Постанова

від 11.06.2024 по справі 420/36636/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/36636/23

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Дата і місце ухвалення: 11.04.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Гудзікевич Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 22.11.2023р. №162-дс;

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 01.12.2023р. №1019-о;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста - Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 1 206 000 (один мільйон двісті шість тисяч) грн.;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що наказом Одеської митниці від 22.11.2023р. №162-дс його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці, який реалізовано наказом від 01.12.2023р. №1019-о. Під час дисциплінарного провадження відповідачем не здобуто будь-яких доказів порушення ОСОБА_1 присяги державного службовця, висновки дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 10.11.2023р. ґрунтуються на події, яка негативно висвітлена в пресі, та на підозрі отримання неправомірної вигоди, яка була пред`явлена позивачу. При цьому, відповідачем не враховано закріплену в національному законодавстві України презумпцію невинуватості, а також те, що Законом України «Про державну службу» розмежовано притягнення державного службовця до дисциплінарної та кримінальної відповідальності, як самостійні підстави звільнення зі служби. Висновок дисциплінарної комісії є передчасним та упередженим, сформованим без відібрання письмових пояснень у ОСОБА_1 та без надання йому можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи. Наслідком прийняття Одеською митницею оскаржуваних наказів стало погіршення здоров`я ОСОБА_1 , його приниження в соціальному та особистому житті, тобто завдання моральної школи. Розумним та справедливим, за твердженням позивача, буде стягнення з відповідача на його користь 1 000 000,00 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 11.04.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що фактично відповідачем не проводилося дисциплінарного розслідування, останній обмежився лише відтворенням фактів, зазначених у оголошеній ОСОБА_1 підозрі. Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 10.11.2023р., яке складено на 13 аркушах, здебільшого містить цитування норм законодавства України щодо працівників митниці, а висновки Комісії ґрунтуються на події, яка негативно висвітлена в пресі та на підозрі в одержанні неправомірної вигоди, яка була пред`явлена ОСОБА_1 . Ні дисциплінарною комісією, а ні судом не враховано, що вину має підтвердити виключно вирок суду, який набрав законної сили, а не припущення членів дисциплінарної комісії.

Також, апелянт посилається на те, що відповідачем не враховано надані ним пояснення щодо обставин отримання ним грошових коштів в розмірі 2000 дол. США, зокрема того, що ОСОБА_1 на прохання начальника митного поста отримав на терміналі не грошові кошти, а пакет в закритому вигляді з документами та підписом «для Авдєєва». Про вміст пакету йому не було відомо, зазначений пакет позивач залишив на столі начальника митного поста.

Посилається апелянт і на те, що дисциплінарна комісія не навела пояснення щодо причини відхилення усіх доводів ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку. Відповідні доводи позивача безпідставно відхилив і суд першої інстанції незважаючи на те, що Одеською митницею не надано беззаперечних доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні дисциплінарного проступку.

Одеська митниця подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що характер вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості характеризується шкідливим впливом на рівень службової дисципліни в Одеській митниці та шкодить її авторитету, як державного органу в цілому. ОСОБА_1 скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку, враховуючи, що дисциплінарна та кримінальна є різними видами юридичної відповідальності. Надзвичайна ситуація за участю посадових осіб митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці викликала чималий суспільний інтерес, так як її обставини оприлюднено в значній кількості ЗМІ. ОСОБА_1 надано можливість подати письмові пояснення та ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Одеської митниці від 22.11.2022р. №1088-о ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці.

22.11.2022р. між Одеською митницею, в особі в.о. начальника митниці ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 укладено контракт №1576 про проходження державної служби, відповідно до якого ОСОБА_1 призначається на посаду заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці з 25.11.2022р.

12.10.2023р. Державним бюро розслідувань ОСОБА_1 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Того ж дня на адресу в.о. начальника Одеської митниці надійшла доповідна записка відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці №7.10-25/493, в якій зазначено, що відділом внутрішньої безпеки отримано інформацію про те, що слідчою групою Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000568 від 30.06.2023р., внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, проведено слідчі дії (обшуки) в службових кабінетах та за місцем проживання начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_3 та заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_4 . У порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За наявною інформацією зазначеним вище посадовим особам Одеської митниці повідомлено про підозру у скоєнні вказаного вище кримінального правопорушення за фактом отримання пропозиції щодо отримання неправомірної вигоди за сприяння ТОВ «БЕНСЕЙ АКТИВ» (код ЄДРПОУ 44741431) у митному оформленні товарів.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці від 12.10.2023р. №132-дс «Про порушення дисциплінарного провадження», відповідно до статей 65, 68, 69, 71, 72 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 12.10.2023р. №7.10-25/493, порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 .

Наказом від 31.10.2023р. №148-дс продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом від 12.10.2023р. №132-дс.

18.10.2023р. о 15.33 год. на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Митницею направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи, який призначено на 14.00 год. 24.10.2023р. в залі засідань адмінбудинку Митниці за адресою: м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а. Також, позивачу роз`яснено його право щодо надання пояснень в паперовій або в електронній формі особисто чи шляхом надіслання на електронну адресу Митниці.

24.10.2023р. дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ складено акт про відмову від надання пояснень, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не прибув на засідання та не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення.

10.11.2023р. Державним бюро розслідувань на адресу Державної митної служби України направлено лист, в якому зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2023р. у справі №757/46161/23-к ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у сумі 103 360 грн. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

13.11.2023р. дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці винесено подання за результатами розгляду дисциплінарної справи, сформованої за результатами здійснення дисциплінарного провадження, порушеного на підставі наказу Одеської митниці від 12.10.2023р. №132-с, яким відповідно до статей 64, 65, 66, 67 Закону України «Про державну службу» за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктами 5 за 10 Контракту про проходження державної служби від 22.11.2022р. №1576, підпунктами 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021р. №668, порушення Присяги державною службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, рекомендовано застосувати до заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Про винесення Дисциплінарною комісією відповідного подання Митниця повідомила позивача листом від 13.11.2023р. №7.10-121346, надісланим о 16.30 год. на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проінформувала, що відповідно до ст.76 Закону України «Про державну службу» він має право на ознайомлення зі всіма матеріалами дисциплінарної справи, отримання їх копій, внесення зауважень, клопотань, надання додаткових пояснень та додаткових документів.

ОСОБА_1 надав відповідачу письмові пояснення від 21.11.2023р. (вх. №28835/10 від 22.11.2023р.) на подання дисциплінарної комісії, в яких зазначив, що 24.10.2023р. він знаходився на лікарняному, у зв`язку з чим не міг з`явитися на засідання дисциплінарної комісії та надати пояснення. Також, позивач звернув увагу на необхідність врахування принципу презумпції невинуватості, наголосив на відсутності вироку суду у кримінальному провадженні, в якому йому оголошено про підозру. Зазначив, що висновки подання ґрунтуються на припущеннях та публікаціях в ЗМІ («жовтої преси»). ОСОБА_1 стверджував, що він не порушував присяги державного службовця і відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці від 22.11.2023р. №162-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

У вказаному наказі зазначено, що в ході здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією було враховано, що ОСОБА_1 затримано 12.10.2023р. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, повідомлено йому про підозру, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави. Дисциплінарною комісією здійснено моніторинг засобів масової інформації, за результатом якого встановлено, що факт затримання ОСОБА_1 висвітлено в багатьох інтернет-ресурсах, де зазначається, що «за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора затримано та повідомлено про підозру начальнику митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці та його заступнику в одержані неправомірної вигоди (частина третя статті 368 КК України). За даними слідства службові особи митниці налагодили механізм систематичного отримання неправомірної винагороди від суб`єктів підприємницької діяльності. За неї підозрювані обіцяли не створювати штучних перешкод під час митного оформлення імпортованих товарів та пришвидшити їх митне оформлення в зоні діяльності очолюваного ними митного поста. Після одержання чергової частини неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США службових осіб митниці затримано». Зазначені факти викликали суспільний резонанс та призвели до приниження авторитету державного органу Одеської митниці та Державної митної служби України в цілому, а також призвели до репутаційних втрат, підриву довіри до Одеської митниці, як органу публічної влади.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків не дотримався вимог наказу Державної митної служби України від 02.09.2021р. №668, яким затверджено Кодекс та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, а порушення ним правил етичної поведінки негативно вплинуло на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому. Обставини за участю ОСОБА_1 набули суспільного резонансу, що свідчить про вчинення ним проступків, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до посадової особи органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків. Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у поєднанні із зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, до завдань, що стоять перед державною службою загалом, призвело до порушення Присяги державного службовця.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці від 01.12.2023р. №1019-о припинено 04.12.2023р. державну службу ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці та звільнено його із займаної посади у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 4 частини першої статті 83, пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу». Цим же наказом розірвано 04.12.2023р. контракт про проходження державної служби №1576, укладений з ОСОБА_1 22.11.2022р. на посаді заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці.

Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено наказ Одеської митниці від 22.11.2023р. №162-дс та лист тимчасової непрацездатності від 27.11.2023р. №9841911-2018493844-1.

Не погоджуючись з правомірністю наказів Одеської митниці від 22.11.2023р. №162-дс та від 01.12.2023р. №1019-о ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в ході здійснення дисциплінарного провадження встановлено ряд фактів, які вказують на проступки з боку ОСОБА_1 проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до посадової особи органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ними своїх обов`язків. Подія за участю ОСОБА_1 викликала чималий суспільний резонанс серед населення, що, в свою чергу, підриває авторитет Одеської митниці та Державної митної служби України у цілому. Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості, зазначивши, що підставою звільнення ОСОБА_1 було порушення ним Закону України «Про державну службу», а не наявність кримінального провадження, чи доведення вини останнього у вчиненні злочину.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні обов`язки державного службовця визначені ст.8 Закону №889-VІІІ, відповідно до яких державний службовець зобов`язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені вказаною статтею, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця (п.1 ч.1 ст.62 Закону №889-VІІІ).

Загальні вимоги та правила професійної етики працівників Державної митної служби України, якими вони мають керуватися під час виконання посадових обов`язків та в інших, випадках визначені в Кодексі та Правилах етичної поведінки працівників Держмитслужби, затверджених наказом Державної митної служби України від 02.09.2021р. №668 (далі - Кодекс та Правила).

Положення Кодексу застосовуються до всіх без винятку працівників Держмитслужби (п.1.2 Кодексу).

Так, згідно Кодексу працівники зобов`язані дотримуватися вимог Кодексу як під час виконання посадових (службових) обов`язків, так і в позаробочий час.

Відповідно до п.1.3 Кодексу та Правил при прийнятті на роботу до Держмитслужби, митниць та територіальних органів Держмитслужби кожен працівник зобов`язаний ознайомитися зі змістом Кодексу та бути повідомленим про відповідальність за невиконання його вимог, встановлених норм і підписати відповідне повідомлення за формою, наведеною у додатку до цього Кодексу, яке долучається до особової справи відповідного працівника.

Положеннями Кодексу передбачено, що працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані:

- неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників (п.3.1.1);

- неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби (п.3.1.3).

Згідно п.3.12 Кодексу працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до п.4.3 Кодексу працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію працівника або Держмитслужби.

Пунктом 5.1 Кодексу визначено, що працівники повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових (службових) обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами.

Згідно п.5.3 Кодексу працівникам забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до п.п.9.1 та 9.2 Кодексу персональна відповідальність щодо дотримання Кодексу покладається на кожного Працівника Держмитслужби. За порушення правил етичної поведінки особи, винні у їх вчиненні, притягуються до дисциплінарної відповідальності.

Згідно п.3 Правил працівники діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Пунктом 5 Правил передбачено дотримання вимог законодавства, які полягають у недопущенні використання повноважень в особистих (приватних інтересах) або неправомірних особистих інтересах третіх осіб.

Розділом «Доброчесність» Правил визначено, що працівники Державної митної служби України зобов`язані діяти доброчесно, а саме: не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно ч.1 ст.64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч.1 ст.65 Закону №889-VIII).

За змістом ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками, зокрема, є: порушення Присяги державного службовця та порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Відповідно ч.1 ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до положень ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно ч.2 ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

На виконання приписів Закону №889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок №1039), яким визначено процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Пунктом 7 Порядку №1039 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Відповідно до п.33 Порядку №1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (ч.1 ст.77 Закону № 889-VIII).

Як вже зазначалося колегією суддів наказом в.о. начальника Одеської митниці від 22.11.2023р. №162-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби відповідно до статей 64, 65, 66, 67 Закону України «Про державну службу» за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктами 5 за 10 Контракту про проходження державної служби від 22.11.2022р. №1576, підпунктами 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021р. №668, порушення Присяги державною службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби.

Зазначений наказ реалізовано наказом Одеської митниці від 01.12.2023р. №1019-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Висновки дисциплінарного провадження, на підставі яких прийнято оскаржувані накази, ґрунтуються на відомостях щодо подій, що відбулися навколо заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 , а саме: затримання його 12.10.2023р. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави в сумі 103 360 грн., що висвітлено в багатьох інтернет-ресурсах.

Зазначені факти викликали суспільний резонанс та призвели до приниження авторитету державного органу Одеської митниці та Державної митної служби України в цілому, а також призвели до репутаційних втрат, підриву довіри до Одеської митниці, як органу публічної влади.

Дисциплінарна комісія дослідила дані Єдиного державного реєстру судових рішень, де наявна ухвала Печерського районного суду міста Києва від 14.10.2023р. у справі №757/46161/23-к щодо розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження №6202300090000568 від 30.06.2023р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 . В ухвалі зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється в одержаний службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Також, Дисциплінарна комісія врахувала відомості, зазначені у повідомленні про підозру від 12.10.2023р., де вказано, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розроблений спільний злочинний план, направлений на отримання від директора та власника ТОВ «ГАЛЛІУС МІТ ТРЕЙД» та в подальшому від ТОВ «Бенсей актив» ОСОБА_6 на постійній основі неправомірної вигоди за здійснення безперешкодного митного оформлення імпортованих товарів. У зв`язку із зазначеним, 30.06.2023р. ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчиненні щодо нього протиправні дії. ОСОБА_6 у приміщенні ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» (м. Одеса, вул. Центральний аропорт, 2) приблизно о 15 год. 00 хв., на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , залишив диспетчеру 2000 доларів США з формулювання «для ОСОБА_7 ». Після чого ОСОБА_8 прибув до приміщення терміналу, там де перебуває диспетчер ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», та отримав вищевказані кошти у сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку Україні 73 011,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час вступу на державну службу в органи митної служби склав Присягу державного службовця наступного змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, шо буду вірно служити народові України, суворо дотримуватись Конституції та Законів України, сприяти втіленню їх у життя, змінювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки».

Проаналізувавши текс Присяги, складеної позивачем, колегія суддів робить висновок, що вступаючи на державну службу позивач свідомо взяв на себе відповідальність за забезпечення ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання своїх посадових обов`язків. Крім того, його поведінка як державного службовця, має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Додержання присяги є обов`язком державного службовця, що слідує із сукупності обов`язків державного службовця, передбачених ст.ст.8, 62 Закону №889-VIII. Дотримання державним службовцем своїх обов`язків є необхідною умовою довіри з боку суспільства до державних інституцій від імені, яких діють державні службовці.

У постановах від 14.04.2020р. у справі №815/6549/16, від 27.04.2020р. у справі №826/10854/17, від 26.05.2022р. у справі №420/6190/20 Верховний Суд, підтримуючу усталену позицію Суду щодо аналізу змісту Присяги державного службовця, наголосив, що Присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов`язання державного службовця. З аналізу тексту Присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв`язку з цим порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами дисциплінарної справи підтверджено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці, своїми діями, в порушення Присяги державного службовця, вчинив проступок проти інтересів державної служби, покладеним на нього обов`язкам та який підірвав довіру до нього, як до посадової особи органу державної влади, й призвів до приниження авторитету державної служби.

Факт затримання позивача висвітлено в багатьох засобах масової інформації, зміст та стилістика яких мала негативний відтінок та загальну спрямованість на приниження авторитету державного органу - Одеської митниці.

Зокрема, але не виключно, інформація про відповідну подію мала широке висвітлення на сторінках мережі Інтернет за посиланнями:

https://dbr.gov.ua/news/dbr-povidomilo-pro-pidozru-u-habarnictvi-kerivnictvo-odnogo-z-postiv-odeskoi-mitnici;

https://www.gp.gov.ua/ua/posts/obicyali-ne-stvoryuvati-stucni-pereskodi-ta-prisvidsiti-formlennya-zatrimano-posadovciv-odeskoy-mitnici;

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Досліджені в ході судового розгляду докази свідчать про обізнаність позивача з вимогами Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції», з правилами етичної поведінки в митних органах України у тому числі, в частині запобігання одержанню неправомірної вигоди.

Разом з тим, в порушення останніх ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків не дотримувався вимог Наказу №668, порушив вимоги Кодексу та Правил етичної поведінки, що негативно вплинуло на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому.

На відміну від звільнення зі служби у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Вирішення питання про правомірність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення вжито за вчинення дій, що підривають авторитет митниці та її працівників в очах громадськості і порушує етику поведінки працівника митної служби. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах; службовим розслідуванням доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо не встановлення відповідачем факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що зазначені у повідомленні про підозру та підлягають кримінально-правовій оцінці в межах кримінального провадження.

На думку суду, рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.

Апелянт вказує на відсутність обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні №62023000000000568 від 30.06.2023р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Колегія суддів вважає дані доводи безпідставними, оскільки згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст.6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982р. у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987р. у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви №11882/85). Більше того, гарантована п.2 ст.6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003р. у справі Ringvold v. Norway, заява №34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п.1 ст.6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності. Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постановах від 16.10.2020р. у справі №814/2530/16 та від 30.08.2022р. у справі №120/8381/20, який, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, колегія суддів враховує при вирішенні даного спору.

Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відповідач не мав чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі Закону №889-VIII.

Щодо процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, то ОСОБА_1 зазначає про відсутність в матеріалах дисциплінарного провадження пояснень позивача, наданих ним в межах дисциплінарного провадження, через порушення дисциплінарною комісією права позивача на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та, як наслідок, обмеження у праві надати дисциплінарній комісії обґрунтовані пояснення в межах дисциплінарного провадження.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки, як вже зазначалося, 18.10.2023р. о 15.33 год. на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Митницею направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи, який призначено на 14.00 год. 24.10.2023р. в залі засідань адмінбудинку Митниці за адресою: м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а. Також, позивачу роз`яснено його право щодо надання пояснень в паперовій або в електронній формі особисто чи шляхом надіслання на електронну адресу Митниці.

24.10.2023р. Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ складено акт про відмову від надання пояснень, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не прибув на засідання та не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення.

Посилання апелянта на те, що надати відповідні пояснення та прибути на розгляд дисциплінарної справи він не мав можливості, оскільки знаходився на лікарняному, колегія суддів не приймає до уваги, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_1 відповідача про вказані обставини.

Слід зазначити, що після формування Одеською митницею подання за результатами розгляду дисциплінарної справи від 13.11.2023р. ОСОБА_1 надав відповідачу письмові пояснення від 21.11.2023р. (вх. №28835/10 від 22.11.2023р.) на відповідне подання дисциплінарної комісії.

З наведеного слідує, що права позивача на участь у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення обмежені та/або порушені не були, докази вчинення відповідачем перешкод у реалізації права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження в матеріалах справи відсутні.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 проведено у відповідності до Закону №889-VIII та положень Порядку №1039, доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення від 11.04.2024р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 червня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук