кос-Анатольського (нова редакція), затвердженого рішенням 3 сесії Івано-Франківської міської ради від 24.12.2020 №341-3, Івано-Франківська дитяча музична школа №3 імені Анатолія Кос-Анатольського є комунальним закладом позашкільної освіти сфери культури, початковою ланкою спеціальної мистецької освіти.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, серед іншого, вказує, що розпорядження №238/1-с від 19.08.2022 видано з порушенням процедури, зокрема без проведення конкурсу на посаду керівника музичної школи, як це передбачено Законом України «Про культуру».

Водночас оцінку обставині щодо необхідності призначення керівника закладу позашкільної освіти сфери культури лише за результатами проведеного конкурсу надано в адміністративні справі №344/11960/22.

Так, Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі №344/11960/22 погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що оскільки дитяча музична школа № 3 ім. А. Кос-Анатольського є закладом позашкільної освіти сфери культури, початковою ланкою спеціальної мистецької освіти, призначення керівника цього закладу освіти з укладенням контракту не передбачає проведення відповідного конкурсу.

Верховний Суд у цій постанові вказав, що зазначений висновок суди попередніх інстанцій зробили, належним чином оцінивши докази у справі, які стосуються питання законодавчого та організаційного підпорядкування музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського в сфері освіти.

Оскільки обставина стосовно відсутності законодавчо встановленої вимоги щодо необхідності проведення конкурсу для призначення керівника закладу позашкільної освіти сфери культури, зокрема і керівника дитячої музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського, встановлена у справі №344/11960/22, така, в силу вимог частини 4 статті 78 КАС України, не підлягає встановленню повторно в межах розгляду цієї справи, а відповідні доводи позивача не підтверджують протиправність спірного рішення.

Із приводу доводів позивача стосовно того, що у спірному розпорядженні від 19.08.2022 вказано підставою його прийняття контракт, датований пізніше, ніж саме розпорядження, зокрема, контракт від 23.08.2022, суд зазначає таке.

Звичною є практика прийняття чи звільнення працівника на роботу (з роботи) не у день прийняття наказу (розпорядження, протоколу тощо), а з дня, що настане у майбутньому.

У такий спосіб на спірну посаду був призначений і позивач, зокрема, розпорядженням міського голови Івано-Франківська №249/1-с від 19.08.2021 «Про призначення виконуючим обов`язки ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було призначено виконуючим обов`язки директора Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 ім. А. Кос-Анатольського з 25.08.2021 (а.с. 135).

У спірних правовідносинах, контракт швидше зазначеної дати, тобто до 23.08.2022, не міг бути укладений, оскільки раніше цієї дати трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_3 не існувало.

Зазначення у спірному розпорядженні підставою його видання контракту, датованого пізніше, ніж саме розпорядження, на перший погляд, виглядає не зовсім коректно, однак у спірному випадку, за наявності у такому розпорядженні вказівки про призначення на посаду ОСОБА_3 саме з такої дати, зокрема, «з 23.08.2022р. згідно укладеного контракту» відкидає будь-які сумніви стосовно того, що такий контракт міг чи повинен був бути укладеним в інший день, ніж 23.08.2022.

До того ж суд зауважує, що у спірному розпорядженні зазначено й інші підстави його прийняття, зокрема: заява ОСОБА_3 , подання директора Департаменту культури міської ради Загурської Н.Л., які на момент видання розпорядження існували та були датовані, власне, 19.08.2022 (а.с. 99, 100).

Таким чином, на переконання суду, зазначення у спірному розпорядженні від 19.08.2022 однієї з підстав його прийняття контракт, датований пізніше, ніж саме розпорядження, не може свідчити про протиправність такого розпорядження, за умови дотримання порядку видання відповідачем такого розпорядження та не може бути єдиною підставою для його скасування.

Скасування ж спірного розпорядження з цієї лише підстави та без встановлення невідповідності його критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, мало б ознаки правового пуризму.

Так, загальноприйнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

Слід відмітити, що поняття «правового пуризму» було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (№ 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Таким чином, «правовий пуризм» на відміну від обставин «істотного та непереборного характеру» завжди призводить до порушення принципу правової визначеності; «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд; «правовий пуризм» може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував на можливість застосування зазначеного підходу і стосовно оцінки адміністративним судом рішень суб`єктів владних повноважень, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20, від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 та від 5 липня 2022 року №522/3740/20, від 18 січня 2023 року у справі №500/26/22.

За наведених підстав суд дійшов висновку, що вказівка у розпорядженні №238/1-с від 19.08.2022 на одну із підстав його прийняття контракт від 23.08.2022, не вказує на наявність у такому розпорядженні ознак протиправності та, відповідно, не може бути підставою для його скасування.

Інших доводів на підтвердження протиправності спірного розпорядження позивач не наводить.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем підтверджено дотримання при винесенні розпорядження №238/1-с від 19.08.2022 вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому підстави для його скасування відсутні.

За викладених вище мотивів, заявлений позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення учасниками справи будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач - міський голова м. Івано-Франківська Марцінків Руслан Романович, адреса: вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004;

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент культури Івано-Франківської міської ради, адреса: вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ, 76018,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - директор Івано-Франківської дитячої музичної школи №3 імені Анатолія Кос-Анатольського Викалюк Галина Юріївна, адреса: Галицька, 101, м. Івано-Франківськ, 76019;

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська дитяча музична школа №3 імені Анатолія Кос-Анатольського, адреса: Галицька, 101, м. Івано-Франківськ, 76019.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.