Постанова

від 01.11.2023 по справі 160/12098/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/12098/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року в адміністративній справі № 160/12098/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 160/12098/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

06 жовтня 2022 року представник позивача у відповіді на відзив просив, зокрема, здійснити розподіл судових витрат у справі № 160/12098/22 та стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати з надання правничої допомоги адвоката.

Також, 02 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою з процесуальних питань звернувся представник позивача, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі № 160/12098/22, та вирішити питання розподілу понесених позивачем судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/12098/22 задоволено повністю, зокрема стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн..

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та адвокатом Гусаровим Владиславом Олександровичем укладено договір про надання правової допомоги від 28.07.2022 року № 1.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Адвокат зобов`язується надати правові послуги щодо оскарження в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 01.04.2019 року № 38485/10/04-36-53-43, прийнятого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, та супроводження справи за даним позовом в суді першої інстанції, а Клієнт зобов`язується прийняти послуги та оплатити Адвокату гонорар на умовах, визначених цим Договором, розмір якого за домовленістю Сторін складає 5000,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу до суду надано: Акт про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги від 28.07.2022 року, від 30.09.2022 року № 1; рахунок на оплату від 28.09.2022 року № 1; платіжне доручення від 28.09.2022 року № 577 на суму 5 000,00 грн.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, то вимога щодо відшкодування понесених витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази як на підтвердження повідомлення відповідача щодо розгляду питання про ухвалення додаткового рішення у справі, так і призначення цієї заяви до розгляду взагалі.

Так, у матеріалах справи наявна лише заява про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення, проте докази отримання відповідачем такої заяви відсутні.

Також відсутні докази повідомлення відповідача будь-яким іншим засобом зв`язку (телефоном, електронною поштою) про призначення до розгляду цієї заяви.

Відповідно до частини 1 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи мають право, зокрема:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

У даному випадку неповідомлення відповідача про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення, позбавило останнього можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема, право на подання відзиву щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права в частині повідомлення сторони по справі (відповідача) про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення.

Разом з цим, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Стаття 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачає, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Вимоги пункту 4 рішення Ради адвокатів України № 41 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції» від 12 квітня 2019 року дозволяють адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року.

Згідно з вимогами підпункту 12.3 пункту 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 ордер обов`язково містить такий реквізит як посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд дійшов висновку, що саме ордер, визначений КАС України як документ, що посвідчує повноваження адвоката як представника є підставою для його участі у справі та містить реквізити договору про надання правової допомоги, на підставі якого його видано, отже, є належним доказом у справі на підтвердження тих обставин, за яким саме договором про надання правової допомоги надавалися адвокатські послуги клієнту для представлення його інтересів в суді.

Отже, саме за договором про надання правової допомоги, реквізити якого зазначені в ордері, має бути складений акт виконаних робіт / наданих послуг чи інші документи як докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, пов`язаних з розглядом певної справи в суді, та їх вартості, якщо інше не встановлено самим договором.

З матеріалів справи встановлено, що представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат у справі зі сплати судового збору та надання правової допомоги заявлено у відповіді на відзив, проте у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року вирішено питання тільки про сплату судового збору.

Тому, адвокат Гусаров Владислав Олександрович, 02 лютого 2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/12098/22, яким вирішити питання розподілу понесених позивачем судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

Апелянт наполягає на тому, що оскільки строк дії договору про надання правової допомоги скінчився 31.12.2022 року, тому адвокат Гусаров В.О. не мав повноважень з надання позивачу по цій справі правових послуг, зокрема подавати заяви до суду, як представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон».

Водночас, виходячи зі змісту наявних у справі документів та Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, адвокат діяв на підставі ордера, який не містить застережень щодо строку його дії.

Колегія суддів також враховує, що справ розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження без участі сторін. В той же час, адвокатом на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу надано акт № від 30.09.2022 року про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги № 1 від 28.07.20222 року, згідно якого витрати складаються з:

- аналізу законності та доцільності (перспектив) судового оскарження рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 01.04.2019 року № 38485/10/04-36-53-43, вироблення правової позиції і складання тексту позову з вимогами про скасування вказаного рішення та зобов`язання податкового органу поновити реєстрацію ТОВ "ФІРМА "МАРАФОН" платником єдиного податку в реєстрі платників єдиного податку - 8 годин;

- супроводження справи за позовом в суді першої інстанції, а саме: складання відповіді на відзив у справі № 160/12098/22- 2 годин.

Всього розмір гонорару адвоката склав 5000 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 134, 252, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року в адміністративній справі № 160/12098/22 -залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко