Ухвала

від 01.01.2024 по справі 420/36636/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36636/23

УХВАЛА

01 січня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Одеської митниці, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 22.11.2023 № 162-дс;

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 01.12.2023 р. № 1019-О;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста - Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн.;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0 грн. та витрати на правову правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Заявник надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано до суду документів на підтвердження особи позивача (копія паспорту), а також довідки про РНОКПП.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України. У разі наявності паспорту позивача у вигляді ID-картки, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати копію паспорту громадянина України разом із довідкою про реєстрацію місця проживання та довідку про РНОКПП.

Суд звертає увагу, що позивачем, зокрема, заявлено вимогу про стягнення з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн.

Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за вказану позовну вимогу.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо таких висновків суду про необхідність сплати судового збору, суд вважає звернути увагу позивача на наступне.

Так, за п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас, суд зауважує, що вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. як майнова є похідною вимогою від попередніх, та заявлена в одному провадженні з вимогою про вирішення публічно правового спору.

Згідно п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Суд наголошує, що наведене вище положення Закону №3674-VI передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди останні повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.

Разом з тим, матеріали адміністративного позову справи не містять доказів, які б підтверджували, що дії та наказ відповідача визнані незаконними в установленому законом порядку, зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд немає можливості встановити, що спірна матеріальна шкода, завдана незаконними діями, бездіяльністю відповідача.

Відповідно, в цій справі позивач оскаржує спірний наказ про звільнення із посади аргументуючи неправомірними, незаконними діями відповідача та прийняття наказу про звільнення. Відтак, застосувати п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI у даному випадку суд не вбачає можливості як і п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону у межі заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди.

Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Виходячи з того, що на даний час не встановлено вчинення відповідачем незаконних дій або бездіяльності по відношенню до позивача, такі дії та прийняті рішення оскаржуються у даній справі одночасно із вимогою про стягнення моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, враховуючи також предмет спору, а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення шкоди (упущеної вигоди) позивачу необхідно сплачувати судовий збір.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 року у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 року у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 року у справі №202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 року у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 року у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 року у справі №9901/194/20.

Частиною 1 ст.4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з приписами ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2684 гривні.

З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 10 000,00 грн (1 000 000,00 грн х 1%).

Таким чином, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору у розмірі 10 000,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що за п.3 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 гривен, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає п.3 ч.5 ст.160 КАС України.

Згідно з вказаною вище ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21, від 18.10.2021 у справі №420/15949/21, від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021), від 11.11.2020 у справі №9901/352/20, від 03.11.2020 у справі №9901/345/20, від 27.10.2020 у справі №9901/189/20, від 26.10.2020 у справі №9901/313/20.

У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст.160 КАС України (зокрема, п.3 ч.5 цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.

Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20.

З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- належним чином завірені копії паспорту та довідки про РНОКПП;

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 10 000,00 грн;

- обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у термін протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяА.В. Бутенко