Рішення

від 19.12.2023 по справі 913/213/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м.Харків Справа № 913/213/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши заяву представника Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області адвоката Суткового Андрія Миколайовича без номеру від 02.12.2023 про розподіл судових витрат у справі № 913/213/23 за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури (вул. Богдана Ліщини, буд. 27, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації (просп. Центральний, буд. 59, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93405)

до Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області (просп. Перемоги, буд. 60, смт Троїцьке, Сватівського району Луганської області, 92100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (місцезнаходження: вул. Руставелі Шота, будинок 9а, м. Київ, 01601),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (місцезнаходження: вул. Сахарова Академіка, будинок 34, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Білокуракинське лісомисливське господарство" (місцезнаходження: вул. Магістральна, будинок 2, смт. Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область, 92200)

про витребування земельної ділянки

Секретар судового засідання Богуславська Є. В.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: Клейн Л.В. прокурор відділу Харківської обласної прокуратури, що діє на підставі службового посвідчення № 072868 від 01.03.2023 року;

від позивача в режимі відеоконференції: Краснякова А. В. завідувач сектору правового забезпечення Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, довіреність № 19 від 21.02.2023;

від відповідача: представник не прибув;

від третіх осіб: представники не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації до Троїцької селищної ради, повноваження якої виконує тимчасовий орган Троїцька селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області про витребування на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації з чужого незаконного володіння Троїцької селищної ради земельної ділянки площею 21,9 га з кадастровим номером 4425483000:04:001:0094 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1696065644254), яка розташована в адміністративних межах Новоолександрівської сільської ради Сватівського (колишнього Троїцького) району Луганської області, за межами с. Іллінка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням голови Троїцької районної державної адміністрації Луганської області № 477 від 12.07.2006 Державному підприємству «Білокуракинське лісомисливське господарство» передано для заліснення земельну ділянку площею 163,3 га, розташовану в адміністративних межах Новоолександрівської сільської ради Сватівського (колишнього Троїцького) району Луганської області, за межами с. Іллінка.

Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено «Проект організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство», згідно якого спірну земельну ділянку орієнтовною площею 21,9 га, включено до кварталу № 38 виділ № 3 Троїцького лісництва Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство».

Згідно з інформацією Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект», наданою у листі № 760 від 14.12.2021, Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство», згідно положень чинного станом на 2010 рік законодавства, погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області та затверджено Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та введено в дію з 2010 року.

На виконання наказу Держгеокадастру України № 45 від 15.03.2018 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» проведено інвентаризацію несформованих земельних ділянок та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, на території Троїцької селищної об`єднаної територіальної громади, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій.

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 1410-сг від 12.11.2018 затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Троїцького району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Троїцької селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 833-р від 05.08.2015». Спірну земельну ділянку орієнтовною площею 21,9 га сформовано та віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення.

На підставі Технічної документації зі землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки земельній ділянці площею 21,9 га, присвоєно кадастровий номер 4425483000:04:001:0094. Відомості про вказану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру.

14.11.2018 право державної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області (реєстраційний номер 1696065644254, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44088344 від 16.11.2018).

Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 1737-сг від 22.12.2018 передано із державної у комунальну власність за актом приймання-передачі Троїцькій селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Троїцької селищної ради 147 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 2059,4355 га згідно з додатком.

Відповідно до п. 27 Додатку до вказаного акта приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 21,9 га сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 4425483000:04:001:0094, яка раніше надана у постійне користування Державному підприємству «Білокуракинське лісомисливське господарство», передано у комунальну власність Троїцької селищної ради, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2023 вищевказана земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Троїцької селищної об`єднаної територіальної громади в особі Троїцької селищної ради.

Як зазначає прокурор, передача зазначеної земельної ділянки в комунальну власність Троїцької селищної об`єднаної територіальної громади відбулася з порушенням норм земельного та лісового законодавства за відсутності волі власника земельної ділянки Держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації на її передачу, оскільки на момент проведення інвентаризації частина земельної ділянки з кадастровим номером 4425483000:04:001:0094, а саме 21,8383 га, перебувала в постійному користуванні Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство». Хоча Державний акт на право постійного користування державним підприємством не отримано, право постійного користування підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме: «Проектом організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» та в силу приписів п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення інвентаризації земель та віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення) є документом, що підтверджує право постійного користування земельними лісовими ділянками.

При цьому, за інформацією Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання № 162 від 26.04.2023 та доданою схемою перетину, земельна ділянка з кадастровим номером 4425483000:04:001:0094 має частковий перетин із землями державного лісового фонду Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство» Троїцького лісництва, квартал 38 виділ 3, орієнтовна площа перетину становить 21,8383 га.

У той же час, Луганська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація, як власник земельної ділянки, не повідомлялася та не погоджувала передачу земельної ділянки з кадастровим номером 4425483000:04:001:0094 у комунальну власність Троїцької селищної ради, яка відноситься до земель лісового фонду (землі лісогосподарського призначення).

Таким чином, прокурор вважає, що рішенням неуповноважених органів фактично сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4425483000:04:001:0094 загальною площею 21,9 га, визначено її площу та цільове призначення попри те, що вона накладається на землі лісогосподарського призначення, тим самим Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки на сільськогосподарське угіддя та в подальшому зареєстровано право власності на неї.

Прокурор зауважує, що перебування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4425483000:04:001:0094 у чужому незаконному володінні Троїцької селищної ради створює умови для подальшого незаконного розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

Оскільки власником земель лісогосподарського призначення Луганською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією не приймались будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки, а тому остання вибула з володіння власника поза його волею, що є підставою для звернення заступника керівника Луганської обласної прокуратури з позовом про витребування земельної ділянки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С. В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.06.2023 підтверджено підстави представництва заступником керівника Луганської обласної прокуратури в інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації за заявленими позовними вимогами. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.07.2023 о 14 год. 30 хв.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи складає фіксований гонорар 30000 грн 00 коп плюс компенсація відряджень до суду для участі у судових засіданнях.

У судовому засіданні 28.11.2023 у судових дебатах представник відповідача зазначив, що документальне підтвердження судових витрат позивача буде надано не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 28.11.2023 у задоволенні позову заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації до Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Білокуракинське лісомисливське господарство" про витребування земельної ділянки відмовлено.

Питання щодо витрат Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області на професійну правничу допомогу в указаному рішенні судом не вирішувалось.

02.11.2023 за допомогою системи Електронний суд до Господарського суду Луганської області від представника Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області адвоката Суткового А. М. надійшла заява без номеру від 02.12.2023 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Троїцькою селищною військовою адміністрацією Сватівського району Луганської області, та стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.12.2023 призначено судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області на професійну правничу допомогу на 19.12.2023 об 12 год. 40 хв.

07.12.2023 за допомогою системи «Електронний суд» від позивача Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації надійшли письмові пояснення без номеру від 07.12.2023, в яких зазначено, що практикою Верховного Суду встановлено, що за змістом положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (аналогічна правова позиція викладена, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 0.10.2022 у справі №923/199/21; та схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 21.08.2019 у справі №362/44/17).

Також позивачем зазначено, що листом №4/01.01-13-2142 від 30.05.2023 на запит прокуратури щодо наявності підстав для звернення облдержадміністрації до суду з даним позовом, вказано на віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, відповідно до даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 та зазначено про відсутність у адміністрації інформації чи документального підтвердження факту перебування земельної ділянки на праві постійного користування Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство».

Крім того, у письмових поясненнях від 18.09.2023 обласна адміністрація також зазначила про відсутність законодавчо визначених підстав вважати, що земельна ділянка надана чи перебувала на праві постійного користування Державному підприємству «Білокуракинське лісомисливське господарство», з урахуванням не здійснення законодавчо необхідного механізму для оформлення такого права, відсутності необхідних матеріалів (технічної документації із землеустрою, рішення уповноваженого органу щодо надання земельної ділянки на праві постійного користування, тощо).

З урахуванням викладеного, позивачем зазначено, що Луганська обласна державна адміністрація Луганська обласна військово-цивільна адміністрація не підтримувала позовні вимоги прокурора та заперечувала проти їх задоволення, зазначаючи про безпідставність такої вимоги, а тому обов`язок щодо відшкодування понесених відповідачем витрат на правову допомогу слід покласти на Луганську обласну прокуратуру.

12.12.2023 за допомогою системи «Електронний суд» від Луганської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення від 12.12.2023, в яких прокуратурою зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу у справі, що розглядається є необґрунтованим та завищеним, вартість години участі адвоката у судовому засіданні не відповідає середньоринковій вартості зазначених послуг по Україні та в понад 70 разів перевищує мінімальну погодинну заробітну плату, у зв`язку з чим підлягають зменшенню.

Посилаючись на положення ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність прокуратурою зазначено, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати, відтак, до стягнення може бути заявлено витрати у вигляді або фіксованого гонорару, або погодинної оплати участі у судових засіданнях.

Також, прокуратурою зазначено, що заявлені до стягнення витрати не відповідають розміру, визначеному у попередньому розрахунку. Представник відповідача під час подання попереднього розрахунку витрат у відзиві на позовну заяву не вказав будь яких розрахунків, не довів, що під час подання попереднього розрахунку витрат він не міг передбачити перевищення попереднього розрахунку і на час звернення з відзивом йому про таке перевищення не було відомо.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень ч.ч. 4-6 ст. розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд бере до уваги, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 17.07.2023 між адвокатом Сутковим Андрієм Миколайовичем та Троїцькою військовою адміністрацією Сватівського району Луганської області було укладено договір про надання правової допомоги №17/07/23, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надавати клієнту консультації з питань земельного, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; здійснити представництво прав та інтересів клієнта при розгляді справи №913/213/23, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 4.1 договору правова допомога, передбачена предметом цієї угоди за супровід розгляду справи в суді першої інстанції, оплачується клієнтом виконавцю у вигляді фіксованого гонорару успіху у розмірі 30000 грн, фіксованого гонорару успіху у розмірі 30000 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а також фіксованого гонорару успіху у розмірі 30000 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції. Гонорар успіху винагорода виконавця за судове рішення на користь клієнта. У випадку ухвалення судового рішення, котре лише частково задовольняє інтереси клієнта, розмір гонорару успіху підлягає корегуванню за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.2. договору фіксований гонорар успіху сплачується у наступному порядку: 100% протягом трьох днів з дати ухвалення рішення судом першої інстанції, постанови судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

Надання виконавцем послуг та прийняття їх замовником підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг. В разі не підписання акту наданих послуг протягом трьох днів з дня вручення без письмових зауважень, такий акт автоматично вважається підписаним. Акт передається будь яким прийнятним для сторін способом, в тому числі поштовим, електронним, факсимільним зв`язком тощо.

29.11.2023 між адвокатом Сутковим Андрієм Миколайовичем та Троїцькою селищною військовою адміністрацією Сватівського району Луганської області підписано акт №1 до договору №17/07/23 від 17.07.2023, за умовами якого адвокатом, на виконання договору №17/07/23 від 17.07.2023 було надано клієнту наступні нетарифіковані послуги: правовий аналіз позовних вимог заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації до Троїцької селищної ради про витребування земельних ділянок; підготовка та спрямування адвокатських запитів, аналіз відповідей на них; підготовка та подання до суду відзиву на позов; підготовка до суду заперечень на відповідь на відзив; підготовка та подання до суду додаткових пояснень та клопотань; та тарифіковані послуги: представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 10.10.2023 в режимі відеоконференції 3000 грн (одна година); представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 28.11.2023 в режимі відеоконференції 3000 грн (одна година).

Відносно клопотання прокурора щодо зменшення розміру понесених відповідачем у справі витрат на професійну правничу допомогу адвоката, господарським судом зазначено, що прокурором, в порушення положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, доказів підтвердження обставин щодо того, якою є середньоринкова вартість адвокатських послуг по Україні суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження завищення адвокатом Сутковим А.М. вартості наданих послуг.

Відносно доводів прокурора, що заявлені до стягнення витрати не відповідають розміру, визначеному у попередньому розрахунку, господарський суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи складає фіксований гонорар 30000 грн 00 коп. та компенсація відряджень до суду для участі у судових засіданнях.

У п. 1.1., п. 4.1 договору про надання правової допомоги №17/07/23 від 17.07.2023 сторони передбачили, що адвокат зобов`язується зокрема здійснити представництво прав та інтересів клієнта при розгляді справи №913/213/23, при цьому правова допомога, передбачена предметом договору за супровід розгляду справи в суді першої інстанції, оплачується клієнтом виконавцю у вигляді фіксованого гонорару успіху у розмірі 30000 грн 00 коп., фіксованого гонорару успіху у розмірі 30000 грн 00 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а також фіксованого гонорару успіху у розмірі 30000 грн 00 коп. за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

При цьому, суд бере до уваги, що у договорі про надання правової допомоги сторони не визначили, яким саме чином має відбуватися участь адвоката у судових засіданнях у справі (безпосередньо у залі суду чи у режимі відеоконференції).

Крім того, на думку суду, з огляду на введений в Україні воєнний стан та знаходження Господарського суду Луганської області у м. Харкові, включення Харківської міської територіальної громади на момент розгляду справи до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, безпосередня участь представників сторін у судовому засідання у залі суду може становити загрозу їх життю та здоров`ю, тому участь у судовому засіданні у режимі відеоконференцій є виправданою і таке право передбачено процесуальним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, оскільки прокурором не доведено неспівмірності витрат на правову допомогу, господарський суд дійшов висновку, що клопотання Луганської обласної прокуратури про зменшення розміру витрат на правову допомогу не є законним, обґрунтованим належними та допустимими доказами, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Дослідивши надані представником відповідача докази, якими підтверджується понесення останнім витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, врахувавши фактичний об`єм наданих адвокатом позивачу послуг у суді та затрачений ним час на супровід справи протягом судового розгляду, співрозмірність заявлених витрат за послуги адвоката, ступінь складності та тривалість розгляду справи, виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, господарський суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36000 грн 00 коп є обґрунтованими, співмірними зі складністю справи, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому заява представника відповідача Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області адвоката Суткового А.М. без номеру від 02.12.2023 про розподіл судових витрат є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та підлягає задоволенню.

Разом з цим, господарський суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пп.пп. 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, пп.пп. 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі №915/478/18, п. 26 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, п.21 постанови від 15.01.2020 у справі №698/119/18, п. 35 постанови від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, пп. 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (п. 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Частини 3, 4 ст. 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав представництва.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення (пп.8.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 №923/199/21).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Схожих висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, здійснюючи розподіл судових витрат за участі прокуратури за наслідками касаційного перегляду судових рішень у справах №905/1227/17 (постанова від 27.11.2018), №362/44/17 (додаткова постанова від 21.08.2019).

За таких обставин, оскільки під час розгляду даної справи, Луганська обласна державна адміністрація Луганська обласна військово-цивільна адміністрація проти позову заперечувала, господарський суд дійшов висновку, що понесені Троїцькою селищною військовою адміністрацією Сватівського району Луганської області витрати на надання професійної правничої допомоги адвоката в сумі 36000 грн 00 коп. підлягають відшкодуванню Луганською обласною прокуратурою в повному обсязі.

Керуючись ст. 126, 129, 221, 232, 233, 236 238, 244 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області адвоката Суткового Андрія Миколайовича без номеру від 02.12.2023 про розподіл судових витрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 36000 грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Позивач: Луганська обласна державна адміністрація Луганська обласна військова адміністрація (місцезнаходження: просп. Центральний, буд. 59, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93405, ідентифікаційний код 00022450).

Відповідач: Троїцька селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області (місцезнаходження: просп. Перемоги, буд. 60, смт Троїцьке, Сватівського району Луганської області, 92100, ідентифікаційний код).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (місцезнаходження: вул. Руставелі Шота, будинок 9а, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (місцезнаходження: вул. Сахарова Академіка, будинок 34, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, ідентифікаційний код 39771244).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство "Білокуракинське лісомисливське господарство" (місцезнаходження: вул. Магістральна, будинок 2, смт. Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область, 92200, ідентифікаційний код 25359239).

Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: Луганська обласна прокуратура (вул. Богдана Ліщини, буд. 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 02909921).

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2023.

СуддяСергій МАСЛОВСЬКИЙ