Рішення

від 18.04.2024 по справі 420/36636/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36636/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря Сініцина А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Субботіної Л.В.,

представника відповідача Костилєвої А.Д.,

представника відповідача Левченко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування наказів від 22.11.2023 року № 162-дс, від 01.12.2023 року № 1019-о та поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 22.11.2023 № 162-дс;

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 01.12.2023 р. № 1019-о;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста - Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 206 000 (один мільйон двісті шість тисяч) грн.;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0 грн. та витрати на правову правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працював на посаді заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса». 01 грудня 2023 р., згідно з наказом № 1019-о, припинено державну службу ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці та звільненого його із займаної посади у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з п.4 ч.1 ст. 83, п.4,ч.1, ст. 87 закону України «Про державну службу», розірвано контракт про проходження державної служби № 1576, укладений з ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці на підставі наказу Одеської митниці від 22.11.2023 р. № 162-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Зважаючи на притягнення до відповідальності у вигляді звільненні за відсутності будь-яких доказів порушення присяги державного службовця, а також на безпідставність висновків комісії, відсутності вчинення самого проступку, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

05.02.2024 року від представника Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що до Одеської митниці надійшов лист Державного бюро розслідувань від 11.10.2023 № 10-2-03-03-1005/вн, у якому міститься інформація про те, що слідчою групою Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000568 від 30.06.2023 за частиною 3 статті 368 КК України. У ході здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією було здійснено моніторинг засобів масової інформації, за результатом якого встановлено, що факт затримання ОСОБА_1 висвітлено в багатьох інтернет-ресурсах. Під час здійснення досудового розслідування о 04.00 год. 12.10.2023 затримано ОСОБА_1 , у тому числі за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. У подальшому 12.10.203 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. Окрім того, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. від 14.10.2023, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою, із визначенням застави у сумі 103 360 грн. До зазначеного листа Державного бюро розслідувань додано копію повідомлення про підозру ОСОБА_1 на 15 аркушах. Зазначений лист ДБР надісланий до Одеської митниці листом Держмитслужби від 10.11.2023 № 25/25-03/7.10/27. В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду міста Києва від 14.10.2023 по справі № 757/46161/23-к (далі Ухвала) щодо розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 62023000000000568 від 30.06.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА 5. Згідно з інформацією щодо стадій розгляду судових справ та звітів про автоматизований розподіл, наявною на сайті Судової влади України, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подано апеляційну скаргу на Ухвалу по справі № 757/46161/23-к щодо підозрюваного ОСОБА_1 (тобто ОСОБА 5 у зазначеній Ухвалі є ОСОБА_1 ). У ході здійснення дисциплінарного провадження встановлено ряд фактів, які вказують на проступки з боку ОСОБА_1 проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до посадової особи органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ними своїх обов`язків.

20.02.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримала вимоги, викладені в позовній заяві та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяви чи клопотання від сторін.

05.02.2024 року від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

27.03.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27.03.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року розгляд адміністративної справи № 420/36636/23 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.02.2024 року о 12:00 год.

20.02.2024 року протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 12.03.2024 року о 12:00 год.

12.03.2024 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2024 року на 12.00 год.

27.03.2024 року оголошено перерву до 11.04.2024 року о 12:00 год.

11.04.2024 року у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи.

22.11.2022 року між Одеською митницею в особі в.о. начальника митниці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт № 1576 про проходження державної служби, відповідно до якого ОСОБА_1 призначається на посаду заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці з 25.11.2022 року.

12.10.2023 року Державним бюро розслідувань ОСОБА_1 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, що займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12.10.2023 року на адресу в.о. начальника Одеської митниці надійшла доповідна записка відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці №7.10-25/493, в якій зазначено, що відділом внутрішньої безпеки отримано інформацію про те, що слідчою групою Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000568 від 30.06.2023 року внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, проведено слідчі дії (обшуки) в службових кабінетах та за місцем проживання ОСОБА_3 , начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці та ОСОБА_4 , заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці. У порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_3 , начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці та ОСОБА_4 , заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці. За наявною інформацію зазначеним вище посадовим особам Одеської митниці повідомлено про підозру у скоєнні вказаного вище кримінального правопорушення за фактом отримання пропозиції щодо отримання неправомірної вигоди за сприяння ТОВ «БЕНСЕЙ АКТИВ» (код ЄДРПОУ 44741431) у митному оформленні товарів.

12.10.2023 року наказом в.о. начальника Одеської митниці № 132-дс «Про порушення дисциплінарного провадження», відповідно до статей 65, 68, 69, 71, 72 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 12.10.2023 року №7.10-25/493, порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_5 .

Наказом від 31.10.2023 року № 148-дс продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом Одеської митниці від 12.10.2023 року № 132-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» стосовно заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці Сергія Пахомова.

18.10.2023 року на електронну адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи, яке призначене на 24.10.2023 року о 14.00 год.

24.10.2023 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ складено акт про відмову від надання пояснень, в якому зазначено що ОСОБА_1 не прибув на засідання та не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення.

10.11.2023 року Державним бюро розслідувань на адресу Державної митної служби України направлено лист в якому зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколовою О.М. від 14.10.2023 року у справі 757/46161 /23-к ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою, із визначенням застави у сумі 103 360 грн. Досудове розслідування у провадженні триває.

13.11.2023 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці внесено подання за результатами розгляду дисциплінарної справи, сформованої за результатами здійснення дисциплінарного провадження, порушеного на підставі наказу Одеської митниці від 12.10.2023 № 132-с «Про порушення дисциплінарного провадження», яким відповідно до статей 64, 65, 66, 67 Закону України «Про державну службу» за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктами 5 за 10 Контракту про проходження державної служби від 22.11.2022 № 1576, підпунктами 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, порушення Присяги державною службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби рекомендовано застосувати до заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці від 22.11.2023 року № 162-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктів 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 22.11.2022 № 1576, підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3 Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці від 01.12.2023 року № 1019-о припинено 04.12.2023 року державну службу ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці та звільнити його із займаної посади у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 4 частини першої статті 83, пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу»; розірвано 04.12.2023 року контракт про проходження державної служби № 1576, укладений з ОСОБА_1 22.11.2022 року на посаді заступника начальника митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці.

Зважаючи на притягнення до відповідальності у вигляді звільнення за відсутності будь-яких доказів порушення присяги державного службовця, а також на безпідставність висновків комісії, відсутності вчинення самого проступку, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з ч.1 ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

В силу вимог ч.1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з ч.2 ст. 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст. 65 Закону № 889-VIII правилом державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Згідно з ч.1 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 вказаного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Згідно з ч.2 ст. 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668 затверджені Кодекс та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі - Наказ № 668).

Положеннями п.п. 3.1.1, 3.1.3 Наказу № 668 передбачено, що працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані: неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про запобігання корупції», нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників (п. п. 3.1.1); неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби (п. п. 3.1.3).

Згідно п.п. 3.12 Наказу № 668, працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до п.п. 4.3 Наказу № 668 працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію працівника або Держмитслужби.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Відповідно до ч.ч.4, 5 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 24 Порядку № 1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Пункт 25 Порядку № 1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону.

Відповідно до п.31 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно з п.33 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Висновки суду.

Наведені правові норми дають підстави дійти висновку про те, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Так, дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність складу дисциплінарного проступку.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу», правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку, а також обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 року у справі № 813/3820/17, від 01.11.2022 року у справі № 380/3045/21.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби став висновок про неналежне виконання позивачем основних обов`язків державного службовця, Правил етичної поведінки працівника Державної митної служби та порушення Присяги державного службовця.

Пунктом 5 Контракту №1284, укладеного з позивачем, передбачено, що особа відповідно до зазначеного контракту зобов`язується виконувати завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання, протягом строку дії контракту, а саме, зокрема: дотримуватися законодавства (у тому числі, антикорупційного) розпорядчих актів Держмитслужби та Митниці під час виконання службових обов`язків, додержання службової дисципліни, етики поведінки державного службовця; виконувати доручення, наданих керівником Митниці та Митного поста.

Згідно з п. 10 Контракту №1284, особа зобов`язана, зокрема, виконувати обов`язки, визначені у Законі України «Про державну службу» та відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови зазначеного контракту.

У частині першій статті 36 Закону №889-VIII передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Аналізуючи зміст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв`язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічне розуміння змісту поняття «порушення присяги», зокрема, в постановах від 04.04.2018 у справі № 826/6646/16, від 27.11.2019 у справі №815/4824/13-а, від 17.04.2020 у справі №826/8164/16, від 31.08.2022 у справі №826/8773/18 та інших.

Із системного аналізу Закону №889-VIII вбачається, що законодавець висуває підвищені вимоги до державного службовця, що пов`язані зі спрямованістю діяльності державного службовця на служіння суспільству. У свою чергу, неналежне виконання державним службовцем основних обов`язків державного службовця, порушення Присяги, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Отже, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, в силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати та не вчиняти дій, які підривають авторитет державного органу в якому він працює чи носять корисливий або протиправний характер.

Звільнення за порушення Присяги може мати місце тоді, коли особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків.

Судом встановлено, що позивача було звільнено зі служби на підставі п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII за порушення Присяги державного службовця.

Так, в ході здійснення дисциплінарного провадження, встановлено ряд фактів, які вказують на проступки з боку ОСОБА_1 проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до посадової особи органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ними своїх обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розроблений спільний план, направлений на отримання від директора та власника ТОВ «ГАЛЛУС МІТ ТРЕЙД» та в подальшому ТОВ «Бенсей актив» ОСОБА_7 на постійний основі неправомірної вигоди за здійснення безперешкодного митного оформлення імпортованих товарів. ОСОБА_7 у приміщенні ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» залишив диспетчеру 2000 доларів США з формулюванням «для ОСОБА_6 ». Після чого ОСОБА_1 прибув до приміщення терміналу, там де перебуває диспетчер ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та отримав вищевказані кошти у сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку Україні становить 73 011 (сімдесят три тисячі одинадцять гривень) 60 копійок.

Також, відбулось затримання позивача в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, за передбаченого частиною 3 статтею 368 Кримінального кодексу України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування та ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.10.2023 року по справі № 757/46161/23-к.

Суд зазначає, що в цьому випадку, особою було вчинено діяння, несумісне з його посадою. Так, позивачем вчинений проступок, який проявився у недотриманні вимог пунктів 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пункту 5 Контракту, пункту 10 Контракту №1284, підпункту 3.1.1., підпункту 3.1.3., підпункту 3.12., підпункту 4.3. Кодексу та Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668, чим порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків. Тим самим, позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення вжито за вчинення дій, що підривають авторитет митниці та її працівників в очах громадськості і порушує етику поведінки працівника митної служби. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, а тому суд не приймає до уваги твердження позивача щодо того, що його винуватість має підтвердити тільки вирок, який набере законної сили, а не припущення, викладені у поданні дисциплінарної комісії.

Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 року у справі № 120/8381/20, який, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при вирішенні даного спору.

Разом із цим, в рамках дисциплінарного провадження, було проведено моніторинг мережі Інтернет на предмет публікацій з приводу зазначеної події.

В ході здійснення вищевказаного заходу встановлено, що надзвичайна подія за участю посадових осіб митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці викликала чималий суспільний інтерес, так як її обставини оприлюднено в значній кількості засобів масової інформації, зокрема, але не виключно на сторінках мережі Інтернет за посиланнями: Державне бюро розслідувань, Офіс Генерального прокурора, 24tv.ua.

В цілому проведеним моніторингом з`ясовано, що вказана подія викликала чималий суспільний резонанс серед населення, що в свою чергу підриває авторитет Одеської митниці та Державної митної служби України у цілому.

Суд зазначає, що дискредитація посадовою особою митних органів Державної митної служби України за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим виконанням службових обов`язків.

Таким чином, дії позивача, встановлені в ході дисциплінарного провадження, є такими, що підривають авторитет і довіру до Державної митної служби України як органу державної виконавчої влади, який реалізує державну митну політику та державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, що є неприпустимим.

Стосовно доводів позивача та його представника про те, що в ході дисциплінарного провадження відповідачем не встановлено, які саме посадові обов`язки порушив позивач, що стало підставою для звільнення, суд зазначає наступне.

Так, із системного аналізу положень статей 65-66 Закону № 889-VIII вбачається, що державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, однією із підстав для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є порушення Присяги державного службовця, за яке передбачене звільнення з посади державної служби.

Отже, порушення Присяги державного службовця є самостійною підставою для звільнення.

Суд звертає увагу, що за наслідками дисциплінарного провадження зроблено висновки про порушення позивачем Присяги державного службовця, а саме: неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктів 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 22.11.2022 № 1576, підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3 Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 зі служби в Одеській митниці відбулось саме у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, що виявилось у порушенні вимог Присяги державного службовця, Закону України «Про державну службу», Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України та Контракту про проходження державної служби, оскільки позивачем скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет митних органів, їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим виконанням службових обов`язків та перешкоджає подальшій реалізації права на державну службу. Надзвичайна подія, яка мала місце за участю посадових осіб митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці, а саме вчинення правопорушення щодо отримання неправомірної вигоди, затримання цих осіб та в подальшому їх тримання під вартою, стало можливим унаслідок нехтування основних обов`язків державного службовця.

Щодо доводів позивача та його представника про те, що відповідачем порушено принцип презумпції невинуватості, суд зазначає наступне.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.

Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, відповідач не повинен чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису ч.5 ст.66 Закону № 889-VIII.

Таким чином, доводи позивача та його представника щодо порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах законодавства, адже підставою звільнення позивача було порушення ним Закону України «Про державну службу», а не наявність кримінального провадження, чи доведення вини останнього у вчиненні злочину. Тобто, оскаржуваними наказами позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, при цьому не з підстав скоєння кримінального правопорушення, а через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком.

Також суд зазначає, що наявність у ОСОБА_1 позитивної характеристики та відсутність непогашених дисциплінарних стягнень не виключає можливість застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вид дисциплінарного стягнення відповідачем обрано співмірно характеру дисциплінарного проступку ОСОБА_1 .

Щодо твердження позивача та його представника про те, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд дисциплінарної справи, що позбавило його можливості надати пояснення, суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Про дату, час і місце та спосіб проведення засідання дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом, зокрема, надсилання повідомлення на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

У разі не прибуття державного службовця на засідання та не повідомлення про поважні причини своєї відсутності, а також не надання письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження, повідомлення про проведення засідання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці від 18.10.2023 року було направлено на адресу електронної пошти ОСОБА_1 , що підтверджується скріншотом сторінки електронного листа.

Таким чином, доводи позивача та його представника щодо не належного повідомлення про розгляд дисциплінарної справи є безпідставними та спростованими відповідними письмовими доказами наявними в матеріалах справи. При цьому в день засідання комісії позивач не перебував на лікарняному.

З огляду на викладене, ознайомившись з оскаржуваними наказами та матеріалами, які стали підставою для їх прийняття, суд вважає, що суб`єктом владних повноважень не порушено норми Закону № 889-VIII щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача, враховано всі істотні обставини справи, рішення прийнято відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказу Одеської митниці «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 22.11.2023 № 162-дс та наказу Одеської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 01.12.2023 р. № 1019-о є безпідставними, у зв`язку з чим не належать задоволенню.

Відповідно є безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо поновлення його на посаді заступника начальника митного поста - Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці.

Згідно з ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відповідачем не надано доказів понесення ним будь-яких судових витрат, судові витрати відповідно до вимог ст.139 КАС України не розподіляються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування наказів від 22.11.2023 року № 162-дс, від 01.12.2023 року № 1019-о та поновлення на посаді - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 18.04.2024 року.

Суддя А.В. Бутенко

.