Ухвала

від 01.01.2024 по справі 627/1252/23

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1252/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

"01" січня 2024 р. смт Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області розглянувши заяву предстаника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Краснокутського районного суду Харківської області звернувся представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Також,одночасно зподанням позову,представник позивачазвернувся досуду іззаявою прозабезпечення позову,в якійпрохав накластиарешт наземельну ділянкуз кадастровимномером 6323583700:05:001:0875та заборонитибудь яким особамвчиняти будь якіреєстраційні діїу Державномуреєстрі речовихправ таДержаному земельномуреєстрі щодовказаної земельноїділянки до розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача вказав, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 було двічі отримано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що становить порушення ст.116 та 121 ЗК України та як наслідок відбулося порушення інтересів держави, які полягають в охороні належної Українському народу землі, як національне багатства, а також у збереженні рівності права власності на землю усіх громадян, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та доданих документів, а також оцінивши обґрунтування заявлених представником позивача вимоги щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, суддя вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року,

розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із п. 1, 4 ч. 1ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться цивільна справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні.

До того ж, згідно з роз`ясненнями у п.10Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалене тільки у відповідності до заявлених вимог. А відтак, конкретний вид забезпечення позову повинен застосовуватися у разі необхідності та бути співмірним із заявленими вимогами.

У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, з метою недопущення порушення прав позивача, в разі задоволення позову, враховуючи позовні вимоги, вказані в позовній заяві, які є співрозмірними з вимогами вказаними в заяві про забезпечення позову, приходжу до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому необхідно накласти арешт на оспорювану земельну ділянку.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення по даній справі.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6323583700:05:001:0875 та заборони будь яким особам вчиняти будь які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав та Держаному земельному реєстрі щодо вказаної земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6323583700:05:001:0875 та заборонити будь яким особам вчиняти будь які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав та Держаному земельному реєстрі щодо вказаної земельної ділянки до розгляду справи по суті на набрання рішенням у справі законної сили.

Копію ухвали направити сторонам - для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч.7-10ст. 158 ЦПК України.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя: В. А. Каліберда