Ухвала

від 29.12.2023 по справі 916/5680/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"29" грудня 2023 р.м. Одеса № 916/5680/23

Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№6266/23 від 26.12.2023)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлстрім» (вул. Маразліївська, № 1/20, офіс 502, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 41769779)

до відповідача: ZERNOPRODUKT KFT (2636 TESA, PETOFI UTCA 16, HUNGARY; адреса для листування: вул. Бугаївська, № 21, офіс 308, м. Одеса, 65005)

про стягнення 111 520,00 євро,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейлстрім» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ZERNOPRODUKT KFT, в якому просить суду стягнути з відповідача на його користь заборгованість за поставлений товар в розмірі 111520,00 євро.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за контрактом № 20230607 від 07.06.2023 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий відповідачем товар.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову, тобто нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог з покликанням на норми матеріального права.

Позивач у позовній заяві посилається на положення ст. 16 ЦК України, які регулюють загалом захист цивільних прав та інтересів судом та ст.ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України, які визначають основні положення про докази та доказування.

В порушення припису п.п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, за яким позовна заява повинна містити правові підстави позову в частині обґрунтування обраного позивачем способу захисту, за позовною заявою не наведено (відсутнє) правове обґрунтування (нормами законодавства) обраного за заявленим позовом способу захисту щодо позовної вимоги про стягнення коштів за поставлений товар.

Відтак, позивачу необхідно визначити правові підстави позову

Додатково, положення п.8 ч.3 ст.162 ГПК України передбачають, що позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, позивач у позові не зазначив щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У позовній заяві, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем не надано жодних належних обґрунтувань (та за наявності доказів) щодо орієнтовних судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести. Тобто, позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Окрім того, суд звертає увагу позивача, що законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3222-IX, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України, які передбачають, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов`язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.

У відповідності до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

При цьому, зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього, зокрема такі, як залишення позовної заяви без руху, залишення заяви/клопотання без розгляду.

Так, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, в редакції від 18.10.2023, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

При цьому, в абз. 2 ч. 2 ст. 174 ГПК України зазначено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у нього та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа із ідентифікаційним кодом 41769779 не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 389028, сформованою за відповідним запитом суду.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом до подання позовної заяви зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Суд інформує позивача, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову. Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є бланк опису вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є документ, що підтверджує факт надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення в поштовий конверт, який містить номер поштового відправлення, надані в оригіналі.

Проте, як встановлено судом, заявником до позовної заяви не надано доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Вказане суперечить вимогам процесуального закону, оскільки за наведеними вище вимогами статті 164 Господарського процесуального кодексу України відповідачу в обов`язковому порядку направляється копія позовної заяви та додані до позову документи.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних доказів виконання вимог пункту 1 частини 1 статті 164, статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж згідно ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що відповідно до умов контракту поставив товар відповідачу, посилаючись на видаткові накладні № 672, № 686 та № 697, а відповідач, в свою чергу, сплатив позивачу кошти в червні в сумі 6500 євро та в грудні в сумі 20000 євро, однак вказаних документів, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, заявником до матеріалів позову не додано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлстрім» (вх. № 6266/23 від 26.12.2023) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлстрім» (вх. № 6266/23 від 26.12.2023) залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейлстрім» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейлстрім» про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС відповідно до статті 6 ГПК України.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейлстрім», у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 26.12.2023 за вх.№6266/23.

5. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейлстрім», що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 29.12.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський